Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шветцингенський палац нім Schloss Schwetzingen замок палац в Баден Вюртемберзі барокова резиденція правителів Курпфальца

Шветцингенський палац

Шветцингенський палац

Шветцингенський палац (нім. Schloss Schwetzingen) — замок-палац в Баден-Вюртемберзі, барокова резиденція правителів Курпфальца. Розташовано у Шветцингені округу Карлсруе.

Шветцингенський палац
image
image
Країна image Німеччина[1][2]
Адміністративна одиниця Шветцинген[1][2]
Часовий пояс і
Місце розташування d
Власник Баден-Вюртемберг
Архітектор d
Архітектурний стиль рококо
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
Адреса Schloss, 68723 Schwetzingen[3]
Стан збереженості d[2]
image
Сторінка інституції на Вікісховищі Schloss Schwetzingen
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Офіційний сайт​(нім.)
image Шветцингенський палац у Вікісховищі

Координати: 49°23′00″ пн. ш. 8°33′57″ сх. д. / 49.3835269393608911059° пн. ш. 8.56592595843956772° сх. д. / 49.3835269393608911059; 8.56592595843956772

Історія

Шветцингський замок як могутня фортеця вперше письмово згадується в 1350 році. У 1427 році замок перейшов у володіння курфюрстів Пфальца. Фортеця згодом неодноразово перебудовувалася, служила мисливським замком і в кінці Тридцятирічної війни перетворилася на руїни.

Після закінчення війни курфюрст Карл I Людвіг знову відбудував Шветцинген для своєї коханки Луїзи фон Дегенфельд, а зайві кам'яні, дерев'яні та залізні залишки передав жителям Шветцингена для їх особистих будівельних потреб. Однак в ході Війни за Пфальцську спадщину і цей замок був зруйнований, від нього вціліли лише фортечні стіни, і ті частково.

Нинішній вигляд Шветцингенський палац отримав після початку нового етапу будівельних робіт в 1697 році. Їхнім замовником виступив курфюрст Йоганн Вільгельм, який проживав в Дюссельдорфі. Проєкт реконструкції підготував І. А. Бройніг. У 1752 році почалася розбивка палацового парку на площі в 70 гектарів. У тому ж році відкрився палацовий театр.

Курфюрст Карл IV Теодор переобладнав палац під свою літню резиденцію і з усім двором перебрався туди з Мангаймського палацу. У 1778 році резиденція пфальцських курфюрстів була перенесена з Мангайма в Мюнхен, і Шветцингенський палац втратив своє значення. Проте роботи над розширенням парку і прикрасою будівель тривали й в XIX столітті. Над розбивкою парку працювали такі майстри, як садовий архітектор з Лотарингії Нікола де Пігаж, придворний садівник І. Л. Петрі, який розпланував регулярний парк, другий придворний садівник І. В. Шкель і ін.

Палац

Шветцингенський палац знаходиться на шляху з Гайдельберга в Шветцинген. По обидва боки від палацових воріт розташовані дві сторожки, в яких нині знаходяться магазин сувенірів і кафе. У просторому дворі розташувалися господарські будівлі. Житлові приміщення палацу знаходяться в його західній частині та в центрі будівлі. У 1975—1991 роках у Шветцингенському палаці проводилися реставраційні роботи, які повернули інтер'єрам палацу вигляд XVIII століття. Бельетаж був палацовим музеєм, де можна оглядати гостьові приміщення, особисті покої курфюрста і його дружини часів Карла Теодора. Особливий інтерес становлять приміщення третього поверху, що належать до баденської епохи (з 1803 року) і належали морганатичній дружині Карла Фрідріха Баденського райхсграфині Луїзі Кароліні фон Гохберг, прикрашені шпалерами ручної роботи 1804-го року фірми «Цубер».

Придворний театр був зведений в класичному стилі і відкрився 15 липня 1753 року оперою Ігнаца Хольцбауера «Син лісів» («Il figlio delle selve»). Після переїзду курфюрста Карла Теодора в Мюнхен концерти і спектаклі тут влаштовували рідко, будівля поступово руйнувалася. В результаті реставраційних робіт 1936—1937 і 2002—2003 років театр був повністю відновлений.

Парк

Шветцингенський палацовий парк розділений на французький парк в стилі бароко і англійський парк. З культурно-історичної точки зору парк складається з «Парку Алегорій» («Garten der Allegorien») зі статуями різних алегоричних персонажів, і «Парку Розважливості» («Garten der Vernunft»), де знаходяться Храм Мінерви, Мечеть, Храм Меркурія, Храм Аполлона, Храм Лісової Ботаніки, римський Водяний замок, Арборетум (із зібранням рідкісних порід дерева). Ці паркові споруди за уявленнями епохи Просвітництва допомагали людині позитивно і творчо мислити. За часів курфюрстів вся паркова зона, за винятком купалень, була відкрита для відвідувачів безплатно. Поруч з парком за вказівкою великого герцога Баденського Людвіга І в 1823 році був влаштований ставок.

Відомі відвідувачі

Шветцингенський палац двічі, у 1753 і 1758 роках, відвідував Вольтер, він провів тут 1753 року два тижні. 18 липня 1753 року тут разом з батьком і сестрою виступав на придворному концерті Вольфганг Амадей Моцарт. У 1774 році в палаці у курфюрста гостював композитор Кристоф Віллібальд Глюк. Перебування в Шветцингенському палаці надихнуло Фрідріха Шиллера на створення першого акту драми . У 1781 році під ім'ям графа фон Фалькенштейна в Шветцингенському палаці побував імператор Священної Римської імперії Йосип II.

Сучасність

Нині Шветцингенський палац знаходиться у власності землі Баден-Вюртемберг. За відвідування парку встановлена плата, палацом й театром проводяться екскурсії. Щорічно в травні-червні на території Шветцингенського палацу проводяться культурні Шветцингенські фестивалі.

У 2007 році палац Шветцингена і його паркове господарство були включені німецьким урядом в число претендентів до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2010 році ця заявка була знову підтверджена.


  • Шветцингенський палац - Schloss Schwetzingen
  • image
  • image
    Головний вхід Шветцингенського палацу
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
    Партер
  • image

Література

  • Carl Ludwig Fuchs, Claus Reisinger: Schloss und Garten zu Schwetzingen. 2. Auflage. Wernersche Verlagsgesellschaft, Worms 2008,
  • Ralf R. Wagner: In seinem Paradiese Schwetzingen … Das Badhaus des Kurfürsten Carl Theodor von der Pfalz. Hrsg. von Staatliche Schlösser und Gärten Baden-Württemberg. Verlag Regionalkultur, 2009, 302 S. .
  • Oswald Zenker: Schwetzinger Schlossgarten. Ein Führer durch das Französische Gartenparterre und den Englischen Landschaftsgarten, mit Informationen über Schloss und Rokokotheater sowie Sehenswürdigkeiten der Umgebung. K. F. Schimper-Verlag, Schwetzingen 2002,

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шветцингенський палац
  • Офіційний сайт Шветцингенського палацу [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
    d:Track:Q107174967
  3. https://www.schloss-schwetzingen.de/besuchsinformation/anfahrt

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shvetcingenskij palac nim Schloss Schwetzingen zamok palac v Baden Vyurtemberzi barokova rezidenciya praviteliv Kurpfalca Roztashovano u Shvetcingeni okrugu Karlsrue Shvetcingenskij palac Krayina Nimechchina 1 2 Administrativna odinicyaShvetcingen 1 2 Chasovij poyasUTC 1 i UTC 2 Misce roztashuvannyad VlasnikBaden Vyurtemberg Arhitektord Arhitekturnij stilrokoko Status spadshinipam yatka kulturi d AdresaSchloss 68723 Schwetzingen 3 Stan zberezhenostid 2 Storinka instituciyi na VikishovishiSchloss Schwetzingen Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Oficijnij sajt nim Shvetcingenskij palac u Vikishovishi Koordinati 49 23 00 pn sh 8 33 57 sh d 49 3835269393608911059 pn sh 8 56592595843956772 sh d 49 3835269393608911059 8 56592595843956772IstoriyaShvetcingskij zamok yak mogutnya fortecya vpershe pismovo zgaduyetsya v 1350 roci U 1427 roci zamok perejshov u volodinnya kurfyurstiv Pfalca Fortecya zgodom neodnorazovo perebudovuvalasya sluzhila mislivskim zamkom i v kinci Tridcyatirichnoyi vijni peretvorilasya na ruyini Pislya zakinchennya vijni kurfyurst Karl I Lyudvig znovu vidbuduvav Shvetcingen dlya svoyeyi kohanki Luyizi fon Degenfeld a zajvi kam yani derev yani ta zalizni zalishki peredav zhitelyam Shvetcingena dlya yih osobistih budivelnih potreb Odnak v hodi Vijni za Pfalcsku spadshinu i cej zamok buv zrujnovanij vid nogo vcilili lishe fortechni stini i ti chastkovo Ninishnij viglyad Shvetcingenskij palac otrimav pislya pochatku novogo etapu budivelnih robit v 1697 roci Yihnim zamovnikom vistupiv kurfyurst Jogann Vilgelm yakij prozhivav v Dyusseldorfi Proyekt rekonstrukciyi pidgotuvav I A Brojnig U 1752 roci pochalasya rozbivka palacovogo parku na ploshi v 70 gektariv U tomu zh roci vidkrivsya palacovij teatr Kurfyurst Karl IV Teodor pereobladnav palac pid svoyu litnyu rezidenciyu i z usim dvorom perebravsya tudi z Mangajmskogo palacu U 1778 roci rezidenciya pfalcskih kurfyurstiv bula perenesena z Mangajma v Myunhen i Shvetcingenskij palac vtrativ svoye znachennya Prote roboti nad rozshirennyam parku i prikrasoyu budivel trivali j v XIX stolitti Nad rozbivkoyu parku pracyuvali taki majstri yak sadovij arhitektor z Lotaringiyi Nikola de Pigazh pridvornij sadivnik I L Petri yakij rozplanuvav regulyarnij park drugij pridvornij sadivnik I V Shkel i in PalacShvetcingenskij palac znahoditsya na shlyahu z Gajdelberga v Shvetcingen Po obidva boki vid palacovih vorit roztashovani dvi storozhki v yakih nini znahodyatsya magazin suveniriv i kafe U prostoromu dvori roztashuvalisya gospodarski budivli Zhitlovi primishennya palacu znahodyatsya v jogo zahidnij chastini ta v centri budivli U 1975 1991 rokah u Shvetcingenskomu palaci provodilisya restavracijni roboti yaki povernuli inter yeram palacu viglyad XVIII stolittya Beletazh buv palacovim muzeyem de mozhna oglyadati gostovi primishennya osobisti pokoyi kurfyursta i jogo druzhini chasiv Karla Teodora Osoblivij interes stanovlyat primishennya tretogo poverhu sho nalezhat do badenskoyi epohi z 1803 roku i nalezhali morganatichnij druzhini Karla Fridriha Badenskogo rajhsgrafini Luyizi Karolini fon Gohberg prikrasheni shpalerami ruchnoyi roboti 1804 go roku firmi Cuber Pridvornij teatr buv zvedenij v klasichnomu stili i vidkrivsya 15 lipnya 1753 roku operoyu Ignaca Holcbauera Sin lisiv Il figlio delle selve Pislya pereyizdu kurfyursta Karla Teodora v Myunhen koncerti i spektakli tut vlashtovuvali ridko budivlya postupovo rujnuvalasya V rezultati restavracijnih robit 1936 1937 i 2002 2003 rokiv teatr buv povnistyu vidnovlenij ParkShvetcingenskij palacovij park rozdilenij na francuzkij park v stili baroko i anglijskij park Z kulturno istorichnoyi tochki zoru park skladayetsya z Parku Alegorij Garten der Allegorien zi statuyami riznih alegorichnih personazhiv i Parku Rozvazhlivosti Garten der Vernunft de znahodyatsya Hram Minervi Mechet Hram Merkuriya Hram Apollona Hram Lisovoyi Botaniki rimskij Vodyanij zamok Arboretum iz zibrannyam ridkisnih porid dereva Ci parkovi sporudi za uyavlennyami epohi Prosvitnictva dopomagali lyudini pozitivno i tvorcho misliti Za chasiv kurfyurstiv vsya parkova zona za vinyatkom kupalen bula vidkrita dlya vidviduvachiv bezplatno Poruch z parkom za vkazivkoyu velikogo gercoga Badenskogo Lyudviga I v 1823 roci buv vlashtovanij stavok Vidomi vidviduvachiShvetcingenskij palac dvichi u 1753 i 1758 rokah vidviduvav Volter vin proviv tut 1753 roku dva tizhni 18 lipnya 1753 roku tut razom z batkom i sestroyu vistupav na pridvornomu koncerti Volfgang Amadej Mocart U 1774 roci v palaci u kurfyursta gostyuvav kompozitor Kristof Villibald Glyuk Perebuvannya v Shvetcingenskomu palaci nadihnulo Fridriha Shillera na stvorennya pershogo aktu drami U 1781 roci pid im yam grafa fon Falkenshtejna v Shvetcingenskomu palaci pobuvav imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Josip II SuchasnistNini Shvetcingenskij palac znahoditsya u vlasnosti zemli Baden Vyurtemberg Za vidviduvannya parku vstanovlena plata palacom j teatrom provodyatsya ekskursiyi Shorichno v travni chervni na teritoriyi Shvetcingenskogo palacu provodyatsya kulturni Shvetcingenski festivali U 2007 roci palac Shvetcingena i jogo parkove gospodarstvo buli vklyucheni nimeckim uryadom v chislo pretendentiv do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO U 2010 roci cya zayavka bula znovu pidtverdzhena Shvetcingenskij palac Schloss Schwetzingen Golovnij vhid Shvetcingenskogo palacu ParterLiteraturaCarl Ludwig Fuchs Claus Reisinger Schloss und Garten zu Schwetzingen 2 Auflage Wernersche Verlagsgesellschaft Worms 2008 ISBN 978 3 88462 266 7 Ralf R Wagner In seinem Paradiese Schwetzingen Das Badhaus des Kurfursten Carl Theodor von der Pfalz Hrsg von Staatliche Schlosser und Garten Baden Wurttemberg Verlag Regionalkultur 2009 302 S ISBN 978 3 89735 587 3 Oswald Zenker Schwetzinger Schlossgarten Ein Fuhrer durch das Franzosische Gartenparterre und den Englischen Landschaftsgarten mit Informationen uber Schloss und Rokokotheater sowie Sehenswurdigkeiten der Umgebung K F Schimper Verlag Schwetzingen 2002 ISBN 3 87742 170 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shvetcingenskij palac Oficijnij sajt Shvetcingenskogo palacu 20 bereznya 2017 u Wayback Machine nim archINFORM 1994 d Track Q265049 Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany d Track Q107174967 https www schloss schwetzingen de besuchsinformation anfahrt

Дата публікації:
Топ