Ши́лівка (колонія Шидлівка, з 1945 року село Шидлівка, до 1965 року село Шидлове, після 1965 року - село Шилівка) — село Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області, Україна.
село Шилівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Громада | Криворізька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160090210026013 |
Облікова картка | Шилівка |
Основні дані | |
Засноване | 1890 |
Населення | 242 |
Поштовий індекс | 85033 |
Телефонний код | +380 6277 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°22′47″ пн. ш. 36°56′31″ сх. д. / 48.37972° пн. ш. 36.94194° сх. д.Координати: 48°22′47″ пн. ш. 36°56′31″ сх. д. / 48.37972° пн. ш. 36.94194° сх. д. |
Відстань до районного центру | 28 км |
Найближча залізнична станція | Добропілля |
Відстань до залізничної станції | 28 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 85033, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Шилівка, вул. Шевченка, 1 |
Карта | |
Шилівка | |
Шилівка | |
Мапа | |
Шилівка у Вікісховищі |
Село розташоване за 24 км на північний захід від залізничної станції Добропілля. Дворів — 90. Населення становить 242 особи. Шилівському старостинському округу підпорядковані села Шилівка, Василівка, Гуліве, Кам'янка, Мирне, Лиман, Новоолександрівка, Юр'ївка.
На території села діє середня школа на 320 місць, побудована у 1975 році на кошти колгоспів імені А.А.Жданова і імені В.І.Леніна, де за часи СРСР працювало 20 вчителів та навчалося 269 учнів. В селі є своя бібліотека з фондом 8 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, крамниця, дитячий садок, церква ПЦУ.
Історія
Заснування
Колонія Шидлівка заснована в 1890 році німецькими колоністами, поселення протестантів. Хоча у Погосподарській книзі Шилівської сільської ради є запис, що будинок в якому мешкали родини Никифора Михайловича Соловйова і Федора Васильовича Тимошенка, був побудований у 1870 році. Завдяки поміщику Івану Євдокимовичу Шидлівському, який продав свої земельні ділянки колоністам, поселення носило назву колонія Шидлівка до 1945 року. Шидлівське відділення приходу Людвігсталь Санкт-Петербургської євангельсько-лютеранської консісторії (1899 р.). Кількість прихожан у 1904-1906 роках становила 2121 чоловік. Кірха в колонії Шидлівка була знищена радянською владою після 1926 року. Приміщення кірхи збережене. Громада колонії володіла 1380 дес. землі. У 1904 році в колонії мешкало 372 людини. В 1905 році в колонії побудували земську лікарню (медична амбулаторія, стаціонарні палати на 10 ліжок, аптека), яка пропрацювала до серпня 1964 року. В 1910 році був побудований цегельний завод, був свій вітровий млин, маслозавод, молочна ферма, тракторна бригада. Німцями була налагоджена робота по вирощуванню шовкопряда. Було своє поштове відділення, відділення споживчої кооперації, харчопром, будинок культури, сільська рада.
Визвольні змагання.
В 1917 році колонія Шидлівка входила до складу Української Народної Республіки. Радянська окупація колонії починається в лютому 1918 року.
В перших числах квітня 1918 року розграбовані поміщики Криворізької волості покинули свої маєтки і сховалися в колонії Шидлівка.При допомозі німецьких і австрійських військ, місцеві поміщики під командуванням сина Роговського прийняли бій з партизанськими загонами С.Бакчинського. Добре озброєні гвинтівками і кулеметами німецькі та австрійські військові все ж недовго протрималися в колонії і були розбиті 20 січня 1919 року партизанами.
УРСР.
В 1925 році в колонії була громада лютеран, яка мала кірху, кількість парафіян з них: 85 чоловіків, 95 жінок.
В 1929 році на базі колонії радянська влада примусово організувала сільгоспартіль— колгосп «Роте Фане» («Червоний прапор»). За спогадами старожилів, колонія до Другої світової війни було дуже гарна, чиста, упорядкована, забудована цегельними будинками під керамічною черепицею, тротуари викладені червоною цеглою, були квітники і зелені насадження.
