Юкаменське

Юка́менське (рос. Юкаменское) — село, центр Юкаменського району.

село Юкаменське
рос. Юкаменское
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Удмуртія
Муніципальний округ	Юкаменський район
Код ЗКАТУ:	94 248 877 001
Код ЗКТМО:	94648477101
Основні дані
Час заснування	1770-ті роки
Населення	4104 особи (2010)
Поштовий індекс	427680
Телефонний код	+7 +7 34161
Географічні координати:	57°53′08″ пн. ш. 52°14′02″ сх. д. / 57.885555555583778187° пн. ш. 52.233888888916773396° сх. д. / 57.885555555583778187; 52.233888888916773396Координати: 57°53′08″ пн. ш. 52°14′02″ сх. д. / 57.885555555583778187° пн. ш. 52.233888888916773396° сх. д. / 57.885555555583778187; 52.233888888916773396
Водойма	річки Лекма та Юкаменка
Відстань
До центру регіону (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	177
Мапа
Юкаменське Юкаменське

Населення — 4104 особи (2010; 4326 в 2002).

Національний склад (2002):

• удмурти — 50 %
• росіяни — 30 %

В селі діють середня школа, 3 садочки та музей народного мистецтва. З підприємств працюють льонозавод, лісгосп та ТОВ «Юкаменське».

Історія

В 1960-их роках поблизу Юкаменського існувало 2 населених пункти, які пізніше були приєднані до нього. Це Важеєво на півдні та Мальгіни на півночі. Населення відповідно становило 39 та 13 осіб (станом на 1960 рік).

Село було засноване в 1770-ті роки у зв'язку з будівництвом храму Богоявлення Господнього. 1775 року селяни Юмської волості Глазовського повіту звернулись з проханням про будівництво церкви. Постановою Священного Синоду від 24 жовтня 1776 року було визначено місце біля річки . Але пізніше селяни попросили перенести храм до кам'янистого гирла річки Ю (сучасна Юкаменка). Спочатку село називалось Ю-Каменське-Богоявленське. Спочатку церква була дерев'яна, але через 30 років завдяки була закладена цегляна будівля Свято-Троїцької церкви. Остаточно вона була збудована 1837 року, а 1844 року відкрито парафіяльне початкове училище. 1872 року засновано опікунство для бідних.

До революції 1917 року землі храму використовувались тільки для потреб церкви — навіть цегляний завод був розташований за межами села. Саме ж село стало православним центром, на свята тут влаштовувались ярмарки. Постановою Удмуртського облвиконкому від 1 лютого 1930 року церква була закрита, священики арештовані, а через півроку розстріляні або вислані. Будівля була передана під бібліотеку. 1936 року церква була повністю знесена, а на її місці нині розташована пошта. 1991 року під відновлення храму було виділено приміщення магазину книг, 2003 року закінчились всі облаштування.

Примітки

1. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
2. Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)

Посилання

• На Вікімапії [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Музей народного мистецтва [ 6 вересня 2009 у Wayback Machine.]