Печера Шове (фр. Grotte Chauvet) — печера, що розташована поблизу невеликого міста Валлон-Пон-д'Арк в долині річки Ардеш на Півдні Франції. У печері виявлено понад 300 малюнків із зображеннями тварин. Методом радіовуглецевого датування вік малюнків встановлено між 33 000 та 30 000 років. У цьому випадку наскельний живопис є найдавнішим зразком печерного мистецтва у світі. Сумнівів щодо достовірності малюнків у вчених немає, однак суперечки про датування тривають.
Шове | |
---|---|
Grotte Chauvet | |
Дослідження | |
Рік відкриття | 18 грудня 1994 |
Відвідування | |
Вебсайт | culture.gouv.fr/fr/arcnat/chauvet/fr/ |
Розташування | |
44°23′17″ пн. ш. 4°24′58″ сх. д. / 44.38812190002777669° пн. ш. 4.416140800028° сх. д. | |
Країна | Франція[1] |
Регіон | Валлон-Пон-д'Арк[1] |
Місцевість | біля Валон-Пон-д'Арк, Франція |
Карти розташування | |
| |
Шове у Вікісховищі |
Короткий опис
Печеру відкрив 18 грудня 1994 року . Печера закрита для публічного доступу, оскільки будь-яка помітна зміна вологості повітря може призвести до пошкодження настінного живопису. Право доступу, лише на кілька годин і з дотриманням обмежень, можуть отримати лише деякі археологи. Печера була відрізана від зовнішнього світу з часів льодовикового періоду через падіння скелі перед її входом.
На малюнках в печері зображені волохатий носоріг, тарпан, печерний лев і деякі інші тварини льодовикового періоду. Знайдені в печері кістки переважно належать ведмедям. Залишається нез'ясованою причина надзвичайно великої кількості ведмежих кісток: можливо, жителі печери сповідували культ ведмедя.
2010 року Вернер Герцоґ зняв документальний фільм [en], присвячений загадкам печери та її околиць.
Найдавніші сліди людини
У глибині печери є чимало місць, де збереглися сліди людини, що колись були залишені на вологій глині. Існує припущення про існування в печері слідів собаки, проте ця теза ще не доведена. У одному місці протягом 70 м можна простежити добре збережені сліди дитини. Припускають, що це був восьмирічний хлопчик. За вм'ятинами в печері видно, що через рівні проміжки він бив смолоскипом у стіну, аби збільшити яскравість полум'я. Радіовуглецевий метод визначення віку показав, що сліди були залишені в печері близько 26 000 років тому. Отже, це найдавніші відомі сліди людини, що збереглися до сьогодні. На думку археологів, люди не жили в печері, а перебували в ній нетривалий час.
Відбитки рук
Окрім зображень мамонтів, диких коней та інших тварин, тут є і чимало відбитків рук. , антрополог з Пенсильванського університету, вивчаючи відбитки рук, помітив, що один із них був безсумнівно не чоловічим – його залишила жінка (це вдалося зробити, придивившись до пропорцій долоні та довжини пальців: у чоловіків підмізинний палець довший, ніж указівний, а у жінок – навпаки або ж обидва пальці однакової довжини).
За результатами виявилось, що лише 10 % відбитків рук залишили дорослі чоловіки, 15 % – підлітки, а 75 % (переважну більшість) – жінки. Дослідження, крім того, продемонструвало, що 30 тисяч років тому були набагато виразнішими, ніж сьогодні. «Спершу я думав, що визначити стать власника стародавнього відбитка буде вкрай важко, – пояснює вчений. – Але, заглибившись у роботу, зрозумів, що тілесні відмінності тоді були очевиднішими, ніж зараз».
Галерея
- Тарпани, носороги й тури
- Носоріг
- Гієна
- Сова
Література
- Jean-Marie Chauvet, Éliette Brunel Deschamps, Christian Hillaire, 1995, La Grotte Chauvet à Vallon-Pont-d'Arc, Éd. du Seuil, (фр.)
- Jean Clottes (упор.), 2001, La Grotte Chauvet - l'art des origines, Éd. du Seuil, (фр.)
- Jean Clottes et Marc Azéma, 2005, Les Félins de la grotte Chauvet, Éd. du Seuil. (фр.)
- Bernard Gély et Marc Azéma, 2005, Les Mammouths de la grotte Chauvet, Éd. du Seuil. (фр.)
- Jean-Michel Geneste (sous la dir. de), 2005, Recherches pluridisciplinaires dans la grotte Chauvet, Société préhistorique française / Karstologia, (фр.)
- Sylvie et Gérard Aubriot, 2000, "l'homme de la Combe d'Arc ou le peintre de la Grotte Chauvet", préface de Jean Clottes, édition La Mirandole (фр.)
- John Berger, Jean-Marc Ellalouf, John Robinson, Jean-Jacques Salgon, 2007, Grotte Chauvet – Impressions, Éd. de l’Ibie. (фр.)
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 13 листопада 2013.
- Excerpts from the INORA International Newsletter on Rock Art - no 24 - 1999: "The trail of human footprints at Chauvet Cave in the Pont-d'Arc Valley" by Michel-Alain Garcia [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 6 травня 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шове (печера) |
- The Cave of Chauvet-Pont-d'Arc [ 17 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.), (фр.), (ісп.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechera Shove fr Grotte Chauvet pechera sho roztashovana poblizu nevelikogo mista Vallon Pon d Ark v dolini richki Ardesh na Pivdni Franciyi U pecheri viyavleno ponad 300 malyunkiv iz zobrazhennyami tvarin Metodom radiovuglecevogo datuvannya vik malyunkiv vstanovleno mizh 33 000 ta 30 000 rokiv U comu vipadku naskelnij zhivopis ye najdavnishim zrazkom pechernogo mistectva u sviti Sumniviv shodo dostovirnosti malyunkiv u vchenih nemaye odnak superechki pro datuvannya trivayut ShoveGrotte ChauvetTarpani zobrazhennya na stini pecheri Shove Orinyacka abo Shatelperonska kulturaDoslidzhennyaRik vidkrittya18 grudnya 1994VidviduvannyaVebsajtculture gouv fr fr arcnat chauvet fr Roztashuvannya44 23 17 pn sh 4 24 58 sh d 44 38812190002777669 pn sh 4 416140800028 sh d 44 38812190002777669 4 416140800028Krayina Franciya 1 RegionVallon Pon d Ark 1 Miscevistbilya Valon Pon d Ark FranciyaKarti roztashuvannya Shove u VikishovishiKorotkij opisPecheru vidkriv 18 grudnya 1994 roku Pechera zakrita dlya publichnogo dostupu oskilki bud yaka pomitna zmina vologosti povitrya mozhe prizvesti do poshkodzhennya nastinnogo zhivopisu Pravo dostupu lishe na kilka godin i z dotrimannyam obmezhen mozhut otrimati lishe deyaki arheologi Pechera bula vidrizana vid zovnishnogo svitu z chasiv lodovikovogo periodu cherez padinnya skeli pered yiyi vhodom Na malyunkah v pecheri zobrazheni volohatij nosorig tarpan pechernij lev i deyaki inshi tvarini lodovikovogo periodu Znajdeni v pecheri kistki perevazhno nalezhat vedmedyam Zalishayetsya nez yasovanoyu prichina nadzvichajno velikoyi kilkosti vedmezhih kistok mozhlivo zhiteli pecheri spoviduvali kult vedmedya 2010 roku Verner Gercog znyav dokumentalnij film en prisvyachenij zagadkam pecheri ta yiyi okolic Najdavnishi slidi lyudiniU glibini pecheri ye chimalo misc de zbereglisya slidi lyudini sho kolis buli zalisheni na vologij glini Isnuye pripushennya pro isnuvannya v pecheri slidiv sobaki prote cya teza she ne dovedena U odnomu misci protyagom 70 m mozhna prostezhiti dobre zberezheni slidi ditini Pripuskayut sho ce buv vosmirichnij hlopchik Za vm yatinami v pecheri vidno sho cherez rivni promizhki vin biv smoloskipom u stinu abi zbilshiti yaskravist polum ya Radiovuglecevij metod viznachennya viku pokazav sho slidi buli zalisheni v pecheri blizko 26 000 rokiv tomu Otzhe ce najdavnishi vidomi slidi lyudini sho zbereglisya do sogodni Na dumku arheologiv lyudi ne zhili v pecheri a perebuvali v nij netrivalij chas Vidbitki ruk Okrim zobrazhen mamontiv dikih konej ta inshih tvarin tut ye i chimalo vidbitkiv ruk antropolog z Pensilvanskogo universitetu vivchayuchi vidbitki ruk pomitiv sho odin iz nih buv bezsumnivno ne cholovichim jogo zalishila zhinka ce vdalosya zrobiti pridivivshis do proporcij doloni ta dovzhini palciv u cholovikiv pidmizinnij palec dovshij nizh ukazivnij a u zhinok navpaki abo zh obidva palci odnakovoyi dovzhini Za rezultatami viyavilos sho lishe 10 vidbitkiv ruk zalishili dorosli choloviki 15 pidlitki a 75 perevazhnu bilshist zhinki Doslidzhennya krim togo prodemonstruvalo sho 30 tisyach rokiv tomu buli nabagato viraznishimi nizh sogodni Spershu ya dumav sho viznachiti stat vlasnika starodavnogo vidbitka bude vkraj vazhko poyasnyuye vchenij Ale zaglibivshis u robotu zrozumiv sho tilesni vidminnosti todi buli ochevidnishimi nizh zaraz GalereyaTarpani nosorogi j turi Nosorig Giyena SovaLiteraturaJean Marie Chauvet Eliette Brunel Deschamps Christian Hillaire 1995 La Grotte Chauvet a Vallon Pont d Arc Ed du Seuil ISBN 2 02 025530 8 fr Jean Clottes upor 2001 La Grotte Chauvet l art des origines Ed du Seuil ISBN 2 02 048648 2 fr Jean Clottes et Marc Azema 2005 Les Felins de la grotte Chauvet Ed du Seuil fr Bernard Gely et Marc Azema 2005 Les Mammouths de la grotte Chauvet Ed du Seuil fr Jean Michel Geneste sous la dir de 2005 Recherches pluridisciplinaires dans la grotte Chauvet Societe prehistorique francaise Karstologia ISBN 2 913745 21 0 fr Sylvie et Gerard Aubriot 2000 l homme de la Combe d Arc ou le peintre de la Grotte Chauvet preface de Jean Clottes edition La Mirandole ISBN 2 909282 64 3 fr John Berger Jean Marc Ellalouf John Robinson Jean Jacques Salgon 2007 Grotte Chauvet Impressions Ed de l Ibie ISBN 978 2 9509918 9 8 fr Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2008 Procitovano 13 listopada 2013 Excerpts from the INORA International Newsletter on Rock Art no 24 1999 The trail of human footprints at Chauvet Cave in the Pont d Arc Valley by Michel Alain Garcia 19 travnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 lipnya 2014 Procitovano 6 travnya 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shove pechera The Cave of Chauvet Pont d Arc 17 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl fr isp angl