В 1934 році в будинках репресованих німців колонії, радянська влада відкрила спеціальний дитячий будинок імені Р.Я.Малиновського. Вихованцями спецдитбудинку були дітлахи у віці 3-5 років. Дітей до спецдитбудинку звозили з мертвих сіл України після чергового голоду 1932-1933 років та сиріт репресованих батьків.
В 1953 році радянська влада на базі спецдитбудинку відкрила будинок для людей похилого віку, який пропрацював десь до 1965 року. Померлих людей ховали в Шилівському лісі. З часом могили померлих з будинку інвалідів зникли з поля зору тому, що за ними ніхто не доглядав.
Перед початком Другої світової війни в колонії мешкали тільки 12 родин українців, решта німці. На початку війни всіх німців з колонії виселили до Казахстану і Сибіру. Всі могили німецьких поховань на цвинтарі колонії були знищені по вказівці урядовців радянської влади.
Колонія Шидлівка була окупована німецькими загарбниками з 19 жовтня 1941 року по 08 вересня 1943 року. В роки Другої світової війни на боці СРСР воювали 130 уродженців колонії, 56 з яких загинули.
На території колонії поховано 36 червоноармійців, які померли в евакошпиталі (ЕШ) і польовому пересувному шпиталі (ППШ), які знаходилися у приміщенні школи. В 1948 році похованим військовим було споруджено пам'ятник. У 1965 році встановлена меморіальна дошка на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, загиблих у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників.
Відомі люди
- М.А.Карманчиков— голова правління колгоспу імені А.А.Жданова (1951—1979 рр.), «Почесний працівник господарства», кавалер орденів Вітчизняної війни ІІ ступеня, Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора.
- В.В.Дрюцький— голова правління колгоспу імені А.А.Жданова (1979—1990 рр.), кавалер орденів Вітчизняної війни ІІ ступеня, Трудового Червоного Прапора, Знак пошани.
- П.Н.Повалій— лікар-окуліст, професор, учень заслуженого діяча науки А.Г.Васютинського.
- А.Г.Григорьєв— бригадир комплексної бригади №5, кавалер орденів Вітчизняної війни ІІ ступеня, Трудового Червоного Прапора.
- О.А.Чернікова (Д'яченко)— фельдшер, завідувачка Шилівським ФАПом, нагороджена орденом Дружби народів.
- І.І.Вінс— меноніт, голова правління споживчого товариства «Шидлівське».
Шилівська ЗОШ І—ІІІ ступенів.
Школа заснована земством у 1903 році. На початку 20-х років ХХ сторіччя реорганізована в початкову, а в 1937 році - в семирічну школу. До початку Другої світової війни при школі було приміщення, в якому знаходився інтернат. У вересні 1943 року школа відновила свою роботу. В 1947 році школа набула статусу середньої. В 1974 році силами колгоспів імені А.А.Жданова та імені В.І.Леніна збудоване нове типове приміщення школи. В 2023 році школа по рішенню Криворізької сільської ради була закрита, учні стали ходити до шкіл села Гришине Покровського району Донецької області та Слав"янка Межівського району Дніпропетровської області
Жертви сталінських репресій.
:
- Гільць Ернст Карлович, 1900 року народження, село Розенталь Молочанського району Дніпропетровської області, німець, освіта нижча, безпартійний. Проживав в селі Шидлове Добропільського (Покровського) району Донецької області. Рахівник сільського споживчого товариства. Заарештований 21 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про приведення вироку до виконання немає. Реабілітований у 1990 році.
- Зам Ренгольд Генріхович, 1920 року народження, село Тихонівка Іртиського району, Московія, німець, освіта 6 класів, безпартійний. Проживав в селі Шидлове Добропільського (Покровського) району Донецької області. Колгоспник колгоспу “Роте Фане”. Заарештований 19 червня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.
- Карманчиков Михайло Артемович, 1917 року народження, село Юр'ївка Мілерівського району Північно-Кавказького краю (Ростовська область) Московія, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав в селі Шидлове Добропільського (Покровського) району Сталінської (Донецької) області. Бухгалтер дитячого будинку. Заарештований 19 червня 1938 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1938 році.
- Нікель Сасілій Фрідріхович, 1914 року народження, місто Красноармійськ (Покровськ) Донецької області, німець, освіта неповна середня, безпартійний. Проживав в селі Шидлове Добропільського (Покровського) району Донецької області. Вчитель школи. Заарештований 30 січня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.................
