Шіпіоне Ребіба (італ. Scipione Rebiba; 3 лютого 1504, Сан-Марко-д'Алунціо, Сицилія ― 23 липня 1577, Рим) ― італійський кардинал і архієпископ, який відіграв важливу роль в «генеалогії» єпископських свячень Католицької церкви.
Шіпіоне Ребіба | ||
Портрет кардинала Шіпіоне Ребіби, XVI ст. Ватиканська бібліотека | ||
| ||
---|---|---|
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 3 лютого 1504 Сан-Марко-д'Алунціо, Провінція Мессіна, Сицилія, Королівство Італія | |
Смерть: | 23 липня 1577 (73 роки) Рим, Папська держава | |
Похований: | Сан Сільвестро аль Квіріналє | |
Єп. хіротонія: | 1528; на єпископство 14 травня 1541 | |
Посада: | Великий Інквізитор | |
Проголошений: | 20 грудня 1555 | |
Призначений: | 16 березня 1541 | |
Папою: | Павлом IV | |
Шіпіоне Ребіба у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Сан-Марко-д'Алунціо в сім'ї Франческа і Антонії Лучії Філінджері. Вивчав право і богослов'я в Палермо. Отримав нижчі й вищі свячення в 1524―1528 роках. В 1536―1537 роках переїхав до Риму і вступив на службу до кардинала Джан П'єтро Карафи, у той час єпископа К'єті. 16 березня 1541 року призначений єпископом-помічником К'єті, отримав титулярну єпископську катедру Аміклії (лат. Amyclaeensis). 27 липня 1551 року кардинал Джан П'єтро Карафа зробив його своїм вікарієм у Неаполі, а 12 жовтня того ж року Ребіба отримав номінацію на єпископську катедру Моттоли. 23 травня 1555 року кардинал Карафа був обраний папою під іменем Павло IV і 5 лютого 1555 року закликав Ребібу з Неаполя і призначив його Губернатором Риму. Кардинал з 20 грудня 1555 року. З 13 квітня 1556 року ― архієпископ Пізи і папський легат при імператорові Карлові V та іспанському королеві Филипові ІІ.
Після смерті Павла IV в 1559, на папу був обраний кардинал Медічі з іменем Пій IV і для кардинала Шіпіоне Ребіби настав важкий період, який тривав упродовж усього понтифікату Пія IV. Його було вплутано в різні неприємні історії, пов'язані з родиною Карафа і несправедливо засуджено й ув'язнено в Замку Святого Ангела; майже цілий рік тривало слідство і аж тоді його визнали невинним і відпустили. Після цього він зрікся всіх привілеїв і титулів, і провадив особисте життя аж поки, після смерті Пія IV, 7 січня 1566 не був обраний його товариш Мікеле Гіслієрі (Пій V).
Новий папа повернув Ребібі всі обов'язки і надав йому кардинальський титул базиліки Санта Анастасія і церкви Сант'Анджело ін Пескерія (1566), який мав до 1570 р., коли отримав титул кардинала-священика базиліки Санта Марія ін Трастевере. В 1573 році підвищений до гідності кардинала-єпископа і номінований на субурбікарну єпархію Альбано, а наступного року ― на іншу субурбікарну єпархію Сабіни-Поджо Міртето. Був також єпископом Трої і титулярним латинським патріархом Константинополя (1565―1573). Папа Григорій ХІІІ 8 квітня 1573 року іменував його Великим Інквізитором Церкви.
Помер у Римі 23 липня 1577 року в 73-річному віці. Похований в церкві Святого Сильвестра аль Квірінале.
