Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґрунти Тернопільської області сформувалися на лісах і лісоподібних суглинках, вапняках, глинах, алювіальних відкладах. Ці материнські породи на території з рівнинним рельєфом і лісостеповою рослинністю стали основою для формування різних типів ґрунтів.
Найбільшу площу в області (близько 72 %) займають такі ґрунти:
Найродючішими в області є чорноземні ґрунти (майже 20 % території). Вони утворюються на лесах і лесоподібних суглинках під степовою рослинністю. Поширені у центральній та східній частинах Тернопільщини. Найбільші площі займають чорноземи типові, серед яких переважають глибокі малогумусні. Вони мають значну потужність — до 120–130 см, потужність верхнього (гумусового) горизонту сягає 45-60 см, вміст гумусу в ньому — 3,9-4,5 %. Невеликими масивами трапляються чорноземи неглибокі (70-80 см). Чорноземи типові мають високий вміст поживних речовин, нейтральну або слабкокислу (РН — 6,4-6,5) реакцію ґрунтового розчину, сприятливі агрофізичні водно-повітряні властивості, зернисту структуру. Це зумовлює їхню високу родючість.Значне поширення мають . Вони займають межиріччя річок Стрипа і Серет та пологі схили горбогір'їв. Відзначаються глибокою гумусованістю: гумусовий горизонт має потужність 83-90 см, гумусове забарвлення спостерігається і в перехідній до материнської породі, вміст гумусу у верхньому горизонті — 3,6-3,9 %.
Світло-сірі й сірі лісові ґрунти поширені на горбистих і горбогірних територіях північної, західної і південно-західної частин області. Східна межа їхнього поширення — вододіл річок Стрипа і Коропець. Ці ґрунти сформувалися під широколистими лісами на карбонатних чи лесових породах. У сірих опідзолених ґрунтах порівняно з світло-сірими слабше виражений підзолистий процес ґрунтотворення, тому нема елювіального горизонту. Вміст поживних речовин у цих ґрунтах, особливо у світло-сірих, невисокий. Гумусовий горизонт незначної потужності, вміст гумусу в ньому 2,9-3,1 %. Ґрунти кислі, тому потребують внесення вапна у невеликих і середніх дозах (1,5-6 т вапна на 1 га).
Темно-сірі опідзолені ґрунти поширені у тих районах області, що й світло-сірі та сірі, але займають знижені ділянки, спадисті схили горбів і гряд. Темно-сірі ґрунти сформувалися на лесових породах, карбонати у їх профілі залягають на глибині 120–140 см. Потужність гумусового горизонту — 30-35 см, вміст гумусу — 3,5-4 %, вміст поживних речовин високий. Для ґрунтів у південно-східній частині області характерні процеси реградації, що проявляються в наявності карбонатів у профілі ґрунту на глибині 50-60 см, наявністю у верхньому горизонті білястої присипки SiO2.
Ґрунти на територіях з близьким заляганням до поверхні ґрунтових вод зазнають оглеєння. Внаслідок оглеєння виникають закисні сполуки заліза, марганцю тощо, які негативно впливають на певні рослини.
Чорноземно-карбонатні ґрунти трапляються окремими ділянками в пн., пн.-зх. та пд. ч. області, де на поверхню виходять вапнякові та крейдові породи. Ці ґрунти мають неглибокий гумусовий горизонт (40-50 см), високий вміст гумусу (4-5 %), великі запаси поживних речовин, але через низьку рухомість вони малодоступні для рослин. Тріщинуватість карбонатних порід і пухкість ґрунтової маси зумовлюють нестачу ґрунт. вологи, що зменшує продуктивність ґрунтів; вони непридатні для вирощування плодових дерев.
Лучно-чорноземні ґрунти формуються в умовах збільшеного зволоження і приурочені до знижень у рельєфі. Мають глибокий гумусовий горизонт (понад 120 см), містять 5-6 % гумусу, багаті на поживні речовини. Майже повністю розорані.
Лучні ґрунти утворилися на алювіальних і делювіальних відкладах у долинах річок, балок та глибоких зниженнях на плато, де близько до поверхні (80-150 см) залягають ґрунтові води. Потужність гумусового горизонту становить 50-70 см, містять 4,5-5 % гумусу. Для них характерне періодичне перезволоження, що погіршує їхній водно-повітряний режим, у них відбуваються процеси оглеєння. Здебільшого ці ґрунти зайняті луками і пасовищами.
У заплавах річок на сучасних алювіальних відкладах в умовах постійного надмірного зволоження сформувалися лучно-болотні ґрунти. Процеси оглеєння охоплюють усі горизонти, ґрунти малородючі. Використовують їх як кормові угіддя, однак їхня продуктивність низька, оскільки в травостої переважає болотна рослинність.
Болотні ґрунти утворились у долинах річок, днищах балок на алювіальних відкладах в умовах надмірного зволоження. Поділяються на торфово-болотні (з шаром торфу 25-50 см) і власне болотні (з шаром торфу 15-25 см). Вирізняються значними запасами органічних речовин і поживних елементів, але внаслідок неповного розкладу органіки і нагромадження токсичних форм заліза та ін. елементів ці ґрунти є малородючими. Після осушення вони придатні для овочівництва, луківництва.
Незначне поширення в області мають дерново-підзолисті ґрунти. Вони утворилися у межах Малого Полісся на піщаних водно-льодовикових відкладах під сосновими лісами в умовах промивного водного режиму. Мають добре диференційований на горизонти профіль: до глибини 15—20 см - гумусовий горизонт — пухкий, безструктурний, із низьким (1 %) вмістом гумусу, під ним залягає елювіальний горизонт (вибілений пісок, з якого у глибший (ілювіальний) горизонт винесено колоїди та глинисті частинки). Ґрунт має легкий гранулометричний склад, мало вологи і поживних речовин, слабкокислу реакцію (РН — 6,0). Необхідні заходи з метою поліпшення гранулометричного складу ґрунту і збільшення у ньому вмісту гумусу і поживних речовин.
Ґрунтовий покрив Тернопільської області загалом сприятливий для вирощування с.-г. культур. Значної шкоди родючості ґрунтів завдає водна ерозія, особливо на нерівній поверхні. Найінтенсивніші ерозійні процеси на Бережан. і Кременец. горбогір'ях, Товтрах, Придністров'ї. Площа еродованих земель становить майже 39 % від загальної площі ріллі. Для поліпшення стану ґрунтового покриву необхідне проведення відповідних заходів (дотримання агротехнологій, внесення органічних і мінеральних добрив тощо).
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grunti Ternopilskoyi oblastisformuvalisya na lisah i lisopodibnih suglinkah vapnyakah glinah alyuvialnih vidkladah Ci materinski porodi na teritoriyi z rivninnim relyefom i lisostepovoyu roslinnistyu stali osnovoyu dlya formuvannya riznih tipiv gruntiv Najbilshu ploshu v oblasti blizko 72 zajmayut taki grunti chornozemi svitlo siri lisovi siri lisovi temno siri Najrodyuchishimi v oblasti ye chornozemni grunti majzhe 20 teritoriyi Voni utvoryuyutsya na lesah i lesopodibnih suglinkah pid stepovoyu roslinnistyu Poshireni u centralnij ta shidnij chastinah Ternopilshini Najbilshi ploshi zajmayut chornozemi tipovi sered yakih perevazhayut gliboki malogumusni Voni mayut znachnu potuzhnist do 120 130 sm potuzhnist verhnogo gumusovogo gorizontu syagaye 45 60 sm vmist gumusu v nomu 3 9 4 5 Nevelikimi masivami traplyayutsya chornozemi negliboki 70 80 sm Chornozemi tipovi mayut visokij vmist pozhivnih rechovin nejtralnu abo slabkokislu RN 6 4 6 5 reakciyu gruntovogo rozchinu spriyatlivi agrofizichni vodno povitryani vlastivosti zernistu strukturu Ce zumovlyuye yihnyu visoku rodyuchist Znachne poshirennya mayut Voni zajmayut mezhirichchya richok Stripa i Seret ta pologi shili gorbogir yiv Vidznachayutsya glibokoyu gumusovanistyu gumusovij gorizont maye potuzhnist 83 90 sm gumusove zabarvlennya sposterigayetsya i v perehidnij do materinskoyi porodi vmist gumusu u verhnomu gorizonti 3 6 3 9 Svitlo siri j siri lisovi grunti poshireni na gorbistih i gorbogirnih teritoriyah pivnichnoyi zahidnoyi i pivdenno zahidnoyi chastin oblasti Shidna mezha yihnogo poshirennya vododil richok Stripa i Koropec Ci grunti sformuvalisya pid shirokolistimi lisami na karbonatnih chi lesovih porodah U sirih opidzolenih gruntah porivnyano z svitlo sirimi slabshe virazhenij pidzolistij proces gruntotvorennya tomu nema elyuvialnogo gorizontu Vmist pozhivnih rechovin u cih gruntah osoblivo u svitlo sirih nevisokij Gumusovij gorizont neznachnoyi potuzhnosti vmist gumusu v nomu 2 9 3 1 Grunti kisli tomu potrebuyut vnesennya vapna u nevelikih i serednih dozah 1 5 6 t vapna na 1 ga Temno siri opidzoleni grunti poshireni u tih rajonah oblasti sho j svitlo siri ta siri ale zajmayut znizheni dilyanki spadisti shili gorbiv i gryad Temno siri grunti sformuvalisya na lesovih porodah karbonati u yih profili zalyagayut na glibini 120 140 sm Potuzhnist gumusovogo gorizontu 30 35 sm vmist gumusu 3 5 4 vmist pozhivnih rechovin visokij Dlya gruntiv u pivdenno shidnij chastini oblasti harakterni procesi regradaciyi sho proyavlyayutsya v nayavnosti karbonativ u profili gruntu na glibini 50 60 sm nayavnistyu u verhnomu gorizonti bilyastoyi prisipki SiO2 Grunti na teritoriyah z blizkim zalyagannyam do poverhni gruntovih vod zaznayut ogleyennya Vnaslidok ogleyennya vinikayut zakisni spoluki zaliza margancyu tosho yaki negativno vplivayut na pevni roslini Chornozemno karbonatni grunti traplyayutsya okremimi dilyankami v pn pn zh ta pd ch oblasti de na poverhnyu vihodyat vapnyakovi ta krejdovi porodi Ci grunti mayut neglibokij gumusovij gorizont 40 50 sm visokij vmist gumusu 4 5 veliki zapasi pozhivnih rechovin ale cherez nizku ruhomist voni malodostupni dlya roslin Trishinuvatist karbonatnih porid i puhkist gruntovoyi masi zumovlyuyut nestachu grunt vologi sho zmenshuye produktivnist gruntiv voni nepridatni dlya viroshuvannya plodovih derev Luchno chornozemni grunti formuyutsya v umovah zbilshenogo zvolozhennya i priurocheni do znizhen u relyefi Mayut glibokij gumusovij gorizont ponad 120 sm mistyat 5 6 gumusu bagati na pozhivni rechovini Majzhe povnistyu rozorani Luchni grunti utvorilisya na alyuvialnih i delyuvialnih vidkladah u dolinah richok balok ta glibokih znizhennyah na plato de blizko do poverhni 80 150 sm zalyagayut gruntovi vodi Potuzhnist gumusovogo gorizontu stanovit 50 70 sm mistyat 4 5 5 gumusu Dlya nih harakterne periodichne perezvolozhennya sho pogirshuye yihnij vodno povitryanij rezhim u nih vidbuvayutsya procesi ogleyennya Zdebilshogo ci grunti zajnyati lukami i pasovishami U zaplavah richok na suchasnih alyuvialnih vidkladah v umovah postijnogo nadmirnogo zvolozhennya sformuvalisya luchno bolotni grunti Procesi ogleyennya ohoplyuyut usi gorizonti grunti malorodyuchi Vikoristovuyut yih yak kormovi ugiddya odnak yihnya produktivnist nizka oskilki v travostoyi perevazhaye bolotna roslinnist Bolotni grunti utvorilis u dolinah richok dnishah balok na alyuvialnih vidkladah v umovah nadmirnogo zvolozhennya Podilyayutsya na torfovo bolotni z sharom torfu 25 50 sm i vlasne bolotni z sharom torfu 15 25 sm Viriznyayutsya znachnimi zapasami organichnih rechovin i pozhivnih elementiv ale vnaslidok nepovnogo rozkladu organiki i nagromadzhennya toksichnih form zaliza ta in elementiv ci grunti ye malorodyuchimi Pislya osushennya voni pridatni dlya ovochivnictva lukivnictva Neznachne poshirennya v oblasti mayut dernovo pidzolisti grunti Voni utvorilisya u mezhah Malogo Polissya na pishanih vodno lodovikovih vidkladah pid sosnovimi lisami v umovah promivnogo vodnogo rezhimu Mayut dobre diferencijovanij na gorizonti profil do glibini 15 20 sm gumusovij gorizont puhkij bezstrukturnij iz nizkim 1 vmistom gumusu pid nim zalyagaye elyuvialnij gorizont vibilenij pisok z yakogo u glibshij ilyuvialnij gorizont vineseno koloyidi ta glinisti chastinki Grunt maye legkij granulometrichnij sklad malo vologi i pozhivnih rechovin slabkokislu reakciyu RN 6 0 Neobhidni zahodi z metoyu polipshennya granulometrichnogo skladu gruntu i zbilshennya u nomu vmistu gumusu i pozhivnih rechovin Gruntovij pokriv Ternopilskoyi oblasti zagalom spriyatlivij dlya viroshuvannya s g kultur Znachnoyi shkodi rodyuchosti gruntiv zavdaye vodna eroziya osoblivo na nerivnij poverhni Najintensivnishi erozijni procesi na Berezhan i Kremenec gorbogir yah Tovtrah Pridnistrov yi Plosha erodovanih zemel stanovit majzhe 39 vid zagalnoyi ploshi rilli Dlya polipshennya stanu gruntovogo pokrivu neobhidne provedennya vidpovidnih zahodiv dotrimannya agrotehnologij vnesennya organichnih i mineralnih dobriv tosho LiteraturaPortal Ternopilshina Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6