Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леонід Абрамович Юзефович (нар. 18 грудня 1947, Москва) — російський письменник, сценарист та історик. Кандидат історичних наук. Автор детективних та історичних романів.
| Юзефович Леонід Абрамович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 18 грудня 1947 (76 років) Москва, СРСР[1][2][3] | |||
| Країна |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | письменник, історик, сценарист, телесценарист | |||
| Сфера роботи | література[4], історія[4] і d[4] | |||
| Alma mater | d | |||
| Заклад | d | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | детектив | |||
| Діти | d | |||
| | ||||
 Юзефович Леонід Абрамович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Леонід Юзефович народився в 1947 році в Москві, але дитинство і юність прожив в селищі МотовилихаПермського краю, де все життя працював його вітчим Абрам Давидович Юзефович — начальник цеху і головний технолог Мотовиліхинського гарматного заводу. Він був однокласником батьків Леоніда, які одружилися в 1946 році, а розлучилися через два роки після народження сина через аокогольну залежність батька. Мати, Галина Володимирівна Шеншева (1921-?), родом із сім'ї асимільованих євреїв (її дід був власником книгарні і видавництва в Кронштадті, мати була випускницею Мелітопольської гімназії), з 1943 року служила фронтовим лікарем, після війни — лікарем в таборі для військовополонених. Прізвище та по батькові дісталися Леоніду від вітчима, який з 1950 року виростив його як свого сина; рідного батька він бачив лише два рази в житті.
У 1967 році Юзефович став дописувачем збірки «Сучасники» Пермського книжкового видавництва, яка була піддана різкій критиці. У 1970 році Леонід закінчив філологічний факультет Пермського державного університету (один курс із Ніною Горлановою та Анатолієм Корольовим). Служив в армії в Забайкаллі (1970—1972). В армії вперше зацікавився буддизмом, Монголією, біографією барона Унгерна-Штернберга, написав перший історичний роман, який і досі не опублікований. З 1975 по 2004 рік працював вчителем історії в різних школах, зокрема, у Пермі це була школа № 9.
У 1981 році під керівництвом професора М. І. Черниша захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Посольський звичай Російської держави XV — початку XVII ст.» (спеціальність 07.00.02 — історія СРСР); в процесі написання наукової праці консультувався з московським археографом С. О. Шмідтом. У 1984 році виїхав з Пермі, проживає у Санкт-Петербурзі та Москві.
Літературний дебют відбувся в 1977 році в журналі «Урал»: повість «Заручини з вільністю», але подальша літературна кар'єра розвивалася нерівно. Багато друкувався в другій половині 1980-тих, запам'ятався як автор документального роману про барона Унгерна-Штернберга «Самодержець пустелі» (1993). За словами Юзефовича, Віктор Пелевін зізнавався йому, що використовував цю книгу, коли писав роман «Чапаєв і Порожнеча», одним із героїв якого є барон Юнгерн.
Популярність до Леоніда Юзефовича прийшла тільки в 2001 році після видання циклу історичних детективів про детектива Івана Путиліна. Твори отримали хороші відгуки критиків, хоча неминуче порівнювалися з книгами Бориса Акуніна. Юзефович говорив: «… я дарував свою книгу одному його дуже близькому приятелю. Це було дуже давно, ще коли не вийшло жодної його книжки. Прямий збіг там є тільки один — мені дочка говорила — прізвище ротмістра Зейдліца. Я його взяв із газет. Думаю, це просто походить від одного джерела».
У 2002 році з'явився детективний роман «Казароза», дія якого відбувається в 1920 році в Пермі (перший варіант — «Клуб „Есперо“» — був виданий ще в 1990 році). У даному фільмі в кількох сценах актори розмовляють, співають і читають вірші мовою есперанто. Роман теж був високо оцінений критикою і вийшов у фінал престижного конкурсу — премії «Російський Букер».
За роман «Журавлі і карлики» Леонід Юзефович названий лауреатом першої премії «Велика книга» 2009 року. У 2012 році вийшла оновлена версія «Самодержця пустелі», яка отримала великий резонанс.
У 2015-му вийшов у світ документальний роман про забутий епізод Громадянської війни на Далекому Сході — «Зимова дорога», в якому розповідається про епічне протистояння в 1922—1923 роках у снігах Якутії колчаківського генерал-лейтенанта А. М. Пепеляєва і забайкальського червоного партизана І. Я. Строда. За цю роботу в 2016 році Юзефович вдруге отримав премії «Національний бестселер» і «Велика книга».
На початку березня 2017 року Леонід Абрамович був оголошений автором тексту майбутнього «Тотального диктанту». Він написав три варіанти, в яких висловив свою любов до трьох міст і трьох річок: «Санкт-Петербург. Нева», «Перм. Кама» і «Улан-Уде. Селенга».
Юзефович з молодості писав вірші, проте читач вперше познайомився з ними в 2003 році, коли в журналі «Знамя» була опублікована добірка під назвою «Кяхтинський тракт».
В останні роки Юзефович працює для телебачення, зокрема, написав оригінальний сценарій серіалу «Загибель імперії» (2004) про роботу контррозвідки в Петрограді часів Першої світової війни і революції; а також сценарії до серіалів, знятимим за сюжетами його книг.
Книги Юзефовича перекладені німецькою, італійською, французькою, польською, іспанською мовами.
Сім'я
- Дочка — літературний критик Галина Юзефович. Син — музикант Михайло Виноградов.
- Дядько — Леонід Володимирович Шеншев (1910-?), філолог-германіст і педагог-методист, старший науковий співробітник і завідувач групою психосеміотики НДІ загальної та педагогічної психології АПН СРСР.
- Сестра діда — Белла Георгіївна Казароза (Шеншева, 1893—1929), артистка естради, співачка, танцівниця, прототип героїні роману «Казароза».
Бібліографія
- 1977 — Заручини з вільністю
- 1981 — Ситуація на Балканах
- 1986 — Школа Героїв: Документальна повість про історію пермської школи № 47
- 1987 — Контрибуція (повість)
- 1988 — «Як в посольських звичаях ведеться…»: Російський посольський звичай кінця XV-початку XVII ст.
- 1989 — Полювання з червоним кречетом
- 1990 — Клуб «Есперо»
- 1993 — Самодержець пустелі: Феномен долі барона Р. Ф. Унгерна-Штернберга
- 1994 — Тріумф Венери (перероблена «Ситуація на Балканах»)
- 1994 — Знак семи зірок
- 1999 — Найзнаменитіші самозванці
- 2001 — Костюм Арлекіна (перероблений «Тріумф Венери»)
- 2001 — Дім побачень (перероблений «Знак семи зірок»)
- 2001 — Князь вітру
- 2001 — Піщані вершники
- 2002 — Казароза (перероблений «Клуб „Есперо“»)
- 2009 — Журавлі і карлики
- 2011 — Шлях посла
- 2012 — Самодержець пустелі (доповнене й виправлене видання)
- 2015 — Зимова дорога
- 2018 — Маяк на Хійумаа
Фільмографія
Нагороди
- 2001 — Премія «Національний бестселер» (за роман «Князь вітру»)
- 2009 — Перша премія « Велика книга» (за роман «Журавлі і карлики»)
- 2016 — Премія «Національний бестселер» (за роман «Зимова дорога»)
- 2016 — Строгановська премія в номінації «за видатні досягнення в галузі культури і мистецтва»
- 2016 — Перша премія «Велика книга» (за роман «Зимова дорога»)
Див. також
- Есперанто в масовій культурі
- Казароза (фільм, 2005)
Примітки
- http://www.nvcc.edu/loudoun/humdiv/music/Dr.docx
- http://academia-rossica.org/en/search?tag=leonid%20yuzefovich
- Czech National Authority Database
- Беседу ведёт Мария Нестеренко (16 січня 2016). . . Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- Ольга Ципенюк (30 вересня 2013). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 6 квітня 2020.
- Юзефович, Леонид Абрамович. Посольский обычай Российского государства XV — начала XVII в. : дисс. … канд. ист. наук : 07.00.02. — Пермь, 1981. — 195 с.
- Андреев В. Писатель Юзефович в Екатеринбурге: «Публикацией в „Урале“ я хотел показать „кукиш“» [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Комсомольская правда, 27.10.2011.
- Сто сорок лет среди убийц и грабителей // АфишаDaily. Выпуск от 19 февраля 2001 года. [ 1 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Премию «Большая книга» получил Леонид Юзефович [ 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Интерфакс. 6 декабря 2016 г.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 6 квітня 2020.
- Названы лауреаты литературной премии «Большая книга» // Коммерсант.ру. Ъ-Online. 26.11.2009 [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]. — 26.11.2009.
Посилання
Біографія, тексти
- Сучасники. 42 поета Прикам'я [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] / ред.-упоряд. Н. М. Пермякова, худож. М. Тарасова. — Перм: Кн. вид-во, 1965. — 112 с.
- Кяхтинський тракт. [ 7 січня 2004 у Wayback Machine.] Вірші [ 7 січня 2004 у Wayback Machine.]
- Почесний професор ПГНІУ Леонід Юзефович [ 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Сторінка [ 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] на сайті Пермського земляцтва
Критика, інтерв'ю
- Poliklet. [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] Зелена зірка над Камою [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] // Livejournal. 08.10.2007.
- Абашева М. П. Таємниці Леоніда Юзефовича [ 27 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Новий світ. 2004. № 5.
- Березін В. Захід і Схід Леоніда Юзефовича [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Независимая газета. 09.08.2001.
- Березін В. Від Унгерна до Путиліна [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Независимая газета. 24.05.2001.
- Березін В. Цивілізація, яка зникла [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] // Независимая газета. 17.10.2002.
- Данилкін Л. А. Сто сорок років серед убивць і грабіжників [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // АфішаDaily. 19.02.2001.
- Іваницька Е. «Все пов'язано з усім» [ 15 листопада 2003 у Wayback Machine.] // Дружба народів. 2003. № 7.
- Іваницька Е. Загадка голуба [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] // Независимая газета. 05.04.2001.
- Нікольський С. Оповідач історій (Леонід Юзефович) [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.] // Prosa oratio. Сторінки біографій письменників — випускників філологічного факультету Пермського університету / уклад. Н. Е. Васильєва; відп. за вип. Б. В. Кондаков. — Перм: Перм. держ. нац. дослідні. ун-т, 2014. — 319 с. — С. 120—135.
- Селезньова Е. Буддисти, сатаністи і революціонери [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] // Независимая газета. 07.04.2000.
