Шебути́нці — село у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.
село Шебутинці | |
---|---|
Церква у селі Шебутинці | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Громада | Сокирянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040170250041549 |
Облікова картка | Шебутинці |
Основні дані | |
Населення | 1463 чол. на 01.01.2017 |
Територія | 20,63 км² |
Площа | 4,08 км² |
Поштовий індекс | 60211 |
Телефонний код | +380 3739 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°31′07″ пн. ш. 27°10′17″ сх. д. / 48.51861° пн. ш. 27.17139° сх. д.Координати: 48°31′07″ пн. ш. 27°10′17″ сх. д. / 48.51861° пн. ш. 27.17139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 233 м |
Водойми | р. Дністер |
Відстань до обласного центру | 122 км |
Відстань до районного центру | 24,9 км |
Найближча залізнична станція | Романківці |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60211, с. Шебутинці, вул. Кобилянської, 19 |
Сільський голова | Чорний Віталій Петрович |
Карта | |
Шебутинці | |
Шебутинці | |
Мапа | |
Шебутинці у Вікісховищі |
Географія
Межує з населеними пунктами: Романківці, Кулішівка, Кормань, Лопатів, Селище. До місто Сокиряни,— 24 км. переважно автошляхом Р63. До найближчої залізничної станції Романківці — 8 км. За 6 км від села протікає річка Дністер.
На північ від села розташований заказник місцевого значення «Шебутинський яр» — площа 794 га.
Історичні пам'ятки
- Урочище Сокира (поселення трипільської та черняхівської культури)
- Урочище Батирівка (укріплене поселення трипільської культури)
- Центр села — Панський город (поселення трипільської культури)
- Урочище Панський ліс (знахідки епохи бронзи)
- Урочище Кодрі (укріплене поселення трипільської культури)
- Урочище Балкани (поселення трипільської культури)
Історія
У писемних джерелах село згадується двічі: у 1596 і в 1610 році під назвою Шобутинці. За даними кишинівського статистика Джурджі в «Статистичному словнику Бессарабії» називається ймовірна дата заснування села — 1596 рік. У 1359 —1715 роках село було в складі Молдавського князівства, з — 1715 по 1806 рік — Османської імперії. За переписом 1772 року село Шиботинць належало пагарниці Марії Кантакузіно й налічувало 58 дворів. За переказами старожилів перші жителі спочатку оселилися в північній частині села — на Батирівці. Впродовж XIX століття село значно зростає як територіально, так і за кількістю населення.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 1208 осіб (608 чоловічої статі та 600 — жіночої), налічувалось 209 дворових господарств, існувала православна церква.
1873 року його чисельність становила 1340 чоловік, а вже на початку ХХ ст. тут проживало 1886 шебутинчан.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості мешкала 1394 особа, налічувалось 258 дворових господарств, існували православна церква та паровий млин.
Рішенням Хотинської Повітової Училищної Ради від 5 грудня 1903 року в Шебутинцях було відкрито народне училище, з цією метою в селі за типовим архітектурним проектом було збудовано трикімнатне приміщення, в якому була квартира для вчителя, кухня і велика класна кімната.
Звіти Хотинській Повітовій Училищній Раді детально описують життя школи на початку ХХ ст. За школою було закріплено почесного опікуна Михайла Івановича Зангу, який слідкував за матеріальним станом закладу, контролював якість наданих знань, піклувався за добробут учнів. З дня відкриття школи старшим учителем був 41-річний священик Іоан Савович Полянський, який закінчив Кишинівську духовну семінарію і викладав Закон Божий. Учителькою була також Олімпіада Іларіонівна Яценко, яка прийшла в нашу школу 1 лютого 1907 року після закінчення Кам'янець-Подільської Маріїнської гімназії.
У січні 1919 року жителі села взяли активну участь у Хотинському повстанні. Дізнавшись про події в повіті, селяни напали на жандармський пост, роззброїли солдатів і вигнали їх із села, але через кілька днів повстання було придушено. Повернувшись у село, румунські карателі розстріляли чотирьох мешканців Шебутинців.
У складі королівської Румунії село перебувало до 1940 року.
3 червня 1940 року по липень 1941 рік село в складі Сокирянського району Чернівецької області ввійшло до УРСР, але з липня 1941 року воно знову було окуповано королівськими румунськими та німецькими військами і знову було відновлено окупаційний режим.
22 березня 1944 року передові частини 40 армії генерала Жмаченко почали форсування річки Дністер, а 27 березня 1944 року військові частини Червоної армії увійшли зі сходу в село майже без боїв. Це були воїни 22-ї повітряно-десантної гвардії дивізії генерала Рум'янцева.
Культові споруди
Церква Святоуспіння Пресвятої Богородиці побудована в 1887 році на пагорбі в центрі села, на землі поміщика Августина Львовича Лірбхе. У цей час сільським священиком був Іоан Полянський, а церковним паламарем Степан Сумінєвич. Будівництво продовжувалося два роки (1885 — 1887). Матеріалом для будівництва слугував камінь-черепашник з Шебутинецького яру, який місцеві жителі возили на возах. Прізвищ будівничих не збереглося, так само як і архітектора.
Будівництво церкви активно фінансував місцевий житель Максимчук Василь Федосович, який під час оранки поля знайшов скарб золотих і срібних монет. Під час завершення будівництва він пожертвував 1000 крб. золотом. Згодом він профінансував будівництво будинку для священика. У 1899 році Василь Федосович жертвує на церкву ще 2000 крб. золотом для проведення ремонту, а в 1908 виділяє ще 1000 крб. За цю благодійність Максимчуку було присвоєно звання ктитора — із встановленням в середині церкви на стіні мармурової плити, яка збереглася до наших днів.
Народні промисли
Сільські умільці забезпечують Шебутинці та навколишні села необхідними в господарстві виробами та предметами вжитку.
Ярослав Дмитерко — майстер по дереву. Він володіє технікою різьби, виготовляє вікна, двері, дерев'яні східці, дивани, крісла, столи та інше хатнє начиння.
Олексій Чорний — талановитий художник, різьбяр, чеканник. Його вироби прикрашають інтер'єр сільської церкви, каплички та помешкання багатьох жителів села.
Сільський довгожитель Петро Буханець — відомий на всю округу бондар, який ще в недалекому минулому забезпечував краян діжками, бочками, жбанами та іншими необхідними в господарстві ємностями.
Майстер по дереву Олексій Бірюк — славиться оригінально виробленими меблями, а виготовлені ним цямриння до криниць прикрашають село і викликають захоплення у наших гостей.
Шебутинецький ландшафтний заказник
Створений 1994 року. Площа становить 794 гектарів.
Ландшафт
Заказник сформований на основі Шебутинецького яру. Через яр протікає річка Шебутинчанка, яка розмиває м'які породи та виносить їх до річки Дністер. До яру рельєф має вигляд пологих схилів, в долині яких течуть струмки, які з'єднуючись утворюють річку Шебутинчанка. Сам рельєф яру є досить цікавим тому, що тут виступають поклади вапняку (ракушняку), які є покладами Крейдового періоду (в той час тут існувало Сарматське море). Також тут є поклади кремнію та глаконіту. Вони виступають у вигляді скель, куп каміння, виступів. Дно яру вкрите відкладами ракушняку, який легко руйнується з навколишньої породи. У яру також є каскад водоспадів, середня висота становить близько 2—2,5 м. Весною, коли відбувається повінь, річка Шебутинчанка стає бурхливою і несе свої води до річки Дністер, утворюючи справжні водоспади з шириною до декількох метрів. Після водоспадів річка робить декілька різких поворотів, що відобразилося у формах рельєфу місцевості. На вершинах яру, перед балкою, є штучні насадження дерев, які слугують для збереженню нинішніх розмірів яру та не дають змогу розширенню яру. Після цих форм рельєфу яр переростає у балку, яка повністю покрита лісовою рослинністю, аж до самого Дністра. Далі схили стають пологішими, тому виступів вапняку стає менше. Виходи вапняку в балці траплються у вигляді поодиноких брил вапняку або купи, які вкриті моховою рослинністю, а також у самій долині річки. Через декілька кілометрів після потрапляння у балку можна побачити сходження трьох ярів: Шебутинецького, Кулишівського та Корманського. Тут розташована долина яка вкрита виступами вапняку у вигляді брил. З боків долина оточена схилами ярів. У напрямку до Дністра яр звужується поступово. Тут спостерігається збільшення кущової рослинності. Після цього яр переходить в одну із численних заток річки Дністер.
Рослинність
Основну масу лісової рослинності становить дуб, граб, клен, липа. Також трапляються ялина, черешня, акація. У глибині балки поширенні кущі (ліщина), трав'яниста рослинність. А з проходженням у глибину балки кущова і трав'яниста рослинність збільшується. На схилах яру поширена трава та деякі види квіток, які є стійкими до нестачі води. Взагалі рослинність яру, до балки, нагадує степовий тип ландшафту.
Сучасний стан
Населення села займається землеробством, городництвом, садівництвом, тваринництвом, народними промислами. Село славиться своїми садами, де вирощуються сортові яблука, груші, сливи. На городах — помідори, огірки, різні сорти перцю, баклажани тощо. Лани колосяться пшеницею, ячменем, просом, соєю.
Шебутинський краєзнавчий музей
Розгорнув експозицію у новій школі, довершивши 2007 року розповідь у речах і документах від найдавніших пам'яток археології трипільської культури, основних етапів розвитку історії та природи села до повноцінного унікального для східних районів області за кількістю і різноманіттям музейних предметів, етнографічного комплексу.
2006 року був заснований шкільний краєзнавчий музей села Шебутинці. Фонди нараховують 1472 експонати Експозиція складається із 3 відділів:
- Відділ краєзнавства
- Відділ історії
- Відділ етнографії
Директор музею — Якубина Сергій Іванович, вчитель історії.
Уродженці села
- Рябий Василь Михайлович(06.08.1950, с. Шебутинці) - Заслужений працівник сільського господарства України
- Серотюк Петро Федорович. — (*30.05.1943, с. Шебутинці) — баяніст, педагог. Заслужений працівник культури України (2006). З 1984 р. працює в Сокирянській музичній школі. Лауреат літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (2003).
- (25.09.1947, с. Шебутенці) - Агроном, науковець, громадський діяч. У 1974 р. закінчив агрономічний факльтет Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інситуту. Працював головним агрономом колгоспу "Прогрес" (с. Шебутенці Сокирянського району). Служив у Радянській армії. У 1982 р. у Всесоюзному інституті сільського господарства захистив кандидатську дисертацію (науковий керівник професор Г. С. Усик). З 1990 р. - заступник голови колгоспу "Прогрес", у 1993-1997 рр. - голова цього господарства. З 1997 р. - заступник директора ДП "Агродес" (м. Новодністровськ Сокирянського району), яке займалося вирощуванням зернових культур, соняшника, лікарських рослин, вирощуванням свиней, відгодівлею молодняка курей. Підприємство під час його керівництва придбало інкубатор на 50 тисяч яєць, олійницю (сухий віджим зернят сухого соняшника). На площі 4 га ініціював вирошщування лікарських рослин: нагідок, колендулу, які реалізовувались на Львівську фармацевтичну фабрику. Як аграрій-науковець друкувався у журналах "Кансервная прамышленность УССР", "Овощеводство и бахчеводство Украины" та інших виданнях. Обирався депутатом Шебутинецької сільської ради. Юхим Гусар.
Померли з голоду в 1947 році
За матеріалами з архіву краєзнавця Гусара Ю. С. за виданням: «Національна книга пам'яті жертв голодоморів 1932–1933, 1946–1947 років в Україні. Чернівецька область»: Статті, спогади, документи, списки жертв голодоморів. — Чернівці: Зелена Буковина, 2008.- С.791-792. — ISBN978-966-8410-48-3. [У всіх — офіційна причина смерті — елементарна дистрофія. Особи під № 4, 12 і 13 померли 1946 року.]
- 1. Архелюк Софія Павлівна — 1899
- 2. Базелюк Микита Сидорович — 1906
- 3. Безпалько Андрій Никифорович — 1901
- 4. Безпалько Василь Семенович — 1945
- 5. Гончар Катерина Василівна — 1889
- 6. Градинар Раїса Семенівна — 1945
- 7. Железка Франкліна Іллівна — 1900
- 8. Заярний Степан Григорович — 1913
- 9. Клев Анастасія Семенівна — 1942
- 10. Клев Марина Георгіївна — 1900
- 11. Клевчук Аврам Тодосійович — 1881
- 12. Максимчук Євдокія Михайлівна — 1877
- 13. Райська Васильна Василівна — 1894
- 14. Рудько Марія Дмитрівна — 1930
- 15. Серотюк Ганна Павлівна — 1883
- 16. Ткачук Федосія Григорівна −1908
- 17. Урсатій Олена Степанівна — 1942
- 18. Харабара Микола Максимович — 1877
- 19. Хитра Агафія Василівна — 1907
- 20. Хитра Танасія Петрівна — 1913
- 21. Хитрий Никифор Григорович — 1876
- 22. Цура Петро Семенович — 1930
- 23. Цура Феодосія Антонівна — 1892
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Шебутинці. |
Погода в селі Шебутинці [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1060)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shebutinci Shebuti nci selo u Sokiryanskij miskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo ShebutinciCerkva u seli ShebutinciCerkva u seli ShebutinciKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Sokiryanska miska gromadaKod KATOTTG UA73040170250041549Oblikova kartka Shebutinci Osnovni daniNaselennya 1463 chol na 01 01 2017Teritoriya 20 63 km Plosha 4 08 km Poshtovij indeks 60211Telefonnij kod 380 3739Geografichni daniGeografichni koordinati 48 31 07 pn sh 27 10 17 sh d 48 51861 pn sh 27 17139 sh d 48 51861 27 17139 Koordinati 48 31 07 pn sh 27 10 17 sh d 48 51861 pn sh 27 17139 sh d 48 51861 27 17139Serednya visota nad rivnem morya 233 mVodojmi r DnisterVidstan do oblasnogo centru 122 kmVidstan do rajonnogo centru 24 9 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya RomankivciVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 kmMisceva vladaAdresa radi 60211 s Shebutinci vul Kobilyanskoyi 19Silskij golova Chornij Vitalij PetrovichKartaShebutinciShebutinciMapa Shebutinci u VikishovishiGeografiyaMezhuye z naselenimi punktami Romankivci Kulishivka Korman Lopativ Selishe Do misto Sokiryani 24 km perevazhno avtoshlyahom R63 Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Romankivci 8 km Za 6 km vid sela protikaye richka Dnister Na pivnich vid sela roztashovanij zakaznik miscevogo znachennya Shebutinskij yar plosha 794 ga Istorichni pam yatkiUrochishe Sokira poselennya tripilskoyi ta chernyahivskoyi kulturi Urochishe Batirivka ukriplene poselennya tripilskoyi kulturi Centr sela Panskij gorod poselennya tripilskoyi kulturi Urochishe Panskij lis znahidki epohi bronzi Urochishe Kodri ukriplene poselennya tripilskoyi kulturi Urochishe Balkani poselennya tripilskoyi kulturi IstoriyaU pisemnih dzherelah selo zgaduyetsya dvichi u 1596 i v 1610 roci pid nazvoyu Shobutinci Za danimi kishinivskogo statistika Dzhurdzhi v Statistichnomu slovniku Bessarabiyi nazivayetsya jmovirna data zasnuvannya sela 1596 rik U 1359 1715 rokah selo bulo v skladi Moldavskogo knyazivstva z 1715 po 1806 rik Osmanskoyi imperiyi Za perepisom 1772 roku selo Shibotinc nalezhalo pagarnici Mariyi Kantakuzino j nalichuvalo 58 dvoriv Za perekazami starozhiliv pershi zhiteli spochatku oselilisya v pivnichnij chastini sela na Batirivci Vprodovzh XIX stolittya selo znachno zrostaye yak teritorialno tak i za kilkistyu naselennya Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 1208 osib 608 cholovichoyi stati ta 600 zhinochoyi nalichuvalos 209 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva 1873 roku jogo chiselnist stanovila 1340 cholovik a vzhe na pochatku HH st tut prozhivalo 1886 shebutinchan Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Romankouckoyi volosti meshkala 1394 osoba nalichuvalos 258 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva ta parovij mlin Rishennyam Hotinskoyi Povitovoyi Uchilishnoyi Radi vid 5 grudnya 1903 roku v Shebutincyah bulo vidkrito narodne uchilishe z ciyeyu metoyu v seli za tipovim arhitekturnim proektom bulo zbudovano trikimnatne primishennya v yakomu bula kvartira dlya vchitelya kuhnya i velika klasna kimnata Zviti Hotinskij Povitovij Uchilishnij Radi detalno opisuyut zhittya shkoli na pochatku HH st Za shkoloyu bulo zakripleno pochesnogo opikuna Mihajla Ivanovicha Zangu yakij slidkuvav za materialnim stanom zakladu kontrolyuvav yakist nadanih znan pikluvavsya za dobrobut uchniv Z dnya vidkrittya shkoli starshim uchitelem buv 41 richnij svyashenik Ioan Savovich Polyanskij yakij zakinchiv Kishinivsku duhovnu seminariyu i vikladav Zakon Bozhij Uchitelkoyu bula takozh Olimpiada Ilarionivna Yacenko yaka prijshla v nashu shkolu 1 lyutogo 1907 roku pislya zakinchennya Kam yanec Podilskoyi Mariyinskoyi gimnaziyi U sichni 1919 roku zhiteli sela vzyali aktivnu uchast u Hotinskomu povstanni Diznavshis pro podiyi v poviti selyani napali na zhandarmskij post rozzbroyili soldativ i vignali yih iz sela ale cherez kilka dniv povstannya bulo pridusheno Povernuvshis u selo rumunski karateli rozstrilyali chotiroh meshkanciv Shebutinciv U skladi korolivskoyi Rumuniyi selo perebuvalo do 1940 roku 3 chervnya 1940 roku po lipen 1941 rik selo v skladi Sokiryanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti vvijshlo do URSR ale z lipnya 1941 roku vono znovu bulo okupovano korolivskimi rumunskimi ta nimeckimi vijskami i znovu bulo vidnovleno okupacijnij rezhim 22 bereznya 1944 roku peredovi chastini 40 armiyi generala Zhmachenko pochali forsuvannya richki Dnister a 27 bereznya 1944 roku vijskovi chastini Chervonoyi armiyi uvijshli zi shodu v selo majzhe bez boyiv Ce buli voyini 22 yi povitryano desantnoyi gvardiyi diviziyi generala Rum yanceva Kultovi sporudiCerkva Svyatouspinnya Presvyatoyi Bogorodici pobudovana v 1887 roci na pagorbi v centri sela na zemli pomishika Avgustina Lvovicha Lirbhe U cej chas silskim svyashenikom buv Ioan Polyanskij a cerkovnim palamarem Stepan Suminyevich Budivnictvo prodovzhuvalosya dva roki 1885 1887 Materialom dlya budivnictva sluguvav kamin cherepashnik z Shebutineckogo yaru yakij miscevi zhiteli vozili na vozah Prizvish budivnichih ne zbereglosya tak samo yak i arhitektora Budivnictvo cerkvi aktivno finansuvav miscevij zhitel Maksimchuk Vasil Fedosovich yakij pid chas oranki polya znajshov skarb zolotih i sribnih monet Pid chas zavershennya budivnictva vin pozhertvuvav 1000 krb zolotom Zgodom vin profinansuvav budivnictvo budinku dlya svyashenika U 1899 roci Vasil Fedosovich zhertvuye na cerkvu she 2000 krb zolotom dlya provedennya remontu a v 1908 vidilyaye she 1000 krb Za cyu blagodijnist Maksimchuku bulo prisvoyeno zvannya ktitora iz vstanovlennyam v seredini cerkvi na stini marmurovoyi pliti yaka zbereglasya do nashih dniv Narodni promisliSilski umilci zabezpechuyut Shebutinci ta navkolishni sela neobhidnimi v gospodarstvi virobami ta predmetami vzhitku Yaroslav Dmiterko majster po derevu Vin volodiye tehnikoyu rizbi vigotovlyaye vikna dveri derev yani shidci divani krisla stoli ta inshe hatnye nachinnya Oleksij Chornij talanovitij hudozhnik rizbyar chekannik Jogo virobi prikrashayut inter yer silskoyi cerkvi kaplichki ta pomeshkannya bagatoh zhiteliv sela Silskij dovgozhitel Petro Buhanec vidomij na vsyu okrugu bondar yakij she v nedalekomu minulomu zabezpechuvav krayan dizhkami bochkami zhbanami ta inshimi neobhidnimi v gospodarstvi yemnostyami Majster po derevu Oleksij Biryuk slavitsya originalno viroblenimi meblyami a vigotovleni nim cyamrinnya do krinic prikrashayut selo i viklikayut zahoplennya u nashih gostej Shebutineckij landshaftnij zakaznikStvorenij 1994 roku Plosha stanovit 794 gektariv Landshaft Zakaznik sformovanij na osnovi Shebutineckogo yaru Cherez yar protikaye richka Shebutinchanka yaka rozmivaye m yaki porodi ta vinosit yih do richki Dnister Do yaru relyef maye viglyad pologih shiliv v dolini yakih techut strumki yaki z yednuyuchis utvoryuyut richku Shebutinchanka Sam relyef yaru ye dosit cikavim tomu sho tut vistupayut pokladi vapnyaku rakushnyaku yaki ye pokladami Krejdovogo periodu v toj chas tut isnuvalo Sarmatske more Takozh tut ye pokladi kremniyu ta glakonitu Voni vistupayut u viglyadi skel kup kaminnya vistupiv Dno yaru vkrite vidkladami rakushnyaku yakij legko rujnuyetsya z navkolishnoyi porodi U yaru takozh ye kaskad vodospadiv serednya visota stanovit blizko 2 2 5 m Vesnoyu koli vidbuvayetsya povin richka Shebutinchanka staye burhlivoyu i nese svoyi vodi do richki Dnister utvoryuyuchi spravzhni vodospadi z shirinoyu do dekilkoh metriv Pislya vodospadiv richka robit dekilka rizkih povorotiv sho vidobrazilosya u formah relyefu miscevosti Na vershinah yaru pered balkoyu ye shtuchni nasadzhennya derev yaki sluguyut dlya zberezhennyu ninishnih rozmiriv yaru ta ne dayut zmogu rozshirennyu yaru Pislya cih form relyefu yar pererostaye u balku yaka povnistyu pokrita lisovoyu roslinnistyu azh do samogo Dnistra Dali shili stayut pologishimi tomu vistupiv vapnyaku staye menshe Vihodi vapnyaku v balci traplyutsya u viglyadi poodinokih bril vapnyaku abo kupi yaki vkriti mohovoyu roslinnistyu a takozh u samij dolini richki Cherez dekilka kilometriv pislya potraplyannya u balku mozhna pobachiti shodzhennya troh yariv Shebutineckogo Kulishivskogo ta Kormanskogo Tut roztashovana dolina yaka vkrita vistupami vapnyaku u viglyadi bril Z bokiv dolina otochena shilami yariv U napryamku do Dnistra yar zvuzhuyetsya postupovo Tut sposterigayetsya zbilshennya kushovoyi roslinnosti Pislya cogo yar perehodit v odnu iz chislennih zatok richki Dnister Roslinnist Osnovnu masu lisovoyi roslinnosti stanovit dub grab klen lipa Takozh traplyayutsya yalina chereshnya akaciya U glibini balki poshirenni kushi lishina trav yanista roslinnist A z prohodzhennyam u glibinu balki kushova i trav yanista roslinnist zbilshuyetsya Na shilah yaru poshirena trava ta deyaki vidi kvitok yaki ye stijkimi do nestachi vodi Vzagali roslinnist yaru do balki nagaduye stepovij tip landshaftu Suchasnij stanNaselennya sela zajmayetsya zemlerobstvom gorodnictvom sadivnictvom tvarinnictvom narodnimi promislami Selo slavitsya svoyimi sadami de viroshuyutsya sortovi yabluka grushi slivi Na gorodah pomidori ogirki rizni sorti percyu baklazhani tosho Lani kolosyatsya psheniceyu yachmenem prosom soyeyu Shebutinskij krayeznavchij muzejDokladnishe Shebutinskij krayeznavchij muzej Rozgornuv ekspoziciyu u novij shkoli dovershivshi 2007 roku rozpovid u rechah i dokumentah vid najdavnishih pam yatok arheologiyi tripilskoyi kulturi osnovnih etapiv rozvitku istoriyi ta prirodi sela do povnocinnogo unikalnogo dlya shidnih rajoniv oblasti za kilkistyu i riznomanittyam muzejnih predmetiv etnografichnogo kompleksu 2006 roku buv zasnovanij shkilnij krayeznavchij muzej sela Shebutinci Fondi narahovuyut 1472 eksponati Ekspoziciya skladayetsya iz 3 viddiliv Viddil krayeznavstva Viddil istoriyi Viddil etnografiyi Direktor muzeyu Yakubina Sergij Ivanovich vchitel istoriyi Urodzhenci selaRyabij Vasil Mihajlovich 06 08 1950 s Shebutinci Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Serotyuk Petro Fedorovich 30 05 1943 s Shebutinci bayanist pedagog Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2006 Z 1984 r pracyuye v Sokiryanskij muzichnij shkoli Laureat literaturno misteckoyi premiyi im Sidora Vorobkevicha 2003 25 09 1947 s Shebutenci Agronom naukovec gromadskij diyach U 1974 r zakinchiv agronomichnij fakltet Kam yanec Podilskogo silskogospodarskogo insitutu Pracyuvav golovnim agronomom kolgospu Progres s Shebutenci Sokiryanskogo rajonu Sluzhiv u Radyanskij armiyi U 1982 r u Vsesoyuznomu instituti silskogo gospodarstva zahistiv kandidatsku disertaciyu naukovij kerivnik profesor G S Usik Z 1990 r zastupnik golovi kolgospu Progres u 1993 1997 rr golova cogo gospodarstva Z 1997 r zastupnik direktora DP Agrodes m Novodnistrovsk Sokiryanskogo rajonu yake zajmalosya viroshuvannyam zernovih kultur sonyashnika likarskih roslin viroshuvannyam svinej vidgodivleyu molodnyaka kurej Pidpriyemstvo pid chas jogo kerivnictva pridbalo inkubator na 50 tisyach yayec olijnicyu suhij vidzhim zernyat suhogo sonyashnika Na ploshi 4 ga iniciyuvav viroshshuvannya likarskih roslin nagidok kolendulu yaki realizovuvalis na Lvivsku farmacevtichnu fabriku Yak agrarij naukovec drukuvavsya u zhurnalah Kanservnaya pramyshlennost USSR Ovoshevodstvo i bahchevodstvo Ukrainy ta inshih vidannyah Obiravsya deputatom Shebutineckoyi silskoyi radi Yuhim Gusar Pomerli z golodu v 1947 rociZa materialami z arhivu krayeznavcya Gusara Yu S za vidannyam Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoriv 1932 1933 1946 1947 rokiv v Ukrayini Chernivecka oblast Statti spogadi dokumenti spiski zhertv golodomoriv Chernivci Zelena Bukovina 2008 S 791 792 ISBN978 966 8410 48 3 U vsih oficijna prichina smerti elementarna distrofiya Osobi pid 4 12 i 13 pomerli 1946 roku 1 Arhelyuk Sofiya Pavlivna 1899 2 Bazelyuk Mikita Sidorovich 1906 3 Bezpalko Andrij Nikiforovich 1901 4 Bezpalko Vasil Semenovich 1945 5 Gonchar Katerina Vasilivna 1889 6 Gradinar Rayisa Semenivna 1945 7 Zhelezka Franklina Illivna 1900 8 Zayarnij Stepan Grigorovich 1913 9 Klev Anastasiya Semenivna 1942 10 Klev Marina Georgiyivna 1900 11 Klevchuk Avram Todosijovich 1881 12 Maksimchuk Yevdokiya Mihajlivna 1877 13 Rajska Vasilna Vasilivna 1894 14 Rudko Mariya Dmitrivna 1930 15 Serotyuk Ganna Pavlivna 1883 16 Tkachuk Fedosiya Grigorivna 1908 17 Ursatij Olena Stepanivna 1942 18 Harabara Mikola Maksimovich 1877 19 Hitra Agafiya Vasilivna 1907 20 Hitra Tanasiya Petrivna 1913 21 Hitrij Nikifor Grigorovich 1876 22 Cura Petro Semenovich 1930 23 Cura Feodosiya Antonivna 1892PosilannyaU Vikislovniku ye storinka Shebutinci Pogoda v seli Shebutinci 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 1060 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi