Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Мартинович Якубович (1817, Полтавська губернія — 19 січня 1879, Петербург) — гістолог і фізіолог, випускник Харківського університету, професор.
| Якубович Микола Мартинович | |
|---|---|
| Народився | 1816 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 січня 1879 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | фізіолог |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | гістологія |
| Заклад | Петербурзька медико-хірургічна академія |
| Членство | Леопольдина |
Життєпис
Народився в сім'ї небагатого дворянина, поміщика. Закінчив Катеринославський пансіон та вступив на медичний факультет Харківського університету, обравши своєю спеціальністю жіночі хвороби.
У 1838 р. закінчив університет і був залишений при університетській акушерській клініці ординатором. У 1839 р. був призначений ординатором терапевтичного відділення Харківської університетської клініки і працював асистентом знаменитого в той час професора хірургії та офтальмології Ванцеті.
У 1839 р. відмовився від посади ординатора та поїхав в Дерптський університет, який славився своїм медичним факультетом.
У 1848 р. захистив дисертацію «De saliva» («Про слину») і був удостоєний ступеня доктора. Працював помічником прозектора при анатомічному театрі університету.
У 1851 р. приїхав до Петербурга та обійняв посаду лікаря будинку убогих і спостерігача за дівочими школами в медичному відношенні відомства Імператорського чоловіколюбного товариства. Крім того, він зайнявся практикою. У 1852 р був прийнятий військовим лікарем до 1-го військово-сухопутного Петербурзького госпіталю та прикомандирований до військово-медичного департаменту для занять при редакції «Військово-Медичного Журналу».
У 1853 р. призначений ад'юнкт-професором кафедри гістології та історії розвитку організму в Медико-хірургічній академії. Щоб поставити викладання цих предметів на належну висоту, попросив направити його кордон «для удосконалення у викладанні». Займався науковою роботою в галузі гістології в Бреславі та Берліні. Опублікував ряд робіт, присвячених будові головного і спинного мозку, за які Паризька медична академія присудила йому Монтіонівську премію. Відомий французький фізіолог Клод Бернар запропонував Якубовичу залишитися в Парижі в якості асистента кафедри фізіології, проте той повернувся до Петербурга.
Після повернення з-за кордону, в 1860 р. був обраний ординарним професором по кафедрі гістології Медико-хірургічної академії, звільнившись з посади ординатора при госпіталі. У 1862 р. був обраний почесним членом військово-медичного вченого комітету.
Прослуживши в академії 15 років, в 1869 р. вийшов у відставку через хворобу. З 1871 р. був неодмінним членом військово-медичного вченого комітету і до останніх днів працював в ньому.
Помер в Петербурзі, на 62-му році від народження. Тіло поховано на кладовищі Воскресенського дівочого монастиря.
Іменем вченого названо додаткове ядро окорухового нерва (nucleus oculomotorius accessorius, Якубовича — Вестфаля — Едінгера ядро) — ядро, що містить нейрони, аксони яких утворюють парасимпатичні волокна, що іннервують сфінктер зіниці та реснічний м'яз; входить до складу ядра окорухового нерва.
Праці
- Краткий отчет о научной деятельности в 1858—1859 академическом году в Париже (1859 г.)
- Микроскопическое исследование начал нервов в большом мозгу (совместно с акад. В. Ф. Овсянниковым, 1855)
- Микроскопическое исследование начал нервов в спинном и продолговатом мозге, о чувствительных и симпатических ячейках в нем и пр. (1856)
- О тончайшем строении черепного и спинного мозга (1857)
- Отчет о путешествии за границу (1860)
- О периферическом окончании нервов (1860)
- Исторический очерк вопроса об органической ячейке вообще и мозговой в особенности (1861)
Примітки
- Якубович Николай Мартынович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Кубарко, Алексей; Переверзев, Владимир; Семенович, Анатолий (5 вересня 2017). Нормальная физиология. Часть 1 (рос.). Litres. ISBN .
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ястребцев Е. Якубович, Николай Мартынович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1913. — Т. 25 : Яблоновский — Фомин. — С. 108—110. (рос.)
Посилання
- Аносов І. П., Хоматов В. Х., Чай С. М. Електронний підручник. Анатомія людини. 2007 [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Медичні статті [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakubovich Mikola Martinovich Yakubovich 1817 Poltavska guberniya 19 sichnya 1879 Peterburg gistolog i fiziolog vipusknik Harkivskogo universitetu profesor Yakubovich Mikola MartinovichNarodivsya1816 Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 sichnya 1879 1879 01 19 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistfiziologAlma materHNU im V N KarazinaGaluzgistologiyaZakladPeterburzka mediko hirurgichna akademiyaChlenstvoLeopoldinaZhittyepisNarodivsya v sim yi nebagatogo dvoryanina pomishika Zakinchiv Katerinoslavskij pansion ta vstupiv na medichnij fakultet Harkivskogo universitetu obravshi svoyeyu specialnistyu zhinochi hvorobi U 1838 r zakinchiv universitet i buv zalishenij pri universitetskij akusherskij klinici ordinatorom U 1839 r buv priznachenij ordinatorom terapevtichnogo viddilennya Harkivskoyi universitetskoyi kliniki i pracyuvav asistentom znamenitogo v toj chas profesora hirurgiyi ta oftalmologiyi Vanceti U 1839 r vidmovivsya vid posadi ordinatora ta poyihav v Derptskij universitet yakij slavivsya svoyim medichnim fakultetom U 1848 r zahistiv disertaciyu De saliva Pro slinu i buv udostoyenij stupenya doktora Pracyuvav pomichnikom prozektora pri anatomichnomu teatri universitetu U 1851 r priyihav do Peterburga ta obijnyav posadu likarya budinku ubogih i sposterigacha za divochimi shkolami v medichnomu vidnoshenni vidomstva Imperatorskogo cholovikolyubnogo tovaristva Krim togo vin zajnyavsya praktikoyu U 1852 r buv prijnyatij vijskovim likarem do 1 go vijskovo suhoputnogo Peterburzkogo gospitalyu ta prikomandirovanij do vijskovo medichnogo departamentu dlya zanyat pri redakciyi Vijskovo Medichnogo Zhurnalu U 1853 r priznachenij ad yunkt profesorom kafedri gistologiyi ta istoriyi rozvitku organizmu v Mediko hirurgichnij akademiyi Shob postaviti vikladannya cih predmetiv na nalezhnu visotu poprosiv napraviti jogo kordon dlya udoskonalennya u vikladanni Zajmavsya naukovoyu robotoyu v galuzi gistologiyi v Breslavi ta Berlini Opublikuvav ryad robit prisvyachenih budovi golovnogo i spinnogo mozku za yaki Parizka medichna akademiya prisudila jomu Montionivsku premiyu Vidomij francuzkij fiziolog Klod Bernar zaproponuvav Yakubovichu zalishitisya v Parizhi v yakosti asistenta kafedri fiziologiyi prote toj povernuvsya do Peterburga Pislya povernennya z za kordonu v 1860 r buv obranij ordinarnim profesorom po kafedri gistologiyi Mediko hirurgichnoyi akademiyi zvilnivshis z posadi ordinatora pri gospitali U 1862 r buv obranij pochesnim chlenom vijskovo medichnogo vchenogo komitetu Prosluzhivshi v akademiyi 15 rokiv v 1869 r vijshov u vidstavku cherez hvorobu Z 1871 r buv neodminnim chlenom vijskovo medichnogo vchenogo komitetu i do ostannih dniv pracyuvav v nomu Pomer v Peterburzi na 62 mu roci vid narodzhennya Tilo pohovano na kladovishi Voskresenskogo divochogo monastirya Imenem vchenogo nazvano dodatkove yadro okoruhovogo nerva nucleus oculomotorius accessorius Yakubovicha Vestfalya Edingera yadro yadro sho mistit nejroni aksoni yakih utvoryuyut parasimpatichni volokna sho innervuyut sfinkter zinici ta resnichnij m yaz vhodit do skladu yadra okoruhovogo nerva PraciKratkij otchet o nauchnoj deyatelnosti v 1858 1859 akademicheskom godu v Parizhe 1859 g Mikroskopicheskoe issledovanie nachal nervov v bolshom mozgu sovmestno s akad V F Ovsyannikovym 1855 Mikroskopicheskoe issledovanie nachal nervov v spinnom i prodolgovatom mozge o chuvstvitelnyh i simpaticheskih yachejkah v nem i pr 1856 O tonchajshem stroenii cherepnogo i spinnogo mozga 1857 Otchet o puteshestvii za granicu 1860 O perifericheskom okonchanii nervov 1860 Istoricheskij ocherk voprosa ob organicheskoj yachejke voobshe i mozgovoj v osobennosti 1861 PrimitkiYakubovich Nikolaj Martynovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kubarko Aleksej Pereverzev Vladimir Semenovich Anatolij 5 veresnya 2017 Normalnaya fiziologiya Chast 1 ros Litres ISBN 978 5 04 023426 4 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yastrebcev E Yakubovich Nikolaj Martynovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb 1913 T 25 Yablonovskij Fomin S 108 110 ros PosilannyaAnosov I P Homatov V H Chaj S M Elektronnij pidruchnik Anatomiya lyudini 2007 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Medichni statti 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi