Яхара Хіроміті

Яхара Хіроміті (яп. 八原博通, 1902 — 1981) — японський військовик, старший штабний офіцер 32-ї армії Імперської армії Японії в битві за Окінаву. Найстарший офіцер командування з 32-ї армії, який вижив у цій битві.

Яхара Хіроміті
яп. 八原博通
Народився	2 жовтня 1902(1902-10-02) Йонаґо
Помер	7 травня 1981(1981-05-07)^[1] (78 років) Камакура, Префектура Канаґава, Японія
Країна	Японія  Японська імперія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Друга світова війна і Битва за Окінаву
Військове звання	полковник
Нагороди	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті Енаго в префектурі Тотторі. У 1923 році закінчив Військову академію Імператорської армії, в 1929 році закінчив Вищу військову академію з почесним дипломом.

У 1930 вступив на службу у відділ кадрів Військового міністерства. У 1933—1935 роках брав участь у програмі обміну офіцерами з Армією США; служив в Вілмінгтоні, Бостоні, Вашингтоні. У 1935—1937 роках знову служив у відділі кадрів. У 1937—1938 роках викладав стратегію та тактику у Вищій військовій академії (з перервою на тримісячну відрядження в Китай, в якій Яхара служив у штабі 2-ї армії). У 1940 працював японським представником в ряді країн Південно-Східної Азії. У 1941 році — військовий аташе у Бангкоку, брав участь в секретних переговорах з владою Таїланду, потім воював у Бірмі з 15-ю армією. У 1942 році за станом здоров'я змушений повернутися в Японію і знову зайнятися викладацькою діяльністю.

У 1944 році направлений на Окінаву радником Генерального штабу, і незабаром призначений старшим штабним офіцером 32-ї армії. У битві за острів був прихильником оборонної стратегії, знаючи, що перемога неможлива. Яхара вважав, що завдання захисників острова — протриматися якомога довше і тим самим відтягти вторгнення американців на основну територію Японії. Водночас начальник штабу 32-ї армії генерал-лейтенант Ісаму Тьо наполягав на наступальній стратегії. Командувач 32-ї армії Усідзіма Міцуру в цілому дотримувався плану Яхари. Однак під тиском Тьо, попри переконання Яхари, Усідзіма наказав провести контратаку 4 травня 1945 року — з жахливими для японців результатами.

23 червня Усідзіма і Тьо покінчили життя самогубством, щоб не здатися ворогові. Усідзіма наказав Яхарі залишитися живим і доставити в Токіо рапорт про битву. Яхара під виглядом вчителя деякий час переховувався серед цивільного населення, але 15 липня був полонений американцями.

У 1972 році Яхара опублікував книжку «Битва за Окінаву — спогади старшого штабного офіцера». У 1995 році його спогади були перекладені англійською мовою.

Примітки

1. TracesOfWar
   d:Track:Q98839586
2. Stephen C. Mercado. The Shadow Warriors of Nakano: A History of the Imperial Japanese Army's Elite Intelligence School. — Brassey's, 2003. — С. 140—141. — 331 с. — BookSources/1574885383 .

Література

• 八原博通. «沖縄決戦 — 高級参謀 の手記». — 読売新聞社, 1972. — 446 с.
  • англ. переклад: Hiromichi Yahara. The Battle for Okinawa / Пров. Roger Pineau і Masatoshi Uehara, ред. Frank Gibney.. — John Wiley & Sons, 1995. — 245 с. — .