Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ярови й Ю рій Євге нович уроджений Кособрю хов Ю рій Євге нович рос Юрий Евгеньевич Яровой 11 квітня 1932 станція Примор

Яровий Юрій Євгенович

Яровий Юрій Євгенович

Ярови́й Ю́рій Євге́нович, уроджений Кособрю́хов Ю́рій Євге́нович (рос. Юрий Евгеньевич Яровой; 11 квітня 1932, станція , Приморський край, СРСР — 7 серпня 1980, Республіка Дагестан, СРСР) — російський журналіст і письменник, автор науково-популярних, пригодницьких і фантастичних творів. Найвідоміший з його романів — «Найвищої категорії складності» — написаний за мотивами загибелі туристичної групи Дятлова.

Юрій Євгенович Яровий
рос. Юрий Евгеньевич Яровой
Ім'я при народженніЮрій Євгенович Кособрюхов
Народився11 квітня 1932(1932-04-11)
станція , Приморський край, СРСР
Помер7 серпня 1980(1980-08-07) (48 років)
Республіка Дагестан, СРСР
·автомобільна аварія
ПохованняКочубеївське кладовище
ГромадянствоСРСР
Національністьросіянин
Діяльністьжурналіст, письменник
Alma materЛенінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна
Мова творівросійська
Роки активності1959—1980
Напрямокхудожня література, публіцистика
Жанрнауково-популярний, пригодницький, науково-фантастичний
Magnum opusНайвищої категорії складності
ПартіяКПРС
У шлюбі зЯрова Зоя Олексіївна
Ярова Світлана Леонідівна
Дітисин Микита
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яровий.

Життєпис

Народився 11 квітня 1932 року в родині залізничника на станції Лазо, приналежної до Далекосхідної залізниці. Мав молодшого брата Олега 1936 року народження. 1930-ті роки сім'я Юрія провела в казахстанському місті Актюбінську. Ще навчаючись у старших класах школи, Юрій Кособрюхов закінчив вечірнє відділення курсів молодших геологів і під час літніх канікул підробляв колектором Мугоджарської геологічної експедиції золотодобування. У 1949—1956 роках навчався на енергомашинобудівному факультеті в Ленінградському політехнічному інституті імені М. І. Калініна. По закінченні інституту отримав фах інженера-механіка за спеціальністю «Двигуни внутрішнього згоряння». 1955 року одружився зі студенткою Московського авіаційного інституту Зоєю Олексієвною Яровою і змінив своє прізвище на жінчине.

По завершенні навчання працював на заводах Свердловська. Потім зайнявся громадською роботою, ставши секретарем заводського комітету ВЛКСМ. З цієї посади він перейшов у журналістику, якій присвятив решту свого життя. На журналістському шляху Юрій Яровий поміняв декілька посад: спочатку працював завідувачем відділу газети «На смену!», згодом — відповідальним секретарем газети «Молодёжь Алтая», спеціальним кореспондентом Свердловського комітету по телебаченню і радіомовленню, завідувачем відділу журналу «Уральский следопыт». 1959 року вступив до лав Комуністичної партії. В цьому ж році Юрій Яровий взяв участь в пошуково-рятувальній операції в Свердловській області, метою якої був розшук туристичної групи Дятлова. До команди рятувальників Ярового включили не тільки як журналіста, який мав вести репортаж з місця подій, але й тому, що він захоплювався спортивним туризмом, мав досвід гірських і водних походів горами Алтаю та Уралу. Негативний результат операції (вся група Дятлова загинула, а йому довелося виступити в ролі понятого) своєрідним чином вплинув на життя Юрія Ярового. За мотивами уральської трагедії він написав роман, який став дуже популярним. Після цього успіху Яровий занурився у письменницьку діяльність. Він став членом Спілки письменників СРСР, а з 1979 року обіймав посаду голови правління її Свердловського обласного відділення.

Юрій Яровий був різнобічно обдарованою людиною. Крім любові до журналістики, літератури, природи і мандрів, він зберіг гостру цікавість до техніки і наукових новинок, хоча і не працював за обраним фахом. Різноманітні досягнення радянських вчених стали улюбленою темою його репортажів. У зрілому віці цей інтерес переріс у захоплення науковою фантастикою і суміжними темами, такими як біоенергетика, парапсихологія. Ще однією давньою пристрастю Юрія була геологія. З молодих років він полюбляв працювати з виробним камінням у майстерні свого друга, каменеріза Віктора Саргіна. Там Юрій Яровий власноруч різав і шлифував каміння, виділяв яшму тощо. Сучасники відзначали його надзвичайну працьовитість. Нерідко Юрій Євгенович приходив до редакції журналу «Уральский следопыт» з перев'язаною рукою, оскільки після цілонічного друкування на машинці в нього набрякали пальці. Часто він не розлучався з рукописом навіть у численних поїздках країною.

7 серпня 1980 року Юрій Яровий разом із другою дружиною Світланою Леонідівною Яровою, викладачем кафедри журналістики Уральського університету, та сином Микитою потрапили в автомобільну катастрофу в Дагестані. В цій аварії Микита отримав важку черепно-мозкову травму, а Юрій і Світлана загинули на місці. Їх поховали на кладовищі дагестанської станції . На могилі подружжя друзі сім'ї встановили пам'ятник, який виготовили і привезли з Уралу. В машині Ярових знайшли рукопис, який соратники Юрія — С. Мешавкін та Л. Румянцев — доопрацювали і видали вже після смерті автора.

Творчість

Юрій Яровий був письменником широко тематичного діапазону, який відбивав його особисту різнобічність. Свою першу художню повість «Униз по Волзі-річці» він написав в 1959 році й опублікував в газеті «На смену!», в якій тоді працював. У 1966 році вийшов окремою книгою його роман «Найвищої категорії складності». Цей твір журналіст написав за мотивами трагічної загибелі тургрупи Дятлова, яка збурила громадськість і тривалий час привертала увагу різноманітних дослідників та конспірологів. Отже, роман став черговою спробою пояснити причини масової загибелі людей за нез'ясованих обставин. В ньому письменник вивів загибель своїх героїв-туристів через природну стихію і при цьому вигадав щасливий кінець — керівник невдалої експедиції все ж таки врятувався. Чи то оптимістичний перебіг подій, чи то вдале «тлумачення» їх причини, яке збігалося з офіційною лінією державного керівництва, зробили роман «Найвищої категорії складності» популярним. Цей успіх спонукав Юрія Ярового заглибитися в літературну діяльність. 1970 року вийшло друге видання роману в місті Перм.

1974 року письменник видає «Репортаж з УНЦ», в цьому оповіданні йому вдалося яскраво висвітлити досягнення уральських науковців в різних галузях науки. Ще одним дослідженням історії промисловості стала книга «Тагильский метал» (1979) про історію металургійного виробництва на Уралі від давнини до середини XX століття.

Іншою вдалою письменницькою спробою виявився детективно-пригодницький жанр. Хоча Юрій Яровий власне детективистом не був, однак його гостросюжетна повість «Особливий випадок» при аварійну ситуацію на борту літака і героїчну спробу екіпажу врятувати пасажирів витримала декілька перевидань. Спочатку її надрукували в журналі «Уральский следопыт», потім у збірці «Тропы Уральського следопыта», а згодом в популярному на той час альманасі «Подвиг». Сумарний наклад цього твору (650 тисяч) був дуже значним навіть за мірками Радянського Союзу, де книги видавали масово. Темі судового розслідування присвячена і його книга «Без гніву і пристрасті» (1978), в якій письменник передбачив появу кооперативів і приватного підприємництва, не зважаючи на те, що вона була написана у період застою і жорсткого контролю адміністративної системи.

1973 року побачила світ книга «Запах снігу», в якій письменник розповів про пошуки вчених, які досліджують вплив на людину магнітного поля. Цей твір ознаменував перехід у його творчості від реалізму до наукової фантастики. У 1978 році в щорічнику «Фантастика» надрукували оповідання «Кришталевий дім» — це був перший фантастичний твір Юрія Ярового в класичному розумінні цього слова. Якось працюючи над науковим нарисом для журналу «Уральский следопыт», Юрій Яровий дізнався про розробку красноярських вчених — «штучну планету», що являла собою замкнену самовідновлювальну біосистему. Цей винахід надихнув письменника на написання «Четвертого виміру» — фантастичного твору, в якому він описав голографію, біоенергетику і, навіть, парапсихологію. Разом із повістю «Зелена кров» «Четвертий вимір» склав популярну збірку «Пристрастю твоєю», яка побачила світ вже після смерті автора у 1982 році. Ще одним посмертним виданням стала книга-альбом «Кольорові очі землі» про уральські самоцвіти.

Загалом тільки художній доробок письменника налічує кількадесят оповідань, повістей, романів і документальних нарисів. З його науково-популярних і пригодницьких художніх творів найбільш відомі «Без гніву і пристрасті», «Варькина яма», «Вертольотчики», «Дім на Собачих Ребрах», «Дорожня пригода», «Найвищої категорії складності», «Меж крутих бережків», «Оленячий камінь», «Особливий випадок», «Серце Панкратова». Серед творів науково-фантастичного жанру найбільш популярні «Запах снігу», «Кришталевий дім», «Зелена кров», «Подарувати вам місто?», «Пристрастю твоєю». Два оповідання Юрія Ярового — оповідання «Катаракта» і «Кришталевий дім» — ще за його життя переклали українською мовою.

У 1986 році за повістю «Особливий випадок» на Одеській кіностудії був написаний сценарій і знятий фільм «Розмах крил». Також Юрій Яровий разом зі Станіславом Мешавкіним і Віталієм Бугровим був одним із натхненників Всеросійського фестивалю фантастики «Аеліта», зокрема, приз цієї літературної премії виконаний саме за ескізом Ярового.

Бібліографія

Художні твори

  • Яровой Ю. Е. Вниз по Волге-реке // На смену! — 1959;
  • Яровой Ю. Е. Дом на Собачьих Рёбрах // Зовут дороги дальние: Рассказы уральских туристов. — Свердловск, 1961. — С. 79—84.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Меж крутых бережков // Зовут дороги дальние: Рассказы уральских туристов. — Свердловск, 1961. — С. 299—347.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Запах снега: Рассказ // Зимой по Уралу: Рассказы и очерки туристов. — Свердловск, 1965. — С. 134—150.(рос.) — повість;
  • Яровой Ю. Е. Вертолётчики // Урал. — 1965. — № 10. — С. 83—85.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Олений камень // Зимой по Уралу: Рассказы и очерки туристов. — Свердловск, 1965. — С. 151—168.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Сердце Панкратова // Урал. — 1965. — № 7. — С. 101—112.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Высшей категории трудности. — Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1966. — 172 с.(рос.)</ref> — роман (іноді визначають як повість) про трагічний похід туристів горами Уралу;
  • Яровой Ю. Е. Варькина яма // Уральский следопыт. — 1967. — № 3. — С. 16—28.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Особый случай // Уральский следопыт. — 1974. — № 3. — С. 17—36; № 4. — С. 30—46.(рос.) — повість;
  • Яровой Ю. Е. Репортажи из УНЦ. — Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1974. — 251 с.(рос.) — оповідання про уральських науковців;
  • Яровий Ю. Є. Катаракта // Знання та праця, 1976, № 4 — С. 23—26. — оповідання в українському перекладі;
  • Яровой Ю. Е. Без гнева и пристрастия // Урал. — 1976. — № 1. — С. 149—186; № 2. — С. 150—186.(рос.);
  • Яровой Ю. Е. Дорожное происшествие // Урал. — 1977. — № 7. — С. 161—182; № 8. — С. 164—188; № 9. — С. 170—186.(рос.) — повість;
  • Яровий Ю. Є. Кришталевий дім // Знання та праця, 1978, № 11 — С. 22—26. — український переклад;
  • Яровой Ю. Е. Подарить вам город? // Фантастика. — М.: Молодая гвардия, 1979. — С. 222—241.(рос.) — оповідання;
  • Яровой Ю. Е. Зелёная кровь // Поиск. — Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1980. — С. 114—267.(рос.) — повість;
  • Яровой Ю. Е. Страстью твоей // Урал. — 1980. — № 9. — С. 8—63.; . — № 10. — С. 59—90.(рос.) — повість.

Публіцистичні твори

  • Незевай и прочие // Уральский следопыт, 1967, № 6 — С. 54—55.(рос.);
  • Алюминий вместо… угля // Уральский следопыт, 1967, № 10 — С. 60—61.(рос.) — про Ключевський завод ферросплавів;
  • Бог Огда и КС // Уральский следопыт, 1968, № 9 — С. 50—52.(рос.) — рецензія на книгу Ю. Кандиби «В країні вогняного бога Огди» (1967);
  • Предприимчивость // Урал, 1969, № 3 — С. 75—86.(рос.);
  • Офорты Виталия Воловича // Уральский следопыт, 1969, № 4 — С. 32—33.(рос.);
  • Парадокс волны: Очерк // Урал, 1969, № 11 — С. 134—136.(рос.);
  • Биологическое энергополе: Фантастика или действительность? // Урал, 1970, № 5, С. 138—140.(рос.);
  • Золотая рыбка, или повесть о нечаянных странствиях // Уральский следопыт, 1970, № 6 — С. 18—28.(рос.);
  • Самое простое, самое загадочное // Урал, 1970, № 7 — С. 164—167.(рос.);
  • …Вода и камень, лед и пламень не столь различны меж собой…; Взрыв в мыльном пузыре // Урал, 1970, № 9 — С. 103—105.(рос.);
  • Шестое чувство?… Есть! // Урал, 1970, № 12 — С. 119—121.(рос.);
  • Пожиратели электронов // Урал, 1971, № 1 — С. 175—178.(рос.);
  • Увидеть невидимое // Урал, 1971, № 3 — С. 83—85.(рос.);
  • Загадки «фундамента цивилизации» // Урал, 1971, № 4 — С. 104—107.(рос.);
  • Бессмертие // Урал, 1971, № 5 — С. 100—102.(рос.) — стаття про проблеми довголіття;
  • Хроника «Т» // Уральский следопыт, 1971, № 5 — С. 2—4.(рос.);
  • Четвертое состояние // Урал, 1971, № 6 — С. 112—114.(рос.) — про використання плазми в господарстві;
  • Вакуум…— монолит? // Урал, 1971, № 9 — С. 145—151.(рос.);
  • Турмалиновое солнце // Урал, 1971, № 10 — С. 118—130.(рос.);
  • Дом космонавтов // Уральский следопыт, 1971, № 12 — С. 16—26.(рос.);
  • Мир на твоих ладонях // Урал, 1972, № 1 — С. 149—155.(рос.);
  • Размышления над «кривой гениальности» // Урал, 1972, № 3 — С. 134—143.(рос.);
  • Верх невероятности // Урал, 1972, № 4 — С. 98—107.(рос.);
  • Загадка зеленых животных // Урал, 1972, № 5 — С. 67—72.(рос.);
  • Виртовский рояль // Урал, 1972, № 6 — С. 124—137.(рос.);
  • Шахты без шахтеров // Урал, 1972, № 11 — С. 71—75.(рос.);
  • Кристалл воспоминаний // Уральский следопыт, 1972, № 12 — С. 76.(рос.) — рецензія на книгу В. І. Соболевського «Замечательные минералы» (1971);
  • Перемены // Урал, 1973, № 3 — С. 93—113.(рос.);
  • Упорным взглядом проникая… // Урал, 1973, № 4 — С. 107—111.(рос.);
  • «Цвет царского пурпура…» // Урал, 1973, № 5 — С. 125—128.(рос.);
  • Алмаз: Тайны прошлого, загадки будущего // Уральский следопыт, 1973, № 6 — С. 17—20.(рос.);
  • Кто? Как? О чем? Или журналисты-неандертальцы? // Урал, 1973, № 8 — С. 144—151.(рос.) — полемічна стаття;
  • Единство многогранности // Урал, 1973, № 10 — С. 99—107.(рос.) — стаття про наукове життя Свердловська;
  • В стране Каменных Идолов // Знание — сила, 1974, № 3 — С. 8—11.(рос.);
  • Второе рождение // Урал, 1974, № 3 — С. 117—131.(рос.);
  • Открытие № 122 // Сибирские огни, 1974, № 5 — С.153—164.(рос.);
  • Грани памяти // Уральский следопыт, 1974, № 6 — С. 67—70.(рос.);
  • Небо Нижнего Тагила // Урал, 1974, № 12 — С. 91—109.(рос.) — нарис про Ніжньотагільський металургійний комбінат;
  • Укрощение дыма // Добрый день, природа! — Свердловск, 1974 — С. 27—44.(рос.);
  • Первые // Уральский следопыт, 1975, № 4 — С. 38—42.(рос.) — нарис;
  • Быть ли второму Качканару? // Урал, 1975, № 11 — С. 89—105.(рос.);
  • Странный генерал Глинка // Рифей: Уральский литературно-краеведческий сборник. — Челябинск, 1976 — С. 86—99.(рос.) — стаття про декабристів на Уралі;
  • Цена приоритета // Урал, 1977, № 1 — С. 125—138.(рос.) — стаття про роботу конструкторів Уралмаша;
  • Атакует автомобиль // Урал, 1977, № 6 — С. 134—143.(рос.) — нарис;
  • Экстра-сталь // Уральский следопыт, 1977, № 10 — С. 9—12.(рос.);
  • Люди — мифы, или Три истории с тремя вопросительными знаками // Собеседник (Новосибирск), 1977, Вып.3 — С. 219—246.(рос.);
  • Хлеб наш насущный… // Каменный пояс: Литературно-художественный и общественно-политический сборник. — Челябинск, 1977 — С. 203—239.(рос.);
  • Сотворение легенды // Урал, 1978, № 8 — С. 170—171.(рос.) — про відкриття місто Благодать;
  • Грани таланта // Урал, 1979, № 7 — с.156-159.(рос.) — про книгу В. Семенової «Зваблений Уралом» (Свердловськ, 1978);
  • Яровой Ю. Е. Тагильский металл. — Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1979. — 272 с.(рос.) — нарис про Нижньотагільський металургійний комбінат;
  • Шаги гиганта // Уральский следопыт, 1980, № 6 — С. 2—7.(рос.) — стаття про Уралмаш;
  • Драгоценные обманщики // Рифей. — Челябинск, 1980 — С. 92—157.(рос.) — стаття про історію пошуку, добування і обробітку дорогоцінного каміння на Уралі;
  • Самоцветный пояс Урала // Знамя, 1982, Кн. 9 — С. 153—168.(рос.); — нарис;
  • Эта странная кора… // Фантастика. — М.: Молодая гвардия, 1982 — С. 340—345.(рос.) — стаття про природну історію Уральських гір;
  • Яровой Ю. Е. Цветные глаза Земли. — Челябинск: Юж.-Урал. кн. изд-во, 1984. — 238 с.(рос.) — книга-альбом про уральське мистецтво різьблення по каменю.

Фільмографія

1986 — гостросюжетний художній фільм «Розмах крил».

Література

  • Т. Свиридов Обсуждается проза молодого писателя // Литературная Россия, 1980, 11 января — С. 15.(рос.);
  • С. Мешавкин Об авторе // Подвиг. Т. 3. — М., 1980 — С. 314—319.(рос.);
  • Слово прощания // Литературная Россия, 1980, 15 августа — С. 19.(рос.);
  • С. Мешавкин Разведка боем: Заметки о творчестве Ю. Ярового // Урал, 1981, № 8 — С. 165—170.(рос.);
  • С. Мешавкин Спираль творчества // Ю. Яровой. Страстью твоей. — Свердловск, 1982 — С. 282—287.(рос.);
  • Г. Ларионов Дорогой сильных // Уральский рабочий, 1967, 26 декабря.(рос.);
  • Б. Дижур Об Ю. Яровом // Вечерний Свердловск, 1973, 11 сентября.(рос.);
  • М. Могендович [Об Ю. Яровом] // Звезда (Пермь), 1973, 29 июня.(рос.);
  • И. Соловьева Деловые люди науки // Литературное обозрение, 1974, № 10 — с.12-15.(рос.);
  • С. Карпачев, А. Мокроносов, А. Герасимов Что за «сенсацией»? // Уральский рабочий, 1975, 19 апреля.(рос.);
  • А. Малахов О чем спор? // Вечерний Свердловск, 1975, 3 марта.(рос.);
  • М. Антонов Сближение с жизнью // Вечерний Свердловск, 1979, 2 марта.(рос.);
  • Л. Быков Детектив — возможности и заботы // Урал, 1979, № 4 — С. 150—158.(рос.);
  • Г. Бабайлов Судьба тагильского металла // Уральский рабочий, 1980, 22 мая.(рос.);
  • Н. Мезенин Без всякого сомнения? // На смену!, 1980, 5 февраля.(рос.);
  • Яровой Юрий Евгеньевич // Писатели Среднего Урала. — Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1986 — С. 332—336.(рос.);
  • Яровой Юрий Евгеньевич // А. А. Шмаков, Т. А. Шмакова. Урал литературный: Краткий биобиблиографический словарь. — Челябинск: Южно-Уральское книжное издательство, 1988 — С. 317.(рос.).

Джерела

  1. Ян Разливинський (2008—2014). [Яровий Юрій Євгенович]. archivsf.narod.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 12 травня 2020.
  2. С. Ф. Мешавкін (2008—2014). [Яровий Юрій Євгенович:70 років з дня народження]. book.uraic.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 травня 2020.
  3. Яровий Ю. Є. Катаракта // Знання та праця, 1976, № 4 — С. 23—26.
  4. Яровий Ю. Є. Кришталевий дім // Знання та праця, 1976, № 11 — С. 22—26.
  5. Яровий Юрій Євгенович на сайті IMDb (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yarovi j Yu rij Yevge novich urodzhenij Kosobryu hov Yu rij Yevge novich ros Yurij Evgenevich Yarovoj 11 kvitnya 1932 stanciya Primorskij kraj SRSR 7 serpnya 1980 Respublika Dagestan SRSR rosijskij zhurnalist i pismennik avtor naukovo populyarnih prigodnickih i fantastichnih tvoriv Najvidomishij z jogo romaniv Najvishoyi kategoriyi skladnosti napisanij za motivami zagibeli turistichnoyi grupi Dyatlova Yurij Yevgenovich Yarovijros Yurij Evgenevich YarovojIm ya pri narodzhenniYurij Yevgenovich KosobryuhovNarodivsya11 kvitnya 1932 1932 04 11 stanciya Primorskij kraj SRSRPomer7 serpnya 1980 1980 08 07 48 rokiv Respublika Dagestan SRSR avtomobilna avariyaPohovannyaKochubeyivske kladovisheGromadyanstvoSRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistzhurnalist pismennikAlma materLeningradskij politehnichnij institut imeni M I KalininaMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1959 1980Napryamokhudozhnya literatura publicistikaZhanrnaukovo populyarnij prigodnickij naukovo fantastichnijMagnum opusNajvishoyi kategoriyi skladnostiPartiyaKPRSU shlyubi zYarova Zoya Oleksiyivna Yarova Svitlana LeonidivnaDitisin Mikita U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yarovij ZhittyepisNarodivsya 11 kvitnya 1932 roku v rodini zaliznichnika na stanciyi Lazo prinalezhnoyi do Dalekoshidnoyi zaliznici Mav molodshogo brata Olega 1936 roku narodzhennya 1930 ti roki sim ya Yuriya provela v kazahstanskomu misti Aktyubinsku She navchayuchis u starshih klasah shkoli Yurij Kosobryuhov zakinchiv vechirnye viddilennya kursiv molodshih geologiv i pid chas litnih kanikul pidroblyav kolektorom Mugodzharskoyi geologichnoyi ekspediciyi zolotodobuvannya U 1949 1956 rokah navchavsya na energomashinobudivnomu fakulteti v Leningradskomu politehnichnomu instituti imeni M I Kalinina Po zakinchenni institutu otrimav fah inzhenera mehanika za specialnistyu Dviguni vnutrishnogo zgoryannya 1955 roku odruzhivsya zi studentkoyu Moskovskogo aviacijnogo institutu Zoyeyu Oleksiyevnoyu Yarovoyu i zminiv svoye prizvishe na zhinchine Po zavershenni navchannya pracyuvav na zavodah Sverdlovska Potim zajnyavsya gromadskoyu robotoyu stavshi sekretarem zavodskogo komitetu VLKSM Z ciyeyi posadi vin perejshov u zhurnalistiku yakij prisvyativ reshtu svogo zhittya Na zhurnalistskomu shlyahu Yurij Yarovij pominyav dekilka posad spochatku pracyuvav zaviduvachem viddilu gazeti Na smenu zgodom vidpovidalnim sekretarem gazeti Molodyozh Altaya specialnim korespondentom Sverdlovskogo komitetu po telebachennyu i radiomovlennyu zaviduvachem viddilu zhurnalu Uralskij sledopyt 1959 roku vstupiv do lav Komunistichnoyi partiyi V comu zh roci Yurij Yarovij vzyav uchast v poshukovo ryatuvalnij operaciyi v Sverdlovskij oblasti metoyu yakoyi buv rozshuk turistichnoyi grupi Dyatlova Do komandi ryatuvalnikiv Yarovogo vklyuchili ne tilki yak zhurnalista yakij mav vesti reportazh z miscya podij ale j tomu sho vin zahoplyuvavsya sportivnim turizmom mav dosvid girskih i vodnih pohodiv gorami Altayu ta Uralu Negativnij rezultat operaciyi vsya grupa Dyatlova zaginula a jomu dovelosya vistupiti v roli ponyatogo svoyeridnim chinom vplinuv na zhittya Yuriya Yarovogo Za motivami uralskoyi tragediyi vin napisav roman yakij stav duzhe populyarnim Pislya cogo uspihu Yarovij zanurivsya u pismennicku diyalnist Vin stav chlenom Spilki pismennikiv SRSR a z 1979 roku obijmav posadu golovi pravlinnya yiyi Sverdlovskogo oblasnogo viddilennya Yurij Yarovij buv riznobichno obdarovanoyu lyudinoyu Krim lyubovi do zhurnalistiki literaturi prirodi i mandriv vin zberig gostru cikavist do tehniki i naukovih novinok hocha i ne pracyuvav za obranim fahom Riznomanitni dosyagnennya radyanskih vchenih stali ulyublenoyu temoyu jogo reportazhiv U zrilomu vici cej interes pereris u zahoplennya naukovoyu fantastikoyu i sumizhnimi temami takimi yak bioenergetika parapsihologiya She odniyeyu davnoyu pristrastyu Yuriya bula geologiya Z molodih rokiv vin polyublyav pracyuvati z virobnim kaminnyam u majsterni svogo druga kameneriza Viktora Sargina Tam Yurij Yarovij vlasnoruch rizav i shlifuvav kaminnya vidilyav yashmu tosho Suchasniki vidznachali jogo nadzvichajnu pracovitist Neridko Yurij Yevgenovich prihodiv do redakciyi zhurnalu Uralskij sledopyt z perev yazanoyu rukoyu oskilki pislya cilonichnogo drukuvannya na mashinci v nogo nabryakali palci Chasto vin ne rozluchavsya z rukopisom navit u chislennih poyizdkah krayinoyu 7 serpnya 1980 roku Yurij Yarovij razom iz drugoyu druzhinoyu Svitlanoyu Leonidivnoyu Yarovoyu vikladachem kafedri zhurnalistiki Uralskogo universitetu ta sinom Mikitoyu potrapili v avtomobilnu katastrofu v Dagestani V cij avariyi Mikita otrimav vazhku cherepno mozkovu travmu a Yurij i Svitlana zaginuli na misci Yih pohovali na kladovishi dagestanskoyi stanciyi Na mogili podruzhzhya druzi sim yi vstanovili pam yatnik yakij vigotovili i privezli z Uralu V mashini Yarovih znajshli rukopis yakij soratniki Yuriya S Meshavkin ta L Rumyancev doopracyuvali i vidali vzhe pislya smerti avtora TvorchistYurij Yarovij buv pismennikom shiroko tematichnogo diapazonu yakij vidbivav jogo osobistu riznobichnist Svoyu pershu hudozhnyu povist Uniz po Volzi richci vin napisav v 1959 roci j opublikuvav v gazeti Na smenu v yakij todi pracyuvav U 1966 roci vijshov okremoyu knigoyu jogo roman Najvishoyi kategoriyi skladnosti Cej tvir zhurnalist napisav za motivami tragichnoyi zagibeli turgrupi Dyatlova yaka zburila gromadskist i trivalij chas privertala uvagu riznomanitnih doslidnikiv ta konspirologiv Otzhe roman stav chergovoyu sproboyu poyasniti prichini masovoyi zagibeli lyudej za nez yasovanih obstavin V nomu pismennik viviv zagibel svoyih geroyiv turistiv cherez prirodnu stihiyu i pri comu vigadav shaslivij kinec kerivnik nevdaloyi ekspediciyi vse zh taki vryatuvavsya Chi to optimistichnij perebig podij chi to vdale tlumachennya yih prichini yake zbigalosya z oficijnoyu liniyeyu derzhavnogo kerivnictva zrobili roman Najvishoyi kategoriyi skladnosti populyarnim Cej uspih sponukav Yuriya Yarovogo zaglibitisya v literaturnu diyalnist 1970 roku vijshlo druge vidannya romanu v misti Perm 1974 roku pismennik vidaye Reportazh z UNC v comu opovidanni jomu vdalosya yaskravo visvitliti dosyagnennya uralskih naukovciv v riznih galuzyah nauki She odnim doslidzhennyam istoriyi promislovosti stala kniga Tagilskij metal 1979 pro istoriyu metalurgijnogo virobnictva na Urali vid davnini do seredini XX stolittya Inshoyu vdaloyu pismennickoyu sproboyu viyavivsya detektivno prigodnickij zhanr Hocha Yurij Yarovij vlasne detektivistom ne buv odnak jogo gostrosyuzhetna povist Osoblivij vipadok pri avarijnu situaciyu na bortu litaka i geroyichnu sprobu ekipazhu vryatuvati pasazhiriv vitrimala dekilka perevidan Spochatku yiyi nadrukuvali v zhurnali Uralskij sledopyt potim u zbirci Tropy Uralskogo sledopyta a zgodom v populyarnomu na toj chas almanasi Podvig Sumarnij naklad cogo tvoru 650 tisyach buv duzhe znachnim navit za mirkami Radyanskogo Soyuzu de knigi vidavali masovo Temi sudovogo rozsliduvannya prisvyachena i jogo kniga Bez gnivu i pristrasti 1978 v yakij pismennik peredbachiv poyavu kooperativiv i privatnogo pidpriyemnictva ne zvazhayuchi na te sho vona bula napisana u period zastoyu i zhorstkogo kontrolyu administrativnoyi sistemi 1973 roku pobachila svit kniga Zapah snigu v yakij pismennik rozpoviv pro poshuki vchenih yaki doslidzhuyut vpliv na lyudinu magnitnogo polya Cej tvir oznamenuvav perehid u jogo tvorchosti vid realizmu do naukovoyi fantastiki U 1978 roci v shorichniku Fantastika nadrukuvali opovidannya Krishtalevij dim ce buv pershij fantastichnij tvir Yuriya Yarovogo v klasichnomu rozuminni cogo slova Yakos pracyuyuchi nad naukovim narisom dlya zhurnalu Uralskij sledopyt Yurij Yarovij diznavsya pro rozrobku krasnoyarskih vchenih shtuchnu planetu sho yavlyala soboyu zamknenu samovidnovlyuvalnu biosistemu Cej vinahid nadihnuv pismennika na napisannya Chetvertogo vimiru fantastichnogo tvoru v yakomu vin opisav golografiyu bioenergetiku i navit parapsihologiyu Razom iz povistyu Zelena krov Chetvertij vimir sklav populyarnu zbirku Pristrastyu tvoyeyu yaka pobachila svit vzhe pislya smerti avtora u 1982 roci She odnim posmertnim vidannyam stala kniga albom Kolorovi ochi zemli pro uralski samocviti Zagalom tilki hudozhnij dorobok pismennika nalichuye kilkadesyat opovidan povistej romaniv i dokumentalnih narisiv Z jogo naukovo populyarnih i prigodnickih hudozhnih tvoriv najbilsh vidomi Bez gnivu i pristrasti Varkina yama Vertolotchiki Dim na Sobachih Rebrah Dorozhnya prigoda Najvishoyi kategoriyi skladnosti Mezh krutih berezhkiv Olenyachij kamin Osoblivij vipadok Serce Pankratova Sered tvoriv naukovo fantastichnogo zhanru najbilsh populyarni Zapah snigu Krishtalevij dim Zelena krov Podaruvati vam misto Pristrastyu tvoyeyu Dva opovidannya Yuriya Yarovogo opovidannya Katarakta i Krishtalevij dim she za jogo zhittya pereklali ukrayinskoyu movoyu U 1986 roci za povistyu Osoblivij vipadok na Odeskij kinostudiyi buv napisanij scenarij i znyatij film Rozmah kril Takozh Yurij Yarovij razom zi Stanislavom Meshavkinim i Vitaliyem Bugrovim buv odnim iz nathnennikiv Vserosijskogo festivalyu fantastiki Aelita zokrema priz ciyeyi literaturnoyi premiyi vikonanij same za eskizom Yarovogo BibliografiyaHudozhni tvori Yarovoj Yu E Vniz po Volge reke Na smenu 1959 Yarovoj Yu E Dom na Sobachih Ryobrah Zovut dorogi dalnie Rasskazy uralskih turistov Sverdlovsk 1961 S 79 84 ros opovidannya Yarovoj Yu E Mezh krutyh berezhkov Zovut dorogi dalnie Rasskazy uralskih turistov Sverdlovsk 1961 S 299 347 ros opovidannya Yarovoj Yu E Zapah snega Rasskaz Zimoj po Uralu Rasskazy i ocherki turistov Sverdlovsk 1965 S 134 150 ros povist Yarovoj Yu E Vertolyotchiki Ural 1965 10 S 83 85 ros opovidannya Yarovoj Yu E Olenij kamen Zimoj po Uralu Rasskazy i ocherki turistov Sverdlovsk 1965 S 151 168 ros opovidannya Yarovoj Yu E Serdce Pankratova Ural 1965 7 S 101 112 ros opovidannya Yarovoj Yu E Vysshej kategorii trudnosti Sverdlovsk Sred Ural kn izd vo 1966 172 s ros lt ref gt roman inodi viznachayut yak povist pro tragichnij pohid turistiv gorami Uralu Yarovoj Yu E Varkina yama Uralskij sledopyt 1967 3 S 16 28 ros opovidannya Yarovoj Yu E Osobyj sluchaj Uralskij sledopyt 1974 3 S 17 36 4 S 30 46 ros povist Yarovoj Yu E Reportazhi iz UNC Sverdlovsk Sred Ural kn izd vo 1974 251 s ros opovidannya pro uralskih naukovciv Yarovij Yu Ye Katarakta Znannya ta pracya 1976 4 S 23 26 opovidannya v ukrayinskomu perekladi Yarovoj Yu E Bez gneva i pristrastiya Ural 1976 1 S 149 186 2 S 150 186 ros Yarovoj Yu E Dorozhnoe proisshestvie Ural 1977 7 S 161 182 8 S 164 188 9 S 170 186 ros povist Yarovij Yu Ye Krishtalevij dim Znannya ta pracya 1978 11 S 22 26 ukrayinskij pereklad Yarovoj Yu E Podarit vam gorod Fantastika M Molodaya gvardiya 1979 S 222 241 ros opovidannya Yarovoj Yu E Zelyonaya krov Poisk Sverdlovsk Sred Ural kn izd vo 1980 S 114 267 ros povist Yarovoj Yu E Strastyu tvoej Ural 1980 9 S 8 63 10 S 59 90 ros povist Publicistichni tvori Nezevaj i prochie Uralskij sledopyt 1967 6 S 54 55 ros Alyuminij vmesto uglya Uralskij sledopyt 1967 10 S 60 61 ros pro Klyuchevskij zavod ferrosplaviv Bog Ogda i KS Uralskij sledopyt 1968 9 S 50 52 ros recenziya na knigu Yu Kandibi V krayini vognyanogo boga Ogdi 1967 Predpriimchivost Ural 1969 3 S 75 86 ros Oforty Vitaliya Volovicha Uralskij sledopyt 1969 4 S 32 33 ros Paradoks volny Ocherk Ural 1969 11 S 134 136 ros Biologicheskoe energopole Fantastika ili dejstvitelnost Ural 1970 5 S 138 140 ros Zolotaya rybka ili povest o nechayannyh stranstviyah Uralskij sledopyt 1970 6 S 18 28 ros Samoe prostoe samoe zagadochnoe Ural 1970 7 S 164 167 ros Voda i kamen led i plamen ne stol razlichny mezh soboj Vzryv v mylnom puzyre Ural 1970 9 S 103 105 ros Shestoe chuvstvo Est Ural 1970 12 S 119 121 ros Pozhirateli elektronov Ural 1971 1 S 175 178 ros Uvidet nevidimoe Ural 1971 3 S 83 85 ros Zagadki fundamenta civilizacii Ural 1971 4 S 104 107 ros Bessmertie Ural 1971 5 S 100 102 ros stattya pro problemi dovgolittya Hronika T Uralskij sledopyt 1971 5 S 2 4 ros Chetvertoe sostoyanie Ural 1971 6 S 112 114 ros pro vikoristannya plazmi v gospodarstvi Vakuum monolit Ural 1971 9 S 145 151 ros Turmalinovoe solnce Ural 1971 10 S 118 130 ros Dom kosmonavtov Uralskij sledopyt 1971 12 S 16 26 ros Mir na tvoih ladonyah Ural 1972 1 S 149 155 ros Razmyshleniya nad krivoj genialnosti Ural 1972 3 S 134 143 ros Verh neveroyatnosti Ural 1972 4 S 98 107 ros Zagadka zelenyh zhivotnyh Ural 1972 5 S 67 72 ros Virtovskij royal Ural 1972 6 S 124 137 ros Shahty bez shahterov Ural 1972 11 S 71 75 ros Kristall vospominanij Uralskij sledopyt 1972 12 S 76 ros recenziya na knigu V I Sobolevskogo Zamechatelnye mineraly 1971 Peremeny Ural 1973 3 S 93 113 ros Upornym vzglyadom pronikaya Ural 1973 4 S 107 111 ros Cvet carskogo purpura Ural 1973 5 S 125 128 ros Almaz Tajny proshlogo zagadki budushego Uralskij sledopyt 1973 6 S 17 20 ros Kto Kak O chem Ili zhurnalisty neandertalcy Ural 1973 8 S 144 151 ros polemichna stattya Edinstvo mnogogrannosti Ural 1973 10 S 99 107 ros stattya pro naukove zhittya Sverdlovska V strane Kamennyh Idolov Znanie sila 1974 3 S 8 11 ros Vtoroe rozhdenie Ural 1974 3 S 117 131 ros Otkrytie 122 Sibirskie ogni 1974 5 S 153 164 ros Grani pamyati Uralskij sledopyt 1974 6 S 67 70 ros Nebo Nizhnego Tagila Ural 1974 12 S 91 109 ros naris pro Nizhnotagilskij metalurgijnij kombinat Ukroshenie dyma Dobryj den priroda Sverdlovsk 1974 S 27 44 ros Pervye Uralskij sledopyt 1975 4 S 38 42 ros naris Byt li vtoromu Kachkanaru Ural 1975 11 S 89 105 ros Strannyj general Glinka Rifej Uralskij literaturno kraevedcheskij sbornik Chelyabinsk 1976 S 86 99 ros stattya pro dekabristiv na Urali Cena prioriteta Ural 1977 1 S 125 138 ros stattya pro robotu konstruktoriv Uralmasha Atakuet avtomobil Ural 1977 6 S 134 143 ros naris Ekstra stal Uralskij sledopyt 1977 10 S 9 12 ros Lyudi mify ili Tri istorii s tremya voprositelnymi znakami Sobesednik Novosibirsk 1977 Vyp 3 S 219 246 ros Hleb nash nasushnyj Kamennyj poyas Literaturno hudozhestvennyj i obshestvenno politicheskij sbornik Chelyabinsk 1977 S 203 239 ros Sotvorenie legendy Ural 1978 8 S 170 171 ros pro vidkrittya misto Blagodat Grani talanta Ural 1979 7 s 156 159 ros pro knigu V Semenovoyi Zvablenij Uralom Sverdlovsk 1978 Yarovoj Yu E Tagilskij metall Sverdlovsk Sred Ural kn izd vo 1979 272 s ros naris pro Nizhnotagilskij metalurgijnij kombinat Shagi giganta Uralskij sledopyt 1980 6 S 2 7 ros stattya pro Uralmash Dragocennye obmanshiki Rifej Chelyabinsk 1980 S 92 157 ros stattya pro istoriyu poshuku dobuvannya i obrobitku dorogocinnogo kaminnya na Urali Samocvetnyj poyas Urala Znamya 1982 Kn 9 S 153 168 ros naris Eta strannaya kora Fantastika M Molodaya gvardiya 1982 S 340 345 ros stattya pro prirodnu istoriyu Uralskih gir Yarovoj Yu E Cvetnye glaza Zemli Chelyabinsk Yuzh Ural kn izd vo 1984 238 s ros kniga albom pro uralske mistectvo rizblennya po kamenyu Filmografiya1986 gostrosyuzhetnij hudozhnij film Rozmah kril LiteraturaT Sviridov Obsuzhdaetsya proza molodogo pisatelya Literaturnaya Rossiya 1980 11 yanvarya S 15 ros S Meshavkin Ob avtore Podvig T 3 M 1980 S 314 319 ros Slovo proshaniya Literaturnaya Rossiya 1980 15 avgusta S 19 ros S Meshavkin Razvedka boem Zametki o tvorchestve Yu Yarovogo Ural 1981 8 S 165 170 ros S Meshavkin Spiral tvorchestva Yu Yarovoj Strastyu tvoej Sverdlovsk 1982 S 282 287 ros G Larionov Dorogoj silnyh Uralskij rabochij 1967 26 dekabrya ros B Dizhur Ob Yu Yarovom Vechernij Sverdlovsk 1973 11 sentyabrya ros M Mogendovich Ob Yu Yarovom Zvezda Perm 1973 29 iyunya ros I Soloveva Delovye lyudi nauki Literaturnoe obozrenie 1974 10 s 12 15 ros S Karpachev A Mokronosov A Gerasimov Chto za sensaciej Uralskij rabochij 1975 19 aprelya ros A Malahov O chem spor Vechernij Sverdlovsk 1975 3 marta ros M Antonov Sblizhenie s zhiznyu Vechernij Sverdlovsk 1979 2 marta ros L Bykov Detektiv vozmozhnosti i zaboty Ural 1979 4 S 150 158 ros G Babajlov Sudba tagilskogo metalla Uralskij rabochij 1980 22 maya ros N Mezenin Bez vsyakogo somneniya Na smenu 1980 5 fevralya ros Yarovoj Yurij Evgenevich Pisateli Srednego Urala Sverdlovsk Sredne Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 1986 S 332 336 ros Yarovoj Yurij Evgenevich A A Shmakov T A Shmakova Ural literaturnyj Kratkij biobibliograficheskij slovar Chelyabinsk Yuzhno Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 1988 S 317 ros DzherelaYan Razlivinskij 2008 2014 Yarovij Yurij Yevgenovich archivsf narod ru ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 12 travnya 2020 S F Meshavkin 2008 2014 Yarovij Yurij Yevgenovich 70 rokiv z dnya narodzhennya book uraic ru ros Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 travnya 2020 Yarovij Yu Ye Katarakta Znannya ta pracya 1976 4 S 23 26 Yarovij Yu Ye Krishtalevij dim Znannya ta pracya 1976 11 S 22 26 Yarovij Yurij Yevgenovich na sajti IMDb angl

Дата публікації:
Топ