Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Якоб Штемпфлі нім Jakob Stämpfli 23 лютого 1820 кантон Берн Швейцарія 15 травня 1879 Берн Швейцарія швейцарський політик

Якоб Штемпфлі

Якоб Штемпфлі

Якоб Штемпфлі (нім. Jakob Stämpfli; 23 лютого 1820, , кантон Берн, Швейцарія — 15 травня 1879, Берн, Швейцарія) — швейцарський політик, юрист і журналіст. Один з найвпливовіших радикальних лібералів у кантоні Берн, де служив урядовим радником з 1846 по 1850 роки.

Якоб Штемпфлі
нім. Jakob Stämpfli
image
Член Федеральної ради Швейцарії
6 грудня 1854 — 31 грудня 1863
Попередник
НаступникКарл Шенк
8-й Президент Швейцарії
1 січня — 31 грудня 1856
ПопередникЙонас Фуррер
Наступник
11-й Президент Швейцарії
1 січня — 31 грудня 1859
ПопередникЙонас Фуррер
НаступникФрідріх Фрей-Ерозе
14-й Президент Швейцарії
1 січня — 31 грудня 1862
Попередник
Наступник
Народився23 лютого 1820(1820-02-23)[1][2][3]
Венгі, Швейцарія
Помер15 травня 1879(1879-05-15)[1][2][3] (59 років)
Берн, Швейцарія[1]
Похованийd
Відомий якполітик, суддя, адвокат
КраїнаШвейцарія[3]
Alma materБернський університет
Політична партіяd
image Медіафайли у Вікісховищі

Перебував у Національній раді з 1848 до 1854 рік і з 1863 року до своєї смерті (як президент Національної ради у 1851 і 1875 роках), а також на короткий час у Раді кантонів. Між тим він був членом Федеральної ради з 1854 до 1863 рік і очолював чотири різні департаменти протягом цього часу. Тричі обіймав посаду федерального президента Швейцарії (1856, 1859 і 1862 роки). Після відставки працював менеджером банку й арбітром у справі «Алабами».

Біографія

Ранні роки

Народився в сім'ї фермера Ганса Штемпфлі й Елізабет Вонеш. Виріс на батьківській фермі в селі Янценхаус в муніципалітеті Венгі. Після завершення навчання в початковій школи деякий час працював на фермі в Кортебері, щоб вивчити французьку мову. У віці 16 років почав навчання в офіційній конторі в Бюрен-ан-дер-Ааре. У вільний час самостійно вивчав історію та громадянство.

З 1840 року Штемпфлі вивчав право в Бернському університеті. У той час університет навмисне не вимагав середньої освіти, оскільки ліберальний кантон Берн потребував державних службовців і вчителів із сіл, а не з міського патриціату, який раніше правив одноосібно. Під впливом , з чиєю дочкою Елізою Снелл він одружився у 1845 році, Штемпфлі став переконаним прихильником радикального лібералізму. Невдовзі він відіграв провідну роль у студентській асоціації «Гельвеція».

Діяльність в кантоні

Після успішного завершення навчання Штемпфлі у 1843 році заснував адвокатську контору, а через два роки заснував компанію Berner-Zeitung (не плутати з [en], яка була заснована набагато пізніше і існує досі). Будучи головним редактором, він зробив цю щоденну газету рупором радикалів, які були в опозиції до поміркованих лібералів при владі на той час. Наприкінці березня 1845 року Штемпфлі взяв участь у [de] як явний противник єзуїтів. Його відтіснили під час нічного бою під Мальтерсом, після чого він змушений був пробиватися до Цюріха.

Коли уряд Берна запровадив санкції проти нерегулярних формувань, він об'єднав радикальні сили в «Bernischer Volksverein», який успішно закликав до повного перегляду кантональної конституції Берна. Штемпфлі був обраний до Конституційної ради 2 березня 1846 року і разом з одразу взяв на себе керівну роль. Радикали мали переважну більшість і здебільшого змогли просунути свої вимоги. 31 липня 1846 року народ прийняв нову конституцію переважною більшістю (34 079 голосів «за» проти 1 257 «проти»), завдяки чому народний суверенітет остаточно переміг.

