Шталюппененська трагедія літературна історія про убивство 10 тисяч полонянок радянським спецпідрозділом СМЕРШ під час Др

Шталюппененська трагедія — літературна історія про убивство 10 тисяч полонянок радянським спецпідрозділом СМЕРШ під час Другої світової війни у квітні 1945 року, поблизу міста Шталюппенен (нині Нестеров, Росія). Історія описана в повісті «Три тополі» (1993). У Луцьку встановлений пам'ятник «Розстріляним дівчатам» на пам'ять імовірним жертвам цієї трагедії.

Шталюппененська трагедія
Пам'ятник «Розстріляним дівчатам» у Луцьку
Країна	СРСР
Адміністративна одиниця	Луцьк^[1]
Місце розташування	Нестеров
Дата й час	квітень 1945

Шталюппененська трагедія у Вікісховищі

Координати: 50°43′52″ пн. ш. 25°18′15″ сх. д. / 50.73118600002777612° пн. ш. 25.304271000028° сх. д.

Опис у повісті «Три тополі»

У історичній повісті сержант зі СМЕРШу Петро Колос розповідає військовослужбовцю Миколі Дужці про те, як службою спецпідрозділу СМЕРШ 3-го Білоруського фронту було вивезено із концтабору міста 10 тисяч ні в чому не винних полонянок, з яких 70 % становили українки, решта білоруски і полячки, яких сюди етапували для фільтрації з різних таборів, де вони були на примусових роботах. Їх усіх у прилеглому лісі стратили протягом п'яти днів.

Аби приховати злочин, «смершівці» розстріляли на цьому ж місці 40 «есесівців» та встановили німецький кулемет, насипавши скрізь стріляних гільз від німецьких набоїв. Однак згодом Петро Колос та солдат Іван Мельник, що були учасниками екзекуції, розповіли страшну правду про злочин.

У 2020 році Добко дописує другу частину повісті, де планує розказати про долю дівчини, яка врятувалася з цього смертельного табору.

Напис на пам'ятнику «розстріляним дівчатам» у Луцьку

Пам'ять

У 1996 році був зведений пам'ятник жертвам розстрілу в Луцьку, у парку по вулиці Потебні. Перебуває на обліку в Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Волинської області (пам'ятки архітектури, історії, монументального мистецтва) під назвою «Пам'ятник „Розстріляним дівчатам“ (Шталюппененська трагедія), квітень 1945 р.».

Примітки

Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
Будівничий, поет, патріот — «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Василь Федчук (10 вересня 2020). Шталюппененська трагедія квітня 1945-го... Газета «День». Процитовано 15 жовтня 2020.
Наталія Кравчук (11 травня 2020). Радянські «визволителі» розстріляли 10 тисяч полонянок. Високий Замок. Процитовано 15 жовтня 2020.
Шталюппененська трагедія – як совєти розстріляли у таборі 10 тисяч полонених дівчат. https://uaua.top/. Процитовано 30 жовтня 2020.
Пам'ятники міста. http://culture-lutsk.org.ua/. Процитовано 30 жовтня 2020.
Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Волинської області (пам’ятки архітектури, історії, монументального мистецтва). https://www.google.com/. Процитовано 30 жовтня 2020.

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q63144794"_data-entity-id="Q28563569">[https://heritage.toolforge.org/api/api.php?action=search&format=json&srcountry=ua&srlanguage=uk&srid=07-101-0145_Wiki_Loves_Monuments_monuments_database]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2023.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q28563569]][[d:Track:Q4580425]]</div>-1] Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425

[2] Будівничий, поет, патріот — «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета

[3] Василь Федчук (10 вересня 2020). Шталюппененська трагедія квітня 1945-го... Газета «День». Процитовано 15 жовтня 2020.

[4] Наталія Кравчук (11 травня 2020). Радянські «визволителі» розстріляли 10 тисяч полонянок. Високий Замок. Процитовано 15 жовтня 2020.

[5] Шталюппененська трагедія – як совєти розстріляли у таборі 10 тисяч полонених дівчат. https://uaua.top/. Процитовано 30 жовтня 2020.

[6] Пам'ятники міста. http://culture-lutsk.org.ua/. Процитовано 30 жовтня 2020.

[7] Перелік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Волинської області (пам’ятки архітектури, історії, монументального мистецтва). https://www.google.com/. Процитовано 30 жовтня 2020.

[1]