Юрій Дмитрулін

Ю́рій Миха́йлович Дмитру́лін (нар. 10 лютого 1975, Снігурівка, Миколаївська область) — український футболіст, колишній захисник київського «Динамо» та національної збірної України. Багаторазовий чемпіон України та володар Кубка України. Універсальний гравець, який виступав на усіх позиціях у захисті, а також на позиції опорного півзахисника.

Юрій Дмитрулін
Юрій Дмитрулін
Особисті дані
Повне ім'я	Юрій Михайлович Дмитрулін
Народження	10 лютого 1975(1975-02-10) (49 років)
	Снігурівка, Миколаївська область,  Україна
Зріст	175 см
Вага	71 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1988—1992 1992—1993	Київський спортінтернат «Динамо» К
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1993—2006 1994—2005 2005 2006 2008	«Динамо-2» К «Динамо» К →  «Таврія» «Шинник» «Єдність»	95 (2) 182 (6) 12 (0) 6 (0) 12 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1995 1996—2004	Україна U21  Україна	4 (0) 39 (1)
Звання, нагороди
Нагороди	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Вихованець футболу Миколаївщини, у 13-річному віці переїхав до Києва, де продовжив навчання у київському спортінтернаті. По його завершенні, 1992 року був запрошений до клубу «Динамо» (Київ). 1993 року почав виступи у складі другої команд клубу, а 18 листопада 1994 року дебютував у вищій лізі чемпіонату України у складі головної команди грою проти івано-франківського «Прикарпаття» (перемога 4:0). Вже з початку 1995 року почав на регулярній основі потрапляти до основного складу «Динамо» і залишався одним з основних захисників київського клубу до 2004.

Загалом віддав київському «Динамо» понад 10 років ігрової кар'єри. Незважаючи на численні травми, відіграв протягом цього періоду 182 гри у чемпіонатах України та 57 матчів у розіграшах європейських кубків.

Припинивши потрапляти до головної команди «Динамо», 2005 року півсезону провів в оренді у сімферопольській «Таврії», а наступного року перейшов до російського клубу «Шинник» (Ярославль). Невдовзі повернувся до України. Останньою професійною командою гравця стала друголігова «Єдність» з Плисок, у складі якої він відіграв у 12 матчах протягом 2008 року. Згодом, у 2008—2009 грав у складі аматорської команди «Ірпінь» (Гореничі) у турнірах ААФУ.

Виступи за збірну

1995 року викликався до молодіжної збірної України, у складі якої відіграв чотири гри.

З 1996 року почав долучатися до матчів національної збірної, у формі якої дебютував 13 серпня 1996 року у грі проти збірної Литви. Усього протягом 1996-2004 провів у складі головної команди України 39 матчів, відзначився одним забитим голом — 5 червня 1999 року у матчі кваліфікаційного турніру чемпіонату Європи 2000 року у ворота збірної Андорри.

Досягнення

• У складі «Динамо» (Київ):

• Дев'ятиразовий чемпіон України 1995—2001, 2003, 2004;
• Шестиразовий володар Кубка України: 1993, 1996—2000, 2003, 2005;
• Володар Суперкубка України: 2004

• Особисті:

• Протягом 1999—2003 років п'ять разів обирався до переліку «33 найкращі футболісти України» за версією газети «Команда», тричі як лівий захисник і двічі як правий захисник.

• Орден «За мужність» III ступеня (2006)

ЄВРО-2012

Під час проведення фінальної частини європейського чемпіонату, залучався експертом на портал інформаційного агентства «Спорт України» для коментарів щодо проведених матчів за участю збірної України.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 697/2006 [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.] - Офіційне представництво Президента України

Посилання

• Історія виступів гравця [ 14 липня 2010 у Wayback Machine.] на сайті Федерації футболу України.

Інтерв'ю

• Ю. Дмитрулін: «Чотирнадцять разів лягав «під ніж» [ 21 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.), жовтень 2008
• Ю. Дмитрулін: «Є що згадати» [ 13 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.), 10.02.2012
• Ю. Дмитрулін: «На полі була команда» [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.), 12.06.2012