Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґастон Парі (Паріс) (фр. Gaston Paris; 9 серпня 1839 — 5 березня 1903, Канни) — французький дослідник середньовічної літератури.
| Ґастон Паріс | |
|---|---|
| фр. Gaston Paris | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Bruno-Paulin-Gaston Paris |
| Народився | 9 серпня 1839[4][1][…] Авене-Валь-д'Ор[5] |
| Помер | 5 березня 1903[1][2][…] (63 роки) Канни, Франція[6][5] |
| Країна |  Франція[7] |
| Діяльність | філолог, медієвіст, історик, професор, історик літератури, письменник |
| Галузь | історія |
| Alma mater | Національна школа хартій |
| Вчителі | d і Фрідріх Крістіан Діц |
| Відомі учні | Жільєрон Жюль, d, d і d |
| Знання мов | французька[8] |
| Заклад | Колеж де Франс і Практична школа вищих досліджень |
| Членство | Французька академія (5 березня 1903)[9], Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Академія надписів та красного письменства (1903)[10], Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, d, d, d, d, Нідерландська королівська академія наук, Туринська академія наук[5] і Академія делла Круска |
| Magnum opus | Romania[d] |
| Посада | d, президент[d] і d[9] |
| Батько | d |
| Родичі | d |
| У шлюбі з | d[11] |
| Нагороди | |
| |
З 1872 займав катедру свого батька, , в Collège de France; з 1896 член Французької академії, в якій зайняв крісло Пастера.
На початку своєї наукової діяльності Паріс, який здобув свою освіту в німецьких університетах і слухав у Бонні знаменитого Фрідріха Діца, проводив прийоми та методи німецької школи, бувши гарячим поборником їх у Франції. Сюди, між іншим, належить його «Histoire poétique de Charlemagne» (1866). Його критичне видання «Vie de saint Alexis, poème du XI siècle» (1872, у співпраці з Паньє), було визнано «таким, яке прокладає нові шляхи» щодо сміливості підходу до питання, суворої методичності прийомів та оригінальності висновків.
Подальші видання Паріса: «Chansons du XV siècle» (1875), «Vie de saint Gilles» (1881), «Extraits de la Chanson de Roland» (4 видавництва, 1893) та ін. 1872 року він видав переклад граматики романських мов Діца. У «Journal des Savants» з'явився ряд його монографій, із захопливою формою та оригінальним змістом: «Les fabulistes latins» (1884—1885), «Les cours d'amour» (1888), «Les chants populaires du Piémont» (1889), «Les origines de la poésie lyrique» (1892), «La légende de Saladin» (1893), «Le Roman de Renard» (1895). Багато хто з них вийшли і окремими виданнями.
Дослідження Паріса друкувалися у «Histoire littéraire de la France». Окремими виданнями з'явилися статті та лекції його під назвою «La poésie au Moyen Age» (1885—1895), коротке, але найвищою мірою змістовне керівництво «La littérature française an moyen-âge» (2 видавництва, 1890), «Le juif errant» (1889), «Penseurs et poètes» (1896; етюди про Джемса Дарместетера, Ренана, (Сюллі-Прюдом) та ін.).
Часто розходячись з Теном у підході до питань та методах дослідження, Паріс засвоїв собі його виключно історико-культурний метод щодо літератури. Наукові роботи Паріса не вичерпуються вивченням пам'яток і гіпотезами, часом блискучими, щодо темних питань про «зачатки» чи генезу відомого історико-літературного явища, форми слова, звуку: у нього, як і у Тена, живе почуття поезії нерідко призводить до тонкої оцінки того чи іншого твору та з погляду суто художньої.
Деякі з таких оцінок Паріса (судження про Chanson de Roland, про кельтську поему, про Трістана і Ізольду, про Roman de la Rose, про поезію Гійома Машо та ін.) вважаються зразковими за своєю влучністю.
1884 року визначив, що автором частини анонімного перекладу «Метаморфоз» Овідія старофранцузькою мовою, відомого під назвою «Повчальний Овідій» (фр. Ovide Moralisé), був Кретьєн де Труа і назвав цю частину тексту поемою «Філомена».
Примітки
- SNAC — 2010.
- KNAW Past Members
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyclopædia Britannica
- www.accademiadellescienze.it
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118789627 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- LIBRIS — 2018.
- CONOR.Sl
- Французька академія — 1635.
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- https://books.google.co.uk/books?id=IwWuEy-E268C&pg=PA156
- Boer C. de. Chapitre I // Philomena, conte raconté d'après Ovide par Chrétien de Troyes : [фр.] / Chrétien de Troyes, Cornelis de Boer. — Paris : Librairie Paul Geuthner, 1909. — P. V–VI. — CXX, 192 p.
Посилання
- Парис, Гастон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Персональна сторінка Гастона-Брюно-Полена Париса на офіційному сайті РАН (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет