Дмитро Михайлович Юзефович (1777—1821) — генерал-майор Російської імператорської армії.
Юзефович Дмитро Михайлович | |
---|---|
Народження | 1777 |
Смерть | 25 вересня 1821 Ромни Полтавської губернії (нині Сумська область) |
Приналежність | Російська імперія |
Рід військ | Кавалерія |
Роки служби | 1795—1821 |
Звання | генерал-майор |
Командування | Харківський уланський полк |
Війни / битви | Наполеонівські війни |
Нагороди | ордена Святої Анни 1-й ст. з алмазами, Святого Георгія 3-го кл., Святого Володимира 3-й ст., прусський Червоного Орла 1-й ст.; золота шпага «за хоробрість» з алмазами |
Біографія
Дмитро Юзефович народився в 1777 році в дворянській сім'ї.
Записаний у 1788 році сержантом в лейб-гвардії Преображенського полку, він 1 січня 1795 року був випущений до статських справ з чином капітана армії, а 11 квітня того ж року вступив ад'ютантом до штабу генерал-аншефа графа Францішека Браницького. Після розформування цього штабу він був переведений до Катеринославського кірасирського полку ротмістром і 10 жовтня 1798 року отримав звання майора.
Переведений у грудні того ж року до Ростовського драгунського полку, а через два роки отримав звання підполковника. Перебуваючи під час війни 1805 року в корпусі Михайла Кутузова, Юзефович брав участь у всіх кампаніях корпусу від кордону до Браунау і від Браунау до Ольмоуцю, але в бою не брав участі. Першою сутичкою, в якій йому довелося брати участь, стала битва під Аустерліцем. За мужність, виявлену в цьому бою, він був нагороджений золотою шпагою з написом «за хоробрість».
Призначений 23 червня 1806 року командиром Харківського полку (з розформуванням Ростовського драгунського полку), Юзефович брав участь і у війні 1807 року, перебуваючи зі своїм полком у корпусі генерал-лейтенанта Петра Ессена. За проявлене геройство в ніч з 8 на 9 січня, коли він з волонтерами свого полку атакував містечко Шумово і взяв у полон два ворожих ескадрони, Юзефович був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня. Потім 22 січня, при занятті міста Острова, він двічі бився з ворожою піхотою і кіннотою та першим увірвався до міста.
Після цього Юзефович брав участь у битві 4 лютого при містечку Остроленці і 15 червня на річці Бобер, де витримав і відбив значні сили поляків під командуванням Яна Домбровського. За проявлений героїзм у цій кампанії, Юзефович 12 грудня 1807 року отримав звання полковника, а наступного року був призначений шефом Харківського полку і це звання зберіг до 1 вересня 1814 р., коли у всіх армійських полках було ліквідовано цю посаду.
Від початку французько-російської війни Юзефович, перебуваючи в армії Петра Багратіона, командував Харківським полком та летючими командами декількох казацьких полків та проявив себе під час розвідки позицій військ Луї Даву під Могильовом.
Далі, Юзефович брав участь у знаменитому відступі Дмитра Невіровського з-під Червоного до Смоленська (під час якого він, незважаючи на свою відчайдушну хоробрість, зазнав поразки від французької кавалерії, що перевершувала його чисельністю в кілька десятків разів; потім, командуючи Харківським драгунським і козацьим Бихалова полками і 4 гарматами Донської артилерії, він брав участь у дводенній обороні Смоленська, після чого до самого Бородіна знаходився в ар'єргарді російських військ.
Під час Бородінської битви Юзефович багато разів кидався зі своїм полком в атаку і відбив шість російських гармат, відібраних французами у 5-ї кінно-артилерійської роти підполковника Данила Кандиби, за що і був нагороджений орденом Святого Володимира 3-го ступеня з бантом і отримав 25 грудня вання генерал-майори.
Далі, Юзефович брав участь у боях біля Тарутиного, Малоярославця та біля В'язьми, де врятував увесь свій полк, відрізаний французами, за що вдруге отримав орден Святого Володимира 3-го ступеня.
Наприкінці війни 1812 року Юзефович командував авангардом корпусу генерал-ад'ютанта Васильчикова.
У ході війни 1813 року Юзефович брав участь у блокаді фортець Модлин і Глогау, в бою 25 квітня при Носсене і в битві 29 квітня під Бішофсверденом, а 3 травня бився поблизу села Зейтена. За відмінності в цих ратних справах був нагороджений золотою шпагою з діамантами і написом «за хоробрість» і прусським орденом Червоного Орла 2-го ступеня.
Далі, він брав участь у битвах під Бауценом і Герліцем, за що був нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня та довічним пенсіоном в розмірі генерал-майорської платні.
Потім Юзефович брав участь у знищенні військ Макдональда і Лорістона на Кацбахе, в боях біля Шенау, Гернгута, Гохкірха, Меца та Піндер-Пуцкау, де він особливо відзначився в присутності імператора Олександра I був нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня.
За участь в битві 4-7 жовтня під Лейпцигом Юзефович був нагороджений алмазними знаками ордена Святої Анни 1-го ступеня, а за участь у швидкому очищенні від французьких військ Вестфалії і Берького князівства, чим допоміг врятувати їх від накладеної французами контрибуції в 8000000 франків, одержав прусський орден Червоного Орла 1-го ступеня.
Після взяття Парижа Юзефович був призначений комендантом міста Нансі та начальником російських військ в Лотарингії, де і залишався до кінця травня. Після повернення до Російської імперії він був призначений командиром 2-ї бригади 4-ї драгунської дивізії, а 27 листопада 1816 року отримав у командування 1-шу драгунскую дивізію, якою і командував до 11 січня 1819 року, коли був призначений начальником 1-ї кінно-єгерської дивізії.
Призначений 20 січня 1820 року начальником 2-ї уланської дивізії, він командував нею півтора року, коли влітку 1821 року, був відрахований з кавалерії через розхитані нерви.
Дмитро Михайлович Юзефович помер 25 вересня 1821 року в місті Ромни Полтавської губернії (нині Сумська область).
Примітки
- Юзефович, Дмитрий Михайлович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
Література
- Ястребцев Е. Юзефович, Дмитрий Михайлович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг. // Российский архив. История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. : Сборник. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — Т. VII. — С. 632—633. — ISSN 0869-20011. (Комм. А. А. Подмазо)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Mihajlovich Yuzefovich 1777 1821 general major Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Yuzefovich Dmitro MihajlovichNarodzhennya1777 1777 Smert25 veresnya 1821 1821 09 25 Romni Poltavskoyi guberniyi nini Sumska oblast PrinalezhnistRosijska imperiyaRid vijskKavaleriyaRoki sluzhbi1795 1821Zvannyageneral majorKomanduvannyaHarkivskij ulanskij polkVijni bitviNapoleonivski vijniNagorodiordena Svyatoyi Anni 1 j st z almazami Svyatogo Georgiya 3 go kl Svyatogo Volodimira 3 j st prusskij Chervonogo Orla 1 j st zolota shpaga za horobrist z almazamiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yuzefovich BiografiyaDmitro Yuzefovich narodivsya v 1777 roci v dvoryanskij sim yi Zapisanij u 1788 roci serzhantom v lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku vin 1 sichnya 1795 roku buv vipushenij do statskih sprav z chinom kapitana armiyi a 11 kvitnya togo zh roku vstupiv ad yutantom do shtabu general anshefa grafa Francisheka Branickogo Pislya rozformuvannya cogo shtabu vin buv perevedenij do Katerinoslavskogo kirasirskogo polku rotmistrom i 10 zhovtnya 1798 roku otrimav zvannya majora Perevedenij u grudni togo zh roku do Rostovskogo dragunskogo polku a cherez dva roki otrimav zvannya pidpolkovnika Perebuvayuchi pid chas vijni 1805 roku v korpusi Mihajla Kutuzova Yuzefovich brav uchast u vsih kampaniyah korpusu vid kordonu do Braunau i vid Braunau do Olmoucyu ale v boyu ne brav uchasti Pershoyu sutichkoyu v yakij jomu dovelosya brati uchast stala bitva pid Austerlicem Za muzhnist viyavlenu v comu boyu vin buv nagorodzhenij zolotoyu shpagoyu z napisom za horobrist Priznachenij 23 chervnya 1806 roku komandirom Harkivskogo polku z rozformuvannyam Rostovskogo dragunskogo polku Yuzefovich brav uchast i u vijni 1807 roku perebuvayuchi zi svoyim polkom u korpusi general lejtenanta Petra Essena Za proyavlene gerojstvo v nich z 8 na 9 sichnya koli vin z volonterami svogo polku atakuvav mistechko Shumovo i vzyav u polon dva vorozhih eskadroni Yuzefovich buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya Potim 22 sichnya pri zanyatti mista Ostrova vin dvichi bivsya z vorozhoyu pihotoyu i kinnotoyu ta pershim uvirvavsya do mista Pislya cogo Yuzefovich brav uchast u bitvi 4 lyutogo pri mistechku Ostrolenci i 15 chervnya na richci Bober de vitrimav i vidbiv znachni sili polyakiv pid komanduvannyam Yana Dombrovskogo Za proyavlenij geroyizm u cij kampaniyi Yuzefovich 12 grudnya 1807 roku otrimav zvannya polkovnika a nastupnogo roku buv priznachenij shefom Harkivskogo polku i ce zvannya zberig do 1 veresnya 1814 r koli u vsih armijskih polkah bulo likvidovano cyu posadu Vid pochatku francuzko rosijskoyi vijni Yuzefovich perebuvayuchi v armiyi Petra Bagrationa komanduvav Harkivskim polkom ta letyuchimi komandami dekilkoh kazackih polkiv ta proyaviv sebe pid chas rozvidki pozicij vijsk Luyi Davu pid Mogilovom Dali Yuzefovich brav uchast u znamenitomu vidstupi Dmitra Nevirovskogo z pid Chervonogo do Smolenska pid chas yakogo vin nezvazhayuchi na svoyu vidchajdushnu horobrist zaznav porazki vid francuzkoyi kavaleriyi sho perevershuvala jogo chiselnistyu v kilka desyatkiv raziv potim komanduyuchi Harkivskim dragunskim i kozacim Bihalova polkami i 4 garmatami Donskoyi artileriyi vin brav uchast u dvodennij oboroni Smolenska pislya chogo do samogo Borodina znahodivsya v ar yergardi rosijskih vijsk Pid chas Borodinskoyi bitvi Yuzefovich bagato raziv kidavsya zi svoyim polkom v ataku i vidbiv shist rosijskih garmat vidibranih francuzami u 5 yi kinno artilerijskoyi roti pidpolkovnika Danila Kandibi za sho i buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 3 go stupenya z bantom i otrimav 25 grudnya vannya general majori Dali Yuzefovich brav uchast u boyah bilya Tarutinogo Maloyaroslavcya ta bilya V yazmi de vryatuvav uves svij polk vidrizanij francuzami za sho vdruge otrimav orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya Naprikinci vijni 1812 roku Yuzefovich komanduvav avangardom korpusu general ad yutanta Vasilchikova U hodi vijni 1813 roku Yuzefovich brav uchast u blokadi fortec Modlin i Glogau v boyu 25 kvitnya pri Nossene i v bitvi 29 kvitnya pid Bishofsverdenom a 3 travnya bivsya poblizu sela Zejtena Za vidminnosti v cih ratnih spravah buv nagorodzhenij zolotoyu shpagoyu z diamantami i napisom za horobrist i prusskim ordenom Chervonogo Orla 2 go stupenya Dali vin brav uchast u bitvah pid Baucenom i Gerlicem za sho buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 1 go stupenya ta dovichnim pensionom v rozmiri general majorskoyi platni Potim Yuzefovich brav uchast u znishenni vijsk Makdonalda i Loristona na Kacbahe v boyah bilya Shenau Gernguta Gohkirha Meca ta Pinder Puckau de vin osoblivo vidznachivsya v prisutnosti imperatora Oleksandra I buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 3 go stupenya Za uchast v bitvi 4 7 zhovtnya pid Lejpcigom Yuzefovich buv nagorodzhenij almaznimi znakami ordena Svyatoyi Anni 1 go stupenya a za uchast u shvidkomu ochishenni vid francuzkih vijsk Vestfaliyi i Berkogo knyazivstva chim dopomig vryatuvati yih vid nakladenoyi francuzami kontribuciyi v 8000000 frankiv oderzhav prusskij orden Chervonogo Orla 1 go stupenya Pislya vzyattya Parizha Yuzefovich buv priznachenij komendantom mista Nansi ta nachalnikom rosijskih vijsk v Lotaringiyi de i zalishavsya do kincya travnya Pislya povernennya do Rosijskoyi imperiyi vin buv priznachenij komandirom 2 yi brigadi 4 yi dragunskoyi diviziyi a 27 listopada 1816 roku otrimav u komanduvannya 1 shu dragunskuyu diviziyu yakoyu i komanduvav do 11 sichnya 1819 roku koli buv priznachenij nachalnikom 1 yi kinno yegerskoyi diviziyi Priznachenij 20 sichnya 1820 roku nachalnikom 2 yi ulanskoyi diviziyi vin komanduvav neyu pivtora roku koli vlitku 1821 roku buv vidrahovanij z kavaleriyi cherez rozhitani nervi Dmitro Mihajlovich Yuzefovich pomer 25 veresnya 1821 roku v misti Romni Poltavskoyi guberniyi nini Sumska oblast PrimitkiYuzefovich Dmitrij Mihajlovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros LiteraturaYastrebcev E Yuzefovich Dmitrij Mihajlovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Slovar russkih generalov uchastnikov boevyh dejstvij protiv armii Napoleona Bonaparta v 1812 1815 gg Rossijskij arhiv Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII XX vv Sbornik M studiya TRITE N Mihalkova 1996 T VII S 632 633 ISSN 0869 20011 Komm A A Podmazo