Яків Ігнятович (серб. Јаков Игњатовић; *8 грудня 1822 —†5 липня 1889) — сербський письменник-романист.
Яків Ігнятович | |
---|---|
Народився | 8 грудня 1822[1] Сентендре, Пешт, Угорщина[2] |
Помер | 5 липня 1889[1] (66 років) Новий Сад, d, Угорське королівство, Австро-Угорщина[2] |
Поховання | d |
Підданство | Австро-Угорщина |
Національність | серб |
Діяльність | письменник |
Галузь | проза[3], публіцистика[3] і політика[3] |
Знання мов | сербська[1][4] і угорська |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, d і d |
Посада | член Національних зборів Угорщини[d][5] |
Партія | d[5] |
Конфесія | православ'я |
|
Життєпис
Походив з родини торговців. Народився 1822 року у м. Сентендре (сучасна медьє Пешт, Угорщина). Закінчив початкову школу у рідному місті. Потім навчався у містах Вац, Естерґом. Поступив на юридичний факультет університету у Пешті. Проте згодом вимушений був його залишити, вирішивши стати військовим. Ігнятович записався до гусарського полку.
Під час проходження військової служби зумів завершити навчання з правництва у м. Кечкемет. Після чого пішов у відставку, влаштувавшись адвокатом. В цей час почав займатися літературною діяльністю.
Під час угорської революції 1848 року підтримав повстанців. В результаті поразки останніх Ігнятович вимушений був у 1849 році тікати за кордон. Оселився у Белграді (Сербське князівство), де працював журналістом до 1850 року.
Слідом за цим до 1854 року подорожував Європою. У 1854—1856 роках видавав «Літопис Матиці сербської» — видання просвітницького товариства Матиця сербська. Згодом перебирається до Воєводини, де спочатку мешкав у Сремські-Карловці. Деякий час Ігнятович працював у м. Нові Сад.
З 1863 до 1879 року у м. Даля (сучасна Осієцько-Баранська жупанія, Хорватія) працював адвокатом і співробітником патріарших садиб Верхньої митрополії. В наступні роки стає активним членом Національної партії, що об'єднувала сербів Угорщини. Ігнятович виступав за тісний союз між угорцями та сербами проти політики австрійського уряду. В подальшому це призвело до погіршення стосунків між Ігнятовичем та представниками сербської громади Воєводини.
У 1888 році його обирають членом-кореспондентом Сербської королівської академії. Помер Ігнятович у м. Нові Сад в 1889 році.
Творчість
Першим великим твором Ігнятовича був історичний роман «Джордже Бранкович», що був написаний 1859 року. У цьому романі, а також повістях «Кров за рід» (1862 рік), «Манзор і Джемі» (1860 рік), написаних в романтичному дусі, зображена боротьба сербів і угорців проти Османської імперії.
Роман Ігнятовича «Мілан Наранджіч» (1860—1863 роки) був присвячений життю сучасної йому Воєводини. Він знаменував перехід письменника до реалізму.
Ігнятович став одним із фундаторів реалістичного напрямку в сербській літературі. В романах «Дивний світ» (1869 рік), «Васа Решпект» (1875 рік), «Вічний жених» (1878 рік), «Страждальниця» (1888 рік) письменник відтворював картину воєводинського суспільства у період зникнення патріархальних підвалин, малює образи буржуазії, захищає патріархальні відносини.
У романі «Старі і нові майстри» 1883 року, ідеалізуючи старі «добрі» часи — епоху феодально-цехових ремесел, Ігнятович різко критикує нові соціалістичні віяння.
Стиль
Увага до соціальних аспектів сучасності (в тому числі до важкого становища села, селянства), гострота соціальних характеристик героїв, схильність до поетизації повсякденного, гумор поєднуються в манері Ігнятовича з деякою заданістю, статичністю характеристик персонажів, з тяжінням письменника до авантюрно-гумористичної стихії оповідання.
Ігнятович писав дещо архаїчною мовою сербських містян, що розвивалася в угорському оточенні і не мала безпосереднього виходу до витоків народного мовлення. Це стало однією з обставин, що трохи знівелювали значимість реалістичних починань Ігнятовича в сучасному йому літературному процесі.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Freebase Data Dumps — Google.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 356. — 639 с. —
Джерела
- Глигорић В., Ј. Игнатовић, Београд, 1949.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яків Ігнятович |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Ignyatovich serb Јakov Igњatoviћ 8 grudnya 1822 5 lipnya 1889 serbskij pismennik romanist Yakiv IgnyatovichNarodivsya8 grudnya 1822 1822 12 08 1 Sentendre Pesht Ugorshina 2 Pomer5 lipnya 1889 1889 07 05 1 66 rokiv Novij Sad d Ugorske korolivstvo Avstro Ugorshina 2 PohovannyadPiddanstvoAvstro UgorshinaNacionalnistserbDiyalnistpismennikGaluzproza 3 publicistika 3 i politika 3 Znannya movserbska 1 4 i ugorskaChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv d i dPosadachlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 5 Partiyad 5 Konfesiyapravoslav yaRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodini torgovciv Narodivsya 1822 roku u m Sentendre suchasna medye Pesht Ugorshina Zakinchiv pochatkovu shkolu u ridnomu misti Potim navchavsya u mistah Vac Estergom Postupiv na yuridichnij fakultet universitetu u Peshti Prote zgodom vimushenij buv jogo zalishiti virishivshi stati vijskovim Ignyatovich zapisavsya do gusarskogo polku Pid chas prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi zumiv zavershiti navchannya z pravnictva u m Kechkemet Pislya chogo pishov u vidstavku vlashtuvavshis advokatom V cej chas pochav zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu Pid chas ugorskoyi revolyuciyi 1848 roku pidtrimav povstanciv V rezultati porazki ostannih Ignyatovich vimushenij buv u 1849 roci tikati za kordon Oselivsya u Belgradi Serbske knyazivstvo de pracyuvav zhurnalistom do 1850 roku Slidom za cim do 1854 roku podorozhuvav Yevropoyu U 1854 1856 rokah vidavav Litopis Matici serbskoyi vidannya prosvitnickogo tovaristva Maticya serbska Zgodom perebirayetsya do Voyevodini de spochatku meshkav u Sremski Karlovci Deyakij chas Ignyatovich pracyuvav u m Novi Sad Z 1863 do 1879 roku u m Dalya suchasna Osiyecko Baranska zhupaniya Horvatiya pracyuvav advokatom i spivrobitnikom patriarshih sadib Verhnoyi mitropoliyi V nastupni roki staye aktivnim chlenom Nacionalnoyi partiyi sho ob yednuvala serbiv Ugorshini Ignyatovich vistupav za tisnij soyuz mizh ugorcyami ta serbami proti politiki avstrijskogo uryadu V podalshomu ce prizvelo do pogirshennya stosunkiv mizh Ignyatovichem ta predstavnikami serbskoyi gromadi Voyevodini U 1888 roci jogo obirayut chlenom korespondentom Serbskoyi korolivskoyi akademiyi Pomer Ignyatovich u m Novi Sad v 1889 roci TvorchistPershim velikim tvorom Ignyatovicha buv istorichnij roman Dzhordzhe Brankovich sho buv napisanij 1859 roku U comu romani a takozh povistyah Krov za rid 1862 rik Manzor i Dzhemi 1860 rik napisanih v romantichnomu dusi zobrazhena borotba serbiv i ugorciv proti Osmanskoyi imperiyi Roman Ignyatovicha Milan Narandzhich 1860 1863 roki buv prisvyachenij zhittyu suchasnoyi jomu Voyevodini Vin znamenuvav perehid pismennika do realizmu Ignyatovich stav odnim iz fundatoriv realistichnogo napryamku v serbskij literaturi V romanah Divnij svit 1869 rik Vasa Reshpekt 1875 rik Vichnij zhenih 1878 rik Strazhdalnicya 1888 rik pismennik vidtvoryuvav kartinu voyevodinskogo suspilstva u period zniknennya patriarhalnih pidvalin malyuye obrazi burzhuaziyi zahishaye patriarhalni vidnosini U romani Stari i novi majstri 1883 roku idealizuyuchi stari dobri chasi epohu feodalno cehovih remesel Ignyatovich rizko kritikuye novi socialistichni viyannya StilUvaga do socialnih aspektiv suchasnosti v tomu chisli do vazhkogo stanovisha sela selyanstva gostrota socialnih harakteristik geroyiv shilnist do poetizaciyi povsyakdennogo gumor poyednuyutsya v maneri Ignyatovicha z deyakoyu zadanistyu statichnistyu harakteristik personazhiv z tyazhinnyam pismennika do avantyurno gumoristichnoyi stihiyi opovidannya Ignyatovich pisav desho arhayichnoyu movoyu serbskih mistyan sho rozvivalasya v ugorskomu otochenni i ne mala bezposerednogo vihodu do vitokiv narodnogo movlennya Ce stalo odniyeyu z obstavin sho trohi znivelyuvali znachimist realistichnih pochinan Ignyatovicha v suchasnomu jomu literaturnomu procesi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 356 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109DzherelaGligoriћ V Ј Ignatoviћ Beograd 1949 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yakiv Ignyatovich Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2017