Штефан Катарджиу

Штефан Катарджиу (*1789 рік — †2 вересня 1866 рік) — господар (каймакам) Молдовського князівства (жовтень 1858 року).

Штефан Катарджиу Ștefan Catargiu
Штефан Катарджиу
Прапор Господар Молдовського князівства
жовтень 1858 — 20 жовтня 1858
Попередник:	Ніколае Воґоріде
Спадкоємець:	Ян Кантакузіно
Народження:	1789(1789) Молдовське князівство
Смерть:	2 вересня 1866(1866-09-02) Румунія
Батько:	Constantin|Apostol Catargiu, steward of Moldavia^[d]^[1]
Мати:	^d^[1]
Діти:	Ніколае Калімакі-Катарджіу і ^d^[1]

Біографія

Представник молдовського боярського роду Катарджиу, володів маєтком Тупілац (сучасний жудець Нямц в Румунії).

Під час правління господаря Молдови Михаїла Стурдза Штефан Катарджиу в 1838 році отримав посаду ворника (губернатора), в 1843 році став «великим логофетом» (канцлером і міністром юстиції).

У 1857 році приєднався до проекту об'єднання Молдовського і Валашського князівств в єдину державу.

У жовтні 1858 року Штефан Катарджиу став одним з трьох каймакамів, які керували Молдовським князівством після відсторонення від влади Ніколае Воґоріде . Він виступив проти об'єднання Молдови та Валахії в єдину Румунську державу, намагався саботувати засідання каймакамів, відмовився від співпраці зі своїми колегами, щоб довести країну до політичної кризи. Користувався підтримкою Австрії і Туреччини.

Однак каймаками Василе Стурдза і Анастасіе Пану, співправителі Штефана Катарджиу, підтримувані іншими європейськими країнами, особливо Францією, через кілька тижнів зняли його з займаної посади. На місце Штефана Катарджиу був призначений Ян Кантакузіно, прихильник створення об'єднання Дунайських князівств.

Штефан Катарджиу помер 2 вересня 1866 року і був похований в церкві села Тупілац.

Джерела

• Stelian Neagoe Istoria guvernelor României Editura Machiavelli, 1999.

1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326