Щетинкопер великий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Щетинкопер великий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Трупіалові (Icteridae)
Рід:	*Щетинкопер (Curaeus)* (PL Sclater, 1862)
Вид:	Щетинкопер великий

Біноміальна назва

Curaeus curaeus
(Molina, 1782)

Ареал виду Проживання впродовж року Зимування

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Turdus curaeus
Notiopsar curaeus

Посилання

Вікісховище:	Curaeus curaeus
Віківиди:	Curaeus curaeus
EOL:	45513465
ITIS:	559603
МСОП:	22724271
NCBI:	84795

Щетинкопе́р великий (Curaeus curaeus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Аргентині і Чилі. Це єдиний представник монотипового роду Щетинкопер (Curaeus).

Опис

Довжина птаха становить 28-31 см, в залежності від підвиду. Самці номінативного підвиду в середньому важать 83,3 г, самиці 82,9 г, самці підвиду C. c. reynoldsi важать 114,6 г, самиці 99,1 г. Забарвлення повністю чорне з легким синюватим відблиском. Дзьоб довгий, гострий, чорний, лапи чорні.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

C. c. curaeus (Molina, 1782) — центране Чилі і захід центральної Аргентини;
C. c. recurvirostris Markham, 1971 — острів Рієско (південь Чилі);
C. c. reynoldsi (Sclater, WL, 1939) — Вогняна Земля.

Поширення і екологія

Великі щетинкопери живуть в нотофагусових лісах і рідколіссях, в чагарникових заростях в долинах, в заростях на берегах озер, на луках, в соснових насадженнях та на полях, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються зграями по 6-20 птахів. В Аргентині вони трапляються лише в нотофагусових лісах та на узліссях, на півночі Вогняної Землі — в степу. Великі щетинкопери є всеїдними птахами, вони живляться комахами, водними безхребетними, зокрема десятиногими, насінням, плодами, нектаром пуї, дрібними хребетними, зокрема гризунами, а також пташими яйцями і пташенятами. Шукають їжу на землі, в лісовій підстилці або серед каміння.

Великі щетинкопери є моногамними птахами, гніздяться поодинці. Сезон розмноження у них триває у жовтні-листопаді. Гніздо чашоподібне, велике, діаметром 20-25 см, глибиною 7 см, робиться з гілок, трави, листя бамбуку, змішаних з глиною, встелюється м'яким матеріалом, розміщується в заростях, на висоті від 1,5 до 3 м над землею. В кладці від 3 до 6 яєць розміром 30×20 мм.

Примітки

BirdLife International (2016). Curaeus curaeus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022
P.L. Sclater: Catalogue of a collection of American birds. London: N. Trubner and Co., 1862, s. 139.
J.I. Molina: Saggio sulla storia naturale del Chili. Bologna: Nella Stamperia de S. Tommaso d' Aquino, 1782, ss. 252, 345.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 серпня 2022.

Джерела

Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Curaeus curaeus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022

[Sclater-2] P.L. Sclater: Catalogue of a collection of American birds. London: N. Trubner and Co., 1862, s. 139.

[Molina-3] J.I. Molina: Saggio sulla storia naturale del Chili. Bologna: Nella Stamperia de S. Tommaso d' Aquino, 1782, ss. 252, 345.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 серпня 2022.