Янош Фадрус (угор. Fadrusz János, 2 вересня 1858, Пожонь, Австрійська імперія (нині Братислава, Словаччина) — 26 жовтня 1903, Будапешт, Австро-Угорщина) — угорський скульптор. Представник неокласицизму в угорському мистецтві.
Янош Фадрус | |
угор. Fadrusz János | |
Народився | 2 вересня 1858[1][2][…] Братислава, Австрійська імперія |
---|---|
Помер | 26 жовтня 1903[1][2][…] (45 років) або 25 жовтня 1903[4] (45 років) Будапешт, Австро-Угорщина |
Громадянство | Угорське королівство |
Навчання | Віденська академія мистецтв (1891)[5] |
Біографія
З бідних селян. Закінчивши кілька класів початкової школи, навчався професії слюсаря, у вільний час багато малював. Потім за підтримки міського муніципалітету Угровца навчався в школі різьби по дереву. Художньо обдарованому юнакові допомогли вступити до Віденської академії мистецтв.
Під час військової служби в Празі в 1879—1883 роках він познайомився з відомим чеським скульптором Й. Мисльбеком, творчість якого справила великий вплив на роботи Я. Фадруса. Свій талант він направив на створення скульптур і живопис по порцеляні. Його роботи були зустрінуті з похвалою і забезпечили йому покровителів.
У 1885 році він виграв стипендію для продовження навчання. З 1886 року він працював під керівництвом скульптора, викладача академії Віктора Тілгнера у Відні, а потім став учнем Едмунда Гелмера у Віденській академії.
У другій половині 1880-х років Я. Фадрус створив ряд вдалих скульптурних портретів.
У 1892 році скульптура «Розп'яття» зробила його відомим по всій Угорщині.
В кінці 1892 року йому було доручено створити кінну статую імператриці Марії Терезії в Братиславі, над якою він працював в 1892—1896 роках. У 1893 році в Будапешті відкрив скульптурну майстерню і присвятив себе портретної і монументальній скульптурі.
У 1894 році Я. Фадрус був удостоєний першої премії за проект пам'ятника королю Угорщини Матьяшу I (відкритий в Клуж-Напока). У 1893 році скульптор завершив дві алегоричні статуї для угорського Палацу правосуддя.
Основні роботи, створені незадовго до його смерті, включають кінну статую Бели Венкхейма (Кішбер, 1901 р.), статую Міклоша Вешшелені (Залеу, 1901 р.), обеліск приходу угорців на Дунай (Залеу 1902 р, зруйнований комуністичною владою Румунії) і пам'ятник Лайошу Тиси (Сегед, 1903 р.).
Галерея
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Encyclopædia Britannica
- The Fine Art Archive — 2003.
- Gyula F. Magyarok a bécsi Képzőművészeti Akadémián — MTA, 1935. — С. 40.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yanosh Fadrus ugor Fadrusz Janos 2 veresnya 1858 Pozhon Avstrijska imperiya nini Bratislava Slovachchina 26 zhovtnya 1903 Budapesht Avstro Ugorshina ugorskij skulptor Predstavnik neoklasicizmu v ugorskomu mistectvi Yanosh Fadrus ugor Fadrusz Janos Narodivsya 2 veresnya 1858 1858 09 02 1 2 Bratislava Avstrijska imperiya Pomer 26 zhovtnya 1903 1903 10 26 1 2 45 rokiv abo 25 zhovtnya 1903 1903 10 25 4 45 rokiv Budapesht Avstro Ugorshina Gromadyanstvo Ugorske korolivstvo Navchannya Videnska akademiya mistectv 1891 5 BiografiyaZ bidnih selyan Zakinchivshi kilka klasiv pochatkovoyi shkoli navchavsya profesiyi slyusarya u vilnij chas bagato malyuvav Potim za pidtrimki miskogo municipalitetu Ugrovca navchavsya v shkoli rizbi po derevu Hudozhno obdarovanomu yunakovi dopomogli vstupiti do Videnskoyi akademiyi mistectv Pid chas vijskovoyi sluzhbi v Prazi v 1879 1883 rokah vin poznajomivsya z vidomim cheskim skulptorom J Mislbekom tvorchist yakogo spravila velikij vpliv na roboti Ya Fadrusa Svij talant vin napraviv na stvorennya skulptur i zhivopis po porcelyani Jogo roboti buli zustrinuti z pohvaloyu i zabezpechili jomu pokroviteliv U 1885 roci vin vigrav stipendiyu dlya prodovzhennya navchannya Z 1886 roku vin pracyuvav pid kerivnictvom skulptora vikladacha akademiyi Viktora Tilgnera u Vidni a potim stav uchnem Edmunda Gelmera u Videnskij akademiyi U drugij polovini 1880 h rokiv Ya Fadrus stvoriv ryad vdalih skulpturnih portretiv U 1892 roci skulptura Rozp yattya zrobila jogo vidomim po vsij Ugorshini V kinci 1892 roku jomu bulo dorucheno stvoriti kinnu statuyu imperatrici Mariyi Tereziyi v Bratislavi nad yakoyu vin pracyuvav v 1892 1896 rokah U 1893 roci v Budapeshti vidkriv skulpturnu majsternyu i prisvyativ sebe portretnoyi i monumentalnij skulpturi U 1894 roci Ya Fadrus buv udostoyenij pershoyi premiyi za proekt pam yatnika korolyu Ugorshini Matyashu I vidkritij v Kluzh Napoka U 1893 roci skulptor zavershiv dvi alegorichni statuyi dlya ugorskogo Palacu pravosuddya Osnovni roboti stvoreni nezadovgo do jogo smerti vklyuchayut kinnu statuyu Beli Venkhejma Kishber 1901 r statuyu Miklosha Veshsheleni Zaleu 1901 r obelisk prihodu ugorciv na Dunaj Zaleu 1902 r zrujnovanij komunistichnoyu vladoyu Rumuniyi i pam yatnik Lajoshu Tisi Seged 1903 r GalereyaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Gyula F Magyarok a becsi Kepzomuveszeti Akademian MTA 1935 S 40 d Track Q265058d Track Q107390144d Track Q107390081