- «За своєю письменницькою природою я оповідач історій, а не художник слова» [ 29 липня 2018 у Wayback Machine.] (інтерв'ю С. Є. Ерліху)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leonid Abramovich Yuzefovich nar 18 grudnya 1947 Moskva rosijskij pismennik scenarist ta istorik Kandidat istorichnih nauk Avtor detektivnih ta istorichnih romaniv Yuzefovich Leonid AbramovichNarodivsya18 grudnya 1947 1947 12 18 76 rokiv Moskva SRSR 1 2 3 Krayina SRSR RosiyaDiyalnistpismennik istorik scenarist telescenaristSfera robotiliteratura 4 istoriya 4 i d 4 Alma materdZakladdMova tvorivrosijskaZhanrdetektivDitid Yuzefovich Leonid Abramovich u VikishovishiBiografiyaLeonid Yuzefovich narodivsya v 1947 roci v Moskvi ale ditinstvo i yunist prozhiv v selishi MotovilihaPermskogo krayu de vse zhittya pracyuvav jogo vitchim Abram Davidovich Yuzefovich nachalnik cehu i golovnij tehnolog Motovilihinskogo garmatnogo zavodu Vin buv odnoklasnikom batkiv Leonida yaki odruzhilisya v 1946 roci a rozluchilisya cherez dva roki pislya narodzhennya sina cherez aokogolnu zalezhnist batka Mati Galina Volodimirivna Shensheva 1921 rodom iz sim yi asimilovanih yevreyiv yiyi did buv vlasnikom knigarni i vidavnictva v Kronshtadti mati bula vipuskniceyu Melitopolskoyi gimnaziyi z 1943 roku sluzhila frontovim likarem pislya vijni likarem v tabori dlya vijskovopolonenih Prizvishe ta po batkovi distalisya Leonidu vid vitchima yakij z 1950 roku virostiv jogo yak svogo sina ridnogo batka vin bachiv lishe dva razi v zhitti U 1967 roci Yuzefovich stav dopisuvachem zbirki Suchasniki Permskogo knizhkovogo vidavnictva yaka bula piddana rizkij kritici U 1970 roci Leonid zakinchiv filologichnij fakultet Permskogo derzhavnogo universitetu odin kurs iz Ninoyu Gorlanovoyu ta Anatoliyem Korolovim Sluzhiv v armiyi v Zabajkalli 1970 1972 V armiyi vpershe zacikavivsya buddizmom Mongoliyeyu biografiyeyu barona Ungerna Shternberga napisav pershij istorichnij roman yakij i dosi ne opublikovanij Z 1975 po 2004 rik pracyuvav vchitelem istoriyi v riznih shkolah zokrema u Permi ce bula shkola 9 U 1981 roci pid kerivnictvom profesora M I Chernisha zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk za temoyu Posolskij zvichaj Rosijskoyi derzhavi XV pochatku XVII st specialnist 07 00 02 istoriya SRSR v procesi napisannya naukovoyi praci konsultuvavsya z moskovskim arheografom S O Shmidtom U 1984 roci viyihav z Permi prozhivaye u Sankt Peterburzi ta Moskvi Literaturnij debyut vidbuvsya v 1977 roci v zhurnali Ural povist Zaruchini z vilnistyu ale podalsha literaturna kar yera rozvivalasya nerivno Bagato drukuvavsya v drugij polovini 1980 tih zapam yatavsya yak avtor dokumentalnogo romanu pro barona Ungerna Shternberga Samoderzhec pusteli 1993 Za slovami Yuzefovicha Viktor Pelevin ziznavavsya jomu sho vikoristovuvav cyu knigu koli pisav roman Chapayev i Porozhnecha odnim iz geroyiv yakogo ye baron Yungern Populyarnist do Leonida Yuzefovicha prijshla tilki v 2001 roci pislya vidannya ciklu istorichnih detektiviv pro detektiva Ivana Putilina Tvori otrimali horoshi vidguki kritikiv hocha neminuche porivnyuvalisya z knigami Borisa Akunina Yuzefovich govoriv ya daruvav svoyu knigu odnomu jogo duzhe blizkomu priyatelyu Ce bulo duzhe davno she koli ne vijshlo zhodnoyi jogo knizhki Pryamij zbig tam ye tilki odin meni dochka govorila prizvishe rotmistra Zejdlica Ya jogo vzyav iz gazet Dumayu ce prosto pohodit vid odnogo dzherela U 2002 roci z