Ґулрез (тадж. Гулрез) — село у складі Хатлонської області Таджикистану. Входить до складу Даханського джамоату Кулобського району.
Село Ґулрез тадж. Гулрез | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Таджикистан |
Область | Хатлонська |
Район | Кулобський |
Джамоат | Даханський |
Населення | 2738 особи (2017) |
Координати | 38°05′03″ пн. ш. 69°52′01″ сх. д. / 38.084167000027775885° пн. ш. 69.867222000027780382° сх. д.Координати: 38°05′03″ пн. ш. 69°52′01″ сх. д. / 38.084167000027775885° пн. ш. 69.867222000027780382° сх. д. |
Карта | |
Ґулрез | |
|
Село розташоване на каналі . Має школу, мечеть, цех обробки деревини.
Назва означає квіти
Населення — 2738 особи 2017; 2486 в 2010.
Люди
Ґулрез - одне з найбільш густонаселених міст в Джамоаті Дахана, з населенням 1100 у 1981 році, 2486 у 2010 році та 2703 у 2014 році. У ньому переважно мешкають таджики, тоді як до інших етнічних груп належать узбеки, казахи та українці, які займаються сільським господарством та торгівлею. В межах села залишається центр Ходжа-Пок (XIII століття), який є місцем паломництва. Тут народився філософ Султон Наврузов.
Семінари
Основний сектор - сільське господарство та тваринництво. Вирощується найбільше бавовни, пшениці та помідорів. Землі зрошуються з річки Яхсу та річки Дахана. За радянських часів у Гульреса була ванна кімната, консервний завод, дитячий садок, технічний парк, відгодівля ферми, нафтобаза та механічна станція для сушіння бавовни, всі вони зараз недоторкані. В даний час у ньому є водяний млин, електричні млини, деревопереробні підприємства, переробка бавовни, електричні лісопильні, більярд, 5 торгових точок, 70 невеликих ферм, п'ятикратна мечеть та середня школа № 34.
Література
- Таджицька національна енциклопедія, Душанбе 2015, том 4, сторінки 558-559. (таджицькою мовою)
- Тақсимоти маъмурии Ҷумҳурии Тоҷикистон — Д.: СИЭМТ, 2017. — 580 с. —
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gulrez tadzh Gulrez selo u skladi Hatlonskoyi oblasti Tadzhikistanu Vhodit do skladu Dahanskogo dzhamoatu Kulobskogo rajonu Selo Gulrez tadzh GulrezOsnovni daniKrayina TadzhikistanOblast HatlonskaRajon KulobskijDzhamoat DahanskijNaselennya 2738 osobi 2017 Koordinati 38 05 03 pn sh 69 52 01 sh d 38 084167000027775885 pn sh 69 867222000027780382 sh d 38 084167000027775885 69 867222000027780382 Koordinati 38 05 03 pn sh 69 52 01 sh d 38 084167000027775885 pn sh 69 867222000027780382 sh d 38 084167000027775885 69 867222000027780382KartaGulrezU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gulrez GulrezGulrez 2023 Selo roztashovane na kanali Maye shkolu mechet ceh obrobki derevini Nazva oznachaye kviti Naselennya 2738 osobi 2017 2486 v 2010 LyudiGulrez odne z najbilsh gustonaselenih mist v Dzhamoati Dahana z naselennyam 1100 u 1981 roci 2486 u 2010 roci ta 2703 u 2014 roci U nomu perevazhno meshkayut tadzhiki todi yak do inshih etnichnih grup nalezhat uzbeki kazahi ta ukrayinci yaki zajmayutsya silskim gospodarstvom ta torgivleyu V mezhah sela zalishayetsya centr Hodzha Pok XIII stolittya yakij ye miscem palomnictva Tut narodivsya filosof Sulton Navruzov SeminariOsnovnij sektor silske gospodarstvo ta tvarinnictvo Viroshuyetsya najbilshe bavovni pshenici ta pomidoriv Zemli zroshuyutsya z richki Yahsu ta richki Dahana Za radyanskih chasiv u Gulresa bula vanna kimnata konservnij zavod dityachij sadok tehnichnij park vidgodivlya fermi naftobaza ta mehanichna stanciya dlya sushinnya bavovni vsi voni zaraz nedotorkani V danij chas u nomu ye vodyanij mlin elektrichni mlini derevopererobni pidpriyemstva pererobka bavovni elektrichni lisopilni bilyard 5 torgovih tochok 70 nevelikih ferm p yatikratna mechet ta serednya shkola 34 LiteraturaTadzhicka nacionalna enciklopediya Dushanbe 2015 tom 4 storinki 558 559 tadzhickoyu movoyu Taksimoti mamurii Ҷumҳurii Toҷikiston D SIEMT 2017 580 s ISBN 978 99947 33 68 2Primitki