Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2014) |
Шмушкевич Михайло Юрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 11 листопада 1913 Ржищів | |||
Помер | 2003 | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |||
Мова творів | російська | |||
| ||||
Шмушкевич Михайло Юрійович (11 листопада 1913, м. Ржищів — 2003) — український письменник.
Біографія
Народовся у робітничій сім'ї. Після закінчення місцевої школи переїхав до Києва, де працював слюсарем на металокомбінаті і одночасно навчався на робфаці Індустріального інституту. Поступивши на філологічний факультет КДУ, перейшов на роботу в редакцію газети «Київський піонер».
Саме на цей час припадає початок його літературної творчості. Перша повість для дітей та юнацтва «Кнопки» видрукувана 1932 р. в російській періодиці.
В перший же день Великої Вітчизняної війни був мобілізований в ряди діючої армії. Воював на Південно-Західному фронті спершу як ст. інструктор політвідділу, а потім — начальником дивізійної розвідки.
При виході з київського оточення був поранений на березі Псла, після чого на тривалий час попав у військовий шпиталь. У травні 1942 р. під час нещасливої наступальної харківської операції вдруге був тяжко поранений і непритомним попав у полон. Пройшов усі кола пекла фашистських концтаборів, працюючи в кам'яних кар'єрах Рамельсбаха. Будучи одним із керівників антифашистського руху опору, брав участь в повстанні військовополонених, які 18 березня 1945 р. прорвалися в розташування американських військ.
Наприкінці 1945 р. повернувся на Батьківщину і кілька місяців перебував у спецтаборі для перевірки колишніх військовополонених радянських офіцерів у районі м. Невель. Після беріївської чистки повернувся до Києва, де працював у молодіжній пресі. 19 травня 1949 р. був заарештований органами МДБ за вигаданим звинуваченням: шпигунство на користь американської розвідки. В березні 1950 р. особливою нарадою МДБ СРСР був засуджений за ст. 54—1 б (зрада Батьківщини) КК УРСР на 25 років ув'язнення у виправно-трудових таборах особливого режиму.
Під час багатомісячного перебування в тюремній камері у колишнього воїна відкрилися старі рани. Прикутий до ліжка, покарання відбував в Абезькому інвалідному таборі (Комі АРСР). 19 березня 1955 р. за рішенням військової прокуратури СРСР був звільнений як безвинно репресований.
Михайло Шмушкевич — автор романів «Солнце не угасает» (1958), «Иду на сближение» (1974), «Теплая осень» (1977), «Аутодафе на Соборной» (1983), «Совесть» (1984), а також повістей: «Два Гавроша» (1962), «Испытание» (1964), «Именем закона», «Солов'їний гай» (1966), «Подвиг генерала» (1977), «Я вас жду» (1980) та кількох збірок оповідань.
Джерела
- [1] [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Українське життя в Севастополі [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2014 Primitki Shmushkevich Mihajlo YurijovichNarodivsya11 listopada 1913 1913 11 11 RzhishivPomer2003 2003 DiyalnistpismennikAlma materKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaMova tvorivrosijska Shmushkevich Mihajlo Yurijovich 11 listopada 1913 19131111 m Rzhishiv 2003 ukrayinskij pismennik BiografiyaNarodovsya u robitnichij sim yi Pislya zakinchennya miscevoyi shkoli pereyihav do Kiyeva de pracyuvav slyusarem na metalokombinati i odnochasno navchavsya na robfaci Industrialnogo institutu Postupivshi na filologichnij fakultet KDU perejshov na robotu v redakciyu gazeti Kiyivskij pioner Same na cej chas pripadaye pochatok jogo literaturnoyi tvorchosti Persha povist dlya ditej ta yunactva Knopki vidrukuvana 1932 r v rosijskij periodici V pershij zhe den Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni buv mobilizovanij v ryadi diyuchoyi armiyi Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu fronti spershu yak st instruktor politviddilu a potim nachalnikom divizijnoyi rozvidki Pri vihodi z kiyivskogo otochennya buv poranenij na berezi Psla pislya chogo na trivalij chas popav u vijskovij shpital U travni 1942 r pid chas neshaslivoyi nastupalnoyi harkivskoyi operaciyi vdruge buv tyazhko poranenij i nepritomnim popav u polon Projshov usi kola pekla fashistskih konctaboriv pracyuyuchi v kam yanih kar yerah Ramelsbaha Buduchi odnim iz kerivnikiv antifashistskogo ruhu oporu brav uchast v povstanni vijskovopolonenih yaki 18 bereznya 1945 r prorvalisya v roztashuvannya amerikanskih vijsk Naprikinci 1945 r povernuvsya na Batkivshinu i kilka misyaciv perebuvav u spectabori dlya perevirki kolishnih vijskovopolonenih radyanskih oficeriv u rajoni m Nevel Pislya beriyivskoyi chistki povernuvsya do Kiyeva de pracyuvav u molodizhnij presi 19 travnya 1949 r buv zaareshtovanij organami MDB za vigadanim zvinuvachennyam shpigunstvo na korist amerikanskoyi rozvidki V berezni 1950 r osoblivoyu naradoyu MDB SRSR buv zasudzhenij za st 54 1 b zrada Batkivshini KK URSR na 25 rokiv uv yaznennya u vipravno trudovih taborah osoblivogo rezhimu Pid chas bagatomisyachnogo perebuvannya v tyuremnij kameri u kolishnogo voyina vidkrilisya stari rani Prikutij do lizhka pokarannya vidbuvav v Abezkomu invalidnomu tabori Komi ARSR 19 bereznya 1955 r za rishennyam vijskovoyi prokuraturi SRSR buv zvilnenij yak bezvinno represovanij Mihajlo Shmushkevich avtor romaniv Solnce ne ugasaet 1958 Idu na sblizhenie 1974 Teplaya osen 1977 Autodafe na Sobornoj 1983 Sovest 1984 a takozh povistej Dva Gavrosha 1962 Ispytanie 1964 Imenem zakona Solov yinij gaj 1966 Podvig generala 1977 Ya vas zhdu 1980 ta kilkoh zbirok opovidan Dzherela 1 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ukrayinske zhittya v Sevastopoli 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine