Ятченко Юлій Миколайович

Ю́лій Микола́йович Я́тченко (12 липня 1928(19280712), Ріпки — 22 березня 2020, Київ) — український художник, народний художник України, заслужений діяч мистецтв УРСР.

Юлій Миколайович Ятченко
Народження	12 липня 1928(1928-07-12) Ріпки, УРСР
Смерть	22 березня 2020(2020-03-22) (91 рік)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник
Вчитель	Шаронов Михайло Андрійович і Григор'єв Сергій Олексійович
Відомі учні	Туранський Олександр Олексійович
Працівник	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член	Національна спілка художників України
Нагороди
Ятченко Юлій Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Народився 12 липня 1928 року у селі (тепер смт) Ріпки Чернігівської округи. Закінчив школу у Ріпках.

По війні вступив у Київський художній інститут, де навчався у М. Шаронова та С. Григор'єва. Закінчив інститут 1953 року. 1956 року став членом Національної спілки художників. Того ж 1956 року вперше взяв участь у художніх виставках.

З 1963 року працював у рідному виші на кафедрі рисунка. 1979 року отримав звання професора.

Загалом з 1971 по 2008 роки провів більше десяти персональних виставок.

Надгробок Юлія Ятченка, Байкове кладовище

16 квітня 2013 року в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури була відкрита ювілейна ретроспективна виставка під назвою «Через віки», де репрезентувались живописні полотна, графіка й акварелі Ю. М. Ятченка.

Працював в галузі станкового малярства: «На далекій околиці», «Чернець Семен Палій …», «Хлібороби» та ін. Тематика робіт присвячена різним подіям історії та має широку тематичну палітру — це історична доба Київської Русі («Князь Ярослав Мудрий», «Князь Володимир», «Князь Ігор у Києві», «Втеча князя Ігоря з полону», «Княгиня Ярославна»), Друга Світова війна («Він ще не стріляв»), портрети («Дмитро Розенфельд», «Портрет дружини», «Марійка»), пейзажні полотна («На Печерську»), натюрморти («Селянський натюрморт») тощо.

Роботи митця експонуються у музеях Києва, Донецька, Запоріжжя, Чернігова, Харкова, а також зберігаються у приватних збірках.

Помер на 92-му році життя 22 березня 2020 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища поряд із прахом дружини (50°24′53″ пн. ш. 30°30′13″ сх. д. / 50.4147528° пн. ш. 30.5038111° сх. д. / 50.4147528; 30.5038111).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.

Посилання

• Ятченко Юлій Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1109-1110.

• Ятченко Юлий Николаевич [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Художник Юлій Ятченко подарував свій твір Музею Тараса Шевченка [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.]