Ясинський Станіслав Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ясинський.

Станіслав Сергійович Ясінський (нар. 23 лютого 1978, м. Чернівці, Україна) — український журналіст, фотограф. Речник Командування Медичних сил Збройних Сил України (з 18 березня 2024 року).

Станіслав Сергійович Ясинський
Народився	23 лютого 1978(1978-02-23) (46 років) м. Чернівці, Чернівецька область, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	журналістика
Відомий завдяки	Речник Командування Медичних сил Збройних Сил України (з 18 березня 2024 року)
Alma mater	Чернівецький державний університет
від 2002 — журналіст ТСН, а з 2010 — у «ТСН-Тижні»; паралельно працював редактором програми . Захоплення Займається документальною фотографією. Пробує себе як сценарист і режисер документального кіно. Доробок Фільми «Щастя. Далі нікуди» (2015) «Повернутися додому» (2015) Виставки фотовиставка у Мистецькому Арсеналі знятих фотографій на Майдані Незалежності (2014, м. Київ) Нагороди «Честь професії» (2013) — у номінації «Кращий матеріал з громадянською позицією» Національна премія України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2015) — за сюжет в ТСН «Діти війни» «Голос благодійності» (2016) — за документальний фільм про дітей на Сході України Примітки Журналіст Станіслав Ясинський став речником Командування Медичних сил ЗСУ, Укрінформ, 18.03.2024 Станіслав Ясинський // Вища Школа Media & Production. Документальний фільм "Счастье. Дальше некуда" на YouTube // ТСН. — 2015. — 19 січня. «Повернутися додому» фільм Станіслава Ясинського на YouTube // ТСН. — 2015. — 1 червня. Виставку фотографій, знятих на Майдані, відкрили у Мистецькому Арсеналі на YouTube // ТСН. — 2014. — 18 листопада. Оголошені переможці V конкурсу професійної журналістики «Честь Професії» // Честь професії. — 2018. — 27 квітня. Лауреати і номінанти 2015 року // Телетріумф. — 2015. Маричка Падалко и Станислав Ясинский получили награду "Голос благотворительности" // Главред. — 2016. Посилання Коркодим, О. Стас Ясинський: Після дзвінка Аллі Мазур герой сюжетів «Звільнити людину» плакав // Телекритика.