Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Миколайович Щукарьов (* 14 листопада 1864, Москва — † 25 квітня 1936, Харків) — видатний російський і український вчений у галузі хімії та фізики, один із засновників термохімії, математик і конструктор.
| Олександр Миколайович Щукарьов | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 листопада 1864 Москва, Російська імперія[1] |
| Помер | 25 квітня 1936 (71 рік) Харків, Українська СРР, СРСР[1] |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | винахідник |
| Alma mater | d |
| Галузь | фізична хімія |
| Заклад | НТУ «ХПІ» |
| Науковий ступінь | професор |
Життєпис
Народився в сім'ї службовця. Батько мав сільськогосподарську освіту, працював вихователем, займався будівельною справою.
У 1885 р. закінчив середню школу та вступив на відділення природничих наук фізико-математичного факультету Московського університету. У студентські роки почав займатися хімією. Підчас одного з експериментів стався вибух, через що в Щукарьова було пошкоджено око.
Після закінчення університетського курсу у 1889 р. ще рік залишався в університеті, а потім поїхав до м. Мурома Володимирської губернії, де викладав у реальному училищі. У 1891 р. одружився з дочкою губернського секретаря Катериною Персональною, у цьому шлюбі народилося четверо дітей.
У 1893 р. повернувся до Москви та розпочав дослідження в термохімічній лабораторії, створеній на власні кошти професором В. Ф. Лугініним (пізніше цю лабораторію приєднали до Московського університету).
Своє перше визначне відкриття дослідник зробив у 1896 р., представивши швидкість розчинення твердого тіла в розчиннику у вигляді математичного рівняння («рівняння Щукарьова»).
У 1906 р. захистив магістерську дисертацію на тему «Исследования внутренней энергии газообразных и жидких тел» та перейшов працювати до Московського університету на посаду приват-доцента. До 1909 р. підготував кілька навчальних посібників з теорії фізики.
У 1909 р. запропонував удосконалення логарифмічної лінійки. Сконструював логарифмічний лічильний циліндр зі спіральною шкалою, який заміняв п'ятизначну таблицю логарифмів, мав високу точність і давав змогу виконувати ряд множень і ділень без потреби записувати проміжні результати.
В грудні 1909 р. захистив докторську дисертацію на тему «Свойства растворов при критической температуре смешения». Через кілька місяців залишив Москву і переїхав з родиною до Катеринославу, де працював екстраординарним професором кафедри загальної хімії Вищого гірничого училища. Виявив та описав явище хімічної поляризації, а також виявив магнітно-хімічний ефект, дослідженням котрого займався і в подальшому.
У вересні 1911 р. переїхав до Харкова, оскільки Харків як відомий університетський центр давав його дітям більші можливості для навчання. Обіймав посаду професора кафедри загальної та неорганічної хімії Харківського технологічного інституту. Продовжував досліджувати вплив магнітного поля на електроліз, вивчав вплив «дефектності» металів-електродів на електродний потенціал, описав вплив на електродний потенціал ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання.
В Харкові Щукарьов мав змогу ознайомитись з «логічним піаніно» — — машиною, яку винайшов в 1870 р. англійський математик, професор Манчестерського університету Вільям Стенлі Джевонс (1835—1882). Цю машину відтворив професор Харківського університету, учений-хімик (1849—1909). Вона була здатна механічно робити найпростіші логічні висновки на основі змістових питань. Після смерті Хрущова в 1909 р. його вдова передала машину Харківському університету. Щукарьов значно вдосконалив конструкцію та побудував «машину логічного мислення», якак була зроблена цілком з металу та являла собою ящик заввишки 40 см, завдовжки і завширшки — 25 см. Вона мала 16 штанг, які приводилися у рух натисканням кнопок, розташованих на панелі введення даних (смислових посилок). Кнопки діяли на штанги, ті — на світлове табло, де висвітлювався (словами) кінцевий результат (логічні висновки із заданих смислових посилок).
На відміну від Джевонса и Хрущова, Щукарьов бачив у машині не просто шкільний посібник, а й представляв її своїм слухачам як технічний засіб механізації тих сторін мислення, що формалізуються. Щукарьов виступав з лекціями з питань пізнання і мислення у багатьох містах України, у Москві, Ленінграді. Спершу він демонстрував на лекціях машину, побудовану Хрущовим, а потім — сконструйовану ним самим.
У 1914 р. на запрошення Московського політехнічного музею він виступив з лекцією «Познание и мышление» та продемонстрував створену ним «машину логічного мислення». У 1925 р. опублікував у науково-популярному журналі «Вестник знания» статтю «Механизация мышления», в якій виклав свою теорію механізації формалізованих сторін мислення. В ній він, зокрема, зазначав: «Я спробував побудувати дещо видозмінений примірник, вводячи в конструкцію Джевонса деякі вдосконалення. Втім, ці вдосконалення не мали принципового характеру. Я просто надав інструменту дещо менших розмірів, зробив його весь із металу й усунув деякі конструктивні дефекти, яких у приладі Джевонса, слід визнати, було достатньо. Подальшим кроком уперед було приєднання до інструмента особливого світлового екрана, на який передаються результати роботи машини і на якому вони з'являються не в умовно-буквеній формі, як на машині».
Наприкінці 1920-х рр. Щукарьов передав «машину логічного мислення» на кафедру математики Харківського університету, що стало з нею пізніше — невідомо.
Через відмінну точку зору від позицій радянських учених-марксистів Щукарьова почали публічно цькувати в пресі. Осудження кібернетики, що розгорнулося надалі в СРСР, не сприяло оцінці праці Щукарьова. Однак через багато років забуття Щукарьов увійшов до історії як один із перших розробників механічних засобів обробки інформації, що відкрили шлях для створення комп'ютерів.
У 1926 р. Щукарьов заснував кафедру фізичної хімії в Харківському технологічному інституті.
У 1931 р. вчений пішов у відставку. У 1931—1935 рр. продовжував дослідницьку діяльність, співпрацюючи з низкою наукових установ.
Під керівництвом Щукарьова в Українському інституті прикладної хімії було проведено досліди щодо оптимізації роботи содової промисловості та зменшення втрат сировини. Крім того, розробки Щукарьова дали змогу визначити вплив різних факторів на кристалоутворення. Запропонував нову конструкцію ізотермічного калориметра для дослідження повільних теплових процесів.
В Інституті метрології брав участь у створенні термометричної лабораторії — розробив методику термохімічних вимірювань та запатентував метод виготовлення фотографічної емульсії з наддрібними частками бромистого срібла.
В Інституті експериментальної медицини досліджував вплив ультразвукових хвиль високої частоти на хід хімічних процесів та брав участь у розробці камери мікроклімату.
В Українському НДІ вогнетривів вів роботи з кінетики перетворень кварцу, визначення теплоти перетворень модифікацій кремнезему, розроблення методів дослідження теплоємності, формулювання питомих ваг тощо.
У 1935 р. Щукарьова знову запросили до ХТІ на кафедру фізичної хімії, де він мав керувати дослідженнями та читати лекції з хімічної термодинаміки для аспірантів. Однак Щукарьов захворів та 25 квітня 1936 р. помер.
Наукова діяльність
Заклав основи сучасної термохімічної техніки, досліджував термічні ефекти в різних системах — від сплавів металів та органічних сполук до живих клітин, один із перших у світі проводив дослідження кінетики розчинення кристалів та експерименти щодо впливу магнітного поля на кінетику хімічних реакцій. Основні праці присвячені хімічній кінетиці та хімічній термодинаміці, вченню про розчини, термохімії та електрохімії. Досліджував критичні явища в газоподібно-рідких системах та в розчинах.
Створив «машину логічного мислення», здатну механічно здійснювати прості логічні висновки на основі вихідних смислових даних, вона вважається прообразом сучасного комп'ютера.
Підготував понад 70 оригінальних досліджень та близько 30 творів з історії філософії, деякі з них було видано за кордоном.
Вшанування пам'яті
Після смерті Щукарьова, президія Харківського відділу Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. Менделєєва клопоталася про організацію у Харківському технологічному інституті термохімічної лабораторії, яку було б названо на його честь. Цю ідею реалізовано не було.
У 2011 р. вийшла у світ книга «Профессор Александр Николаевич Щукарев. Трудно быть гением», створена за ініціативи та за участю наступника й послідовника вченого — професора В. Кошкіна, який у 1982—2011 рр. очолював створену Щукарьо вим кафедру фізичної хімії в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Того ж року на будівлі хімічного корпусу вишу було відкрито меморіальну дошку.
Примітки
- Щукарёв Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ІСТОРІЯ КАФЕДРИ | Кафедра загальної та неорганічної хімії (укр.). Процитовано 9 травня 2020.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Життя із здобутків, але без перемог: до 150-річчя від дня народження О. Щукарьова (1864—1936) // Дати і події [ 1 травня 2016 у Wayback Machine.], 2014, друге півріччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 127—130.
- Забута «Мисляча машина» професора О. М. Щукарьова [ 11 травня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Mikolajovich Shukarov 14 listopada 1864 18641114 Moskva 25 kvitnya 1936 Harkiv vidatnij rosijskij i ukrayinskij vchenij u galuzi himiyi ta fiziki odin iz zasnovnikiv termohimiyi matematik i konstruktor Oleksandr Mikolajovich ShukarovNarodivsya14 listopada 1864 1864 11 14 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer25 kvitnya 1936 1936 04 25 71 rik Harkiv Ukrayinska SRR SRSR 1 KrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistvinahidnikAlma materdGaluzfizichna himiyaZakladNTU HPI Naukovij stupinprofesorZhittyepisNarodivsya v sim yi sluzhbovcya Batko mav silskogospodarsku osvitu pracyuvav vihovatelem zajmavsya budivelnoyu spravoyu U 1885 r zakinchiv serednyu shkolu ta vstupiv na viddilennya prirodnichih nauk fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu U studentski roki pochav zajmatisya himiyeyu Pidchas odnogo z eksperimentiv stavsya vibuh cherez sho v Shukarova bulo poshkodzheno oko Pislya zakinchennya universitetskogo kursu u 1889 r she rik zalishavsya v universiteti a potim poyihav do m Muroma Volodimirskoyi guberniyi de vikladav u realnomu uchilishi U 1891 r odruzhivsya z dochkoyu gubernskogo sekretarya Katerinoyu Personalnoyu u comu shlyubi narodilosya chetvero ditej U 1893 r povernuvsya do Moskvi ta rozpochav doslidzhennya v termohimichnij laboratoriyi stvorenij na vlasni koshti profesorom V F Lugininim piznishe cyu laboratoriyu priyednali do Moskovskogo universitetu Svoye pershe viznachne vidkrittya doslidnik zrobiv u 1896 r predstavivshi shvidkist rozchinennya tverdogo tila v rozchinniku u viglyadi matematichnogo rivnyannya rivnyannya Shukarova U 1906 r zahistiv magistersku disertaciyu na temu Issledovaniya vnutrennej energii gazoobraznyh i zhidkih tel ta perejshov pracyuvati do Moskovskogo universitetu na posadu privat docenta Do 1909 r pidgotuvav kilka navchalnih posibnikiv z teoriyi fiziki U 1909 r zaproponuvav udoskonalennya logarifmichnoyi linijki Skonstruyuvav logarifmichnij lichilnij cilindr zi spiralnoyu shkaloyu yakij zaminyav p yatiznachnu tablicyu logarifmiv mav visoku tochnist i davav zmogu vikonuvati ryad mnozhen i dilen bez potrebi zapisuvati promizhni rezultati V grudni 1909 r zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Svojstva rastvorov pri kriticheskoj temperature smesheniya Cherez kilka misyaciv zalishiv Moskvu i pereyihav z rodinoyu do Katerinoslavu de pracyuvav ekstraordinarnim profesorom kafedri zagalnoyi himiyi Vishogo girnichogo uchilisha Viyaviv ta opisav yavishe himichnoyi polyarizaciyi a takozh viyaviv magnitno himichnij efekt doslidzhennyam kotrogo zajmavsya i v podalshomu U veresni 1911 r pereyihav do Harkova oskilki Harkiv yak vidomij universitetskij centr davav jogo dityam bilshi mozhlivosti dlya navchannya Obijmav posadu profesora kafedri zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi Harkivskogo tehnologichnogo institutu Prodovzhuvav doslidzhuvati vpliv magnitnogo polya na elektroliz vivchav vpliv defektnosti metaliv elektrodiv na elektrodnij potencial opisav vpliv na elektrodnij potencial ultrafioletovogo ta rentgenivskogo viprominyuvannya V Harkovi Shukarov mav zmogu oznajomitis z logichnim pianino mashinoyu yaku vinajshov v 1870 r anglijskij matematik profesor Manchesterskogo universitetu Vilyam Stenli Dzhevons 1835 1882 Cyu mashinu vidtvoriv profesor Harkivskogo universitetu uchenij himik 1849 1909 Vona bula zdatna mehanichno robiti najprostishi logichni visnovki na osnovi zmistovih pitan Pislya smerti Hrushova v 1909 r jogo vdova peredala mashinu Harkivskomu universitetu Shukarov znachno vdoskonaliv konstrukciyu ta pobuduvav mashinu logichnogo mislennya yakak bula zroblena cilkom z metalu ta yavlyala soboyu yashik zavvishki 40 sm zavdovzhki i zavshirshki 25 sm Vona mala 16 shtang yaki privodilisya u ruh natiskannyam knopok roztashovanih na paneli vvedennya danih smislovih posilok Knopki diyali na shtangi ti na svitlove tablo de visvitlyuvavsya slovami kincevij rezultat logichni visnovki iz zadanih smislovih posilok Na vidminu vid Dzhevonsa i Hrushova Shukarov bachiv u mashini ne prosto shkilnij posibnik a j predstavlyav yiyi svoyim sluhacham yak tehnichnij zasib mehanizaciyi tih storin mislennya sho formalizuyutsya Shukarov vistupav z lekciyami z pitan piznannya i mislennya u bagatoh mistah Ukrayini u Moskvi Leningradi Spershu vin demonstruvav na lekciyah mashinu pobudovanu Hrushovim a potim skonstrujovanu nim samim U 1914 r na zaproshennya Moskovskogo politehnichnogo muzeyu vin vistupiv z lekciyeyu Poznanie i myshlenie ta prodemonstruvav stvorenu nim mashinu logichnogo mislennya U 1925 r opublikuvav u naukovo populyarnomu zhurnali Vestnik znaniya stattyu Mehanizaciya myshleniya v yakij viklav svoyu teoriyu mehanizaciyi formalizovanih storin mislennya V nij vin zokrema zaznachav Ya sprobuvav pobuduvati desho vidozminenij primirnik vvodyachi v konstrukciyu Dzhevonsa deyaki vdoskonalennya Vtim ci vdoskonalennya ne mali principovogo harakteru Ya prosto nadav instrumentu desho menshih rozmiriv zrobiv jogo ves iz metalu j usunuv deyaki konstruktivni defekti yakih u priladi Dzhevonsa slid viznati bulo dostatno Podalshim krokom upered bulo priyednannya do instrumenta osoblivogo svitlovogo ekrana na yakij peredayutsya rezultati roboti mashini i na yakomu voni z yavlyayutsya ne v umovno bukvenij formi yak na mashini Naprikinci 1920 h rr Shukarov peredav mashinu logichnogo mislennya na kafedru matematiki Harkivskogo universitetu sho stalo z neyu piznishe nevidomo Cherez vidminnu tochku zoru vid pozicij radyanskih uchenih marksistiv Shukarova pochali publichno ckuvati v presi Osudzhennya kibernetiki sho rozgornulosya nadali v SRSR ne spriyalo ocinci praci Shukarova Odnak cherez bagato rokiv zabuttya Shukarov uvijshov do istoriyi yak odin iz pershih rozrobnikiv mehanichnih zasobiv obrobki informaciyi sho vidkrili shlyah dlya stvorennya komp yuteriv U 1926 r Shukarov zasnuvav kafedru fizichnoyi himiyi v Harkivskomu tehnologichnomu instituti U 1931 r vchenij pishov u vidstavku U 1931 1935 rr prodovzhuvav doslidnicku diyalnist spivpracyuyuchi z nizkoyu naukovih ustanov Pid kerivnictvom Shukarova v Ukrayinskomu instituti prikladnoyi himiyi bulo provedeno doslidi shodo optimizaciyi roboti sodovoyi promislovosti ta zmenshennya vtrat sirovini Krim togo rozrobki Shukarova dali zmogu viznachiti vpliv riznih faktoriv na kristaloutvorennya Zaproponuvav novu konstrukciyu izotermichnogo kalorimetra dlya doslidzhennya povilnih teplovih procesiv V Instituti metrologiyi brav uchast u stvorenni termometrichnoyi laboratoriyi rozrobiv metodiku termohimichnih vimiryuvan ta zapatentuvav metod vigotovlennya fotografichnoyi emulsiyi z naddribnimi chastkami bromistogo sribla V Instituti eksperimentalnoyi medicini doslidzhuvav vpliv ultrazvukovih hvil visokoyi chastoti na hid himichnih procesiv ta brav uchast u rozrobci kameri mikroklimatu V Ukrayinskomu NDI vognetriviv viv roboti z kinetiki peretvoren kvarcu viznachennya teploti peretvoren modifikacij kremnezemu rozroblennya metodiv doslidzhennya teployemnosti formulyuvannya pitomih vag tosho U 1935 r Shukarova znovu zaprosili do HTI na kafedru fizichnoyi himiyi de vin mav keruvati doslidzhennyami ta chitati lekciyi z himichnoyi termodinamiki dlya aspirantiv Odnak Shukarov zahvoriv ta 25 kvitnya 1936 r pomer Naukova diyalnistZaklav osnovi suchasnoyi termohimichnoyi tehniki doslidzhuvav termichni efekti v riznih sistemah vid splaviv metaliv ta organichnih spoluk do zhivih klitin odin iz pershih u sviti provodiv doslidzhennya kinetiki rozchinennya kristaliv ta eksperimenti shodo vplivu magnitnogo polya na kinetiku himichnih reakcij Osnovni praci prisvyacheni himichnij kinetici ta himichnij termodinamici vchennyu pro rozchini termohimiyi ta elektrohimiyi Doslidzhuvav kritichni yavisha v gazopodibno ridkih sistemah ta v rozchinah Stvoriv mashinu logichnogo mislennya zdatnu mehanichno zdijsnyuvati prosti logichni visnovki na osnovi vihidnih smislovih danih vona vvazhayetsya proobrazom suchasnogo komp yutera Pidgotuvav ponad 70 originalnih doslidzhen ta blizko 30 tvoriv z istoriyi filosofiyi deyaki z nih bulo vidano za kordonom Vshanuvannya pam yatiPislya smerti Shukarova prezidiya Harkivskogo viddilu Vsesoyuznogo himichnogo tovaristva im D Mendelyeyeva klopotalasya pro organizaciyu u Harkivskomu tehnologichnomu instituti termohimichnoyi laboratoriyi yaku bulo b nazvano na jogo chest Cyu ideyu realizovano ne bulo U 2011 r vijshla u svit kniga Professor Aleksandr Nikolaevich Shukarev Trudno byt geniem stvorena za iniciativi ta za uchastyu nastupnika j poslidovnika vchenogo profesora V Koshkina yakij u 1982 2011 rr ocholyuvav stvorenu Shukaro vim kafedru fizichnoyi himiyi v Nacionalnomu tehnichnomu universiteti Harkivskij politehnichnij institut Togo zh roku na budivli himichnogo korpusu vishu bulo vidkrito memorialnu doshku PrimitkiShukaryov Aleksandr Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 ISTORIYa KAFEDRI Kafedra zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi ukr Procitovano 9 travnya 2020 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s Zhittya iz zdobutkiv ale bez peremog do 150 richchya vid dnya narodzhennya O Shukarova 1864 1936 Dati i podiyi 1 travnya 2016 u Wayback Machine 2014 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 4 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 127 130 Zabuta Mislyacha mashina profesora O M Shukarova 11 travnya 2009 u Wayback Machine