Юстіна Софія Барбі Мюлінгенська нім Justine Sophie von Barby und Mühlingen нар 14 квітня 1636 пом 12 серпня 1677 графиня

Юстіна Софія Барбі-Мюлінгенська (нім. Justine Sophie von Barby und Mühlingen), (нар. 14 квітня 1636 — пом. 12 серпня 1677) — графиня Барбі-Мюлінгенська з роду Арнштайнів, донька графа Барбі-Мюлінгену Альбрехта Фрідріха та графині Дельменгорстської Софії Урсули, дружина князя Східної Фризії Енно Людвіга.

Юстіна Софія Барбі-Мюлінгенська
нім. Justine Sophie von Barby und Mühlingen
1-а княгиня-консорт Східної Фризії
Початок правління:	3 листопада 1656
Кінець правління:	4 квітня 1660

Попередник:	Юліана Гессен-Дармштадтська (як графиня-консорт)
Наступник:	Крістіна Шарлотта Вюртемберзька

Дата народження:	14 квітня 1636(1636-04-14)
Місце народження:	Рудольштадт, Шварцбург-Рудольштадт
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	12 серпня 1677(1677-08-12) (41 рік)
Місце смерті:	Берум, Східна Фризія, Священна Римська імперія
Поховання	^d
Чоловік:	Енно Людвіг
Діти:	Юліана Луїза, Софія Вільгельміна
Династія:	Арнштайни, Кірксена
Батько:	Альбрехт Фрідріх
Мати:	Софія Урсула Дельменгорстська

Біографія

Народилась 14 квітня 1636 року у Рудольштадті. Була другою дитиною та другою донькою в родині графа Барбі-Мюлінгену Альбрехта Фрідріха та його дружини Софії Урсули Дельменгорстської, які укривалися при дворі графа Шварцбург-Рудольштадту Людвіга Ґюнтера від лихоліть Тридцятирічної війни. Новонароджена мала старшу сестру Крістіну Єлизавету, згодом з'явились молодші — Емілія Юліана й Антонія Сибілла та брат Август Людвіг.

У віці 5 років втратила батька, наступного року залишилась круглою сиротою. Виховувалась при дворі графа Ольденбургу Антона Ґюнтера.

У віці 20 років стала дружиною 24-річного князя Східної Фризії Енно Людвіга. Перед цим наречений був заручений з принцесою Генрієттою Катериною Оранською, однак та розірвала заручини. Після відвідин князем ольденбурзького двору, швидко було домовлено про весілля з вихованицею графа. Вінчання пройшло 3 листопада 1656 року. Енно Людвіг отримав добру освіту у кількох європейських країнах, однак його змальовували як ледачого й обмеженого юнака. Протягом короткого шлюбу у подружжя народилися дві доньки:

Юліана Луїза (1657—1715) — взяла таємний шлюб із гамбурзьким пастором Йоакімом Моргенвеком;
Софія Вільгельміна (1659—1698) — дружина герцога Ельсу Крістіана Ульріха, мала єдину доньку, яка не залишила нащадків.

4 квітня 1660 Енно Людвіг загинув на полюванні. Після смерті чоловіка Юстіна Софія з дітьми переїхали до Берумського замку. Решта її життя пройшла у суперечках про спадщину із князівською родиною Кірксени.

Померла 12 серпня 1677 року. Була похована у мавзолеї родини Кірксена в Ауриху.

Генеалогія

Вольфганг I

Агнеса Мансфельдська

Альбрехт VII

Юліана Нассау-Ділленбурзька

Антон I

Софія Саксен-Лауенбурзька

Генріх Брауншвейг-Даннеберзький

Урсула Саксен-Лауенбурзька

Йост II

Софія Шварцбург-Рудольштадтська

Антон II

Сибілла Єлизавета Брауншвейг-Данненберзька

Альбрехт Фрідріх Барбі-Мюлінгенський

Софія Урсула Дельменгорстська

Юстіна Софія

Примітки

Onno Klopp: Geschichte Ostfrieslands, Hannover 1854–1858. Band 2 (1570–1751). стор. 351.
Walter Deeters. Enno Ludwig. Biographisches Lexikon für Ostfriesland [1] (нім.)
Silke Arends. Eine Liebe in Hamburg: Über die Grabsteine von Juliane Louise Prinzessin von Ostfriesland und Harbert Dirk Harberts auf dem Ohlsdorfer Friedhof. 2016. [2] (нім.)
Мавзолей Кірксена в Ауриху [3] [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]

Література

Gerd Heinrich: Die Grafen von Arnstein. Potsdam, , стор. 230.

Посилання

Східна Фризія (англ.)
Barby and Lindow-Ruppin (англ.)
Профіль на Geni.com (англ.)
Профіль на Genealogics.org (англ.)
Генеалогія Енно Людвіга Кірксени (англ.)

[1] Onno Klopp: Geschichte Ostfrieslands, Hannover 1854–1858. Band 2 (1570–1751). стор. 351.

[2] Walter Deeters. Enno Ludwig. Biographisches Lexikon für Ostfriesland [1] (нім.)

[3] Silke Arends. Eine Liebe in Hamburg: Über die Grabsteine von Juliane Louise Prinzessin von Ostfriesland und Harbert Dirk Harberts auf dem Ohlsdorfer Friedhof. 2016. [2] (нім.)

[4] Мавзолей Кірксена в Ауриху [3] [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]