Ящурка перська (Eremias persica) — представник роду Ящурок родини Справжні ящірки.
Ящурка перська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Родина: | Ящіркові (Lacertidae) |
Рід: | Ящурка (Eremias) |
Вид: | E. persica |
Біноміальна назва | |
Eremias persica , 1875 |
Опис
Довжина тулуба сягає 9,6 см, хвіст у 1,5 рази довший. У молодих ящурок шкіра сірувато-піщаного кольору з чітко вираженими 4 чорними смужками, які зливаються на хвості, і по 1 менш темній смужці з розташованими на ній в один рядок округлими просвітами з боків. Ще одна пара темних смужок помітна з кожного боку тіла уздовж краю з черевом. У дорослих спинні смуги, особливо часто у самок, розбиваються на окремі дрібні плями, а бічні переривчасті чорні смуги з поздовжнім рядком світлих округлих плям стають різко помітні. Верхня сторона лап у світлих округлих в темному обрамленні плямах. Нижня сторона молочно-білого забарвлення.
Підочний щиток торкається краю рота. Довжина лобоносового щитка помітно перевищує його ширину. Надочноямкові щитки частково або повністю відокремлені від лоботім'яних. Навколо середини тулуба 51–74 лусочки. Луска поверх хвоста гладенька або слабкоребриста. Стегнових пір — 16-25. В анальної області від 7 до 15 щитків.
Спосіб життя
Полюбляє галечникові і лесові ґрунти з трав'янистою рослинністю та кущами тамариску на річковій терасі. Місцями тримається і серед пісків з рідкою рослинністю. Чисельність нерівномірна, становить в середньому 2,7–6,6 особини на га. На чисельність негативно впливають періодичні паводки річки Кушки. Активні перські ящурки з середини березня до кінця жовтня, хоча у теплу погоду можуть періодично виходити і в зимові місяці. У спекотні літні місяці в денний час при температурі ґрунту 30-42°С ховаються під кущами, у норах гризунів. Здатні викопувати і власні нори завдовжки до 45 см і глибиною до 38 см. Харчуються жуками, гусінню, мурахами, сарановими, клопами, термітами, павуками, багатоніжками, мокрицями і сальпугами. Нападає також на дрібних ящірок інших видів і власний молодняк.
Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість настає на другому році життя при мінімальних розмірах тулуба самок близько 6 см. Парування відбувається у квітні - на початку травня. Кладки з 4–6 яєць розміром 12–15 × 7–8 мм відкладаються з кінця травня по початок липня. Молоді ящурки довжиною 3,2–3,6 см (без хвоста) з'являється у липні-вересні.
Розповсюдження
Мешкає на півдні Туркменістану, де відомі дві ізольовані популяції — у долині річки Кушки і западині Ер-Ойлан-Дуз у Бадхизському заповіднику, у північному Ірані.
Джерела
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashurka perska Eremias persica predstavnik rodu Yashurok rodini Spravzhni yashirki Yashurka perska Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Rodina Yashirkovi Lacertidae Rid Yashurka Eremias Vid E persica Binomialna nazva Eremias persica 1875OpisDovzhina tuluba syagaye 9 6 sm hvist u 1 5 razi dovshij U molodih yashurok shkira siruvato pishanogo koloru z chitko virazhenimi 4 chornimi smuzhkami yaki zlivayutsya na hvosti i po 1 mensh temnij smuzhci z roztashovanimi na nij v odin ryadok okruglimi prosvitami z bokiv She odna para temnih smuzhok pomitna z kozhnogo boku tila uzdovzh krayu z cherevom U doroslih spinni smugi osoblivo chasto u samok rozbivayutsya na okremi dribni plyami a bichni pererivchasti chorni smugi z pozdovzhnim ryadkom svitlih okruglih plyam stayut rizko pomitni Verhnya storona lap u svitlih okruglih v temnomu obramlenni plyamah Nizhnya storona molochno bilogo zabarvlennya Pidochnij shitok torkayetsya krayu rota Dovzhina lobonosovogo shitka pomitno perevishuye jogo shirinu Nadochnoyamkovi shitki chastkovo abo povnistyu vidokremleni vid lobotim yanih Navkolo seredini tuluba 51 74 lusochki Luska poverh hvosta gladenka abo slabkorebrista Stegnovih pir 16 25 V analnoyi oblasti vid 7 do 15 shitkiv Sposib zhittyaPolyublyaye galechnikovi i lesovi grunti z trav yanistoyu roslinnistyu ta kushami tamarisku na richkovij terasi Miscyami trimayetsya i sered piskiv z ridkoyu roslinnistyu Chiselnist nerivnomirna stanovit v serednomu 2 7 6 6 osobini na ga Na chiselnist negativno vplivayut periodichni pavodki richki Kushki Aktivni perski yashurki z seredini bereznya do kincya zhovtnya hocha u teplu pogodu mozhut periodichno vihoditi i v zimovi misyaci U spekotni litni misyaci v dennij chas pri temperaturi gruntu 30 42 S hovayutsya pid kushami u norah grizuniv Zdatni vikopuvati i vlasni nori zavdovzhki do 45 sm i glibinoyu do 38 sm Harchuyutsya zhukami gusinnyu murahami saranovimi klopami termitami pavukami bagatonizhkami mokricyami i salpugami Napadaye takozh na dribnih yashirok inshih vidiv i vlasnij molodnyak Ce yajcekladni yashirki Stateva zrilist nastaye na drugomu roci zhittya pri minimalnih rozmirah tuluba samok blizko 6 sm Paruvannya vidbuvayetsya u kvitni na pochatku travnya Kladki z 4 6 yayec rozmirom 12 15 7 8 mm vidkladayutsya z kincya travnya po pochatok lipnya Molodi yashurki dovzhinoyu 3 2 3 6 sm bez hvosta z yavlyayetsya u lipni veresni RozpovsyudzhennyaMeshkaye na pivdni Turkmenistanu de vidomi dvi izolovani populyaciyi u dolini richki Kushki i zapadini Er Ojlan Duz u Badhizskomu zapovidniku u pivnichnomu Irani DzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi