Шикачик філіппінський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Edolisoma coerulescens (Blyth, 1842) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Coracina coerulescens Analisoma coerulescens | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шика́чик філіппінський (Edolisoma coerulescens) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Ендемік Філіппін.
Опис
Довжина птаха становить 25-26 см. Забарвлення самів номінативного підвиду повністю чорне з фіолетовим відтінком, за винятком сіруватого надхвістя. Забарвлення самиці темно-попелясто-сіре, надхвістя у неї також світліше. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Представники підвиду E. c. deschauenseei не мають фіолетового відтінку в забарвленні.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- E. c. coerulescens (Blyth, 1842) — острови Лусон і Катандуанес;
- E. c. deschauenseei (duPont, 1972) — острів Маріндук;
- †E. c. alterum Wardlaw-Ramsay, RG, 1881 — острів Себу.
Поширення і екологія
Філіппінські шикачики живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП загалом класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Однак підвид E. c. deschauenseei відомий лише за голотипом 1971 року, а підвид E. c. alterum вважається вимерлим (свідчення про спостереження птаха в 1990-х і 2000-х роках є непідтвердженими).
Примітки
- BirdLife International (2017). Edolisoma coerulescens: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 22 серпня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.
Джерела
- R. S. Kennedy, P. C. Gonzales, E. C. Dickinson, H. C. Miranda, Jr, T. H. Fisher: A Guide to the Birds of the Philippines. Oxford University Press, Oxford 2000, S. 225, .
- Julian P. Hume: Extinct Birds. (2. überarbeitete Auflage), Bloomsbury, London, 2017, S. 273. .
- Desmond Allen: Lynx and BirdLife International Field Guides Collection: Birds of the Philippines, Lynx Edicions, Barcelona, 2020, S. 242,
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shikachik filippinskijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lichinkoyidovi Campephagidae Rid EdolisomaVid Shikachik filippinskijBinomialna nazvaEdolisoma coerulescens Blyth 1842 Pidvidi Div tekst SinonimiCoracina coerulescens Analisoma coerulescensPosilannyaVikishovishe Edolisoma coerulescensVikividi Edolisoma coerulescensMSOP 22706575NCBI 2585810 Shika chik filippinskij Edolisoma coerulescens vid gorobcepodibnih ptahiv rodini lichinkoyidovih Campephagidae Endemik Filippin OpisSmugastij shikachik zverhu filippinskij shikachik znizu Dovzhina ptaha stanovit 25 26 sm Zabarvlennya samiv nominativnogo pidvidu povnistyu chorne z fioletovim vidtinkom za vinyatkom siruvatogo nadhvistya Zabarvlennya samici temno popelyasto sire nadhvistya u neyi takozh svitlishe Ochi temno kari dzob i lapi chorni Predstavniki pidvidu E c deschauenseei ne mayut fioletovogo vidtinku v zabarvlenni PidvidiVidilyayut tri pidvidi E c coerulescens Blyth 1842 ostrovi Luson i Katanduanes E c deschauenseei duPont 1972 ostriv Marinduk E c alterum Wardlaw Ramsay RG 1881 ostriv Sebu Poshirennya i ekologiyaFilippinski shikachiki zhivut u vologih rivninnih tropichnih lisah Zustrichayutsya na visoti do 1000 m nad rivnem morya ZberezhennyaMSOP zagalom klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Odnak pidvid E c deschauenseei vidomij lishe za golotipom 1971 roku a pidvid E c alterum vvazhayetsya vimerlim svidchennya pro sposterezhennya ptaha v 1990 h i 2000 h rokah ye nepidtverdzhenimi PrimitkiBirdLife International 2017 Edolisoma coerulescens informaciya na sajti MSOP versiya 2020 2 angl 22 serpnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 travnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2021 DzherelaR S Kennedy P C Gonzales E C Dickinson H C Miranda Jr T H Fisher A Guide to the Birds of the Philippines Oxford University Press Oxford 2000 S 225 ISBN 0 19 854668 8 Julian P Hume Extinct Birds 2 uberarbeitete Auflage Bloomsbury London 2017 S 273 ISBN 978 1 4729 3744 5 Desmond Allen Lynx and BirdLife International Field Guides Collection Birds of the Philippines Lynx Edicions Barcelona 2020 S 242 ISBN 978 84 16728 31 2 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi