Шизофо́нія (рос. шизофония, англ. Schizophonia, від дав.-гр. σχίζω — розколюю, та phonos — звук) — музикознавчий та культурологічний термін, що позначає розрив звукохвильового процесу при сприйнятті музики, який призводить до дисонансу між умовами виконання музики та умовами її сприйняття. Дотичним терміном є (англ. Acousmatic sound), що описує звук, оригінальне джерело якого слухач не може побачити.
Історія
Підґрунтя для виникнення шизофонії було закладено ще у 1877 Томасом Едісоном, що винайшов фонограф — перший звукозаписуючий пристрій. В 1940-х роках групою музикантів ведуться активні експерименти над перетвореними звуках музичних інструментів або немузичних звуків, що дали початок т.зв. конкретної музики, заклавши підвалини для розвитку шизофонії як явища не тільки вимушеного, але й зумисного. Широкого розповсюдження явище шизофонії отримало після 1960-х, з бурхливим розвитком індустрії звукозапису і особливо після 1980-х років з появою та бурхливим розвитком техніки цифрового аудіо.
Термін «шизофонія» англ. Schizophonia імовірно запровадив канадський дослідник і композитор Реймонд Мюррей Шафер. «Шизофонія» також детально розглядається російським музикознавцем Є.Назайкінським в роботі «Стиль і жанр в музиці» (2002). Польський дослідник В. Котонський у книзі «Електронна музика» описує подібне явище терміном «акусматизм» (пол. akusmatyzm).
Сутність ефекту та його наслідки
Шизофонія характеризується відсутністю кореляції між слуховими враженнями та джерелом звуку і призводить до оцінки звуку лише з огляду на сонористичні властивості.
Шизофонічний розрив може здійснюватись як у просторі (іноді до десятків тисяч км) так і в часі (до десятків років), або, найчастіше, одночасно в просторі й часі. В шизофонічній зоні звук може існувати у вигляді , «звукових доріжок», магнітних доменів тощо, в залежності від аудіоапаратури, що її забезпечує. Границі шизофонічної зони визначають з одного боку — мікрофони, з іншого — або навушники.
Шизофонія нерозривно пов'язана з епохальними змінами в культурі. Вона стала одним із наслідків третьої інформаційної революції і зумовила нову (форму побутування музики) — віртуальну.
На думку дослідників нова форма побутування музики сформувала принципово новий тип слухача — слухача, що не концентрує своєї уваги на сприйнятті музики. Прослуховування музики в невластивих умовах сприяє, на думку дослідників зростанню автономії слуху та розладу природних зв'язків органів почуттів, що ставить нову проблему перед психологією.
Література та посилання
- Schafer, R. Murray (1969). The New Soundscape: a handbook for the modern music teacher. BMI Canada. .
- Максимов В. В., Тверитинова А. В. Шизофония — опасная аномалия или «защита»?// Аудиокультура в образовании, СПб, Санкт-Петербургская Акмеологическая Академия, 2000
- Е. В. Назайкинский — Стиль и жанр в музыке — М., 2003
- Włodzimerz Kotoński. Muzyka elekltoniczna. — PWM, 2002 – 379 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shizofo niya ros shizofoniya angl Schizophonia vid dav gr sxizw rozkolyuyu ta phonos zvuk muzikoznavchij ta kulturologichnij termin sho poznachaye rozriv zvukohvilovogo procesu pri sprijnyatti muziki yakij prizvodit do disonansu mizh umovami vikonannya muziki ta umovami yiyi sprijnyattya Dotichnim terminom ye angl Acousmatic sound sho opisuye zvuk originalne dzherelo yakogo sluhach ne mozhe pobachiti IstoriyaPidgruntya dlya viniknennya shizofoniyi bulo zakladeno she u 1877 Tomasom Edisonom sho vinajshov fonograf pershij zvukozapisuyuchij pristrij V 1940 h rokah grupoyu muzikantiv vedutsya aktivni eksperimenti nad peretvorenimi zvukah muzichnih instrumentiv abo nemuzichnih zvukiv sho dali pochatok t zv konkretnoyi muziki zaklavshi pidvalini dlya rozvitku shizofoniyi yak yavisha ne tilki vimushenogo ale j zumisnogo Shirokogo rozpovsyudzhennya yavishe shizofoniyi otrimalo pislya 1960 h z burhlivim rozvitkom industriyi zvukozapisu i osoblivo pislya 1980 h rokiv z poyavoyu ta burhlivim rozvitkom tehniki cifrovogo audio Termin shizofoniya angl Schizophonia imovirno zaprovadiv kanadskij doslidnik i kompozitor Rejmond Myurrej Shafer Shizofoniya takozh detalno rozglyadayetsya rosijskim muzikoznavcem Ye Nazajkinskim v roboti Stil i zhanr v muzici 2002 Polskij doslidnik V Kotonskij u knizi Elektronna muzika opisuye podibne yavishe terminom akusmatizm pol akusmatyzm Sutnist efektu ta jogo naslidkiShizofoniya harakterizuyetsya vidsutnistyu korelyaciyi mizh sluhovimi vrazhennyami ta dzherelom zvuku i prizvodit do ocinki zvuku lishe z oglyadu na sonoristichni vlastivosti Shizofonichnij rozriv mozhe zdijsnyuvatis yak u prostori inodi do desyatkiv tisyach km tak i v chasi do desyatkiv rokiv abo najchastishe odnochasno v prostori j chasi V shizofonichnij zoni zvuk mozhe isnuvati u viglyadi zvukovih dorizhok magnitnih domeniv tosho v zalezhnosti vid audioaparaturi sho yiyi zabezpechuye Granici shizofonichnoyi zoni viznachayut z odnogo boku mikrofoni z inshogo abo navushniki Shizofoniya nerozrivno pov yazana z epohalnimi zminami v kulturi Vona stala odnim iz naslidkiv tretoyi informacijnoyi revolyuciyi i zumovila novu formu pobutuvannya muziki virtualnu Na dumku doslidnikiv nova forma pobutuvannya muziki sformuvala principovo novij tip sluhacha sluhacha sho ne koncentruye svoyeyi uvagi na sprijnyatti muziki Prosluhovuvannya muziki v nevlastivih umovah spriyaye na dumku doslidnikiv zrostannyu avtonomiyi sluhu ta rozladu prirodnih zv yazkiv organiv pochuttiv sho stavit novu problemu pered psihologiyeyu Literatura ta posilannyaSchafer R Murray 1969 The New Soundscape a handbook for the modern music teacher BMI Canada ISBN 0900938293 Maksimov V V Tveritinova A V Shizofoniya opasnaya anomaliya ili zashita Audiokultura v obrazovanii SPb Sankt Peterburgskaya Akmeologicheskaya Akademiya 2000 E V Nazajkinskij Stil i zhanr v muzyke M 2003 Wlodzimerz Kotonski Muzyka elekltoniczna PWM 2002 379 s ISBN 83 224 0810 2