Підприємства
Примітки
- Р-1475, оп. 1, д. 94 — регистрационные карточки молитвенных домов, описи церковного имущества (1925—1926 г.г.)
Література
У Вікісловнику є сторінка Шилівка. |
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Донецька область. Ред. кол: Пономарьов П.О. (гол. редкол.), Кобець Г.П. (заст. гол. редкол.), Близнюк В.Ф., Богданов П.П., Запорожець М.Я., Захаров Г.І., Зик Ю.Є., Лихолобова З.Г., Лях З.Д., Лях Р.Д., Мельник С.М., Омельяненко І.Я., Панібудьласка В.Ф., Першак Д.А., Петров В.П., Пономаренко Г.Я., Сабіна А.М. (відп. секр. редкол.), Савостенко І.П., Сафонов В.В., Сидоренко П.О., Скобцов Л.Я., Хорошайлов М.Ф., Чистяков В.С. . Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. с. 327.
- Слава і воля Доброго поля. 2010.
- Борьба за октябрь на Артемовщине. Пролетарий. 1929. c. 236—239, 329—335.
- Батицький В.М. Історія поселення села Юр'ївка, хуторів Лиман, Петровський, Зелений Клин, Кам'янський, Леонтіївський та колонії Шидлівка. 2018. c. 142—248.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi livka koloniya Shidlivka z 1945 roku selo Shidlivka do 1965 roku selo Shidlove pislya 1965 roku selo Shilivka selo Krivorizkoyi silskoyi radi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina selo ShilivkaKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Krivorizka silska gromadaKod KATOTTG UA14160090210026013Oblikova kartka Shilivka Osnovni daniZasnovane 1890Naselennya 242Poshtovij indeks 85033Telefonnij kod 380 6277Geografichni daniGeografichni koordinati 48 22 47 pn sh 36 56 31 sh d 48 37972 pn sh 36 94194 sh d 48 37972 36 94194 Koordinati 48 22 47 pn sh 36 56 31 sh d 48 37972 pn sh 36 94194 sh d 48 37972 36 94194Vidstan do rajonnogo centru 28 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya DobropillyaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 28 kmMisceva vladaAdresa radi 85033 Donecka obl Dobropilskij r n s Shilivka vul Shevchenka 1KartaShilivkaShilivkaMapa Shilivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shilivka Selo roztashovane za 24 km na pivnichnij zahid vid zaliznichnoyi stanciyi Dobropillya Dvoriv 90 Naselennya stanovit 242 osobi Shilivskomu starostinskomu okrugu pidporyadkovani sela Shilivka Vasilivka Gulive Kam yanka Mirne Liman Novooleksandrivka Yur yivka Na teritoriyi sela diye serednya shkola na 320 misc pobudovana u 1975 roci na koshti kolgospiv imeni A A Zhdanova i imeni V I Lenina de za chasi SRSR pracyuvalo 20 vchiteliv ta navchalosya 269 uchniv V seli ye svoya biblioteka z fondom 8 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt kramnicya dityachij sadok cerkva PCU IstoriyaZasnuvannya Koloniya Shidlivka zasnovana v 1890 roci nimeckimi kolonistami poselennya protestantiv Hocha u Pogospodarskij knizi Shilivskoyi silskoyi radi ye zapis sho budinok v yakomu meshkali rodini Nikifora Mihajlovicha Solovjova i Fedora Vasilovicha Timoshenka buv pobudovanij u 1870 roci Zavdyaki pomishiku Ivanu Yevdokimovichu Shidlivskomu yakij prodav svoyi zemelni dilyanki kolonistam poselennya nosilo nazvu koloniya Shidlivka do 1945 roku Shidlivske viddilennya prihodu Lyudvigstal Sankt Peterburgskoyi yevangelsko lyuteranskoyi konsistoriyi 1899 r Kilkist prihozhan u 1904 1906 rokah stanovila 2121 cholovik Kirha v koloniyi Shidlivka bula znishena radyanskoyu vladoyu pislya 1926 roku Primishennya kirhi zberezhene Gromada koloniyi volodila 1380 des zemli U 1904 roci v koloniyi meshkalo 372 lyudini V 1905 roci v koloniyi pobuduvali zemsku likarnyu medichna ambulatoriya stacionarni palati