Шезлонг

Шезло́нг (фр. chaise longue — «довгий стілець»; у самій французькій так називають кушетки) — легке крісло для відпочинку напівлежачи, трансформоване на час використання.

Шезлонг з дерев'яною рамою

Використовуються на пляжах, біля відкритих басейнів, можуть використовуватися як садові меблі, на відкритих терасах і для обладнання інших місць відпочинку.

Сучасні шезлонги виготовляються з масивної деревини, пластика, алюмінію і синтетичних тканин.

Історія

Перші шезлонги були зроблені з двох прямокутних дерев'яних рам, поєднаних разом прямокутником, щоб зберегти його у вертикальному положенні. Прямокутний шматок полотна, такий як використовують в гамаках, був прикріплений до двох дерев'яних прямокутників, щоб забезпечити місце для сидіння і підтримку. Використання цільного широкою полотна, спочатку оливково-зелениого кольору, а пізніше, як правило, яскраво кольорових смуг, було запатентовано британським винахідником на ім'я Аткінс в кінці 19-го століття. Класичний шезлонг може бути закріплений в одному положенні. Пізніше, смужки деревини, які знаходяться позаду, були подовжені і оснащені опорами так, що утворилося кілька можливих позицій, сидячи. Знімна підставка для ніг може також додати до комфорту користувача.

Рухомі шезлонги стали дуже популярними в кінці 19 і початку 20 століть. Під час золотої ери океанських лайнерів, стали популярними шезлонги на палубах суден, що були зарезервовані для особливих пасажирів. Такі шезлонги були на борту «Титаніка».

Див. також

• Кушетка
• Отоманка
• Пляжний лежак

Примітки

1. . Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.

Посилання

• Шезлонг // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Що таке козетка, канапка, пате, конфідан, отоманка … [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.]
• Шезлонг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.