Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Га нна Миха йлівна Шовкопля с 11 травня 1920 19200511 Київ 28 вересня 2001 Київ українська та радянська вчена археолог м

Шовкопляс Ганна Михайлівна

Га́нна Миха́йлівна Шовкопля́с (11 травня 1920(19200511), Київ — 28 вересня 2001, Київ) — українська та радянська вчена-археолог, музеєзнавець. Дослідниця унікальної пам'ятки давніх та ранньосередньовічних слов'ян на території Києва (Оболонь). У верхів'ї річки Почайни у 1964—1974 рр. під її керівництвом було знайдено та досліджено найбільше за площею і щільності забудови (25 тис. кв.м., 66 жител), унікальне по розташуванню жител (трьома витягнутими овалами) поселення зарубинецької археологічної культури, що безперервно існувало з II століття до н. е. до сер. II ст. нашої ери, а потім, як поселення празької археологічної культури існувало до VI ст. н. е..

Ганна Шовкопляс
image
Народилася11 травня 1920(1920-05-11)
Київ
Померла28 вересня 2001(2001-09-28) (81 рік)
Київ
Країнаimage СРСР → image Україна
Діяльністьархеолог
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузьархеологія, музеєзнавство
ЗакладНаціональний музей історії України
Вчене званняпровідний науковий співробітник
Відома завдяки:давньослов'янське поселення на Почайні
У шлюбі зШовкопляс Іван Гаврилович
ДітиШовкопляс Тетяна Іванівна, засновник ГР Почайна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шовкопляс.

Життєпис

Народилась 11 травня 1920 року у Києві в сім'ї службовця. Впродовж 1927—1937 років навчалась у київській середній школі № 95. У 1937 році Ганна Михайлівна Василенко вступила на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, якій закінчила у 1944 році.

Після закінчення навчання вона прийшла на роботу в Державний історичний музей, де й працювала до останніх своїх днів. За 57 років Ганна Михайлівна пройшла шлях від [en] відділу «Київської Русі» до завідувача відділу археологічних фондів, проживши в музеї і разом з музеєм цікаве і насичене подіями життя. У тяжкі повоєнні роки вона разом з іншими співробітниками розбирала археологічні колекції, вивезені під час окупації до Німеччини, які у 1947 році були повернуті до Києва, брала участь у відбудові експозиції музею.

Окрім фондової роботи, протягом багатьох років Ганна Михайлівна читала цікаві та змістовні лекції для фахівців та широкого загалу, проводила екскурсії в експозиції музею та до історичних місць України. Вона брала участь у побудові нових музейних експозицій, була одним з авторів таких виставок, як «1500-річчя Києва», «З історії символіки України», «З історії кераміки» та ін.

image
Український вчена — археолог

Ганна Михайлівна була активним учасником багатьох археологічних експедицій з дослідження давніх пам'яток на території України, зокрема, вона працювала на розкопках поселень у (Луці-Врубловецькій) на Дністрі, (Пеньківці) на Тясмині, а також в експедиції «Великий Київ». В 1945 році брала участь в Пороській археологічній експедиції. У 1950—1960-х роках разом з своїм чоловіком, відомим вченим Шовкоплясом Іваном Гавриловичем, брала участь у розкопках Мізинської та (Добраничівської) палеолітичних стоянок.

Протягом 1965—1974 років Ганна Михайлівна очолювала велику експедицію Державного історичного музею та Київської міської організації Товариства охорони пам'яток історії та культури з дослідження поселення (Луг 4). Завдяки широким розкопкам ця унікальна пам'ятка до нашого часу залишається найбільшим розкопаним поселенням зарубинецької археологічної культури рубіжу нашої ери, до якої належить переважна більшість з 64 досліджених жител та 918 господарських ям. Значний науковий інтерес становлять також кілька жител празької культури V—VI ст. — часів появи слов'ян на історичній арені. Повне видання матеріалів досліджень ще чекає свого часу, однак величезна колекція матеріалів з Оболоні в цілковитому порядку зберігається у фондах музею, що дозволяє завершити її опрацювання.

В останні роки Ганна Михайлівна займала посаду провідного наукового співробітника відділу археологічних фондів. У зв'язку з підготовкою до 100-річного ювілею з часу заснування музею, вона здійснила велику роботу з вивчення архівних матеріалів, пов'язаних з історією музею, його фундаторів та співробітників.

