Яшун-Б'алам IV (27 серпня 709—768 або 769) — (ахав) Па'чана з 752 до 768 року.
Яшун-Б'алам IV | |
---|---|
Яшун-Б'алам IV на панелі 16 з Яшчилану | |
К'ухуль Па'чан Ахав | |
Початок правління: | 9.16.1.0.0, 11 Ахав 8 Сек (3 травня 752 року) |
Кінець правління: | 768 або 769 рік |
Інші титули: | К'ухуль-Ках-ахав |
Попередник: | Йопаат-Б'алам II |
Наступник: | Іцамнаах-Б'алам IV |
Дата народження: | 9.13.17.12.10, 8 Ок 13 Яш (27 серпня 709) |
Місце народження: | Танха'па'чан |
Країна: | Па'чанське царство |
Дата смерті: | 768 або 769 рік |
Місце смерті: | Танха'па'чан |
Дружина: | Іш-Чак-Чамі Іш-Вак-Халам-Чан Іш-Вак-Туун Іш-Мут-Балам |
Діти: | Іцамнаах-Б'алам IV Іш-Яш-Чііт-Ху'н-Вінік-Наах-Ча |
Батько: | Іцамнаах-Б'алам III |
Мати: | Іш-Ух-Чан-Леєм |
Життєпис
Молоді роки
Син ахава Іцамнаах-Б'алама III і канульської принцеси Іш-Ух-Чан-Леєм. В останні роки батька намагався домогтися проголошення себе спадкоємцем. На підтвердження своїх прав в день 9.15.9.17.16, 12 Кіб 19 Яшк'ін (26 червня 741 року) Іцамнаах-Б'алам III і Яшун-Б'алам танцювали ритуальний танок з палицями «хасав-чан».
Не зважаючи на інтриги матері не зміг зайняти трон після смерті батька у 742 році. Після смерті батька не піддавався переслідуванням, а й займав високе становище. У день 9.15.13.6.9, 3 Мулук 17 Мак (21 жовтня 744 року) він грав в м'яч на майданчику «Трьох Перемог». Гра супроводжувалася принесенням в жертву бранця — володаря з Лакамтууна Ік'-Чіх. Потім в день закінчення періоду 9.15.15.0.0, 9 Ахав 18 Шуль (4 червня 746 року) Яшун-Б'алам брав участь у встановленні стели. В день 9.15.19.15.3, 10 Ак'баль 16 Во (13 березня 751 року) померла матір Яшун-Б'алама.
У травні 750 року він в масці та одязі бога дощу оглядав деяких бранців, хто вони невідомо. За різними версіями: або вороги держави, або вороги Яшун-Б'алама, який тоді розпочав боротьбу за владу. У червні того ж року він показаний у військовому вбранні разом з «сахалєм» з «Городища R» (Лаштуніча). У день 9.16.0.13.17, 6 Кабан 5 Поп (10 лютого 752 року) Яшун-Б'алам здійснив так званий передінтронізаційний полон Яш-Кіб'-Тоо'к'а, сахаля Пай-Лакам-Чаака володаря Вак'ааб'а. Ця акція була спрямована проти царство Йокіб-К'ін.
Володарювання
Внутрішня політика
В день 9.16.1.0.0, 11 Ахав 8 Сек (3 травня 752 року) Яшун-Б'алам IV офіційно коронувався як новий ахав Па'чанського царства. У день сходження на трон він здійснив урочистий танок зі скіпетром К'авііля, в якому брала участь його головна дружина Іш-Чак-Чамі. Значний час приділяв діяльності для підтвердження його власної легітимності. Цьому насамперед служить одвірок 14. У багатьох випадках Яшун-Б'алам IV прямо наслідує батька. обвірки 15, 16 і 17, виготовлені при ньому, імітують одвірок 24, 25 і 26 часів Іцамнаах-Б'алама III.
Через дев'ять днів після коронації відвідав оновлений давній храм «Наах Чан Сууц'наль». На сороковий день царювання Яшун-Балам IV викликав бога Ах-К'ак'-О'-Чаака і ознаменував цю подію танцем з посохом «шукпі».
Правління Яшун-Б'алама IV характеризується небувалим посиленням місцевої еліти. Саме на його царювання припадає найбільша кількість монументальних текстів, присвячених сахалям. Останні супроводжують ахава на війні, беруть участь разом з ним у найважливіших ритуалах і навіть споруджують власні стели і одвірки, увіковічуючи свою причетність царській персоні. Практично всі па'чанські монументи цього часу, на яких фігурують сахалі, слідують своєрідному «канону». Як правило, це двофігурні композиції, де зображені Яшун-Б'алам IV і сахаль, вони позбавлені зовнішнього вираження ієрархії у відносинах між персонажами. Основний текст повідомляє про дії царя в цій сцені, в той час як зображення сахаля супроводжується написом із зазначенням імені та титулів.