Велика рада обрала Штемпфлі, якому було лише 26 років, до урядової ради 28 серпня 1846 року, після чого він перебрав на себе управління фінансовим департаментом. У 1847 році він зробив аванс у розмірі двох мільйонів франків із державної скарбниці для парламентських військ у Зондербундській війні. Він запровадив пряме оподаткування через сучасний прибутковий податок, скасував усі феодальні тягарі та очолив централізацію системи бідняків. Фінансові наслідки Зондербундської війни, значно збільшені витрати на освіту та будівництво доріг, а також соціальні витрати економічної кризи призвели до дефіциту державних рахунків, що постійно зростав з року в рік, і до посилення консервативної опозиції. У 1849 році Штемпфлі був обраний президентом кантону. Після того, як радикали зазнали дивовижної поразки на виборах до Великої ради в травні 1850 року, він не був переобраний урядовим радником 11 червня теперішньою більшістю консервативної Великої ради.

Література

  1. Mesmer: Das Bundesratslexikon. S. 74.
  2. Junker: Geschichte des Kantons Bern seit 1798. S. 93.
  3. Mesmer: Das Bundesratslexikon. S. 74–75.
  4. Junker: Geschichte des Kantons Bern seit 1798. S. 123.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #117202827 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  4. Mesmer: Das Bundesratslexikon. S. 74.
  5. Junker: Geschichte des Kantons Bern seit 1798. S. 93.
  6. Mesmer: Das Bundesratslexikon. S. 74–75.
  7. Geschichte des Kantons Bern seit 1798. S. 123.


image Це незавершена стаття про політика чи політикиню Швейцарії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yakob Shtempfli nim Jakob Stampfli 23 lyutogo 1820 kanton Bern Shvejcariya 15 travnya 1879 Bern Shvejcariya shvejcarskij politik yurist i zhurnalist Odin z najvplivovishih radikalnih liberaliv u kantoni Bern de sluzhiv uryadovim radnikom z 1846 po 1850 roki Yakob Shtempflinim Jakob StampfliChlen Federalnoyi radi Shvejcariyi6 grudnya 1854 31 grudnya 1863PoperednikNastupnikKarl Shenk8 j Prezident Shvejcariyi1 sichnya 31 grudnya 1856PoperednikJonas FurrerNastupnik11 j Prezident Shvejcariyi1 sichnya 31 grudnya 1859PoperednikJonas FurrerNastupnikFridrih Frej Eroze14 j Prezident Shvejcariyi1 sichnya 31 grudnya 1862PoperednikNastupnikNarodivsya23 lyutogo 1820 1820 02 23 1 2 3 Vengi ShvejcariyaPomer15 travnya 1879 1879 05 15 1 2 3 59 rokiv Bern Shvejcariya 1 PohovanijdVidomij yakpolitik suddya advokatKrayinaShvejcariya 3 Alma materBernskij universitetPolitichna partiyad Mediafajli u Vikishovishi Perebuvav u Nacionalnij radi z 1848 do 1854 rik i z 1863 roku do svoyeyi smerti yak prezident Nacionalnoyi radi u 1851 i 1875 rokah a takozh na korotkij chas u Radi kantoniv Mizh tim vin buv chlenom Federalnoyi radi z 1854 do 1863 rik i ocholyuvav chotiri rizni departamenti protyagom cogo chasu Trichi obijmav posadu federalnogo prezidenta Shvejcariyi 1856 1859 i 1862 roki Pislya vidstavki pracyuvav menedzherom banku j arbitrom u spravi Alabami BiografiyaRanni roki Narodivsya v sim yi fermera Gansa Shtempfli j Elizabet Vonesh Viris na batkivskij fermi v seli Yancenhaus v municipaliteti Vengi Pislya zavershennya navchannya v pochatkovij shkoli deyakij chas pracyuvav na fermi v Korteberi shob vivchiti francuzku movu U vici 16 rokiv pochav navchannya v oficijnij kontori v Byuren an der Aare U vilnij chas samostijno vivchav istoriyu ta gromadyanstvo Z 1840 roku Shtempfli vivchav pravo v Bernskomu universiteti U toj chas universitet navmisne ne vimagav serednoyi osviti oskilki liberalnij kanton Bern potrebuvav derzhavnih sluzhbovciv i vchiteliv iz sil a ne z miskogo patriciatu yakij ranishe praviv odnoosibno Pid vplivom z chiyeyu dochkoyu Elizoyu Snell vin odruzhivsya u 1845 roci Shtempfli stav perekonanim prihilnikom radikalnogo liberalizmu Nevdovzi vin vidigrav providnu rol u studentskij asociaciyi Gelveciya Diyalnist v kantoni Pislya uspishnogo zavershennya navchannya Shtempfli u 1843 roci zasnuvav advokatsku kontoru a cherez dva roki zasnuvav kompaniyu Berner Zeitung ne plutati z en yaka bula zasnovana nabagato piznishe i isnuye dosi Buduchi golovnim redaktorom vin zrobiv cyu shodennu gazetu ruporom radikaliv yaki buli v opoziciyi do pomirkovanih liberaliv pri vladi na toj chas Naprikinci bereznya 1845 roku Shtempfli vzyav uchast u de yak yavnij protivnik yezuyitiv Jogo vidtisnili pid chas nichnogo boyu pid Maltersom pislya chogo vin zmushenij buv probivatisya do Cyuriha Koli uryad Berna zaprovadiv sankciyi proti neregulyarnih formuvan vin ob yednav radikalni sili v Bernischer Volksverein yakij uspishno zaklikav do povnogo pereglyadu kantonalnoyi konstituciyi Berna Shtempfli buv obranij do Konstitucijnoyi radi 2 bereznya 1846 roku i razom z odrazu vzyav na sebe kerivnu rol Radikali mali perevazhnu bilshist i zdebilshogo zmogli prosunuti svoyi vimogi 31 lipnya 1846 roku narod prijnyav novu konstituciyu perevazhnoyu bilshistyu 34 079 golosiv za proti 1 257 proti zavdyaki chomu narodnij suverenitet ostatochno peremig Velika rada obrala Shtempfli yakomu bulo lishe 26 rokiv do uryadovoyi radi 28 serpnya 1846 roku pislya chogo vin perebrav na sebe upravlinnya finansovim departamentom U 1847 roci vin zrobiv avans u rozmiri dvoh miljoniv frankiv iz derzhavnoyi skarbnici dlya parlamentskih vijsk u Zonderbundskij vijni Vin zaprovadiv pryame opodatkuvannya cherez suchasnij pributkovij podatok skasuvav usi feodalni tyagari ta ocholiv centralizaciyu sistemi bidnyakiv Finansovi naslidki Zonderbundskoyi vijni znachno zbilsheni vitrati na osvitu ta budivnictvo dorig a takozh socialni vitrati ekonomichnoyi krizi prizveli do deficitu derzhavnih rahunkiv sho postijno zrostav z roku v rik i do posilennya konservativnoyi opoziciyi U 1849 roci Shtempfli buv obranij prezidentom kantonu Pislya togo yak radikali zaznali divovizhnoyi porazki na viborah do Velikoyi radi v travni 1850 roku vin ne buv pereobranij uryadovim radnikom 11 chervnya teperishnoyu bilshistyu konservativnoyi Velikoyi radi LiteraturaMesmer Das Bundesratslexikon S 74 Junker Geschichte des Kantons Bern seit 1798 S 93 Mesmer Das Bundesratslexikon S 74 75 Junker Geschichte des Kantons Bern seit 1798 S 123 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117202827 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Mesmer Das Bundesratslexikon S 74 Junker Geschichte des Kantons Bern seit 1798 S 93 Mesmer Das Bundesratslexikon S 74 75 Geschichte des Kantons Bern seit 1798 S 123 Ce nezavershena stattya pro politika chi politikinyu Shvejcariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