Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Семенович Шпінель (4 жовтня 1911, Біла Церква — 24 червня 2011, Москва) — радянський та російський фізик-ядерник, винахідник центрифужного методу поділу ізотопів урану, професор фізичного факультету МДУ, заслужений діяч науки Російської Федерації (1992), начальник лабораторії НДІ ядерної фізики імені Д. В. Скобєльцина МДУ.
| Шпінель Володимир Семенович | |
|---|---|
| Народився | 4 (17) жовтня 1911 Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 червня 2011 (99 років) Москва, Росія |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | механіко-математичний факультет Київського національного університету |
| Заклад | ННЦ ХФТІ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився в сім'ї банківського службовця (згодом бухгалтера в друкарні) Симона Соломоновича Шпінеля, мати Хана Пейсахівна (1883—1965).
У 1922 році сім'я переїхала до Києва, у 1928 році помер батько. У 1927 році Володимир Семенович закінчив трудову школу і вступив до Київської гідромеліоративної школи, яку закінчив у 1930 році, після закінчення якої працював у різних меліоративних службах. У 1931 році вступив на фізико-математичний факультет Київського університету, який закінчив у 1936 році як фізик-експериментатор. Навчання поєднував із роботою в Державному гідрометеорологічному інституті. У 1936—1939 роках навчався в Харкові в аспірантурі Українського фізико-технічного інституту під керівництвом професора Ф. Ф. Ланге. Дисертацію захистив в 1940 році і був зарахований науковим співробітником в лабораторію ударних напруг, яка пізніше увійшла до складу УФТІ. У роки німецько-радянської війни УФТІ був евакуйований в Алма-Ату, де Володимир Семенович виконував ряд практичних робіт для кольорової металургії та читав лекції з ядерної фізики в університеті.
Із квітня 1944 року переведений старшим науковим співробітником в Інститут теоретичної геофізики АН СРСР у Москві. Одночасно на запрошення Д. В. Скобєльцина працював на кафедрі атомного ядра фізичного факультету МДУ з червня 1945 року на постійній основі. Із моменту організації 2-го НДФІ при МДУ, згодом НДІ ядерної фізики — старший науковий співробітник. Один із організаторів лабораторії ядерної спектроскопії в цьому інституті, якою керував із 1952 року.
У 1986 році за віком він залишив керівництво лабораторії, але продовжив роботу на посаді головного наукового співробітника до кінця своїх днів. Незважаючи на вік, регулярно публікував нові наукові результати. Остання стаття опублікована в 2010 році в журналі Physica С, без співавторів, на 99-му році життя.
Помер, трохи не доживши до 100-річного ювілею. Похований у Москві на Востряковському кладовищі.
Наукові результати
Під час навчання в аспірантурі в 1937 році в співавторстві зі своїм керівником Ф. Ф. Ланге і Г. Кон-Петерсом Володимир Семенович побудував оригінальний імпульсний прискорювач електронів на 5 МеВ, таким чином отримавши вперше потужне імпульсне джерело гальмівного випромінювання і джерело фотонейтронів із Берилію з інтенсивністю в імпульсі, еквівалентною 1 г радій- берилієвого джерела нейтронів.
Із використанням цього прискорювача почалися дослідження штучної радіоактивності. Виконувався пошук короткоживучих ізомерних станів ядер, збудження ядер гамма-квантами і електронами. Відпрацьовувалися радіохімічні методи виділення радіоактивних ізотопів. У 1940 році В. С. Шпінель одним із перших спостерігав збудження ядерної ізомерії гальмівним випромінюванням, що мало істотне значення для вивчення електромагнітних властивостей ядер.
У 1940 році В. Шпінель захистив кандидатську дисертацію за темою «Імпульсний генератор на 5 МВ і розрядна трубка на 4 МВ».
За його участю винайдені одні з перших в світі центрифуг для збагачення урану.
Праці
- Резонанс гамма-лучей в кристаллах. — М., 1969.
Нагороди
- медаль «За трудову доблесть» (1951)
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1990)
- медаль «Ветеран праці» (1985)
- медаль «Радянсько-Китайська дружба» (1957) (КНР)
- звання «Заслужений діяч науки Російської Федерації» (31 грудня 1992 р) — За заслуги в науковій діяльності
- у 1994-96 роках — отримував державну наукову стипендію для видатних вчених Росії.
Примітки
- Могила В. С. Шпинеля
- Атомный проект СССР: документы и материалы Т. 1. 1938—1945. Часть 1 М-во Рос. Федерации по атом. энергии; Рос. акад. наук (страница 196). Электронная библиотека «История Росатома» (Государственная корпорация по атомной энергии «Росатом»). Наука. Физматлит. 1998.
Література
- Московская энциклопедия. Том 1: Лица Москвы. Книга 6: А-Я. Дополнения. — М.: ОАО «Московские учебники», 2014
- Краткая биография Владимира Семёновича Шпинеля / Л. Д. Блохинцев, А. Н. Грум-Гржимайло. // Основоположники. Они создали наш институт. НИИ ядерной физики им. Д. В. Скобельцына МГУ им. М. В. Ломоносова. М., 2016.
- О нём // Летопись МГУ.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Semenovich Shpinel 4 zhovtnya 1911 Bila Cerkva 24 chervnya 2011 Moskva radyanskij ta rosijskij fizik yadernik vinahidnik centrifuzhnogo metodu podilu izotopiv uranu profesor fizichnogo fakultetu MDU zasluzhenij diyach nauki Rosijskoyi Federaciyi 1992 nachalnik laboratoriyi NDI yadernoyi fiziki imeni D V Skobyelcina MDU Shpinel Volodimir SemenovichNarodivsya4 17 zhovtnya 1911 Bila Cerkva Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 chervnya 2011 2011 06 24 99 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaVostryakovskij cvintarDiyalnistfizikAlma matermehaniko matematichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetuZakladNNC HFTINaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shpinel BiografiyaNarodivsya v sim yi bankivskogo sluzhbovcya zgodom buhgaltera v drukarni Simona Solomonovicha Shpinelya mati Hana Pejsahivna 1883 1965 U 1922 roci sim ya pereyihala do Kiyeva u 1928 roci pomer batko U 1927 roci Volodimir Semenovich zakinchiv trudovu shkolu i vstupiv do Kiyivskoyi gidromeliorativnoyi shkoli yaku zakinchiv u 1930 roci pislya zakinchennya yakoyi pracyuvav u riznih meliorativnih sluzhbah U 1931 roci vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Kiyivskogo universitetu yakij zakinchiv u 1936 roci yak fizik eksperimentator Navchannya poyednuvav iz robotoyu v Derzhavnomu gidrometeorologichnomu instituti U 1936 1939 rokah navchavsya v Harkovi v aspiranturi Ukrayinskogo fiziko tehnichnogo institutu pid kerivnictvom profesora F F Lange Disertaciyu zahistiv v 1940 roci i buv zarahovanij naukovim spivrobitnikom v laboratoriyu udarnih naprug yaka piznishe uvijshla do skladu UFTI U roki nimecko radyanskoyi vijni UFTI buv evakujovanij v Alma Atu de Volodimir Semenovich vikonuvav ryad praktichnih robit dlya kolorovoyi metalurgiyi ta chitav lekciyi z yadernoyi fiziki v universiteti Iz kvitnya 1944 roku perevedenij starshim naukovim spivrobitnikom v Institut teoretichnoyi geofiziki AN SRSR u Moskvi Odnochasno na zaproshennya D V Skobyelcina pracyuvav na kafedri atomnogo yadra fizichnogo fakultetu MDU z chervnya 1945 roku na postijnij osnovi Iz momentu organizaciyi 2 go NDFI pri MDU zgodom NDI yadernoyi fiziki starshij naukovij spivrobitnik Odin iz organizatoriv laboratoriyi yadernoyi spektroskopiyi v comu instituti yakoyu keruvav iz 1952 roku U 1986 roci za vikom vin zalishiv kerivnictvo laboratoriyi ale prodovzhiv robotu na posadi golovnogo naukovogo spivrobitnika do kincya svoyih dniv Nezvazhayuchi na vik regulyarno publikuvav novi naukovi rezultati Ostannya stattya opublikovana v 2010 roci v zhurnali Physica S bez spivavtoriv na 99 mu roci zhittya Pomer trohi ne dozhivshi do 100 richnogo yuvileyu Pohovanij u Moskvi na Vostryakovskomu kladovishi Naukovi rezultatiPid chas navchannya v aspiranturi v 1937 roci v spivavtorstvi zi svoyim kerivnikom F F Lange i G Kon Petersom Volodimir Semenovich pobuduvav originalnij impulsnij priskoryuvach elektroniv na 5 MeV takim chinom otrimavshi vpershe potuzhne impulsne dzherelo galmivnogo viprominyuvannya i dzherelo fotonejtroniv iz Beriliyu z intensivnistyu v impulsi ekvivalentnoyu 1 g radij beriliyevogo dzherela nejtroniv Iz vikoristannyam cogo priskoryuvacha pochalisya doslidzhennya shtuchnoyi radioaktivnosti Vikonuvavsya poshuk korotkozhivuchih izomernih staniv yader zbudzhennya yader gamma kvantami i elektronami Vidpracovuvalisya radiohimichni metodi vidilennya radioaktivnih izotopiv U 1940 roci V S Shpinel odnim iz pershih sposterigav zbudzhennya yadernoyi izomeriyi galmivnim viprominyuvannyam sho malo istotne znachennya dlya vivchennya elektromagnitnih vlastivostej yader U 1940 roci V Shpinel zahistiv kandidatsku disertaciyu za temoyu Impulsnij generator na 5 MV i rozryadna trubka na 4 MV Za jogo uchastyu vinajdeni odni z pershih v sviti centrifug dlya zbagachennya uranu PraciRezonans gamma luchej v kristallah M 1969 Nagorodimedal Za trudovu doblest 1951 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1990 medal Veteran praci 1985 medal Radyansko Kitajska druzhba 1957 KNR zvannya Zasluzhenij diyach nauki Rosijskoyi Federaciyi 31 grudnya 1992 r Za zaslugi v naukovij diyalnosti u 1994 96 rokah otrimuvav derzhavnu naukovu stipendiyu dlya vidatnih vchenih Rosiyi PrimitkiMogila V S Shpinelya Atomnyj proekt SSSR dokumenty i materialy T 1 1938 1945 Chast 1 M vo Ros Federacii po atom energii Ros akad nauk stranica 196 Elektronnaya biblioteka Istoriya Rosatoma Gosudarstvennaya korporaciya po atomnoj energii Rosatom Nauka Fizmatlit 1998 LiteraturaMoskovskaya enciklopediya Tom 1 Lica Moskvy Kniga 6 A Ya Dopolneniya M OAO Moskovskie uchebniki 2014 Kratkaya biografiya Vladimira Semyonovicha Shpinelya L D Blohincev A N Grum Grzhimajlo Osnovopolozhniki Oni sozdali nash institut NII yadernoj fiziki im D V Skobelcyna MGU im M V Lomonosova M 2016 ISBN 978 5 98227 999 6 O nyom Letopis MGU ros