yavivsya detektivnij roman Kazaroza diya yakogo vidbuvayetsya v 1920 roci v Permi pershij variant Klub Espero buv vidanij she v 1990 roci U danomu filmi v kilkoh scenah aktori rozmovlyayut spivayut i chitayut virshi movoyu esperanto Roman tezh buv visoko ocinenij kritikoyu i vijshov u final prestizhnogo konkursu premiyi Rosijskij Buker Za roman Zhuravli i karliki Leonid Yuzefovich nazvanij laureatom pershoyi premiyi Velika kniga 2009 roku U 2012 roci vijshla onovlena versiya Samoderzhcya pusteli yaka otrimala velikij rezonans U 2015 mu vijshov u svit dokumentalnij roman pro zabutij epizod Gromadyanskoyi vijni na Dalekomu Shodi Zimova doroga v yakomu rozpovidayetsya pro epichne protistoyannya v 1922 1923 rokah u snigah Yakutiyi kolchakivskogo general lejtenanta A M Pepelyayeva i zabajkalskogo chervonogo partizana I Ya Stroda Za cyu robotu v 2016 roci Yuzefovich vdruge otrimav premiyi Nacionalnij bestseler i Velika kniga Na pochatku bereznya 2017 roku Leonid Abramovich buv ogoloshenij avtorom tekstu majbutnogo Totalnogo diktantu Vin napisav tri varianti v yakih visloviv svoyu lyubov do troh mist i troh richok Sankt Peterburg Neva Perm Kama i Ulan Ude Selenga Yuzefovich z molodosti pisav virshi prote chitach vpershe poznajomivsya z nimi v 2003 roci koli v zhurnali Znamya bula opublikovana dobirka pid nazvoyu Kyahtinskij trakt V ostanni roki Yuzefovich pracyuye dlya telebachennya zokrema napisav originalnij scenarij serialu Zagibel imperiyi 2004 pro robotu kontrrozvidki v Petrogradi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni i revolyuciyi a takozh scenariyi do serialiv znyatimim za syuzhetami jogo knig Knigi Yuzefovicha perekladeni nimeckoyu italijskoyu francuzkoyu polskoyu ispanskoyu movami Sim yaDochka literaturnij kritik Galina Yuzefovich Sin muzikant Mihajlo Vinogradov Dyadko Leonid Volodimirovich Shenshev 1910 filolog germanist i pedagog metodist starshij naukovij spivrobitnik i zaviduvach grupoyu psihosemiotiki NDI zagalnoyi ta pedagogichnoyi psihologiyi APN SRSR Sestra dida Bella Georgiyivna Kazaroza Shensheva 1893 1929 artistka estradi spivachka tancivnicya prototip geroyini romanu Kazaroza Z Galinoyu Yuzefovich u Moskovskomu budinku knigi na zustrichi z chitachami 2016 rikBibliografiyaNa prezentaciyi knigi Samoderzhec pusteli 2010 rik Z dochkoyu Galinoyu Yuzefovich v Rosijskij derzhavnij dityachij biblioteci 2018 rik 1977 Zaruchini z vilnistyu 1981 Situaciya na Balkanah 1986 Shkola Geroyiv Dokumentalna povist pro istoriyu permskoyi shkoli 47 1987 Kontribuciya povist 1988 Yak v posolskih zvichayah vedetsya Rosijskij posolskij zvichaj kincya XV pochatku XVII st 1989 Polyuvannya z chervonim krechetom 1990 Klub Espero 1993 Samoderzhec pusteli Fenomen doli barona R F Ungerna Shternberga 1994 Triumf Veneri pereroblena Situaciya na Balkanah 1994 Znak semi zirok 1999 Najznamenitishi samozvanci 2001 Kostyum Arlekina pereroblenij Triumf Veneri 2001 Dim pobachen pereroblenij Znak semi zirok 2001 Knyaz vitru 2001 Pishani vershniki 2002 Kazaroza pereroblenij Klub Espero 2009 Zhuravli i karliki 2011 Shlyah posla 2012 Samoderzhec pusteli dopovnene j vipravlene vidannya 2015 Zimova doroga 2018 Mayak na HijumaaFilmografiya1991 Sishik Peterburzkoyi policiyi Sverdlovska kinostudiya 2005 Kazaroza 3 seriyi DAGO film 2005 Zagibel imperiyi 10 serij TRITE 2007 Sishik Putilin 8 serij Central Partnership 2007 Sribnij samuraj 2016 KontribuciyaNagorodi2001 Premiya Nacionalnij bestseler za roman Knyaz vitru 2009 Persha premiya Velika kniga za roman Zhuravli i karliki 2016 Premiya Nacionalnij bestseler za roman Zimova doroga 2016 Stroganovska premiya v nominaciyi za vidatni dosyagnennya v galuzi kulturi i mistectva 2016 Persha premiya Velika kniga za roman Zimova doroga Div takozhEsperanto v masovij kulturi Kazaroza film 2005 Primitkihttp www nvcc edu loudoun humdiv music Dr docx http victoryuzefovich com en abouttheauthor html http academia rossica org en search tag leonid 20yuzefovich Czech National Authority Database d Track Q13550863 Besedu vedyot Mariya Nesterenko 16 sichnya 2016 Arhiv originalu za 6 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Olga Cipenyuk 30 veresnya 2013 Kommersant Arhiv originalu za 6 grudnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 6 kvitnya 2020 Yuzefovich Leonid Abramovich Posolskij obychaj Rossijskogo gosudarstva XV nachala XVII v diss kand ist nauk 07 00 02 Perm 1981 195 s Andreev V Pisatel Yuzefovich v Ekaterinburge Publikaciej v Urale ya hotel pokazat kukish 12 listopada 2013 u Wayback Machine Komsomolskaya pravda 27 10 2011 Sto sorok let sredi ubijc i grabitelej AfishaDaily Vypusk ot 19 fevralya 2001 goda 1 grudnya 2009 u Wayback Machine Premiyu Bolshaya kniga poluchil Leonid Yuzefovich 7 grudnya 2016 u Wayback Machine Interfaks 6 dekabrya 2016 g Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 6 kvitnya 2020 Nazvany laureaty literaturnoj premii Bolshaya kniga Kommersant ru Online 26 11 2009 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine 26 11 2009 PosilannyaBiografiya teksti Suchasniki 42 poeta Prikam ya 24 veresnya 2016 u Wayback Machine red uporyad N M Permyakova hudozh M Tarasova Perm Kn vid vo 1965 112 s Kyahtinskij trakt 7 sichnya 2004 u Wayback Machine Virshi 7 sichnya 2004 u Wayback Machine Pochesnij profesor PGNIU Leonid Yuzefovich 3 sichnya 2018 u Wayback Machine Storinka 9 listopada 2018 u Wayback Machine na sajti Permskogo zemlyactva Kritika interv yu Poliklet 3 chervnya 2019 u Wayback Machine Zelena zirka nad Kamoyu 3 chervnya 2019 u Wayback Machine Livejournal 08 10 2007 Abasheva M P Tayemnici Leonida Yuzefovicha 27 serpnya 2013 u Wayback Machine Novij svit 2004 5 Berezin V Zahid i Shid Leonida Yuzefovicha 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 09 08 2001 Berezin V Vid Ungerna do Putilina 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 24 05 2001 Berezin V Civilizaciya yaka znikla 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 17 10 2002 Danilkin L A Sto sorok rokiv sered ubivc i grabizhnikiv 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine AfishaDaily 19 02 2001 Ivanicka E Vse pov yazano z usim 15 listopada 2003 u Wayback Machine Druzhba narodiv 2003 7 Ivanicka E Zagadka goluba 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 05 04 2001 Nikolskij S Opovidach istorij Leonid Yuzefovich 27 bereznya 2016 u Wayback Machine Prosa oratio Storinki biografij pismennikiv vipusknikiv filologichnogo fakultetu Permskogo universitetu uklad N E Vasilyeva vidp za vip B V Kondakov Perm Perm derzh nac doslidni un t 2014 319 s S 120 135 Seleznova E Buddisti satanisti i revolyucioneri 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Nezavisimaya gazeta 07 04 2000 Za svoyeyu pismennickoyu prirodoyu ya opovidach istorij a ne hudozhnik slova 29 lipnya 2018 u Wayback Machine interv yu S Ye Erlihu Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij