Ше піт село Косівського району Івано Франківської області Розкинулося біля підніжжя Карпатських гір за 36 км від районно

Ше́піт — село Косівського району Івано-Франківської області. Розкинулося біля підніжжя Карпатських гір, за 36 км від районного центру, 45 км від залізничної станції Коломия. Автобусні рейси Коломия-Шепіт: 07:00, 14:00 (крім Середи) щоденно.

село Шепіт

Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Косівський район
Рада	Шепітська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26100010130039840
Основні дані
Засноване	1941
Населення	1657 (2021)
Площа	36,42 км²
Густота населення	46 осіб/км²
Поштовий індекс	78642
Телефонний код	+380 03478
Географічні дані
Географічні координати	48°15′55″ пн. ш. 24°51′24″ сх. д. / 48.26528° пн. ш. 24.85667° сх. д. / 48.26528; 24.85667Координати: 48°15′55″ пн. ш. 24°51′24″ сх. д. / 48.26528° пн. ш. 24.85667° сх. д. / 48.26528; 24.85667
Водойми	Пістинька


Місцева влада
Адреса ради	78642 Івано-Франківська область, Косівський район, с.Шепіт
Карта
Шепіт
Шепіт
Мапа

Шепіт у Вікісховищі

Географія

Межує з селами Космач, Річка, Брустури, Снідавка Косівського району та с. Криворівня і присілком Бережниця Верховинського району.

Село займає доволі велику площу, а тому природно ділиться на окремі райони: власне Шепіт (у долині), Рунок (поселення при кінці всіх комунікацій), Підпантериш (на схилах), Пантериш (дорогою до г. Ґрегіт).

Присілки і кутки: Безвінний, Лисничка, Шепіт, Рунок, Пантериш, Підкородистий, Кичера, Скрипки, Ґрунь, Буков'яли, Костиївський потік, Підріжжя, Вишне поле, Полагнюки, Черешенька.

Назви урочищ: Чорний Ґрунь, Сигла, Ріжі. Селом протікають р. Брустурка, Костиївський Потік. Навколишні висоти — Ґрегіт (1472 м), Буковець (969 м), Кичера.

Село відоме надзвичайно мальовничими водоспадами: Шепітський Гук, Шепітський Гук Малий, Шепітсько-Брустурський Гук і кам’яними розсипищами на г. Ґрегіт. Водоспади розташовані на околиці села недалеко від останньої зупинки автобуса.

Історія

Шепіт до березня 1940 р. був присілком Брустурів, відокремилось у 1820 р. У 1940—1950-х роках багато жителів брали участь у повстанському русі. За неповними даними, радянською владою було репресовано 50 шепітян, з них 24 були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт.

На фестивалі самодіяльного мистецтва УРСР в Києві на честь 50-річчя Великого Жовтня народний оркестр гуцульських інструментів Шепота одержав медаль та диплом 3-го ступеня.

Сьогодення

Орні землі відсутні, селяни займаються відгодівлею великої рогатої худоби, овець. Поширені промисли — ліжникарство (Г. Кіщук), різьба по дереву та інкрустація (І. Ігнатюк), виготовлення трембіт (П. Грималюк), вишивка та ін. У селі працює понад 180 народних умільців.

Через село пролягають туристичні маршрути (пішохідний та веломаршрут).

Релігійна громада ПЦУ, церква споруджена в 1993 р. Храмове свято — Зіслання Святого Духа. Настоятель о. Іван Петращук.

Неповна середня школа у пристосованому приміщенні (1951 р.). Будинок культури (1957 р.), бібліотека, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, відділення зв'язку, 6 магазинів.