Яриш Остап Орестович

Остап Яриш (нар. 31 липня 1994, Львів) — український журналіст, який з 2019 року працює в Сполучених Штатах Америки. Лауреат кількох журналістських премій: PRESSZVANIE 2018 в номінації «Відкриття року», Високі стандарти журналістики 2019 в номінації «За швидкий та якісний розвиток у професії», 2021 ввійшов до списку «30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа».

Остап Яриш
Народився	31 липня 1994(1994-07-31) (29 років) Львів, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Вашингтон, округ Колумбія, США
Діяльність	журналіст
Alma mater	Український католицький університет, Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада	кореспондент Голос Америки
Нагороди	Високі стандарти журналістики
вдалу участь у відборі за програмою «Хаб медіамобільності» та стажування в київській студії Радіо Свобода; перемогу в конкурсі на семестрове навчання за кордоном (всі три зі сторінки Університету Наші успіхи 2011—2016 [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]), а саме в Університеті Віадріна; двотижневе стажування в англомовній студії радіо Ватикану. З 2016 по 2019 роки співпрацював із платформами суспільного мовлення, спершу львівським кореспондентом Громадського радіо, згодом кореспондентом телебачення і ведучим в його київській студії. Одночасно дописував для багатьох львівських і всеукраїнських видань, в тому числі, tvoemisto.tv, Українська правда. Життя, Новое время та інших. Навесні 2019 почав роботу в українській службі Голосу Америки та переїхав у Вашингтон. Втім, продовжує співпрацю з рядом українських видань, даючи коментарі щодо нюансів американської політики Суспільному Відгуки та відзнаки За висвітлення подій у США (зокрема висвітлення скандалу, що призвів до спроби імпічменту Трампа) отримав національну премію Високі стандарти журналістики з такою характеристикою: За 2 роки в професії Остап не тільки голосно заявив себе як політичний журналіст, журналіст-міжнародник, репортер, телевізійний ведучий спочатку «Громадського», яке відкрило йому дорогу до «Голосу Америки» у Вашингтоні, а й як аналітик та експерт у тих темах, в яких він спеціалізується. За декілька місяців роботи у Вашингтоні Остап став одним з ключових медійників, які фахово розповідають про американську політику, він набув експертності у дуже юному професійному віці, що вирізняє його посеред інших номінантів. До того, протягом 2018 року він отримав відзнаку в конкурсі ООН «Публікації для змін. Україна на шляху сталого розвитку», став лауреатом премії PRESSZVANIE, також претендував на премію Честь Професії в номінації Надія журналістики. 2021 року Остап увійшов до списку «30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа», представленого оргкомітетом Премії Ґонґадзе та виданням The Ukrainians. Учасниця журі Мирослава Ґонґадзе прокоментувала переможців: Ці 30 українських журналістів і журналісток — енергійні, швидкі, творчі, ефективні та готові до викликів. Ми направляємо на них наше студійне світло, щоб ви побачили, що в української незалежної журналістики є круте майбутнє і разом ми збудуємо ту Україну, про яку мріємо. Засновник Школи журналістики в УКУ Ігор Балинський згадав Остапа Яриша як одного з випускників, хто сформував репортажне середовище в сучасній українській журналістиці. Бібліографія This is Америка. Історії не з Голлівуду — Львів: Човен, 2021 р. — 240 стор. Цікавинки Остап Яриш доволі багато подорожує і саме мандрівці присвячена одна з перших його публікацій у національних ЗМІ, в журналі Новое время. Станом на 2018 рік в одному з інтерв'ю він згадував, що відвідав 35 країн світу. Один з матеріалів Остапа присвячений Вікіпедії: Війна енциклопедій. Що каже Вікіпедія про анексію Криму [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.]. Примітки telekritika (12 червня 2018). . Telekritika (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . 032.ua - Сайт міста Львова (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 27 червня 2020. Кормухіна, Діана (№85 (1995), четвер, 2 листопада 2017). . газета Львівська Пошта. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 27 червня 2020. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . ЦВК. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. Zaxid.net. . ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . aristocrats.fm. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . Факультет журналістики (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . lpnu.ua. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021. . Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 12 вересня 2021. . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 27 червня 2020. група, Остап Яриш Христина Головко | 2. . Запорізька обласна громадська організація «ОПП «ВЗАЄМОДІЯ» (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . portal.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . abit-poisk.org.ua. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. Яриш, Остап (11 серпня 2016). . ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. ЖИТТЯ, Опубліковано РЕДАКЦІЯ ЧАСОПИСУ "ПОЛІТИКА ПРАВО; ". (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . www.un.org.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . www.konkurssmi.org. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. . Премія імені Георгія Ґонґадзе (укр.). Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021. . LB.ua. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021. . magazine.nv.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020. Джерела Сторінка на сайті УКУ [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] Посилання Сторінка автора на сайті Голос Америки [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] Сторінка автора на сайті Громадського [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.]