Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юг Дюфур фр Hugues Dufourt нар 28 вересня 1943 19430928 Ліон французький композитор музикознавець та філософ один із зас

Юґе Дюфур

Юґе Дюфур

Юг Дюфур (фр. Hugues Dufourt, нар. 28 вересня 1943(19430928), Ліон) — французький композитор, музикознавець та філософ, один із засновників спектральної музики

Юг Дюфур
Hugues Dufourt
image
Основна інформація
Повне ім'яфр. Hugues Pierre Dufourt[1]
Дата народження28 вересня 1943(1943-09-28) (80 років)
Місце народженняЛіон, Франція
Громадянствоimage Франція
Національністьфранцуз
Професіякомпозитор, філософ, музикознавець
Освітауніверситет Люм’єр Ліон 2
Жанракадемічна музика
ЗакладВища школа соціальних наук, університет Люм’єр Ліон 2 і Університет Жана Мулена Ліон 3
Нагороди

Біографія

Музичну освіту отримав у Женевській Консерваторії, де навчався у класі фортепіано Луї Гільтбранта (1961—1968) та вивчав композицію та електро-акустичну музику під керівництвом Жака Гійоне. Паралельно вивчав філософію, був учнем Франсуа Гагоне та Жиля Делеза. У 1967 почав викладати філософію у Ліонському університеті. У 1973 вступає до CNRS (Національний центр наукових досліджень). У 1975—1981 є учасником ансамблю L'Itinéraire. У 1977 разом з Трістаном Мюраєм та Аленом Банкаром засновує «Колектив інструментальних пошуків та звукового синтезу» CRISS (Collectif de Recherche Instrumentale et de Syntèse Sonore). У 1977 ансамблем Percussions de Strasbourg під орудою було виконано твір Erewhon. У 1979 в дослідницькому інституті (IRCAM) під керівництвом  — «Сатурн» для 24 інструментів. З 1982 по 1998 рік Дюфур очолював Центр інформації та документації «Музичних досліджень», який став спільним дослідницьким підрозділом за участю CNRS, Еколь Нормаль та (IRCAM).

Творчість

У 1970 роки Дюфур був одним із засновників спектральної музики, в основі якої лежить детальний аналіз внутрішнього життя звуку, що візуалізоване через спектрограму за допомогою комп'ютера. Еволюція формант гармонічного спектру береться за модель, яку композитор може інструментувати чи вільно використовувати як звуковий матеріал твору. Дюфур є теоретиком даного напрямку, саме він запропонував термін «спектральна музика». Дюфур протиставляє спектральну музику серійній. На відміну від серійної музики, яка є «мистецтвом яскравості і контрасту» і базується на насильстві, спектральна музика прагне до безперервності, повільних трансформацій та переходів. Дюфур як композитор виходить з більш широкого та абстрактного визначення спектру — його більше приваблюють не стільки нові фарби, як нестабільність, яку тембр вносить в мистецтво оркестрування і можливість створення форм через еволюцію мас та розривів. Він експериментує з нетрадиційними «неортодоксальними» дублюваннями, поєднує тембри, які, згідно з класичним інструментуванням, не поєднуються. Багато творів Дюфура написані під впливом картин видатних художників різних епох, таких як Брейгель, Джорджоне, Рембрандт, Пуссен, Ван Гог, Поллок та ін.