Конклави
Кардинал Шіпіоне Ребіба брав участь у трьох конклавах:
- 1559, який обрав Пія IV
- 1565/1566, який обрав Пія V
- 1572, який обрав Григорія XIII
Роль в апостольському передані
Ймовірно, що самого Ребібу висвятив на єпископа кардинал Джан П'єтро Карафа, майбутній папа Павло IV, проте документальних свідчень про це не збереглося. Сам Ребіба висвятив на єпископів кількох осіб, включаючи Юлія Антонія Санторіо, до якого сходило апостольське спадкоємство П'єтро Франческо Орсіні де Гравіна, папи Бенедикта XIII (понтифікат 1724―1730). Той, у свою чергу, висвятив не менше 139 єпископів на різні важливі катедри Європи і Нового Світу, багато з яких, теж повисвячували багатьох єпископів. Таким чином, «генеалогія» єпископських свячень приблизно 95 % з близько 5500 сучасних єпископів Католицької Церкви сходить до Бенедикта XIII, а через нього ― до кардинала Ребіби, на якому документально підтверджені відомості обриваються.
Примітки
- http://webdept.fiu.edu/~mirandas/bios1555-ii.htm#Rebiba
- Basilio Rinaudo et al. Il cardinale Scipione Rebiba (1504—1577)… — P. 48-80.
- , Istoria del Concilio di Trento, Book 14, chapter 10.
- Sede Vacante and Conclave of 18 August – 26 December, 1559 (J. P. Adams)
- Там само, P. 121—148.
- Там само, P. 113—117.
Джерела
- Basilio Rinaudo et al. Il cardinale Scipione Rebiba (1504—1577). Vita e azione pastorale di un vescovo riformatore. ― Patti, L'Ascesa, 2007. (італ.) .
Посилання
- Scipione Cardinal Rebiba † [ 31 січня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 31.01.2016) (англ.)
- REBIBA, Scipione (1504—1577) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Cardinals of the Holy Roman Church (дата доступу 31.01.2016) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shipione Rebiba ital Scipione Rebiba 3 lyutogo 1504 San Marko d Aluncio Siciliya 23 lipnya 1577 Rim italijskij kardinal i arhiyepiskop yakij vidigrav vazhlivu rol v genealogiyi yepiskopskih svyachen Katolickoyi cerkvi Shipione RebibaPortret kardinala Shipione Rebibi XVI st Vatikanska bibliotekaGerbSabina Podzho Mirteto Diyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopNarodzhennya 3 lyutogo 1504 1504 02 03 San Marko d Aluncio Provinciya Messina Siciliya Korolivstvo ItaliyaSmert 23 lipnya 1577 1577 07 23 73 roki Rim Papska derzhavaPohovanij San Silvestro al KvirinalyeYep hirotoniya 1528 na yepiskopstvo 14 travnya 1541Posada Velikij InkvizitorProgoloshenij 20 grudnya 1555Priznachenij 16 bereznya 1541Papoyu Pavlom IV Shipione Rebiba u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v San Marko d Aluncio v sim yi Francheska i Antoniyi Luchiyi Filindzheri Vivchav pravo i bogoslov ya v Palermo Otrimav nizhchi j vishi svyachennya v 1524 1528 rokah V 1536 1537 rokah pereyihav do Rimu i vstupiv na sluzhbu do kardinala Dzhan P yetro Karafi u toj chas yepiskopa K yeti 16 bereznya 1541 roku priznachenij yepiskopom pomichnikom K yeti otrimav titulyarnu yepiskopsku katedru Amikliyi lat Amyclaeensis 27 lipnya 1551 roku kardinal Dzhan P yetro Karafa zrobiv jogo svoyim vikariyem u Neapoli a 12 zhovtnya togo zh roku Rebiba otrimav nominaciyu na yepiskopsku katedru Mottoli 23 travnya 1555 roku kardinal Karafa buv obranij papoyu pid imenem Pavlo IV i 5 lyutogo 1555 roku zaklikav Rebibu z Neapolya i priznachiv jogo Gubernatorom Rimu Kardinal z 20 grudnya 1555 roku Z 13 kvitnya 1556 roku arhiyepiskop Pizi i papskij legat pri imperatorovi Karlovi V ta ispanskomu korolevi Filipovi II Kardinalska pechatka Shipione Rebibi bl 1556 Pislya smerti Pavla IV v 1559 na papu buv obranij kardinal Medichi z imenem Pij IV i dlya kardinala Shipione Rebibi nastav vazhkij period yakij trivav uprodovzh usogo pontifikatu Piya IV Jogo bulo vplutano v rizni nepriyemni istoriyi pov yazani z rodinoyu Karafa i nespravedlivo zasudzheno j uv yazneno v Zamku Svyatogo Angela majzhe cilij rik trivalo slidstvo i azh todi jogo viznali nevinnim i vidpustili Pislya cogo vin zriksya vsih privileyiv i tituliv i provadiv osobiste zhittya azh poki pislya smerti Piya IV 7 sichnya 1566 ne buv obranij jogo tovarish Mikele Gisliyeri Pij V Novij papa povernuv Rebibi vsi obov yazki i nadav jomu kardinalskij titul baziliki Santa Anastasiya i cerkvi Sant Andzhelo in Peskeriya 1566 yakij mav do 1570 r koli otrimav titul kardinala svyashenika baziliki Santa Mariya in Trastevere V 1573 roci pidvishenij do gidnosti kardinala yepiskopa i nominovanij na suburbikarnu yeparhiyu Albano a nastupnogo roku na inshu suburbikarnu yeparhiyu Sabini Podzho Mirteto Buv takozh yepiskopom Troyi i titulyarnim latinskim patriarhom Konstantinopolya 1565 1573 Papa Grigorij HIII 8 kvitnya 1573 roku imenuvav jogo Velikim Inkvizitorom Cerkvi Pomer u Rimi 23 lipnya 1577 roku v 73 richnomu vici Pohovanij v cerkvi Svyatogo Silvestra al Kvirinale Konklavi Kardinal Shipione Rebiba brav uchast u troh konklavah 1559 yakij obrav Piya IV 1565 1566 yakij obrav Piya V 1572 yakij obrav Grigoriya XIIIRol v apostolskomu peredani Jmovirno sho samogo Rebibu visvyativ na yepiskopa kardinal Dzhan P yetro Karafa majbutnij papa Pavlo IV prote dokumentalnih svidchen pro ce ne zbereglosya Sam Rebiba visvyativ na yepiskopiv kilkoh osib vklyuchayuchi Yuliya Antoniya Santorio do yakogo shodilo apostolske spadkoyemstvo P yetro Franchesko Orsini de Gravina papi Benedikta XIII pontifikat 1724 1730 Toj u svoyu chergu visvyativ ne menshe 139 yepiskopiv na rizni vazhlivi katedri Yevropi i Novogo Svitu bagato z yakih tezh povisvyachuvali bagatoh yepiskopiv Takim chinom genealogiya yepiskopskih svyachen priblizno 95 z blizko 5500 suchasnih yepiskopiv Katolickoyi Cerkvi shodit do Benedikta XIII a cherez nogo do kardinala Rebibi na yakomu dokumentalno pidtverdzheni vidomosti obrivayutsya Primitkihttp webdept fiu edu mirandas bios1555 ii htm Rebiba Basilio Rinaudo et al Il cardinale Scipione Rebiba 1504 1577 P 48 80 Istoria del Concilio di Trento Book 14 chapter 10 Sede Vacante and Conclave of 18 August 26 December 1559 J P Adams Tam samo P 121 148 Tam samo P 113 117 DzherelaBasilio Rinaudo et al Il cardinale Scipione Rebiba 1504 1577 Vita e azione pastorale di un vescovo riformatore Patti L Ascesa 2007 ital ISBN 978 88 903039 0 6 PosilannyaScipione Cardinal Rebiba 31 sichnya 2016 u Wayback Machine The Hierarchy of the Catholic Church data dostupu 31 01 2016 angl REBIBA Scipione 1504 1577 3 bereznya 2016 u Wayback Machine The Cardinals of the Holy Roman Church data dostupu 31 01 2016 angl