Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шіріншо Шотемур (1 грудня 1899, Гірський Бадахшан — 27 жовтня 1937, Москва) — таджицький радянський політичний, партійний і державний діяч.
| Ширіншо Шотемор Шириншо Шотемур | |||
| |||
|---|---|---|---|
| Попередник: | Максум Нусратулло | ||
| Наступник: | |||
| Народження: | 1 грудня 1899 с. Чашмаї-Кузі (у районі Гарма) Бухарське ханство, Російської імперії | ||
| Смерть: | 27 жовтня 1937 (37 років) Москва, СРСР | ||
| Країна: | СРСР | ||
| Освіта: | Комуністичний університет трудящих Сходу | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: | Герой Таджикистану | ||
Біографія
Шіріншо Шотемур (в історії СРСР відомий як Шотемор) народився в сім'ї селянина-бідняка. Освіту здобув в Університеті трудящих Сходу в Москві (1929).
Закінчив трудову педагогічну школу, потім навчався на педагогічних курсах в Ташкенті. Трудову діяльність Шіріншо Шотемур почав 13-річним юнаком у господарстві Памірського прикордонного загону. З 1914 по 1918 рік працював в Ташкентському залізничному депо, робітником на заводі Іванова. З 1919 року — робочий у Ташкенті. В 1921 вступив в РКП (б). У 1921—1924 — голова ревкому на Памірі, інструктор ЦК КП (б) Таджикистану. У 1921 році Шіріншо Шотемур брав участь у хліборазверстці в Худжандскому повіті. У тому ж році він, у складі військово-політичної трійки, був посланий на Памір.
Шотемур до 1923 року працював головою Революційного Комітету, а після від'їзду голови Т. М. Дьякова, з 1922 — одночасно головою . У 1923—1924 роках Шотемур працював інструктором підвідділу національних меншин ЦК Компартії Таджикистану. Одночасно він керував таджицькою комуністичною секцією.
В 1925—1927 нарком Робітничо-селянської інспекції і уповноважений ЦК КП (б) Узбецької РСР. Очолював операції зі знищення басмачів і їхніх «пособників» у Таджикистані. З 1929 року — відповідальний секретар Таджицького обкому КП (б) Узбекистану.
Шіріншо Шотемур є одним з основних організаторів створення Таджицької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки і заради цієї мети, він віддав багато сил, енергії, а в підсумку і життя. У 1924 році, при оформленні в Ташкенті першого в історії Таджицького уряду, Шіріншо Шотемур був призначений Наркомом робітничо-селянської інспекції та уповноваженим Центральної Контрольної комісії КП (б) Узбекистану в Таджикистані. Крім основної роботи на Шотемура за сумісництвом тимчасово були покладені обов'язки народного комісара фінансів, голови комісії взаємодопомоги партійцям і керівництво трійкою з проведення режиму економіки в республіці.
В 1927 у Шотемур працював постійним представником Таджицької АРСР в Узбецькій РСР. Тоді ж він був направлений на навчання в Московський університет трудящих Сходу (КУТВ). На другий Таджицькій обласної партійної конференції (3—10 лютого 1929) Шотемур заочно був обраний членом обласного комітету партії, а перший пленум Обкому партії обрав його відповідальним (першим) секретарем Таджицького обкому партії.
Великий внесок Шотемур вніс у приєднанні Худжандського округу до Таджикистану та в освіті Таджицької РСР.
«Зараз, — писав він в 1929 році на адресу Політбюро ЦК ВКП (б), — ми особливо загострюємо питання про приєднання до Таджикистану Худжандського округу, який зараз знаходиться в Узбекистані, що цілком відповідає політичним і економічним інтересам Таджикистану і цього округу.»
Він сміливо порушував питання перед Політбюро ЦК ВКП (б) про виділення Таджицької республіки зі складу Узбецької РСР в самостійну республіку.
На першому Установчому з'їзді КП (б) Таджикистану 6—15 червня 1930 р. Шотемур був обраний другим секретарем ЦК КП (б) Таджикистану. В 1932 р. за наполегливим проханням, Шіріншо Шотемур він був відряджений на навчання в Інститут червоної професури у Москву, але у грудні 1933 р. він був звідти відкликаний та обраний головою Президії ЦВК Таджицької РСР. На цьому високому посту він пропрацював до червня 1937 р. У 1930—1933 — 2-й секретар ЦК КП (б) Таджикистану. З 1933 — голова ЦВК Таджицької РСР і один з голів ЦВК СРСР.
Шіріншо Шотемур в період роботи постійно обирався в керівні партійні та радянські органи, в 1925—1934 роках був членом Ради національностей ЦВК СРСР.
В 1937 р. за сфабрикованим звинуваченням в участі в антирадянській націоналістичній організації був арештований в Москві. 21 жовтня Воєнною колегією Верховного суду СРСР засуджений до смертної кари, 27 жовтня 1937 р. — розстріляний. Похований на Донському кладовищі в Москві. Реабілітований Воєнною колегією Верховного суду СРСР 11 серпня 1956 р.
Нагороджений медаллю ЦВК Таджицької РСР «За боротьбу проти басмацтва» (1930), орденом «Трудового Червоного Прапора» (1935), Указами президента Республіки Таджикистан Е. Ш. Рахмонова посмертно нагороджений орденом «Дружба» (27.08.1999), званням (9.09.2006 р.).
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shirinsho Shotemur 1 grudnya 1899 1899 12 01 Girskij Badahshan 27 zhovtnya 1937 1937 10 27 Moskva tadzhickij radyanskij politichnij partijnij i derzhavnij diyach Shirinsho Shotemor Shirinsho ShotemurShirinsho ShotemorPrapor 2 j golova Centralnogo vikonavchogo komitetu Tadzhickoyi RSRPoperednik Maksum NusratulloNastupnik Narodzhennya 1 grudnya 1899 1899 12 01 s Chashmayi Kuzi u rajoni Garma Buharske hanstvo Rosijskoyi imperiyiSmert 27 zhovtnya 1937 1937 10 27 37 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSROsvita Komunistichnij universitet trudyashih ShoduPartiya KPRSNagorodi Geroj Tadzhikistanu3 tadzhickih somoni z jogo zobrazhennyamBiografiyaShirinsho Shotemur v istoriyi SRSR vidomij yak Shotemor narodivsya v sim yi selyanina bidnyaka Osvitu zdobuv v Universiteti trudyashih Shodu v Moskvi 1929 Zakinchiv trudovu pedagogichnu shkolu potim navchavsya na pedagogichnih kursah v Tashkenti Trudovu diyalnist Shirinsho Shotemur pochav 13 richnim yunakom u gospodarstvi Pamirskogo prikordonnogo zagonu Z 1914 po 1918 rik pracyuvav v Tashkentskomu zaliznichnomu depo robitnikom na zavodi Ivanova Z 1919 roku robochij u Tashkenti V 1921 vstupiv v RKP b U 1921 1924 golova revkomu na Pamiri instruktor CK KP b Tadzhikistanu U 1921 roci Shirinsho Shotemur brav uchast u hliborazverstci v Hudzhandskomu poviti U tomu zh roci vin u skladi vijskovo politichnoyi trijki buv poslanij na Pamir Shotemur do 1923 roku pracyuvav golovoyu Revolyucijnogo Komitetu a pislya vid yizdu golovi T M Dyakova z 1922 odnochasno golovoyu U 1923 1924 rokah Shotemur pracyuvav instruktorom pidviddilu nacionalnih menshin CK Kompartiyi Tadzhikistanu Odnochasno vin keruvav tadzhickoyu komunistichnoyu sekciyeyu V 1925 1927 narkom Robitnicho selyanskoyi inspekciyi i upovnovazhenij CK KP b Uzbeckoyi