Праці

Підготувала ряд публікацій, присвячених засновникам музею та видатним археологам, чиї імена багато років замовчувались, зокрема В. В. Хвойці, Б. І. та В. Н. Ханенкам, Терещенкам, О. О. Бобринському, С. А. Мазаракі, В. В. Антоновичу, К. М. Мельник-Антонович, О. Н. Оглобліну, С. С. Магурі, Т. М. Мовчанівському та ін.

  • Шовкопляс Ганна Михайлівна, За покликом серця: Пам'ятки історії та культури в житті і творчості Т. Г. Шевченка / Г. М. Шовкопляс, І. Г. Шовкопляс ; відп. ред. В. С. Бородін ; ред. А. Г. Пеккер ; оформ. худ. Л. В. Демчишин. — К.: Наукова думка, 1990. — 168 с. : іл. — Бібліогр.: с.152-160. — .
  • Шовкопляс Ганна Михайлівна (1920—2001). Сильвестр Сильвестрович Магура // Археологія. 1992. Вип. 2. — С.109-115.

Джерела

  • Ковтанюк Н. Г., Шовкопляс Ганна Михайлівна (11 травня 1920—2001). Сторінки історії музею, 20-50-ті роки ХХ ст. // Національний музей історії України: Його фундатори та колекції. К., 1999.
  • Строкова Л. В., Терпиловский Р. В., Ганна Михайлівна Шовкопляс: 1920—2001 // Киевский Альбом. — Вып.2. — 2002. — С.78-79.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ga nna Miha jlivna Shovkoplya s 11 travnya 1920 19200511 Kiyiv 28 veresnya 2001 Kiyiv ukrayinska ta radyanska vchena arheolog muzeyeznavec Doslidnicya unikalnoyi pam yatki davnih ta rannoserednovichnih slov yan na teritoriyi Kiyeva Obolon U verhiv yi richki Pochajni u 1964 1974 rr pid yiyi kerivnictvom bulo znajdeno ta doslidzheno najbilshe za plosheyu i shilnosti zabudovi 25 tis kv m 66 zhitel unikalne po roztashuvannyu zhitel troma vityagnutimi ovalami poselennya zarubineckoyi arheologichnoyi kulturi sho bezperervno isnuvalo z II stolittya do n e do ser II st nashoyi eri a potim yak poselennya prazkoyi arheologichnoyi kulturi isnuvalo do VI st n e Ganna ShovkoplyasNarodilasya11 travnya 1920 1920 05 11 KiyivPomerla28 veresnya 2001 2001 09 28 81 rik KiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistarheologAlma materKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluzarheologiya muzeyeznavstvoZakladNacionalnij muzej istoriyi UkrayiniVchene zvannyaprovidnij naukovij spivrobitnikVidoma zavdyaki davnoslov yanske poselennya na PochajniU shlyubi zShovkoplyas Ivan GavrilovichDitiShovkoplyas Tetyana Ivanivna zasnovnik GR Pochajna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shovkoplyas ZhittyepisNarodilas 11 travnya 1920 roku u Kiyevi v sim yi sluzhbovcya Vprodovzh 1927 1937 rokiv navchalas u kiyivskij serednij shkoli 95 U 1937 roci Ganna Mihajlivna Vasilenko vstupila na istorichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka yakij zakinchila u 1944 roci Pislya zakinchennya navchannya vona prijshla na robotu v Derzhavnij istorichnij muzej de j pracyuvala do ostannih svoyih dniv Za 57 rokiv Ganna Mihajlivna projshla shlyah vid en viddilu Kiyivskoyi Rusi do zaviduvacha viddilu arheologichnih fondiv prozhivshi v muzeyi i razom z muzeyem cikave i nasichene podiyami zhittya U tyazhki povoyenni roki vona razom z inshimi spivrobitnikami rozbirala arheologichni kolekciyi vivezeni pid chas okupaciyi do Nimechchini yaki u 1947 roci buli povernuti do Kiyeva brala uchast u vidbudovi ekspoziciyi muzeyu Okrim fondovoyi roboti protyagom bagatoh rokiv Ganna Mihajlivna chitala cikavi ta zmistovni lekciyi dlya fahivciv ta shirokogo zagalu provodila ekskursiyi v ekspoziciyi muzeyu ta do istorichnih misc Ukrayini Vona brala uchast u pobudovi novih muzejnih ekspozicij bula odnim z avtoriv takih vistavok yak 1500 richchya Kiyeva Z istoriyi simvoliki Ukrayini Z istoriyi keramiki ta in Ukrayinskij vchena arheolog Ganna Mihajlivna bula aktivnim uchasnikom bagatoh arheologichnih ekspedicij z doslidzhennya davnih pam yatok na teritoriyi Ukrayini zokrema vona pracyuvala na rozkopkah poselen u Luci Vrubloveckij na Dnistri Penkivci na Tyasmini a takozh v ekspediciyi Velikij Kiyiv V 1945 roci brala uchast v Poroskij arheologichnij ekspediciyi U 1950 1960 h rokah razom z svoyim cholovikom vidomim vchenim Shovkoplyasom Ivanom Gavrilovichem brala uchast u rozkopkah Mizinskoyi ta Dobranichivskoyi paleolitichnih stoyanok Protyagom 1965 1974 rokiv Ganna Mihajlivna ocholyuvala veliku ekspediciyu Derzhavnogo istorichnogo muzeyu ta Kiyivskoyi miskoyi organizaciyi Tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi z doslidzhennya poselennya Lug 4 Zavdyaki shirokim rozkopkam cya unikalna pam yatka do nashogo chasu zalishayetsya najbilshim rozkopanim poselennyam zarubineckoyi arheologichnoyi kulturi rubizhu nashoyi eri do yakoyi nalezhit perevazhna bilshist z 64 doslidzhenih zhitel ta 918 gospodarskih yam Znachnij naukovij interes stanovlyat takozh kilka zhitel prazkoyi kulturi V VI st chasiv poyavi slov yan na istorichnij areni Povne vidannya materialiv doslidzhen she chekaye svogo chasu odnak velichezna kolekciya materialiv z Oboloni v cilkovitomu poryadku zberigayetsya u fondah muzeyu sho dozvolyaye zavershiti yiyi opracyuvannya V ostanni roki Ganna Mihajlivna zajmala posadu providnogo naukovogo spivrobitnika viddilu arheologichnih fondiv U zv yazku z pidgotovkoyu do 100 richnogo yuvileyu z chasu zasnuvannya muzeyu vona zdijsnila veliku robotu z vivchennya arhivnih materialiv pov yazanih z istoriyeyu muzeyu jogo fundatoriv ta spivrobitnikiv PraciPidgotuvala ryad publikacij prisvyachenih zasnovnikam muzeyu ta vidatnim arheologam chiyi imena bagato rokiv zamovchuvalis zokrema V V Hvojci B I ta V N Hanenkam Tereshenkam O O Bobrinskomu S A Mazaraki V V Antonovichu K M Melnik Antonovich O N Ogloblinu S S Maguri T M Movchanivskomu ta in Shovkoplyas Ganna Mihajlivna Za poklikom sercya Pam yatki istoriyi ta kulturi v zhitti i tvorchosti T G Shevchenka G M Shovkoplyas I G Shovkoplyas vidp red V S Borodin red A G Pekker oform hud L V Demchishin K Naukova dumka 1990 168 s il Bibliogr s 152 160 ISBN 5 12 001196 9 Shovkoplyas Ganna Mihajlivna 1920 2001 Silvestr Silvestrovich Magura Arheologiya 1992 Vip 2 S 109 115 DzherelaKovtanyuk N G Shovkoplyas Ganna Mihajlivna 11 travnya 1920 2001 Storinki istoriyi muzeyu 20 50 ti roki HH st Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Jogo fundatori ta kolekciyi K 1999 Strokova L V Terpilovskij R V Ganna Mihajlivna Shovkoplyas 1920 2001 Kievskij Albom Vyp 2 2002 S 78 79 PosilannyaAnna Shovkoplyas 6 travnya 2016 u Wayback Machine sajt Inteersnaya Obolon ros Obolon v drevnie vremena 5 travnya 2016 u Wayback Machine My Obolon portal posvyashennyj Obolonskomu rajonu goroda Kieva ros
Топ