Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Якоб Йоганн (Яків Іванович) Лінденау (близько 1700–1795) — російський мандрівник, вчений, етнограф. Автор «Описи річки Амур», «Описи якутів» й інших наукових праць.
| Якоб Лінденау | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1700 або 1710[1] |
| Помер | 1795[1] Іркутська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | науковець |
Біографія
Дані про місце та дату народження Якоба Лінденау суперечливі. За одними даними, він народився 1699 року у Москві, згідно з іншою версією — 1709 року, Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона вказує дату народження 1706 рік. Немає ясності і з національністю Якоба Лінденау. За одними даними, він народився у шведській сім'ї, інші дослідники вважають, що батьком Лінденау був німець (можливо, саксонець), який жив у Ліфляндії та мав шведське підданство. Відомо, батько Якоба Лінденау перебрався до Москви, а пізніше переїхав до Пернова.
У 1730 році Лінденау для навчання поїхав у Західну Європу, зокрема, у Гамбург і Любек. Після повернення у 1732 році переїхав до Санкт-Петербурга, де згодом відкрив школу для навчання дітей наукам. У 1737 році Якоб Лінденау був прийнятий в канцелярію Сенату перекладачем. У 1739 році став учасником Другої Камчатської експедиції під керівництвом Г. Ф. Міллера та І. Е. Фішера. У цій експедиції, в якій формально вважався «ветеринарним прапорщиком», виконував обов'язки перекладача з німецької та латини, а також склав ряд географічних й етнографічних описів місцевостей і народів Сибіру. У серпні 1746 року Лінденау повернувся у Санкт-Петербург, де представив результати своїх досліджень Академії наук.
 | Я за корисне визнаю мати опис до річок і місць, який прямує з Іркутська до Охотська перекладача Лінденау з 741 до 745 рік, який нині мені тут оголосив, що від нього у ті обставини подані німецькою мовою в Академію наук у 746 році. |  |
— Федір Іванович Соймонов | ||
У 1747 Якоб Йоганн Лінденау отримав чин прапорщика та був направлений на його прохання до Москви у Сибірський наказ. Невдовзі його призначили управителем Балаганського дистрикту та Балаганської фортеці, яка знаходилася в Іркутській провінції.
У 1749 році Лінденау направив на ім'я імператриці Єлизавети Петрівни прохання про відведення йому у вічне користування землі для влаштування життя з дружиною та дітьми в Усть-Осі. Прохання було задоволене імператрицею Катериною II у 1764 році. З 1753 до 1765 рік Якоб Лінденау обіймав високі адміністративні посади у канцелярії генерал-губернатора Іркутської провінції Сибірської губернії, а пізніше — Іркутської губернії. Він відав справами ревізії та рахівництва, а з 1762 року — соляними справами. Також займався постачанням селітри на Тальцинський скляний завод.
Лінденау загинув під час пожежі у власному будинку віком 90 або 95 років; разом із ним згорів його цінний архів.
Етнографічні дослідження
Рукописи Якоба Лінденау — географічний опис районів Східного Сибіру, і навіть етнографічне дослідження корінних народів Східного Сибіру (найдокладніше «Опис якутів»). Етнографічна складова його праць найбільш цінна та цікава для вивчення історії та культури якутів, тунгусів й інших народів і не втратила своєї історико-етнографічної актуальності й досі.
Праці Лінденау, попри досить високу оцінку, отриману при поданні їх після експедиції науковим колам Петербурга, невдовзі потрапили до академічних архівів і аж до другої половини XX століття були практично невідомі науковому товариству. Переклад і видання його монографії здійснено лише у 1983 році як «Опис народів Сибіру (перша пол. XVIII ст.) Історико-етнографічні матеріали про народи Сибіру та Північного Сходу» (Магадан, 1983).
Рукописи Лінденау (німецькою мовою) зберігаються в Центральному державному архіві стародавніх актів (Москва) й архіві Якутської філії РАН.
Рід Лінденау
Якоб Йоганн Лінденау, згідно з відомими даними, мав семеро дітей: дочку Єлену та синів Іоанна, Стахія, Спиридона, Анфілофія, Андрія та Василя.
Якоб Лінденау є родоначальником російського прізвища Ленденеві (так було русифіковано його прізвище); частина нащадків Якоба Йоганна зберегла прізвище Лінденау.
Публікації праць
- Линденау Я. И. Описание народов Сибири (первая половина XVIII века). — Магадан: Магаданское книжное издательство, 1983. — 176 с. — (Дальневосточная историческая библиотека).
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- Линденау (род. в 1706 г.). In: . XVIIa, S. 702., Wikisource
- Линденау, Яков. In: . 10, S. 441., Wikisource
- Владимир Мягков, действительный, член Русского географического общества, заслуженный художник Российской Федерации: Якоб Иоганн Линденау (abgerufen am 5. Januar 2023).
- Ленденев В. С.: Наш пращур Якоб Иоганн Линденау (abgerufen am 6. Januar 2023).
- Токарев С. А.: История русской этнографии. М.
- Лінденау Я. І.: Описание народов Сибири (первая половина XVIII века). Магаданское книжное издательство, Magadan.
Література
- Иванов Е. Ф. «Описание якутов» Я. И. Линденау // Советская этнография. 1971. № 3.
- Исаев А. Ю. Тальцинский стекольный завод: 225 лет со дня основания // Приангарье: годы, события, люди: Календарь знаменательных и памятных дат Иркутской области на 2009 г. Вып. 42 / [Сост. Л. А. Казанцева ; Ред. С. А. Рудых ; Отв. за вып. О. К. Стасюлевич, С. Ф. Шелеметьева]. — Іркутськ: Изд. ИОГУНБ им. И. И. Молчанова-Сибирского, 2008. — С. 182—187. — 191 с.: ил.
- Куна — Ломами. — Москва : Советская энциклопедия, 1973. — 624 с. — ((Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 14).
- Линденау, Якоб // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Токарев С. А. История русской этнографии. М., 1966.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakob Jogann Yakiv Ivanovich Lindenau blizko 1700 1795 rosijskij mandrivnik vchenij etnograf Avtor Opisi richki Amur Opisi yakutiv j inshih naukovih prac Yakob LindenauNarodivsya1700 abo 1710 1 Pomer1795 1 Irkutska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistnaukovecBiografiyaDani pro misce ta datu narodzhennya Yakoba Lindenau superechlivi Za odnimi danimi vin narodivsya 1699 roku u Moskvi zgidno z inshoyu versiyeyu 1709 roku Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona vkazuye datu narodzhennya 1706 rik Nemaye yasnosti i z nacionalnistyu Yakoba Lindenau Za odnimi danimi vin narodivsya u shvedskij sim yi inshi doslidniki vvazhayut sho batkom Lindenau buv nimec mozhlivo saksonec yakij zhiv u Liflyandiyi ta mav shvedske piddanstvo Vidomo batko Yakoba Lindenau perebravsya do Moskvi a piznishe pereyihav do Pernova U 1730 roci Lindenau dlya navchannya poyihav u Zahidnu Yevropu zokrema u Gamburg i Lyubek Pislya povernennya u 1732 roci pereyihav do Sankt Peterburga de zgodom vidkriv shkolu dlya navchannya ditej naukam U 1737 roci Yakob Lindenau buv prijnyatij v kancelyariyu Senatu perekladachem U 1739 roci stav uchasnikom Drugoyi Kamchatskoyi ekspediciyi pid kerivnictvom G F Millera ta I E Fishera U cij ekspediciyi v yakij formalno vvazhavsya veterinarnim praporshikom vikonuvav obov yazki perekladacha z nimeckoyi ta latini a takozh sklav ryad geografichnih j etnografichnih opisiv miscevostej i narodiv Sibiru U serpni 1746 roku Lindenau povernuvsya u Sankt Peterburg de predstaviv rezultati svoyih doslidzhen Akademiyi nauk Ya za korisne viznayu mati opis do richok i misc yakij pryamuye z Irkutska do Ohotska perekladacha Lindenau z 741 do 745 rik yakij nini meni tut ogolosiv sho vid nogo u ti obstavini podani nimeckoyu movoyu v Akademiyu nauk u 746 roci Fedir Ivanovich Sojmonov U 1747 Yakob Jogann Lindenau otrimav chin praporshika ta buv napravlenij na jogo prohannya do Moskvi u Sibirskij nakaz Nevdovzi jogo priznachili upravitelem Balaganskogo distriktu ta Balaganskoyi forteci yaka znahodilasya v Irkutskij provinciyi U 1749 roci Lindenau napraviv na im ya imperatrici Yelizaveti Petrivni prohannya pro vidvedennya jomu u vichne koristuvannya zemli dlya vlashtuvannya zhittya z druzhinoyu ta ditmi v Ust Osi Prohannya bulo zadovolene imperatriceyu Katerinoyu II u 1764 roci Z 1753 do 1765 rik Yakob Lindenau obijmav visoki administrativni posadi u kancelyariyi general gubernatora Irkutskoyi provinciyi Sibirskoyi guberniyi a piznishe Irkutskoyi guberniyi Vin vidav spravami reviziyi ta rahivnictva a z 1762 roku solyanimi spravami Takozh zajmavsya postachannyam selitri na Talcinskij sklyanij zavod Lindenau zaginuv pid chas pozhezhi u vlasnomu budinku vikom 90 abo 95 rokiv razom iz nim zgoriv jogo cinnij arhiv Etnografichni doslidzhennyaRukopisi Yakoba Lindenau geografichnij opis rajoniv Shidnogo Sibiru i navit etnografichne doslidzhennya korinnih narodiv Shidnogo Sibiru najdokladnishe Opis yakutiv Etnografichna skladova jogo prac najbilsh cinna ta cikava dlya vivchennya istoriyi ta kulturi yakutiv tungusiv j inshih narodiv i ne vtratila svoyeyi istoriko etnografichnoyi aktualnosti j dosi Praci Lindenau popri dosit visoku ocinku otrimanu pri podanni yih pislya ekspediciyi naukovim kolam Peterburga nevdovzi potrapili do akademichnih arhiviv i azh do drugoyi polovini XX stolittya buli praktichno nevidomi naukovomu tovaristvu Pereklad i vidannya jogo monografiyi zdijsneno lishe u 1983 roci yak Opis narodiv Sibiru persha pol XVIII st Istoriko etnografichni materiali pro narodi Sibiru ta Pivnichnogo Shodu Magadan 1983 Rukopisi Lindenau nimeckoyu movoyu zberigayutsya v Centralnomu derzhavnomu arhivi starodavnih aktiv Moskva j arhivi Yakutskoyi filiyi RAN Rid LindenauYakob Jogann Lindenau zgidno z vidomimi danimi mav semero ditej dochku Yelenu ta siniv Ioanna Stahiya Spiridona Anfilofiya Andriya ta Vasilya Yakob Lindenau ye rodonachalnikom rosijskogo prizvisha Lendenevi tak bulo rusifikovano jogo prizvishe chastina nashadkiv Yakoba Joganna zberegla prizvishe Lindenau Publikaciyi pracLindenau Ya I Opisanie narodov Sibiri pervaya polovina XVIII veka Magadan Magadanskoe knizhnoe izdatelstvo 1983 176 s Dalnevostochnaya istoricheskaya biblioteka PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Lindenau rod v 1706 g In XVIIa S 702 Wikisource Lindenau Yakov In 10 S 441 Wikisource Vladimir Myagkov dejstvitelnyj chlen Russkogo geograficheskogo obshestva zasluzhennyj hudozhnik Rossijskoj Federacii Yakob Iogann Lindenau abgerufen am 5 Januar 2023 Lendenev V S Nash prashur Yakob Iogann Lindenau abgerufen am 6 Januar 2023 Tokarev S A Istoriya russkoj etnografii M Lindenau Ya I Opisanie narodov Sibiri pervaya polovina XVIII veka Magadanskoe knizhnoe izdatelstvo Magadan LiteraturaIvanov E F Opisanie yakutov Ya I Lindenau Sovetskaya etnografiya 1971 3 Isaev A Yu Talcinskij stekolnyj zavod 225 let so dnya osnovaniya Priangare gody sobytiya lyudi Kalendar znamenatelnyh i pamyatnyh dat Irkutskoj oblasti na 2009 g Vyp 42 Sost L A Kazanceva Red S A Rudyh Otv za vyp O K Stasyulevich S F Shelemeteva Irkutsk Izd IOGUNB im I I Molchanova Sibirskogo 2008 S 182 187 191 s il Kuna Lomami Moskva Sovetskaya enciklopediya 1973 624 s Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 14 Lindenau Yakob Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Tokarev S A Istoriya russkoj etnografii M 1966 Posilannya