RSR Ocholyuvav operaciyi zi znishennya basmachiv i yihnih posobnikiv u Tadzhikistani Z 1929 roku vidpovidalnij sekretar Tadzhickogo obkomu KP b Uzbekistanu Shirinsho Shotemur ye odnim z osnovnih organizatoriv stvorennya Tadzhickoyi Avtonomnoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki i zaradi ciyeyi meti vin viddav bagato sil energiyi a v pidsumku i zhittya U 1924 roci pri oformlenni v Tashkenti pershogo v istoriyi Tadzhickogo uryadu Shirinsho Shotemur buv priznachenij Narkomom robitnicho selyanskoyi inspekciyi ta upovnovazhenim Centralnoyi Kontrolnoyi komisiyi KP b Uzbekistanu v Tadzhikistani Krim osnovnoyi roboti na Shotemura za sumisnictvom timchasovo buli pokladeni obov yazki narodnogo komisara finansiv golovi komisiyi vzayemodopomogi partijcyam i kerivnictvo trijkoyu z provedennya rezhimu ekonomiki v respublici V 1927 u Shotemur pracyuvav postijnim predstavnikom Tadzhickoyi ARSR v Uzbeckij RSR Todi zh vin buv napravlenij na navchannya v Moskovskij universitet trudyashih Shodu KUTV Na drugij Tadzhickij oblasnoyi partijnoyi konferenciyi 3 10 lyutogo 1929 Shotemur zaochno buv obranij chlenom oblasnogo komitetu partiyi a pershij plenum Obkomu partiyi obrav jogo vidpovidalnim pershim sekretarem Tadzhickogo obkomu partiyi Velikij vnesok Shotemur vnis u priyednanni Hudzhandskogo okrugu do Tadzhikistanu ta v osviti Tadzhickoyi RSR Zaraz pisav vin v 1929 roci na adresu Politbyuro CK VKP b mi osoblivo zagostryuyemo pitannya pro priyednannya do Tadzhikistanu Hudzhandskogo okrugu yakij zaraz znahoditsya v Uzbekistani sho cilkom vidpovidaye politichnim i ekonomichnim interesam Tadzhikistanu i cogo okrugu Vin smilivo porushuvav pitannya pered Politbyuro CK VKP b pro vidilennya Tadzhickoyi respubliki zi skladu Uzbeckoyi RSR v samostijnu respubliku Na pershomu Ustanovchomu z yizdi KP b Tadzhikistanu 6 15 chervnya 1930 r Shotemur buv obranij drugim sekretarem CK KP b Tadzhikistanu V 1932 r za napoleglivim prohannyam Shirinsho Shotemur vin buv vidryadzhenij na navchannya v Institut chervonoyi profesuri u Moskvu ale u grudni 1933 r vin buv zvidti vidklikanij ta obranij golovoyu Prezidiyi CVK Tadzhickoyi RSR Na comu visokomu postu vin propracyuvav do chervnya 1937 r U 1930 1933 2 j sekretar CK KP b Tadzhikistanu Z 1933 golova CVK Tadzhickoyi RSR i odin z goliv CVK SRSR Shirinsho Shotemur v period roboti postijno obiravsya v kerivni partijni ta radyanski organi v 1925 1934 rokah buv chlenom Radi nacionalnostej CVK SRSR V 1937 r za sfabrikovanim zvinuvachennyam v uchasti v antiradyanskij nacionalistichnij organizaciyi buv areshtovanij v Moskvi 21 zhovtnya Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR zasudzhenij do smertnoyi kari 27 zhovtnya 1937 r rozstrilyanij Pohovanij na Donskomu kladovishi v Moskvi Reabilitovanij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 11 serpnya 1956 r Nagorodzhenij medallyu CVK Tadzhickoyi RSR Za borotbu proti basmactva 1930 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1935 Ukazami prezidenta Respubliki Tadzhikistan E Sh Rahmonova posmertno nagorodzhenij ordenom Druzhba 27 08 1999 zvannyam 9 09 2006 r Posilannya