Ян Бжоза

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бжоза.

Ян Бжо́за (пол. Jan Brzoza, справжнє прізвище Юзеф Воробець; *10 грудня 1900(19001210), Львів — †27 листопада 1971, Мишкув) — польський письменник, один з зачинателів пролетарської літератури в Польщі.

Ян Бжоза
Jan Brzoza
Народився	10 грудня 1900(1900-12-10)^[1] Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер	27 листопада 1971(1971-11-27)^[1] (70 років) Мишкув, Мишковський повіт, Сілезьке воєводство
Поховання	^d
Країна	Республіка Польща
Діяльність	журналіст, публіцист, письменник, громадський діяч
Мова творів	польська
Роки активності	з 1932
Членство	^d, ^d і Національна спілка письменників України
Партія	Комуністична партія Західної України
Нагороди
Ян Бжоза у Вікісховищі

Народився у Львові. З 1921 був членом Комуністичної Партії Західної України. Учасник Антифашистського конгресу діячів культури у Львові (1936). Після приєднання 1939 року Західної України до Радянської України брав активну участь у громадському і літературному житті Львова, зокрема у створенні Львівського відділення Спілки радянських письменників України.

Після Другої світової війни жив у (Польській Народній Республіці) в Сілезії. Був обраний депутатом сейму ПНР у 1957—1961 роках за списком позапартійних.

Літературна діяльність

До літературної діяльності Ян Бжоза, будучи теслею за фахом, долучився майже випадково. В жовтні 1931 року в розпал економічної кризи польський Інститут суспільного господарства (пол. IGS — Instytut Gospodarstwa Społecznego) оголосив конкурс на найкращий щоденник польського безробітного. За умовами конкурсу безробітні робітники (перевага надавалася тим, хто займався фізичною працею) мали описати свою ситуацію в умовах безробіття. Термін подачі рукописів спливав у січні 1932 року. До акції долучилася польська преса, через що конкурс набув належного розголосу. Всього на суд журі поступило 774 щоденника від безробітних робітників з усіх кутків Польщі, з яких було відібрано 57 найкращих і надруковано окремою книгою «Щоденники безробітних» (пол. «Pamiętniki bezrobotnych»). В цьому конкурсі щоденник Я. Бжози посів четверте місце. Публікація щоденника Яна Бжози привернула увагу львівських літераторів і видавців до майбутнього письменника і стала початком його літературної кар'єри. Зрештою він єдиний з конкурсантів став професійним літератором.

Найвідоміші твори

• Повість «Діти» (Dzieci), 1936
• Повість «Будували споруду» (Budowali gmach), 1938
• Повість «Земля» (Ziemia), 1948
• Повість «Дев'ятий батальйон» (Dziewiąty batalion), 1953
• Оповідання «Lodzia tramwajarka», 1958
• Повість «Бескідські ночі» (пол. Beskidzkie noce), 1964
• Повість «Мої літературні пригоди» (Moje przygody literackie), 1967

Автор статті про Тараса Шевченка «Дума про генія» вміщеної в газеті «Życie literackie» («Літературне життя», 1961, № 16).

Примітки

1. e-teatr.pl — 2004.
   d:Track:Q9249766

Джерела

• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
• «Pamiętniki bezrobotnych»