Шлямар Ігор Олександрович 6 липня 1969 Умань Черкаська область 25 травня 2015 р с Комишне Станично Луганський район Луга

Шлямар Ігор Олександрович(6 липня 1969, Умань, Черкаська область — 25 травня 2015 р., с. Комишне, Станично-Луганський район, Луганська область) — український військовик, учасник АТО, старшина, головний сержант взводу, командир відділення 1-ї роти 1-го механізованого батальйону, 53-а окрема механізована бригада.

Шлямар Ігор Олександрович

Старшина

Загальна інформація

Народження

6 липня 1969
Умань, Черкаська область

Смерть

25 травня 2015 (45 років)
Комишне, Станично-Луганський район, Луганська область

Військова служба

Приналежність

Формування

Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Навчався у ЗОШ № 10 міста Умані та професійно-технічне училище № 36 міста Умані (нині — Державний навчальний заклад «Уманський професійний аграрний ліцей»).

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР.

15 серпня 2014 року Уманським об'єднаним міським військовим комісаріатом Черкаської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом взводу — командиром відділення 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина В0927, міста Сєвєродонецьк/Лисичанськ Луганської області).

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Обставини загибелі:

25 травня 2015 року близько 12:00 в Луганській області біля кордону з Російською Федерацією, на контрольованій Україною території, медичний автомобіль Збройних Сил України УАЗ-«таблетка», який із двома військовослужбовцями їхав з села Комишне у село Сизе Станично-Луганського району, був розстріляний із засідки бойовиками з автоматичної зброї. У результаті обстрілу старшина Шлямар отримав важке поранення у спину і помер під час транспортування до шпиталю.

Залишились дружина та троє дітей.

28 травня 2015 року похований на міському кладовищі в Умані.

Нагороди

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Почесний громадянин міста Умань (09.2015). Його ім'ям названо вулицю в Умані.

Примітки

. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
. ukraine-memorial.org. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
На Сході від кулі снайпера загинув уманчанин. vikka.ua. Процитовано 30 січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
. vch-uman.in.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 30 січня 2017.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.

[2] . ukraine-memorial.org. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.

[3] На Сході від кулі снайпера загинув уманчанин. vikka.ua. Процитовано 30 січня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[4] . vch-uman.in.ua. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 30 січня 2017.

[5] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 30 січня 2017.