na 10 lizhok apteka yaka propracyuvala do serpnya 1964 roku V 1910 roci buv pobudovanij cegelnij zavod buv svij vitrovij mlin maslozavod molochna ferma traktorna brigada Nimcyami bula nalagodzhena robota po viroshuvannyu shovkopryada Bulo svoye poshtove viddilennya viddilennya spozhivchoyi kooperaciyi harchoprom budinok kulturi silska rada Vizvolni zmagannya V 1917 roci koloniya Shidlivka vhodila do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Radyanska okupaciya koloniyi pochinayetsya v lyutomu 1918 roku V pershih chislah kvitnya 1918 roku rozgrabovani pomishiki Krivorizkoyi volosti pokinuli svoyi mayetki i shovalisya v koloniyi Shidlivka Pri dopomozi nimeckih i avstrijskih vijsk miscevi pomishiki pid komanduvannyam sina Rogovskogo prijnyali bij z partizanskimi zagonami S Bakchinskogo Dobre ozbroyeni gvintivkami i kulemetami nimecki ta avstrijski vijskovi vse zh nedovgo protrimalisya v koloniyi i buli rozbiti 20 sichnya 1919 roku partizanami URSR V 1925 roci v koloniyi bula gromada lyuteran yaka mala kirhu kilkist parafiyan z nih 85 cholovikiv 95 zhinok V 1929 roci na bazi koloniyi radyanska vlada primusovo organizuvala silgospartil kolgosp Rote Fane Chervonij prapor Za spogadami starozhiliv koloniya do Drugoyi svitovoyi vijni bulo duzhe garna chista uporyadkovana zabudovana cegelnimi budinkami pid keramichnoyu cherepiceyu trotuari vikladeni chervonoyu cegloyu buli kvitniki i zeleni nasadzhennya V 1934 roci v budinkah represovanih nimciv koloniyi radyanska vlada vidkrila specialnij dityachij budinok imeni R Ya Malinovskogo Vihovancyami specditbudinku buli ditlahi u vici 3 5 rokiv Ditej do specditbudinku zvozili z mertvih sil Ukrayini pislya chergovogo golodu 1932 1933 rokiv ta sirit represovanih batkiv V 1953 roci radyanska vlada na bazi specditbudinku vidkrila budinok dlya lyudej pohilogo viku yakij propracyuvav des do 1965 roku Pomerlih lyudej hovali v Shilivskomu lisi Z chasom mogili pomerlih z budinku invalidiv znikli z polya zoru tomu sho za nimi nihto ne doglyadav Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v koloniyi meshkali tilki 12 rodin ukrayinciv reshta nimci Na pochatku vijni vsih nimciv z koloniyi viselili do Kazahstanu i Sibiru Vsi mogili nimeckih pohovan na cvintari koloniyi buli znisheni po vkazivci uryadovciv radyanskoyi vladi Koloniya Shidlivka bula okupovana nimeckimi zagarbnikami z 19 zhovtnya 1941 roku po 08 veresnya 1943 roku V roki Drugoyi svitovoyi vijni na boci SRSR voyuvali 130 urodzhenciv koloniyi 56 z yakih zaginuli Na teritoriyi koloniyi pohovano 36 chervonoarmijciv yaki pomerli v evakoshpitali ESh i polovomu peresuvnomu shpitali PPSh yaki znahodilisya u primishenni shkoli V 1948 roci pohovanim vijskovim bulo sporudzheno pam yatnik U 1965 roci vstanovlena memorialna doshka na chest voyiniv vizvoliteliv i voyiniv odnoselchan zagiblih u borotbi proti nimecko fashistskih zagarbnikiv Vidomi lyudiM A Karmanchikov golova pravlinnya kolgospu imeni A A Zhdanova 1951 1979 rr Pochesnij pracivnik gospodarstva kavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Lenina Zhovtnevoyi revolyuciyi Trudovogo Chervonogo Prapora V V Dryuckij golova pravlinnya kolgospu imeni A A Zhdanova 1979 1990 rr kavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora Znak poshani P N Povalij likar okulist profesor uchen zasluzhenogo diyacha nauki A G Vasyutinskogo A G Grigoryev brigadir kompleksnoyi brigadi 5 kavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni II stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora O A Chernikova D yachenko feldsher zaviduvachka Shilivskim FAPom nagorodzhena ordenom Druzhbi narodiv I I Vins menonit golova pravlinnya spozhivchogo tovaristva Shidlivske Shilivska ZOSh I III stupeniv Shkola zasnovana zemstvom u 1903 roci Na pochatku 20 h rokiv HH storichchya reorganizovana v pochatkovu a v 1937 roci v semirichnu shkolu Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pri shkoli bulo primishennya v yakomu znahodivsya internat U veresni 1943 roku shkola vidnovila svoyu robotu V 1947 roci shkola nabula statusu serednoyi V 1974 roci silami kolgospiv imeni A A Zhdanova ta imeni V I Lenina zbudovane nove tipove primishennya shkoli V 2023 roci shkola po rishennyu Krivorizkoyi silskoyi radi bula zakrita uchni stali hoditi do shkil sela Grishine Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti ta Slav yanka Mezhivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblastiZhertvi stalinskih represij Gilc Ernst Karlovich 1900 roku narodzhennya selo Rozental Molochanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti nimec osvita nizhcha bezpartijnij Prozhivav v seli Shidlove Dobropilskogo Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Rahivnik silskogo spozhivchogo tovaristva Zaareshtovanij 21 kvitnya 1938 roku Zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Doneckij oblasti do rozstrilu Danih pro privedennya viroku do vikonannya nemaye Reabilitovanij u 1990 roci Zam Rengold Genrihovich 1920 roku narodzhennya selo Tihonivka Irtiskogo rajonu Moskoviya nimec osvita 6 klasiv bezpartijnij Prozhivav v seli Shidlove Dobropilskogo Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Kolgospnik kolgospu Rote Fane Zaareshtovanij 19 chervnya 1938 roku Danih pro virok nemaye Reabilitovanij u 1955 roci Karmanchikov Mihajlo Artemovich 1917 roku narodzhennya selo Yur yivka Milerivskogo rajonu Pivnichno Kavkazkogo krayu Rostovska oblast Moskoviya ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Prozhivav v seli Shidlove Dobropilskogo Pokrovskogo rajonu Stalinskoyi Doneckoyi oblasti Buhgalter dityachogo budinku Zaareshtovanij 19 chervnya 1938 roku Danih pro virok nemaye Reabilitovanij u 1938 roci Nikel Sasilij Fridrihovich 1914 roku narodzhennya misto Krasnoarmijsk Pokrovsk Doneckoyi oblasti nimec osvita nepovna serednya bezpartijnij Prozhivav v seli Shidlove Dobropilskogo Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Vchitel shkoli Zaareshtovanij 30 sichnya 1938 roku Zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Doneckij oblasti do rozstrilu Danih pro vikonannya viroku nemaye Reabilitovanij u 1989 roci PidpriyemstvaPrimitkiR 1475 op 1 d 94 registracionnye kartochki molitvennyh domov opisi cerkovnogo imushestva 1925 1926 g g LiteraturaU Vikislovniku ye storinka Shilivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Donecka oblast Red kol Ponomarov P O gol redkol Kobec G P zast gol redkol Bliznyuk V F Bogdanov P P Zaporozhec M Ya Zaharov G I Zik Yu Ye Liholobova Z G Lyah Z D Lyah R D Melnik S M Omelyanenko I Ya Panibudlaska V F Pershak D A Petrov V P Ponomarenko G Ya Sabina A M vidp sekr redkol Savostenko I P Safonov V V Sidorenko P O Skobcov L Ya Horoshajlov M F Chistyakov V S Golovna redakciya URE AN URSR 1970 s 327 Slava i volya Dobrogo polya 2010 Borba za oktyabr na Artemovshine Proletarij 1929 c 236 239 329 335 Batickij V M Istoriya poselennya sela Yur yivka hutoriv Liman Petrovskij Zelenij Klin Kam yanskij Leontiyivskij ta koloniyi Shidlivka 2018 c 142 248 Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi