Юрлинський район (комі-перм. Юрла район, рос. Юрлинский район) — адміністративно-територіальна одиниця в складі Пермського краю Росії.
Юрлинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
комі-перм. Юрла район рос. Юрлинский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Пермський край | ||||
Утворений: | 1925 року | ||||
Населення (2019): | 8 416 осіб | ||||
Площа: | 3803,2 км² | ||||
Густота населення: | 2,21 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село | ||||
Влада |
Адміністративний район знаходиться в межах Комі-Пермяцького округу.
Адміністративний центр району — село .
Географія
Розташований в центрі Комі-перм'яцького автономного округу і є частиною Пермського краю. Адміністративний центр району - село . Межує з Кочевським, Косинським, Кудимкарським районами Пермського краю і Кіровською областю. Клімат помірно континентальний. Більше 80% території займають ліси, де переважають ялицево-смерекові масиви з домішкою липи і підліском з дрібнолистих чагарників. Площа району - 3803,2 км².
Історія
У минулому територія району була заселена предками сучасних комі-перм'яків, асимільованими через прийняття старообрядництва та завдяки транспортній артерії який пересікає по всій довжині район, на що вказують дореволюційні етнографічні джерела, вказуючи що в російськомовного населення теперішнього району, сильний комі пермяцький обрядовий субстрат а документальні джерела XVIII століття вказують тільки на комі. З кінця XVII століття почало розповсюджуватись старообрядництво через нечисельних місіонерів і ця повторна християнізація та присутність тракту призвела до мовної асиміляції. .[] []
Район утворений 7 січня 1924 році на базі Юрлинської, Юмської і Усть-Зулинської (частково) волостей Чердинского повіту Пермської губернії. 26 лютого 1925 року включений до складу Комі-Перм'яцького національного округу, а в жовтні 1938 року район увійшов до складу Пермської області.
Населення
Населення - 8416 осіб (2019 рік).
- Національний склад
Росіяни - 95,8%, комі-пермяки - 3%, решта - представники інших національностей.
Економіка
Основним видом діяльності більшості підприємств району є лісозаготівля та деревообробка. Лісозаготівлями займаються 8 малих підприємств та 10 індивідуальних підприємців. Переробка деревини здійснюється на 38 пилорамах.
Сільське господарство спеціалізується на виробництві м'яса, вирощування зернових культур.
Примітки
- На путях из Земли Пермской в Сибирь. Очерки этнографии северноуральского крестьянства XVIII—XX вв. М., 1989
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 10 березня 2021.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurlinskij rajon komi perm Yurla rajon ros Yurlinskij rajon administrativno teritorialna odinicya v skladi Permskogo krayu Rosiyi Yurlinskij rajon komi perm Yurla rajon ros Yurlinskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Permskij kraj Utvorenij 1925 roku Naselennya 2019 8 416 osib Plosha 3803 2 km Gustota naselennya 2 21 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Vlada Administrativnij rajon znahoditsya v mezhah Komi Permyackogo okrugu Administrativnij centr rajonu selo GeografiyaRoztashovanij v centri Komi perm yackogo avtonomnogo okrugu i ye chastinoyu Permskogo krayu Administrativnij centr rajonu selo Mezhuye z Kochevskim Kosinskim Kudimkarskim rajonami Permskogo krayu i Kirovskoyu oblastyu Klimat pomirno kontinentalnij Bilshe 80 teritoriyi zajmayut lisi de perevazhayut yalicevo smerekovi masivi z domishkoyu lipi i pidliskom z dribnolistih chagarnikiv Plosha rajonu 3803 2 km IstoriyaU minulomu teritoriya rajonu bula zaselena predkami suchasnih komi perm yakiv asimilovanimi cherez prijnyattya staroobryadnictva ta zavdyaki transportnij arteriyi yakij peresikaye po vsij dovzhini rajon na sho vkazuyut dorevolyucijni etnografichni dzherela vkazuyuchi sho v rosijskomovnogo naselennya teperishnogo rajonu silnij komi permyackij obryadovij substrat a dokumentalni dzherela XVIII stolittya vkazuyut tilki na komi Z kincya XVII stolittya pochalo rozpovsyudzhuvatis staroobryadnictvo cherez nechiselnih misioneriv i cya povtorna hristiyanizaciya ta prisutnist traktu prizvela do movnoyi asimilyaciyi utochniti neyakisne dzherelo Rajon utvorenij 7 sichnya 1924 roci na bazi Yurlinskoyi Yumskoyi i Ust Zulinskoyi chastkovo volostej Cherdinskogo povitu Permskoyi guberniyi 26 lyutogo 1925 roku vklyuchenij do skladu Komi Perm yackogo nacionalnogo okrugu a v zhovtni 1938 roku rajon uvijshov do skladu Permskoyi oblasti NaselennyaNaselennya 8416 osib 2019 rik Nacionalnij sklad Rosiyani 95 8 komi permyaki 3 reshta predstavniki inshih nacionalnostej EkonomikaOsnovnim vidom diyalnosti bilshosti pidpriyemstv rajonu ye lisozagotivlya ta derevoobrobka Lisozagotivlyami zajmayutsya 8 malih pidpriyemstv ta 10 individualnih pidpriyemciv Pererobka derevini zdijsnyuyetsya na 38 piloramah Silske gospodarstvo specializuyetsya na virobnictvi m yasa viroshuvannya zernovih kultur PrimitkiNa putyah iz Zemli Permskoj v Sibir Ocherki etnografii severnouralskogo krestyanstva XVIII XX vv M 1989 Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 10 bereznya 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi