Павло Карлович Штернберг (рос. Павел Карлович Штернберг; 2 квітня 1865 — 1 лютого 1920) — російський астроном і революційний діяч.
Штернберг Павло Карлович | |
---|---|
Народився | 2 квітня 1865 Орел, Російська імперія[1] |
Помер | 1 лютого 1920[1] (54 роки) Москва, Російська СФРР[1] |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія Російська республіка Російська СФРР |
Діяльність | астроном |
Галузь | астрономія[2] |
Alma mater | d |
Науковий ступінь | доктор природничих наук |
Науковий керівник | Бредіхін Федір Олександрович |
Знання мов | російська[2] |
Заклад | МДУ і d |
Партія | КПРС |
|
Родився в Орлі. У 1887 закінчив Московський університет і був призначений асистентом обсерваторії університету. З 1890 — приват-доцент університету і одночасно астроном-спостерігач , з 1914 — професор Московського університету, в 1916—1917 — директор Московської обсерваторії. У 1899—1900 очолював Комісію з розробки програми з астрономії для середніх навчальних закладів.
Після революції 1905 включився в підпільну боротьбу Московської більшовицької організації, за завданням якої у 1907 зняв детальний план Москви для майбутнього повстання. Був обраний гласним Московської міської думи за більшовицьким списком. У 1917 Штернберг керував бойовими діями революційних сил Замоскворецкого району. У 1918 очолив Відділ вищої школи Народного комісаріату освіти. З 1919 — член РВС Східного фронту.
Поряд з революційно-політичною роботою не припиняв наукової та педагогічної діяльності. Наукові роботи присвячені обертальному руху Землі, фотографічній астрономії, гравіметрії. За свої гравіметричні визначення в ряді пунктів європейської частини Росії з отримав медаль Російського географічного товариства. У 1892—1903 виконав капітальне дослідження «Широта Московської обсерваторії у зв'язку з рухом полюсів». Фотографічні спостереження подвійних зірок, які проводив Штернберг, були одними з перших в науці суворо розробленими спробами використання фотографічних методів для точних вимірювань взаємного положення зоряних пар. Отримані ним сотні фотознімків подвійних зірок та інших об'єктів служать і до теперішнього часу хорошим матеріалом для спеціальних досліджень.
Останній і найбільш напружений рік життя Штернберг провів у лавах Червоної Армії. У листопаді-грудні 1919 він брав участь у керівництві бойовими операціями 3-ї і 5-ї армій Східного фронту з оволодіння Омськом. При форсуванні Іртиша Штернберг важко захворів. Він був доставлений до Москви, де помер в ніч з 31 січня на 1 лютого 1920. Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.
Ім'я Павлі Штернберга носить Державний астрономічний інститут Московського університету та один з астероїдів.
Примітки
- Штернберг Павел Карлович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Штернберг Павел Карлович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shternberg Pavlo Karlovich Shternberg ros Pavel Karlovich Shternberg 2 kvitnya 1865 18650402 1 lyutogo 1920 rosijskij astronom i revolyucijnij diyach Shternberg Pavlo KarlovichNarodivsya2 kvitnya 1865 1865 04 02 Orel Rosijska imperiya 1 Pomer1 lyutogo 1920 1920 02 01 1 54 roki Moskva Rosijska SFRR 1 PohovannyaVagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRRDiyalnistastronomGaluzastronomiya 2 Alma materdNaukovij stupindoktor prirodnichih naukNaukovij kerivnikBredihin Fedir OleksandrovichZnannya movrosijska 2 ZakladMDU i dPartiyaKPRS Mediafajli u Vikishovishi Rodivsya v Orli U 1887 zakinchiv Moskovskij universitet i buv priznachenij asistentom observatoriyi universitetu Z 1890 privat docent universitetu i odnochasno astronom sposterigach z 1914 profesor Moskovskogo universitetu v 1916 1917 direktor Moskovskoyi observatoriyi U 1899 1900 ocholyuvav Komisiyu z rozrobki programi z astronomiyi dlya serednih navchalnih zakladiv Pislya revolyuciyi 1905 vklyuchivsya v pidpilnu borotbu Moskovskoyi bilshovickoyi organizaciyi za zavdannyam yakoyi u 1907 znyav detalnij plan Moskvi dlya majbutnogo povstannya Buv obranij glasnim Moskovskoyi miskoyi dumi za bilshovickim spiskom U 1917 Shternberg keruvav bojovimi diyami revolyucijnih sil Zamoskvoreckogo rajonu U 1918 ocholiv Viddil vishoyi shkoli Narodnogo komisariatu osviti Z 1919 chlen RVS Shidnogo frontu Poryad z revolyucijno politichnoyu robotoyu ne pripinyav naukovoyi ta pedagogichnoyi diyalnosti Naukovi roboti prisvyacheni obertalnomu ruhu Zemli fotografichnij astronomiyi gravimetriyi Za svoyi gravimetrichni viznachennya v ryadi punktiv yevropejskoyi chastini Rosiyi z otrimav medal Rosijskogo geografichnogo tovaristva U 1892 1903 vikonav kapitalne doslidzhennya Shirota Moskovskoyi observatoriyi u zv yazku z ruhom polyusiv Fotografichni sposterezhennya podvijnih zirok yaki provodiv Shternberg buli odnimi z pershih v nauci suvoro rozroblenimi sprobami vikoristannya fotografichnih metodiv dlya tochnih vimiryuvan vzayemnogo polozhennya zoryanih par Otrimani nim sotni fotoznimkiv podvijnih zirok ta inshih ob yektiv sluzhat i do teperishnogo chasu horoshim materialom dlya specialnih doslidzhen Ostannij i najbilsh napruzhenij rik zhittya Shternberg proviv u lavah Chervonoyi Armiyi U listopadi grudni 1919 vin brav uchast u kerivnictvi bojovimi operaciyami 3 yi i 5 yi armij Shidnogo frontu z ovolodinnya Omskom Pri forsuvanni Irtisha Shternberg vazhko zahvoriv Vin buv dostavlenij do Moskvi de pomer v nich z 31 sichnya na 1 lyutogo 1920 Pohovanij na Vagankovskomu kladovishi v Moskvi Im ya Pavli Shternberga nosit Derzhavnij astronomichnij institut Moskovskogo universitetu ta odin z asteroyidiv PrimitkiShternberg Pavel Karlovich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Shternberg Pavel Karlovich Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros