Шерпенський плацдарм — стратегічний плацдарм на правому березі річки Дністер, у районі села Шерпень, звільнений у квітні 1944 року військами 2-го та 3-го Українських фронтів.
Захоплення плацдарму
12 квітня 1944 року о 12 годині дня передові частини 57-ї армії несподівано для противника форсували Дністер у районі сіл Бутор (лівий берег) — Шерпень (правий берег). Форсування розпочалося без артпідготовки. Наприкінці 12 квітня на правому березі Дністра вже було зосереджено два батальйони радянських воїнів.
До другої половини квітня 1944 року [ru] 68-го корпусу 3-го Українського фронту (район: Спея — до Шерпеня) та з'єднання 2-го Українського фронту (Шерпень — Пугачени) захопили плацдарм шириною по фронту до 12 км і глибиною 4-6 км.
Бої за плацдарм
На плацдармі перебували війська двох фронтів, що створювало певні незручності для подальших бойових операцій. Ухвалено рішення про передання плацдарму 3-му Українському фронту. Вранці 7 травня 1944 року плацдарм почала займати 8-ма гвардійська армія (командарм В. І. Чуйков).
У ніч проти 10 травня німецькі війська здійснили контрнаступ, який застав зненацька армію Чуйкова, яка не встигла повністю переправитися на плацдарм.
14 травня 5-ї ударної армії (командарм генерал-лейтенант М. Е. Берзарін) змінив армію генерала Чуйкова, що зазнала значних втрат.
Німецьке командування розраховувало, що саме з Шерпенського плацдарму буде завдано головного удару радянських військ на Кишинівському напрямку, що відкривало радянським військам дорогу на Румунію і далі на Балкани. Щоб ліквідувати плацдарм, німецьке командування сформувало оперативну групу під командуванням Кнобельсдорфа у складі 3 піхотних (17-та, 294-та, 320-та), 1 парашутно-десантної (2-га), 3 танкових (3-тя, 13-та, 14-та) дивізій, за підтримки 3-х дивізійних груп (корпусна група «А»), 2-х бригад штурмових гармат (259-та та 286-та), групи Шмідта (АРКО 128 — Артилерійська група підтримки 128), 13 полку 4-ї гірсько-піхотної дивізії та частин 97-ї гірської легкої піхотної дивізії (6-ї армії). Загальний склад бронетехніки на ділянці з німецького боку становив 115 танків і штурмових гармат. Основні операції проводилися за участю танкових дивізій і 3-х піхотних дивізій — решта вступали в бій як підтримка на необхідних напрямках, не змінюючи дислокації.
З радянського боку на початок основних боїв від 10 до 18 травня плацдарм займав [ru] [ru] у складі 5 дивізій: 39-ї гвардійської стрілецької дивізії, [ru], , , [ru], . Радянські війська відчували брак боєприпасів, техніки, засобів протитанкової оборони.
За 8 днів боїв радянські війська втратили понад 60 % раніше захопленого плацдарму. Втрати особового складу були дуже великі (до 2-х дивізій). Після стабілізації лінії фронту по плацдарму від Пугачен, уздовж Дністра, фронтом 8 км до Шерпеня і глибиною від 0,8 до 3 км) бої перейшли в стадію позиційних, і не були особливо напруженими до 23 серпня 1944 року.
Оборону плацдарму ускладнювали кліматичні та географічні умови — дністровські плавні, весняна повінь та бездоріжжя, розташування противника на панівних висотах, що дозволяло вести точний вогонь по позиціях радянських військ.
Значення плацдарму
У ніч проти 23 серпня згідно з наказом командування, німецькі війська розпочали організований відхід із позицій, прикриваючись ар'єргардними групами. Частини 32-го корпусу 5-ї ударної армії, що рухалися слідом за ними, в ніч із 23 на 24 серпня з боями зайняли Кишинів.
Враховуючи припущення німецького командування, що основний напрямок удару — кишинівський, бойові дії на Шерпенському (коректніше — Ташлицькому) плацдармі відвернули увагу перед початком Яссько-Кишинівської наступальної операції (20—29 серпня 1944 року), в ході якої розгромлено групу армій «Південна Україна», вийшла з війни Румунія, докорінно змінилася обстановка на Балканах.
Пам'ять
1985 року, за свідченнями очевидців, у Шерпені знайдено та розкрито масове поховання радянських воїнів, які загинули на Шерпенському плацдармі. У жовтні 1985 року ухвалено рішення про будівництво Меморіалу військової слави, на якому з почестями перепоховати останки воїнів зі знайденого поховання. Конкурс на найкращий проєкт меморіалу виграв архітектор Леонід Павлович Григоращенко.
22 серпня 2004 року за 70 км від столиці Республіки Молдова — Кишинева відкрито меморіальний комплекс «Шерпенський Плацдарм» за проєктом архітектора С. М. Шойхета та скульптора-виконавця монументальних робіт С. А. Ганенка.
Пошук і перепоховання полеглих відбувається й нині[]. 21 березня 2010 року пошуковий загін «Російський історико-патріотичний клуб» підняв останки 14 бійців Червоної армії.
Шерпенському плацдарму присвячено пісню Олександра Маршала «13-й штрафбат».
Примітки
- Шерпенский плацдарм
- Шерпенский плацдарм
Література
- Гуцул Н. Ф. Они сражались за Молдову. — Кишинёв, 2004. — С. 76.
- Морозов А. В. 39-я Барвенковская. Глава «На днестровском плацдарме» стр. 56—62 — М.:Воениздат, 1981;
- Чуйков В. И. Гвардейцы Сталинграда идут на Запад. Глава «Днестровский плацдарм» стр. 234—246 — М.:Советская Россия, 1972;
- Чуйков В. І. Від Сталінграда до Берліна. стор.441- 448.- К.: Політвидав України, 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sherpenskij placdarm strategichnij placdarm na pravomu berezi richki Dnister u rajoni sela Sherpen zvilnenij u kvitni 1944 roku vijskami 2 go ta 3 go Ukrayinskih frontiv Zahoplennya placdarmu12 kvitnya 1944 roku o 12 godini dnya peredovi chastini 57 yi armiyi nespodivano dlya protivnika forsuvali Dnister u rajoni sil Butor livij bereg Sherpen pravij bereg Forsuvannya rozpochalosya bez artpidgotovki Naprikinci 12 kvitnya na pravomu berezi Dnistra vzhe bulo zoseredzheno dva bataljoni radyanskih voyiniv Do drugoyi polovini kvitnya 1944 roku ru 68 go korpusu 3 go Ukrayinskogo frontu rajon Speya do Sherpenya ta z yednannya 2 go Ukrayinskogo frontu Sherpen Pugacheni zahopili placdarm shirinoyu po frontu do 12 km i glibinoyu 4 6 km Boyi za placdarmNa placdarmi perebuvali vijska dvoh frontiv sho stvoryuvalo pevni nezruchnosti dlya podalshih bojovih operacij Uhvaleno rishennya pro peredannya placdarmu 3 mu Ukrayinskomu frontu Vranci 7 travnya 1944 roku placdarm pochala zajmati 8 ma gvardijska armiya komandarm V I Chujkov U nich proti 10 travnya nimecki vijska zdijsnili kontrnastup yakij zastav znenacka armiyu Chujkova yaka ne vstigla povnistyu perepravitisya na placdarm 14 travnya 5 yi udarnoyi armiyi komandarm general lejtenant M E Berzarin zminiv armiyu generala Chujkova sho zaznala znachnih vtrat Nimecke komanduvannya rozrahovuvalo sho same z Sherpenskogo placdarmu bude zavdano golovnogo udaru radyanskih vijsk na Kishinivskomu napryamku sho vidkrivalo radyanskim vijskam dorogu na Rumuniyu i dali na Balkani Shob likviduvati placdarm nimecke komanduvannya sformuvalo operativnu grupu pid komanduvannyam Knobelsdorfa u skladi 3 pihotnih 17 ta 294 ta 320 ta 1 parashutno desantnoyi 2 ga 3 tankovih 3 tya 13 ta 14 ta divizij za pidtrimki 3 h divizijnih grup korpusna grupa A 2 h brigad shturmovih garmat 259 ta ta 286 ta grupi Shmidta ARKO 128 Artilerijska grupa pidtrimki 128 13 polku 4 yi girsko pihotnoyi diviziyi ta chastin 97 yi girskoyi legkoyi pihotnoyi diviziyi 6 yi armiyi Zagalnij sklad bronetehniki na dilyanci z nimeckogo boku stanoviv 115 tankiv i shturmovih garmat Osnovni operaciyi provodilisya za uchastyu tankovih divizij i 3 h pihotnih divizij reshta vstupali v bij yak pidtrimka na neobhidnih napryamkah ne zminyuyuchi dislokaciyi Z radyanskogo boku na pochatok osnovnih boyiv vid 10 do 18 travnya placdarm zajmav ru ru u skladi 5 divizij 39 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi ru ru Radyanski vijska vidchuvali brak boyepripasiv tehniki zasobiv protitankovoyi oboroni Za 8 dniv boyiv radyanski vijska vtratili ponad 60 ranishe zahoplenogo placdarmu Vtrati osobovogo skladu buli duzhe veliki do 2 h divizij Pislya stabilizaciyi liniyi frontu po placdarmu vid Pugachen uzdovzh Dnistra frontom 8 km do Sherpenya i glibinoyu vid 0 8 do 3 km boyi perejshli v stadiyu pozicijnih i ne buli osoblivo napruzhenimi do 23 serpnya 1944 roku Oboronu placdarmu uskladnyuvali klimatichni ta geografichni umovi dnistrovski plavni vesnyana povin ta bezdorizhzhya roztashuvannya protivnika na panivnih visotah sho dozvolyalo vesti tochnij vogon po poziciyah radyanskih vijsk Znachennya placdarmuU nich proti 23 serpnya zgidno z nakazom komanduvannya nimecki vijska rozpochali organizovanij vidhid iz pozicij prikrivayuchis ar yergardnimi grupami Chastini 32 go korpusu 5 yi udarnoyi armiyi sho ruhalisya slidom za nimi v nich iz 23 na 24 serpnya z boyami zajnyali Kishiniv Vrahovuyuchi pripushennya nimeckogo komanduvannya sho osnovnij napryamok udaru kishinivskij bojovi diyi na Sherpenskomu korektnishe Tashlickomu placdarmi vidvernuli uvagu pered pochatkom Yassko Kishinivskoyi nastupalnoyi operaciyi 20 29 serpnya 1944 roku v hodi yakoyi rozgromleno grupu armij Pivdenna Ukrayina vijshla z vijni Rumuniya dokorinno zminilasya obstanovka na Balkanah Pam yat1985 roku za svidchennyami ochevidciv u Sherpeni znajdeno ta rozkrito masove pohovannya radyanskih voyiniv yaki zaginuli na Sherpenskomu placdarmi U zhovtni 1985 roku uhvaleno rishennya pro budivnictvo Memorialu vijskovoyi slavi na yakomu z pochestyami perepohovati ostanki voyiniv zi znajdenogo pohovannya Konkurs na najkrashij proyekt memorialu vigrav arhitektor Leonid Pavlovich Grigorashenko 22 serpnya 2004 roku za 70 km vid stolici Respubliki Moldova Kishineva vidkrito memorialnij kompleks Sherpenskij Placdarm za proyektom arhitektora S M Shojheta ta skulptora vikonavcya monumentalnih robit S A Ganenka Poshuk i perepohovannya poleglih vidbuvayetsya j nini koli 21 bereznya 2010 roku poshukovij zagin Rosijskij istoriko patriotichnij klub pidnyav ostanki 14 bijciv Chervonoyi armiyi Sherpenskomu placdarmu prisvyacheno pisnyu Oleksandra Marshala 13 j shtrafbat PrimitkiSherpenskij placdarm Sherpenskij placdarmLiteraturaGucul N F Oni srazhalis za Moldovu Kishinyov 2004 S 76 Morozov A V 39 ya Barvenkovskaya Glava Na dnestrovskom placdarme str 56 62 M Voenizdat 1981 Chujkov V I Gvardejcy Stalingrada idut na Zapad Glava Dnestrovskij placdarm str 234 246 M Sovetskaya Rossiya 1972 Chujkov V I Vid Stalingrada do Berlina stor 441 448 K Politvidav Ukrayini 1982