Щічний м'яз

Щічний м'яз (лат. musculus buccinator) — тонкий чотиристоронній м'яз, розташований між верхньою і нижньою щелепами на бічній стороні обличчя. Утворює передню частину щоки чи бічну стінку ротової порожнини. Починається від верхньощелепної і нижньощелепної кісток, а також від скронево-нижньощелепного суглоба, кріпиться до .

Щічний м'яз
М'язи шиї і нижньої частини обличчя. Щічний м'яз позначений червоним
Латинська назва	Musculus buccinator
Починається від	крилонижньощелепний шов і навколишні кісткові структури
Кріпиться до
Іннервація

На анімаційному зображенні голови

Латинська назва buccinator утворена від bucca («щока»). У латині існувало схоже слово bucinator (що означало «музикант, який грає на буцині, буцинатор»), яке не пов'язане з bucca, а походить від bucina («буцина»).

Будова

Підіймається від зовнішніх поверхонь верхньощелепних і нижньощелепної кісток, що відповідають трьом парам молярів; і від переднього краю , що відділяє його від .

Початок (origo): крилонижньощелепний шов і навколишні кісткові структури.

Кріплення (insertio): .

Волокна сходяться в напрямку кута рота, де центральні волокна перетинають одне одного: нижні з них продовжуються верхнім сегментом кругового м'яза, верхні — його нижнім сегментом; верхні і нижні волокна щічного м'яза, без перехрещування, переходять у верхню і нижню губи.

Іннервація

Рухома іннервація забезпечується від щічної гілки лицевого нерва (черепний нерв VII). Чутлива іннервація здійснюється щічною гілкою нижньощелепної частини трійчастого нерва (черепний нерв V).

Функції

Призначення щічного м'яза — відтягати назад кут рота і витягати щічну ділянку в площину, утримуючи стінку ротової порожнини біля зубів під час жування. Це сприяє удержанню їжі на змичній поверхні молярів, що важливо для процесу її подрібнення.

Бере участь у м'язових рухах під час свистання, усміху, ссання.

Структури, що проходять через м'яз

1. Вивідна протока ()
2. Молярні залози
3. Щічна гілка нижньощелепного нерва

Примітки

1. Illustrated Anatomy of the Head and Neck, Fehrenbach and Herring, Elsevier, 2012, page 91
2. Lewis, C.T. & Short, C. (1879). A Latin dictionary founded on Andrews' edition of Freund's Latin dictionary. Oxford: Clarendon Press.
3. Stieve, H. (1949). Nomina Anatomica. Zusammengestellt von der im Jahre 1923 gewählten Nomenklatur-Kommission, unter Berücksichtigung der Vorschläge der Mitglieder der Anatomischen Gesellschaft, der Anatomical Society of Great Britain and Ireland, sowie der American Association of Anatomists, überprüft und durch Beschluß der Anatomischen Gesellschaft auf der Tagung in Jena 1935 endgúltig angenommen. (4th edition). Jena: Verlag Gustav Fischer.
4. Grant's Dissector, Fourteenth Edition, page 204