Основні твори

  • 1968 — Brisants для фортепіано та ансамблю
  • 1976 — Erewhon для 6 ударних
  • 1977 — La Tempête d'après Giorgione для ансамблю
  • 1978 — Antiphysis для флейти та камерного ансамблю
  • 1979 — Saturne для 24 музикантів
  •  — Surgir для оркестру
  • 1985 — La mort de Procris для 12 мішаних голосів a cappella
  • 1986 — Hommage à Charles Nègre для 6 музикантів
  • 1986 — L'Heure des Traces для камерного ансамблю
  • 1992 — Le Philosophe selon Rembrandt для оркестру
  •  — Lucifer d'après Pollock для оркестру
  • 1993 — Quatuor de Saxophones
  • 1995 — An Schwager Kronos для фортепіано
  • 1995 — Dédale опера
  • 1996 — L'Espace aux Ombres для 16 музикантів
  •  — La maison du Sourd для флейти з оркестром
  • 1997 — La Cité des saules для електрогітари
  • 2000 — Rastlose Liebe для фортепіано
  • 2000 — Lucifer d'après Pollock для оркестру
  • 2001 — La Gondole sur la lagune d'après Guardi для оркестру
  • 2001 — Les Chasseurs dans la neige d'après Bruegel для оркестру
  •  — Le Cyprès blanc для альта і великого оркестру
  • 2004 — L'Origine du monde для фортепіано та 14 інструментів
  • 2005 — L'Afrique d'après Tiepolo для фортепіано та ансамблю
  • 2005 — Soleil de proie для двох фортепіано
  • 2006 — Erlkönig для фортепіано
  • 2006 — Au plus haut faîte de l'instant для гобоя з оркестром
  • 2008 — Duel à coups de gourdin для флейти
  • 2008 — La ligne gravissant la chute. Hommage à Chopin для фортепіано
  • 2008 — Dawn Flight для струнного квартету
  • 2009 — L'Asie d'après Tiepolo для ансамблю
  • 2009 — Les Chardons d'après Van Gogh для альта та камерного оркестру
  • 2010 — Uneasiness для струнного квартету
  • 2010 — Voyage par-delà les fleuves et les monts для оркестру
  • 2010 — L'Essence intime des choses pour для мецо-сопрано та фортепіано
  • 2010 — La Sieste du lettré для флейти, фортепіано та вібрафона
  • 2011 — L'Europe d'après Tiepolo для ансамблю
  • 2011 — Vent d'automne для фортепіано
  • 2012 — On the wings of the morning для фортепіано з оркестром
  • 2014 — Burning Bright для шести перкусіоністів
  • 2014 — These livid flames для органа
  • 2015 — Le Passage du Styx d'après Patinir для великого оркестру
  • 2016 — Ur-Geräusch для великого оркестру

Література

La musique du XX siècle, Hachette, 1992

Посилання

  • Профіль [ 20 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті (Інституту дослідження та координації акустики/музики) (фр.)
  • Профіль [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] на Francemusique [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
  • Профіль [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] на Musicologie [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
  • Профіль [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] на Henry-lemoine [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] (фр.) (англ.)
  1. Lyon Municipal Archives — 1320.
    d:Track:Q2860539

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yug Dyufur fr Hugues Dufourt nar 28 veresnya 1943 19430928 Lion francuzkij kompozitor muzikoznavec ta filosof odin iz zasnovnikiv spektralnoyi muzikiYug DyufurHugues DufourtOsnovna informaciyaPovne im yafr Hugues Pierre Dufourt 1 Data narodzhennya28 veresnya 1943 1943 09 28 80 rokiv Misce narodzhennyaLion FranciyaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzProfesiyakompozitor filosof muzikoznavecOsvitauniversitet Lyum yer Lion 2Zhanrakademichna muzikaZakladVisha shkola socialnih nauk universitet Lyum yer Lion 2 i Universitet Zhana Mulena Lion 3NagorodiGrand Prix du Disque 1980 BiografiyaMuzichnu osvitu otrimav u Zhenevskij Konservatoriyi de navchavsya u klasi fortepiano Luyi Giltbranta 1961 1968 ta vivchav kompoziciyu ta elektro akustichnu muziku pid kerivnictvom Zhaka Gijone Paralelno vivchav filosofiyu buv uchnem Fransua Gagone ta Zhilya Deleza U 1967 pochav vikladati filosofiyu u Lionskomu universiteti U 1973 vstupaye do CNRS Nacionalnij centr naukovih doslidzhen U 1975 1981 ye uchasnikom ansamblyu L Itineraire U 1977 razom z Tristanom Myurayem ta Alenom Bankarom zasnovuye Kolektiv instrumentalnih poshukiv ta zvukovogo sintezu CRISS Collectif de Recherche Instrumentale et de Syntese Sonore U 1977 ansamblem Percussions de Strasbourg pid orudoyu bulo vikonano tvir Erewhon U 1979 v doslidnickomu instituti IRCAM pid kerivnictvom Saturn dlya 24 instrumentiv Z 1982 po 1998 rik Dyufur ocholyuvav Centr informaciyi ta dokumentaciyi Muzichnih doslidzhen yakij stav spilnim doslidnickim pidrozdilom za uchastyu CNRS Ekol Normal ta IRCAM TvorchistU 1970 roki Dyufur buv odnim iz zasnovnikiv spektralnoyi muziki v osnovi yakoyi lezhit detalnij analiz vnutrishnogo zhittya zvuku sho vizualizovane cherez spektrogramu za dopomogoyu komp yutera Evolyuciya formant garmonichnogo spektru beretsya za model yaku kompozitor mozhe instrumentuvati chi vilno vikoristovuvati yak zvukovij material tvoru Dyufur ye teoretikom danogo napryamku same vin zaproponuvav termin spektralna muzika Dyufur protistavlyaye spektralnu muziku serijnij Na vidminu vid serijnoyi muziki yaka ye mistectvom yaskravosti i kontrastu i bazuyetsya na nasilstvi spektralna muzika pragne do bezperervnosti povilnih transformacij ta perehodiv Dyufur yak kompozitor vihodit z bilsh shirokogo ta abstraktnogo viznachennya spektru jogo bilshe privablyuyut ne stilki novi farbi yak nestabilnist yaku tembr vnosit v mistectvo orkestruvannya i mozhlivist stvorennya form cherez evolyuciyu mas ta rozriviv Vin eksperimentuye z netradicijnimi neortodoksalnimi dublyuvannyami poyednuye tembri yaki zgidno z klasichnim instrumentuvannyam ne poyednuyutsya Bagato tvoriv Dyufura napisani pid vplivom kartin vidatnih hudozhnikiv riznih epoh takih yak Brejgel Dzhordzhone Rembrandt Pussen Van Gog Pollok ta in Osnovni tvori1968 Brisants dlya fortepiano ta ansamblyu 1976 Erewhon dlya 6 udarnih 1977 La Tempete d apres Giorgione dlya ansamblyu 1978 Antiphysis dlya flejti ta kamernogo ansamblyu 1979 Saturne dlya 24 muzikantiv Surgir dlya orkestru 1985 La mort de Procris dlya 12 mishanih golosiv a cappella 1986 Hommage a Charles Negre dlya 6 muzikantiv 1986 L Heure des Traces dlya kamernogo ansamblyu 1992 Le Philosophe selon Rembrandt dlya orkestru Lucifer d apres Pollock dlya orkestru 1993 Quatuor de Saxophones 1995 An Schwager Kronos dlya fortepiano 1995 Dedale opera 1996 L Espace aux Ombres dlya 16 muzikantiv La maison du Sourd dlya flejti z orkestrom 1997 La Cite des saules dlya elektrogitari 2000 Rastlose Liebe dlya fortepiano 2000 Lucifer d apres Pollock dlya orkestru 2001 La Gondole sur la lagune d apres Guardi dlya orkestru 2001 Les Chasseurs dans la neige d apres Bruegel dlya orkestru Le Cypres blanc dlya alta i velikogo orkestru 2004 L Origine du monde dlya fortepiano ta 14 instrumentiv 2005 L Afrique d apres Tiepolo dlya fortepiano ta ansamblyu 2005 Soleil de proie dlya dvoh fortepiano 2006 Erlkonig dlya fortepiano 2006 Au plus haut faite de l instant dlya goboya z orkestrom 2008 Duel a coups de gourdin dlya flejti 2008 La ligne gravissant la chute Hommage a Chopin dlya fortepiano 2008 Dawn Flight dlya strunnogo kvartetu 2009 L Asie d apres Tiepolo dlya ansamblyu 2009 Les Chardons d apres Van Gogh dlya alta ta kamernogo orkestru 2010 Uneasiness dlya strunnogo kvartetu 2010 Voyage par dela les fleuves et les monts dlya orkestru 2010 L Essence intime des choses pour dlya meco soprano ta fortepiano 2010 La Sieste du lettre dlya flejti fortepiano ta vibrafona 2011 L Europe d apres Tiepolo dlya ansamblyu 2011 Vent d automne dlya fortepiano 2012 On the wings of the morning dlya fortepiano z orkestrom 2014 Burning Bright dlya shesti perkusionistiv 2014 These livid flames dlya organa 2015 Le Passage du Styx d apres Patinir dlya velikogo orkestru 2016 Ur Gerausch dlya velikogo orkestruLiteraturaLa musique du XX siecle Hachette 1992PosilannyaProfil 20 lipnya 2017 u Wayback Machine na sajti Institutu doslidzhennya ta koordinaciyi akustiki muziki fr Profil 26 kvitnya 2017 u Wayback Machine na Francemusique 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine fr Profil 26 kvitnya 2017 u Wayback Machine na Musicologie 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine fr Profil 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine na Henry lemoine 16 bereznya 2022 u Wayback Machine fr angl Lyon Municipal Archives 1320 d Track Q2860539

Дата публікації:
Топ