Іва н Ада мович Яшке вич 1 лютого 1923 Нью Йорк 7 вересня 2000 український радянський композитор баяніст педагог Іван Ад

Іва́н Ада́мович Яшке́вич (1 лютого 1923, Нью-Йорк — 7 вересня 2000) — український радянський композитор, баяніст, педагог.

Іван Адамович Яшкевич
Зображення
Основна інформація
Дата народження	1 лютого 1923(1923-02-01)
Місце народження	Нью-Йорк
Дата смерті	7 вересня 2000(2000-09-07) (77 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	США
Професії	музикант
Освіта	Київська консерваторія
Інструменти	баян
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Біографія

Народився 1 лютого 1923 року у Нью-Йорку в родині емігрантів. В 1930-ті роки його батьки відгукнулися на заклики повернутися на Батьківщину, приїхали в СРСР і опинилися в сталінському пеклі: його сестру відразу заарештували, а сам він з батьками тулився в московських підвалах, де застудився і осліп.

У 1941 році закінчив Московську школу-інтернат для сліпих (клас баяна Г. І. Шаміна). У 1941–1942 роках був солістом-баяністом Московського естрадно-концертного об'єднання Всеросійського товариства сліпих. У 1943–1944 роках викладав по класу баяна в Свердловському музичному училищі. В 1944–1945 роках — баяніст в будинку відпочинку для льотчиків 3-го Українського фронту, в 1945–1946 роках — викладач по класу баяна в школі баяністів — інвалідів німецько-радянської війни, в 1946–1948 роках — викладач курсу теорії, гармонії, сольфеджіо та класу баяна у Київському музичному училищі імені Р. М. Глієра, в 1947–1948 роках одночасно викладач спеціальної середньої музичної школи для робітничої молоді (Вечірня консерваторія). В 1949 році закінчив Київську консерваторію (клас баяна М. М. Геліса).

У 1949–1950 роках — артист Київської філармонії, в 1950–1961 роках — соліст оркестру народних інструментів Українського республіканського радіо. З 1950 року — викладач по класу баяна у Київській консерваторії, (з 1955 року — старший викладач, з 1973 року — доцент, з 1979 року — виконувач обов'язків професора). Серед учнів: .

З 1969 року — керівник секції народних інструментів методичного об'єднання викладачів дитячих музичних шкіл при Київському обласному управлінні культури, з 1970 року — при Київському міському управлінні культури.

Помер 7 вересня 2000 року в Києві від обширного інфаркту. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість

Автор ряду оригінальних творів та концертних обробок для баяна:

Оригінальні твори

Сонатіна ре мажор у старовинному стилі (Київ, 1965),
десять поліритмічних етюдів (Київ, 1968),
Шкільна кадриль (Київ, 1970),
Українська полька (Київ, 1968),
танго «Вечір» (Київ, 1962),

Концертні обробки

вальс «Весняні голоси» Й. Штрауса (Л., 1966),
«Чардаш» Монті В. (Київ, 1972), «Італійська полька» С. Рахманінова (1972),
«Моряки» К. Вільбоа (М., 1970; Київ, 1973),
«Жарт» Й. С. Баха з оркестрової сюїти сі мінор (для трьох баянів, М., 1970),
«Вечірня пісня» В. Стеценко (Київ, 1970),
«Сонечко» копу (Київ, 1962),
українська народна пісня «На зеленому лузі» (Київ, 1963),
«Вінок Дунаю» О. Фельцмана (Київ, 1964),
латиська народна пісня «Півник» (Київ, 1972),
«Стукалочка» Г. Львова (Київ, 1964),
серенада «О, дитя» П. Чайковського (Київ, 1973),
«Скерцо-тарантела» Г. Венявського (Київ, 1973),
«Хабанера» П. Сарасате (Київ, 1973),
вальс «Прекрасний розмарин» Ф . Крейслера (Київ, 1973),
Гавот у формі рондо з скрипкової партити мі мінор Й. С. Баха (Київ, 1973),
Жига І. С. Баха (Київ, 1973),
Соната Фа мажор Г. Генделя (Київ, 1973);

транскрипції

Фінал Концерту № 2 для кларнета К-Вебера (М., 1976),
«Неаполітанська тарантела» Д. Россіні (М., 1976);

Вшаннування пам'яті

В Києві, в аудиторії 71 Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, де в 1957–2000 роках працював музикант, йому встановлено мармурову меморіальну дошку.

Джерела

Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .