У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Ямська вулиця Ямська ву лиця вулиця в Голосіївському районі міста Ки

Ямська вулиця
Київ
Ямська вулиця; Київ
	Початок Ямської вулиці
Місцевість	Нова Забудова
Район	Голосіївський
Назва на честь	селища Ямки
Колишні назви
	Ямська, Батиєва, ім. Петра Кривоноса
Загальні відомості
Протяжність	1,2 км
Координати початку	50°25′39″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д. / 50.427667° пн. ш. 30.510028° сх. д.Координати: 50°25′39″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д. / 50.427667° пн. ш. 30.510028° сх. д.
Координати кінця	50°25′05″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д. / 50.418250° пн. ш. 30.515611° сх. д.
поштові індекси	03038, 03150
Транспорт
Найближчі станції метро	«Олімпійська»; «Палац «Україна»»
Найближчі залізничні станції	з. п. Протасів Яр
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Церква християн-адвентистів Сьомого дня, до 1927 р. існувала (Миколо-Либідська церква)
Державні установи
Медичні заклади	Підстанція № 13 швидкої медичної допомоги
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11951
У проєкті OpenStreetMap	r1825486
Мапа
Ямська вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: .

Ямська́ ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від вулиці Івана Федорова до проїзду без назви між вулицями Казимира Малевича і Миколи Грінченка.

Прилучаються вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська, (Німецька).

Історія

Вулиця виникла в середині XIX століття. Назва — від розташованого колись тут селища Ямки. У кінці XIX — на початку XX століття Ямська вулиця була відома в Києві своїми будинками розпусти. Після їх переносу, з метою остаточно запобігти сумнівній репутації вулиці, її жителі в березні 1906 року звернулися до міської думи з проханням назвати вулицю Криловською, на честь російського поета-байкаря Івана Крилова. Проте дума, підтримавши необхідність перейменування, запропонувала жителям підібрати їй іншу, «місцеву» назву. У 1907 році вулиця набула назву Батиєва, від розташованої неподалік Батиєвої гори.

У 1938 році вулиця набула назву вулиця ім. Петра Кривоноса, на честь залізничника-стахановця Петра Кривоноса (фактично продовжували використовувати попередню назву вулиці).

Історичну назву вулиці повернуто 1944 року.

Ямську вулицю увічнено Олександром Купріним у повісті «Яма».

Більшу частину старої забудови знесено у 1980-х роках. Будинок № 52 знесено 2013 року.

Пам'ятки історії та архітектури

буд. № 8 — будинок чергової для кондукторів станції (Київ-Товарний), 1907 (архіт.)
буд. № 44 — будинок, кінець XIX — початок ХХ ст., в якому містилася кузня (іст.).
буд. № 54 — будинок, початок ХХ ст., в якому містився каретний цех (іст.).

Зображення

На першому плані — Ямська вулиця, на задньому — Миколаївський костел, бл. 1915
Церква християн-адвентистів Сьомого дня, буд. № 70
Кінцева частина Ямської вулиці
Ямська вулиця, 59
Ямська вулиця, 50

Примітки

Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992—2016), 2-ге вид. — К. : [б. в.], 2016. — С. 39, 142.

Джерела

Веб-енциклопедія Києва.

Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 187.

Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 262. — .
Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 38. — .

Ямська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 310. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — .
Улица недели: Ямская. Где находились «дома терпимости» и о чем писал Куприн? [ 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[vkr-1082-1] Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]

[vkr-286-2] Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]

[3] Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992—2016), 2-ге вид. — К. : [б. в.], 2016. — С. 39, 142.