Семен Федорович Щедри́н (6 (17) квітня 1745, Санкт-Петербург - 1 (13) вересня 1804, Санкт-Петербург) — російський художник.
Щедрин Семен Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Щедрин Семён Фёдорович | ||||
Народження | 6 (17) квітня 1745 Санкт-Петербург | |||
Смерть | 1 (13) вересня 1804 (59 років) | |||
Санкт-Петербург | ||||
Поховання | Смоленське православне кладовище | |||
Національність | росіянин | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | пейзажист | |||
Навчання | Санкт-Петербурзька Академія Мистецтв; Рим, Париж | |||
Діяльність | художник | |||
Роки творчості | з 1765 | |||
Вплив | Епоха Просвітництва | |||
Брати, сестри | d | |||
Роботи в колекції | Третьяковська галерея | |||
| ||||
Щедрін Семен Федорович у Вікісховищі | ||||
Син солдата лейб-гвардійського Преображенського полку. У 1759 вступив до Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв і в 1765 закінчив її із золотою медаллю і запрошенням продовжити навчання закордоном. Щедрин вирішує поїхати в Париж, а потім у Рим. У Парижі він вивчав роботи старих і сучасних художників. Під впливом епохи Просвітництва, ідеї існування краси не тільки в класичних напрямках мистецтва, але так само і в повсякденному житті і природі, Щедрин працював більше на пленері, іншими словами живопис на природі. У Римі він потрапив під вплив класицизму, ідеї що мистецтво має відображати роботи давнини, і таким чином продовжуючи їхній успіх. Він так і не зміг подолати цей вплив.
Щедрин повертається в Санкт-Петербург в 1776 і стає професором пейзажного живопису в Академії Мистецтв. Він був призначений малювати види палаців і парків Катерини Великої, які призвели до виникнення таких робіт як Вид острова Великого ставу в Царськосільських садах (1777), Вид Великого ставу в Царскосільських садах (1777), Сільський двір в Царському Селі (1777). Після 1780 Щедрин бере участь в реставрації творів Ермітажу і в 1799 він очолює новий клас пейзажного живопису. Кульмінаційний момент його кар'єри був у 1790 роках. Найвідоміші його роботи цього періоду це види парків та палаців в Павловську, Гатчині і Петергофі: The Mill and the Peel Tower at Pavlovsk (1792), Вид Гатчинського Палацу з Срібного Озера (1798), Вид Гатчинського Палацу з Довгого острова (1798), кам'яний міст в Гатчини (1799 - 1801), Вид Каменноостровського Палацу через Велику Невку з боку Строгоновсого берега (1803). Композиція всіх його робіт однакова і відповідає правилам академічного класицизму.
Посилання
Стаття в ЕСБЕ [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shedrin Semen Fedorovich Shedri n 6 17 kvitnya 1745 17450417 Sankt Peterburg 1 13 veresnya 1804 Sankt Peterburg rosijskij hudozhnik Shedrin Semen FedorovichShedrin Semyon FyodorovichNarodzhennya6 17 kvitnya 1745 1745 04 17 Sankt PeterburgSmert1 13 veresnya 1804 1804 09 13 59 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheNacionalnistrosiyaninKrayinaRosijska imperiyaZhanrpejzazhistNavchannyaSankt Peterburzka Akademiya Mistectv Rim ParizhDiyalnisthudozhnikRoki tvorchostiz 1765VplivEpoha ProsvitnictvaBrati sestridRoboti v kolekciyiTretyakovska galereya Shedrin Semen Fedorovich u Vikishovishi Kam yanij mostik v Gatchini Vid Peterburzkih okolic Sin soldata lejb gvardijskogo Preobrazhenskogo polku U 1759 vstupiv do Sankt Peterburzkoyi Akademiyi Mistectv i v 1765 zakinchiv yiyi iz zolotoyu medallyu i zaproshennyam prodovzhiti navchannya zakordonom Shedrin virishuye poyihati v Parizh a potim u Rim U Parizhi vin vivchav roboti starih i suchasnih hudozhnikiv Pid vplivom epohi Prosvitnictva ideyi isnuvannya krasi ne tilki v klasichnih napryamkah mistectva ale tak samo i v povsyakdennomu zhitti i prirodi Shedrin pracyuvav bilshe na pleneri inshimi slovami zhivopis na prirodi U Rimi vin potrapiv pid vpliv klasicizmu ideyi sho mistectvo maye vidobrazhati roboti davnini i takim chinom prodovzhuyuchi yihnij uspih Vin tak i ne zmig podolati cej vpliv Shedrin povertayetsya v Sankt Peterburg v 1776 i staye profesorom pejzazhnogo zhivopisu v Akademiyi Mistectv Vin buv priznachenij malyuvati vidi palaciv i parkiv Katerini Velikoyi yaki prizveli do viniknennya takih robit yak Vid ostrova Velikogo stavu v Carskosilskih sadah 1777 Vid Velikogo stavu v Carskosilskih sadah 1777 Silskij dvir v Carskomu Seli 1777 Pislya 1780 Shedrin bere uchast v restavraciyi tvoriv Ermitazhu i v 1799 vin ocholyuye novij klas pejzazhnogo zhivopisu Kulminacijnij moment jogo kar yeri buv u 1790 rokah Najvidomishi jogo roboti cogo periodu ce vidi parkiv ta palaciv v Pavlovsku Gatchini i Petergofi The Mill and the Peel Tower at Pavlovsk 1792 Vid Gatchinskogo Palacu z Sribnogo Ozera 1798 Vid Gatchinskogo Palacu z Dovgogo ostrova 1798 kam yanij mist v Gatchini 1799 1801 Vid Kamennoostrovskogo Palacu cherez Veliku Nevku z boku Strogonovsogo berega 1803 Kompoziciya vsih jogo robit odnakova i vidpovidaye pravilam akademichnogo klasicizmu PosilannyaStattya v ESBE 9 listopada 2011 u Wayback Machine