Це відображало стан речей, коли Яшун-Б'алам IV спирався на підтримку потужної коаліції сахалів, які допомогли отрати трон, тому ахаву довелося розділити владу і вплив з політичними союзниками.
Походи
У 750-760-х роках здійснив низку успішних завоювань, завдяки яким Па'чан знову зміцнив свої позиції на Верхній Усумасінті. У день 9.16.4.1.1, 7 Іміш 14 Сек (9 травня 755 року) він розгромив прикордонну з Шукальнахом область …-Хук' і полонив якогось Ухоль-Мо', а його «головний сахаль» К'ан-Тоо'к'-Вайаб' полонив володаря якоїсь місцевості Кокто'. Цей похід було спрямовано на ослаблення позицій царства Йокіб у Верхній Усумасінті.
В день 9.16.8.3.18, 9 Ец'наб 11 Яшк'ін (14 червня 759 року) Яшун-Б'алам IV захопив у полон чоловіка на ім'я Т'уль-Чіік з титулом володар К'іна, важливої області в складі Йокіба. В лютому 767 року сановник Яшун-Балама IV приніс в жертву бранця — якогось Ек'-Чаналя. Наприкінця ахав мав титул «Володар дванадцяти бранців».
Будівництво
З 39 відомих великих споруд Яшчилан, які можна датувати, 1/3 були побудовані або перебудовані при Яшун-Б'аламі IV. У найвищій точці міста, поруч з батьківським «Будівлю 41», Яшун-Б'алам IV побудував «Будівлю 40», перед яким встановив свою коронаційну стелу 11. На Головній площі Яшчилану побудовано парадну тронну залу («Будівля 33») з різьбленими одвірками. Нижче Головної площі були побудовані палаци дружин Яшун-Б'алама IV — Іш-Чак-чами («Будівля 20»), Іш-Вак-Туун і Іш-Мут-Б'алам («Будівля 24»).
У 764 році над берегом Усумасінти було завершено будівництво палацу, що служив Йашун-Б'аламу IV резиденцією. Поруч з палацом розташовувалося «Будівля 12» з 7 входами. Далі на річковому березі стояла «Будівля 16» — храм викликання бога К'авііля.
Він багато зробив для збереження відомостей з династичної історії царства. Також переніс в «Будівлю 12» з невідомої стародавньої будови чотири одвірки VI ст. з переліком ранньокласичних володарів, створив свою власну, більш детальну версію царського списку на величезних ієрогліфічних сходах 1. В тексті з 480 ієрогліфів викладається історія Па'чанської держави, починаючи з засновника династії до самого Яшун-Б'алама IV.
Останні роки
Останні дати, пов'язані з Яшун-Б'аламом IV, відповідають 768 року. У день 9.16.17.6.12, 1 Еб 0 Моль (20 червня 768 року) відбувся танок з обміном палицями «хасав-чан» між царем і братом його дружини, сахалєм Чак-Чамі. В день 9.16.17.12.10, 2 Ок 18 Мак (16 жовтня 768 року) Яшун-Б'алам IV ще був живий. Вважається, що він помер наприкінці 768 року або у січні-лютого 769 року.
Родина
Дружина — Іш-Чак-Чамі, з роду сахалів
Діти:
Дружина — Іш-Вак-Халам-Чан, принцеса з держави Ік'
Дружина — Іш-Вак-Туун, принцеса з держави Ік'
Дружина — Іш-Мут-Балам, принцеса з держави Хіш-Віц
Джерела
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N. Y., 2008. — Р.129-130, 132, 134
- Helmke С. The Transferral and Inheritance of Ritual Privileges: a Classic Maya Case from Yaxchilan, Mexico // Wayeb Notes, No. 35, 2010
- Токовинин А. А. Ритуальный танец майя в царских надписях городища Йашчилан (2-я пол. VIII в.). // Древний Восток и античный мир. Труды кафедры истории древнего мира исторического факультета МГУ. Вып. 4. М., 2001, страницы 195—207
- Houston S., Golden С., René Muñoz А., Scherer А. К. A Yaxchilan-style Lintel Possibly from Retalteco, Petén, Guatemala // Research Reports on Ancient Maya Writing, Number 61, 2006. Р. 5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashun B alam IV 27 serpnya 709 768 abo 769 ahav Pa chana z 752 do 768 roku Yashun B alam IVYashun B alam IVYashun B alam IV na paneli 16 z YashchilanuK uhul Pa chan AhavPochatok pravlinnya 9 16 1 0 0 11 Ahav 8 Sek 3 travnya 752 roku Kinec pravlinnya 768 abo 769 rikInshi tituli K uhul Kah ahavPoperednik Jopaat B alam IINastupnik Icamnaah B alam IVData narodzhennya 9 13 17 12 10 8 Ok 13 Yash 27 serpnya 709 07090827 Misce narodzhennya Tanha pa chanKrayina Pa chanske carstvoData smerti 768 abo 769 rikMisce smerti Tanha pa chanDruzhina Ish Chak Chami Ish Vak Halam Chan Ish Vak Tuun Ish Mut BalamDiti Icamnaah B alam IV Ish Yash Chiit Hu n Vinik Naah ChaBatko Icamnaah B alam IIIMati Ish Uh Chan Leyem Div takozh Yashun B alamZhittyepisMolodi roki Sin ahava Icamnaah B alama III i kanulskoyi princesi Ish Uh Chan Leyem V ostanni roki batka namagavsya domogtisya progoloshennya sebe spadkoyemcem Na pidtverdzhennya svoyih prav v den 9 15 9 17 16 12 Kib 19 Yashk in 26 chervnya 741 roku Icamnaah B alam III i Yashun B alam tancyuvali ritualnij tanok z palicyami hasav chan Ne zvazhayuchi na intrigi materi ne zmig zajnyati tron pislya smerti batka u 742 roci Pislya smerti batka ne piddavavsya peresliduvannyam a j zajmav visoke stanovishe U den 9 15 13 6 9 3 Muluk 17 Mak 21 zhovtnya 744 roku vin grav v m yach na majdanchiku Troh Peremog Gra suprovodzhuvalasya prinesennyam v zhertvu brancya volodarya z Lakamtuuna Ik Chih Potim v den zakinchennya periodu 9 15 15 0 0 9 Ahav 18 Shul 4 chervnya 746 roku Yashun B alam brav uchast u vstanovlenni steli V den 9 15 19 15 3 10 Ak bal 16 Vo 13 bereznya 751 roku pomerla matir Yashun B alama U travni 750 roku vin v masci ta odyazi boga doshu oglyadav deyakih branciv hto voni nevidomo Za riznimi versiyami abo vorogi derzhavi abo vorogi Yashun B alama yakij todi rozpochav borotbu za vladu U chervni togo zh roku vin pokazanij u vijskovomu vbranni razom z sahalyem z Gorodisha R Lashtunicha U den 9 16 0 13 17 6 Kaban 5 Pop 10 lyutogo 752 roku Yashun B alam zdijsniv tak zvanij peredintronizacijnij polon Yash Kib Too k a sahalya Paj Lakam Chaaka volodarya Vak aab a Cya akciya bula spryamovana proti carstvo Jokib K in Volodaryuvannya Vnutrishnya politika V den 9 16 1 0 0 11 Ahav 8 Sek 3 travnya 752 roku Yashun B alam IV oficijno koronuvavsya yak novij ahav Pa chanskogo carstva U den shodzhennya na tron vin zdijsniv urochistij tanok zi skipetrom K aviilya v yakomu brala uchast jogo golovna druzhina Ish Chak Chami Znachnij chas pridilyav diyalnosti dlya pidtverdzhennya jogo vlasnoyi legitimnosti Comu nasampered sluzhit odvirok 14 U bagatoh vipadkah Yashun B alam IV pryamo nasliduye batka obvirki 15 16 i 17 vigotovleni pri nomu imituyut odvirok 24 25 i 26 chasiv Icamnaah B alama III Cherez dev yat dniv pislya koronaciyi vidvidav onovlenij davnij hram Naah Chan Suuc nal Na sorokovij den caryuvannya Yashun Balam IV viklikav boga Ah K ak O Chaaka i oznamenuvav cyu podiyu tancem z posohom shukpi Pravlinnya Yashun B alama IV harakterizuyetsya nebuvalim posilennyam miscevoyi eliti Same na jogo caryuvannya pripadaye najbilsha kilkist monumentalnih tekstiv prisvyachenih sahalyam Ostanni suprovodzhuyut ahava na vijni berut uchast razom z nim u najvazhlivishih ritualah i navit sporudzhuyut vlasni steli i odvirki uvikovichuyuchi svoyu prichetnist carskij personi Praktichno vsi pa chanski monumenti cogo chasu na yakih figuruyut sahali sliduyut svoyeridnomu kanonu Yak pravilo ce dvofigurni kompoziciyi de zobrazheni Yashun B alam IV i sahal voni pozbavleni zovnishnogo virazhennya iyerarhiyi u vidnosinah mizh personazhami Osnovnij tekst povidomlyaye pro diyi carya v cij sceni v toj chas yak zobrazhennya sahalya suprovodzhuyetsya napisom iz zaznachennyam imeni ta tituliv Ce vidobrazhalo stan rechej koli Yashun B alam IV spiravsya na pidtrimku potuzhnoyi koaliciyi sahaliv yaki dopomogli otrati tron tomu ahavu dovelosya rozdiliti vladu i vpliv z politichnimi soyuznikami Pohodi U 750 760 h rokah zdijsniv nizku uspishnih zavoyuvan zavdyaki yakim Pa chan znovu zmicniv svoyi poziciyi na Verhnij Usumasinti U den 9 16 4 1 1 7 Imish 14 Sek 9 travnya 755 roku vin rozgromiv prikordonnu z Shukalnahom oblast Huk i poloniv yakogos Uhol Mo a jogo golovnij sahal K an Too k Vajab poloniv volodarya yakoyis miscevosti Kokto Cej pohid bulo spryamovano na oslablennya pozicij carstva Jokib u Verhnij Usumasinti V den 9 16 8 3 18 9 Ec nab 11 Yashk in 14 chervnya 759 roku Yashun B alam IV zahopiv u polon cholovika na im ya T ul Chiik z titulom volodar K ina vazhlivoyi oblasti v skladi Jokiba V lyutomu 767 roku sanovnik Yashun Balama IV prinis v zhertvu brancya yakogos Ek Chanalya Naprikincya ahav mav titul Volodar dvanadcyati branciv Budivnictvo Z 39 vidomih velikih sporud Yashchilan yaki mozhna datuvati 1 3 buli pobudovani abo perebudovani pri Yashun B alami IV U najvishij tochci mista poruch z batkivskim Budivlyu 41 Yashun B alam IV pobuduvav Budivlyu 40 pered yakim vstanoviv svoyu koronacijnu stelu 11 Na Golovnij ploshi Yashchilanu pobudovano paradnu tronnu zalu Budivlya 33 z rizblenimi odvirkami Nizhche Golovnoyi ploshi buli pobudovani palaci druzhin Yashun B alama IV Ish Chak chami Budivlya 20 Ish Vak Tuun i Ish Mut B alam Budivlya 24 U 764 roci nad beregom Usumasinti bulo zaversheno budivnictvo palacu sho sluzhiv Jashun B alamu IV rezidenciyeyu Poruch z palacom roztashovuvalosya Budivlya 12 z 7 vhodami Dali na richkovomu berezi stoyala Budivlya 16 hram viklikannya boga K aviilya Vin bagato zrobiv dlya zberezhennya vidomostej z dinastichnoyi istoriyi carstva Takozh perenis v Budivlyu 12 z nevidomoyi starodavnoyi budovi chotiri odvirki VI st z perelikom rannoklasichnih volodariv stvoriv svoyu vlasnu bilsh detalnu versiyu carskogo spisku na velicheznih iyeroglifichnih shodah 1 V teksti z 480 iyeroglifiv vikladayetsya istoriya Pa chanskoyi derzhavi pochinayuchi z zasnovnika dinastiyi do samogo Yashun B alama IV Ostanni roki Ostanni dati pov yazani z Yashun B alamom IV vidpovidayut 768 roku U den 9 16 17 6 12 1 Eb 0 Mol 20 chervnya 768 roku vidbuvsya tanok z obminom palicyami hasav chan mizh carem i bratom jogo druzhini sahalyem Chak Chami V den 9 16 17 12 10 2 Ok 18 Mak 16 zhovtnya 768 roku Yashun B alam IV she buv zhivij Vvazhayetsya sho vin pomer naprikinci 768 roku abo u sichni lyutogo 769 roku RodinaDruzhina Ish Chak Chami z rodu sahaliv Diti Icamnaah B alam IV Druzhina Ish Vak Halam Chan princesa z derzhavi Ik Druzhina Ish Vak Tuun princesa z derzhavi Ik Druzhina Ish Mut Balam princesa z derzhavi Hish VicDzherelaMartin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 R 129 130 132 134 Helmke S The Transferral and Inheritance of Ritual Privileges a Classic Maya Case from Yaxchilan Mexico Wayeb Notes No 35 2010 Tokovinin A A Ritualnyj tanec majya v carskih nadpisyah gorodisha Jashchilan 2 ya pol VIII v Drevnij Vostok i antichnyj mir Trudy kafedry istorii drevnego mira istoricheskogo fakulteta MGU Vyp 4 M 2001 stranicy 195 207 Houston S Golden S Rene Munoz A Scherer A K A Yaxchilan style Lintel Possibly from Retalteco Peten Guatemala Research Reports on Ancient Maya Writing Number 61 2006 R 5