Гуань Чжун (кит. 管仲, 720 до н. е. — 645 до н. е.) — державний діяч доби Чжаньго, видатний китайський мислитель, політик, реформатор, засновник суспільно-політичного учення фа цзя (легізму).
Гуань Чжун | |
---|---|
кит. 管仲 | |
Народився | 720 до н. е. d, КНР |
Помер | 645 до н. е.[1] Шаньдун |
Поховання | d |
Діяльність | філософ, політик, письменник |
Галузь | філософія |
Знання мов | китайська[1] |
|
У 685 році до н. е. був призначений правителем царства Ці на посаду керівника уряду і зберігав за собою цю посаду протягом сорока років — аж до своєї смерті. Перетворив Ці на наймогутнішу державу тогочасного Китаю. Першим в китайській історії обґрунтував концепцію державного управління на підставі закону — за принципом «закон — батько й мати народу». За словам Гуань Чжуна «правитель і посадовці, вищі та нижчі, знатні та посполиті — усі мають дотримуватися закону». Це дозволило зміцнити царську владу, водночас послабивши вплив спадкової аристократії. Запропонував ідею покарання як головного засобу управління — «коли бояться покарань, то легко керувати».
Столицю держави Гуань Чжун поділив на 21 районів: шість «комерційних», які забезпечували торгівельний дохід держави, і п'ятнадцять обслуговуючих, які становили ядро армії Ці. Подібним чином було організовано населення і за межами столиці: 30 дворів складали село, 10 сіл — військовий загін, 10 загонів — один район, 3 райони — один повіт, а повіти згруповані в п'ять областей. Керівники всіх рівніх призначалися згори.
Гуань Чжун скасував успадковану з часів Чжоу систему «колдязних полів», уся земля в межах держави оподатковувалася відповідно до її продуктивності. Сіль підданим почали продавати за твердою ціною. Але ціна ця була навмисно завищена і різниця йшла у доходи держави. За тією ж ціною продавали і дешеву сіль, яку Ці купувало в сусідніх держав.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ebrey, Patricia; Walthall, Ann; Palais, James (2009). East Asia: A Cultural, Social, and Political History. Houghton Mifflin Harcourt. с.22
- «Гуань-цзи», глава 48
- Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.70
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guan Chzhun kit 管仲 720 do n e 645 do n e derzhavnij diyach dobi Chzhango vidatnij kitajskij mislitel politik reformator zasnovnik suspilno politichnogo uchennya fa czya legizmu Guan Chzhunkit 管仲Narodivsya720 do n e d KNRPomer645 do n e 1 ShandunPohovannyadDiyalnistfilosof politik pismennikGaluzfilosofiyaZnannya movkitajska 1 Mediafajli u Vikishovishi Guan Chzhun U 685 roci do n e buv priznachenij pravitelem carstva Ci na posadu kerivnika uryadu i zberigav za soboyu cyu posadu protyagom soroka rokiv azh do svoyeyi smerti Peretvoriv Ci na najmogutnishu derzhavu togochasnogo Kitayu Pershim v kitajskij istoriyi obgruntuvav koncepciyu derzhavnogo upravlinnya na pidstavi zakonu za principom zakon batko j mati narodu Za slovam Guan Chzhuna pravitel i posadovci vishi ta nizhchi znatni ta pospoliti usi mayut dotrimuvatisya zakonu Ce dozvolilo zmicniti carsku vladu vodnochas poslabivshi vpliv spadkovoyi aristokratiyi Zaproponuvav ideyu pokarannya yak golovnogo zasobu upravlinnya koli boyatsya pokaran to legko keruvati Stolicyu derzhavi Guan Chzhun podiliv na 21 rajoniv shist komercijnih yaki zabezpechuvali torgivelnij dohid derzhavi i p yatnadcyat obslugovuyuchih yaki stanovili yadro armiyi Ci Podibnim chinom bulo organizovano naselennya i za mezhami stolici 30 dvoriv skladali selo 10 sil vijskovij zagin 10 zagoniv odin rajon 3 rajoni odin povit a poviti zgrupovani v p yat oblastej Kerivniki vsih rivnih priznachalisya zgori Guan Chzhun skasuvav uspadkovanu z chasiv Chzhou sistemu koldyaznih poliv usya zemlya v mezhah derzhavi opodatkovuvalasya vidpovidno do yiyi produktivnosti Sil piddanim pochali prodavati za tverdoyu cinoyu Ale cina cya bula navmisno zavishena i riznicya jshla u dohodi derzhavi Za tiyeyu zh cinoyu prodavali i deshevu sil yaku Ci kupuvalo v susidnih derzhav PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ebrey Patricia Walthall Ann Palais James 2009 East Asia A Cultural Social and Political History Houghton Mifflin Harcourt s 22 Guan czi glava 48 Mustafin O Smachni prigodi Ekskursiyi vlasnoyu kuhneyu K 2020 s 70