Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахта Цольферайн нім Zeche Zollverein в перекладі з німецької Цольферайн Митна спілка недіюча кам яновугільна шахта у мі

Шахта «Цольферайн»

Шахта «Цольферайн»

Шахта Цольферайн (нім. Zeche Zollverein, в перекладі з німецької «Цольферайн» — «Митна спілка») — недіюча кам'яновугільна шахта у місті Ессен (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія).

Стара вугільна шахта Цольферайн
в місті Ессен
Zollverein Coal Mine Industrial Complex
in Essen 
Світова спадщина
image
51°29′11″ пн. ш. 7°02′38″ сх. д. / 51.48650000002777460° пн. ш. 7.044080000028° сх. д. / 51.48650000002777460; 7.044080000028
Країнаimage Німеччина
ТипКультурний
(Критерії)ii, iii
Об'єкт №975
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:2001 (25 сесія)
image
image
Розташування на карті Німеччини
image Шахта «Цольферайн» у Вікісховищі
Zeche Zollverein
Шахта «Цольферайн»
image
Копер шахти № 12
Країнаimage Німеччина[2]
РозташуванняЕссен, Гельзенкірхен
51°29′11″ пн. ш. 7°02′38″ сх. д. / 51.48650000002777460° пн. ш. 7.044080000028° сх. д. / 51.48650000002777460; 7.044080000028Координати: 51°29′11″ пн. ш. 7°02′38″ сх. д. / 51.48650000002777460° пн. ш. 7.044080000028° сх. д. / 51.48650000002777460; 7.044080000028
ВласникRAG Aktiengesellschaft
Рік будівництва1847
Термін служби139 років
Рік закриття1986
Технологічна схема
Запаси вугілля
Вугільний басейн
(район, родовище)		Рурський
Сайтzollverein.de
Додаткова інформація
image Шахта «Цольферайн» у Вікісховищі
Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО

Опис

Шахта Цольферайн була однією з найбільших і найпродуктивніших шахт Рурського регіону. З 2001 року шахта Цольферайн є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО за (критеріями) II (об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів) і III (об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує досі або вже зникла). Також споруди шахти Цольферайн входять до складу європейського проекту [de].

Розміщення

image
Коксовий завод
image
Шахта № 1/2/8
image
Шахта № 12

Основна територія шахти Цольферайн (шахти № 1/2/8 і № 12) розташована на межі північно-східних районів Ессена — [de], [de] і [de] і обмежена вулицями Штрасен-Арендальс-Візе, Фріц-Шупп-Алле, Гельзенкірхенер-штрасе і Гальденштрасе. Головний вхід розташований на вулиці Гельзенкірхенер-штрасе.

Територія шахт № 3/7/10 розташована в районі Шоннебек приблизно за 1 км на схід від основної території.

Територія шахт № 4/5/11 лежить за 2 км північніше основної території в районі Катернберг.

Територія шахт № 6/9 розташовувалась за 1 км на південь від основної території між вулицями Гельзенкірхенер-штрасе і Галлоштрасе. Усі споруди шахт № 6 / 9 були знесені у 1979 році і зараз на місці цих шахт росте ліс.

Терикони шахт Цольферайн розташовуються в районі Катернберг і в місті Гельзенкірхен.

Історія

Рання історія (1834—1890 роки)

Історія шахти Цольферайн починається в 30-ті роки XIX століття, коли німецький підприємець [de] зайнявся пошуком родовища коксового вугілля для своїх підприємств сталеливарного виробництва. Перший шурф в Мергелева порода був пробитий в 1834 році в [de]. Особливо багатий вугільний пласт був знайдений в Катернберзі на глибині 130 м. В 1847 році Франц Ганіль засновує підприємство «Шахта Цольферайн», названа за іменем заснованого 1 січня 1834 року Німецького митного союзу. Акції створеного підприємства Франц Ганіль розповсюдив серед членів своєї сім'ї.

У виборі місця для шахти свою роль зіграло також те, що в тому ж 1847 році була відкрита гілка залізниці [de], що проходить трохи північніше від території шахти, що гарантувало зручність транспортування видобутого вугілля.

Роботи зі створення шахти № 1 почалися 18 лютого 1847 року під керівництвом гірничого інженера Йозефа Ертгена, ім'я якого зараз носить одна з вулиць в Катернберзі. Видобуток вугілля почався в 1851 році. В 1849 р. розпочалися роботи зі створення шахти № 2, видобуток вугілля в якій почався в 1852 році. Шурфи обох шахт були обладнані за принципом [de].

В 1857 р. були запущені перші печі для коксування кам'яного вугілля, що поклало початок створенню коксового заводу. В 1866 році був запущений в експлуатацію новий коксовий завод, оснащений сучасним обладнанням.

В 1880 р. почала будуватися шахта № 3 в Шоннебеку, перше вугілля вона дала в 1883 році. В 1890 р. всі три шахти Цольферайн дали загальну річний видобуток у розмірі 1 млн тонн вугілля, що стало абсолютним рекордом серед німецьких шахт того часу.

Історія шахти Цольферайн до кінця Німецької імперії (1890—1918 роки)

В період з 1891 по 1896 рік були запущені в експлуатацію шахти № 4 та № 5 в Катернберзі. При цих шахтах відразу ж був побудований сучасний коксовий завод.

Всі перші роки експлуатації шахти мали серйозні проблеми з вентиляцією. Після декількох аварій, викликаних загорянням рудникового газу, у всіх шахтах стали створювати додаткові вентиляційні шурфи. З 1897 по 1899 роки такі шурфи пробили на шахтах № 3 та № 7. З 1897 по 1900 роки — в шахтах № 1, 2 і 8. З 1903 по 1905 — в шахтах № 6 та 9.

В 1909 році були поглиблені і створені нові підйомні стовбури на шахтах № 3 і 7. Після запуску в експлуатацію шахти № 10 в 1914 році був зданий в експлуатацію новий коксовий завод.

На початок Першої світової війни видобуток вугілля на шахті Цольферайн досягав 2,5 млн тонн на рік.

Шахта Цольферайн в 1918—1932 роках

З моменту свого заснування шахта Цольферайн перебувала у власності родини Ганіль, але в 1920 році вона передається компанії [de]. Phoenix AG приступає до повномасштабного відновлення і переоснащення шахти. Шахта № 2 отримує транспортерну естакаду. Повністю оновлюються шахти № 4 та № 5. Здається в експлуатацію шахта № 11. В 1927 р. шахти № 4 і № 11 оснащуються транспортерними естакадами, при шахтах № 4,5,11 будується новий коксовий завод.

Після входження в 1926 році Phoenix AG до складу корпорації [de] шахта Цольферайн передається до складу гірничодобувного підприємства [de] міста Гельзенкірхен.

В 1928 р. запускається в експлуатацію шахта № 12. Шахта № 12 вважалася найбільш технічно досконалою шахтою у світі. Сумарний видобуток вугілля зріс до 12 тис. тонн на добу. Побудована в 1930 році транспортерна естакада стала зразком для багатьох пізніше будувалися конвеєрних систем.

Шахта Цольферайн в 1932—1968 роках

image
Шахта Цольферайн в 1949 році

В 1937 видобуток досягає рекордних 3,6 млн тонн вугілля на рік, на шахті працює 6900 працівників. Новий коксовий завод при шахті 1/2/8 з 54 коксувальними печами виробляв щороку 200.000 тонн коксу.

image
Коксувальні печі нового коксового заводу

Шахта Цольферайн не понесла серйозних ушкоджень під час Другої світової війни. В 1953 видобуток вугілля знову зріс до 2,4 млн тонн на рік, внаслідок чого шахта Цольферайн зайняла провідне місце серед усіх західнонімецьких кам'яновугільних шахт.

Після передачі у відання компанії Rheinelbe Bergbau AG шахта Цольферайн пережила новий період модернізацій і удосконалень. З 1960 по 1968 рік відбувається повне оновлення шахт 1/2/8 під керівництвом архітектора [de]. З 1961 року працює новий коксовий завод з 192 коксувальними печами в західній частині території шахти. Цей завод, що виробляє 10.000 тонн коксу на добу, довгий час вважався найсучаснішим і найпродуктивнішим коксовим заводом Європи.

Після [de] виникають труднощі збуту, у зв'язку з чим в 60-ті роки одна за одною закриваються вугільні шахти. Першою в 1962 році закрилася шахта № 4, а вже до 1967 року видобуток тривав тільки в шахті № 12.

В 1968 р. шахта Цольферайн передається гірничодобувній компанії Ruhrkohle AG.

Останні роки (1968—1986 роки)

У 70-ті роки видобуток шахти Цольферайн становить 3 млн тонн вугілля на рік. Починаючи з 1980 року в зв'язку з зубожінням вугільних пластів південні і східні напрями видобутку вугілля закидаються, всі зусилля зосереджуються на північному напрямку. В 1982 році відбувається з'єднання шахти Цольферайн з в Гельзенкірхені.

23 грудня 1986 року приймається рішення про повне закриття шахти Цольферайн. Коксовий завод функціонував ще до 30 червня 1993 року. При цьому було прийнято рішення про збереження споруд шахт 12, 1/2/8 і 3/10 як пам'ятника індустріальної культури.

Шахта Цольферайн сьогодні

14 грудня 2001 року шахта Цольферайн була включена в список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Сьогодні шахта Цольферайн — це культурний і творчий центр Ессена, тематична станція регіонального проекту [de]Рурського регіону. Тут можна відвідати музей «Дорога вугілля», музей Рурського регіону, [de], музей кераміки «Margaretenhöh». У колишньому коксовому заводі розміщена виставка сучасного мистецтва, там же знаходиться постійно діюча виставка «Палац проектів Іллі Кабакова».

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. Vgl. dazu ausführlich Andreas Koerner / Klaus Scholz / Wolfgang Sykorra:Man war nie fremd. Die Essener Bergbaukolonie Schönebeck und ihr Stadtteil. Essen: Edition Rainruhr 2009. 158 Seiten.
  4. http://www.unesco.de/318.html [ 1 липня 2011 у Wayback Machine.] 25. Tagung des Welterbekomitees der UNESCO am 14. Dezember 2001 in Helsinki

Література

  • Rolf Tiggemann: Zollverein Schacht XII, Klartext Verlag, Essen 2007, ISBN 978-3-89861-741-3
  • Heinrich Böll und Hans Krabel: Arbeiten an Zollverein: Projekte auf der Zeche Zollverein Schacht XII seit 1989, Klartext Verlag, Essen 2009, "ISBN 978-3-89861-912-7
  • Wilhelm und Gertrude Hermann: Die alten Zechen an der Ruhr. 6., um einen Foto-Exkurs «Zollverein Weltkulturerbe» von Udo Haafs nach S. 216 erweiterte und aktualisierte Auflage 2008. Langewiesche, Königstein i. Ts. 2008 (Die Blauen Bücher), ISBN 978-3-7845-6994-9
  • Zeche Zollverein e.V.: «Zeche Zollverein — Einblicke in die Geschichte eines großen Bergwerks», Klartext Verlag, Essen 1996, ISBN 3-88474-507-7
  • Zeche Zollverein e. V.: Die Zeche Zollverein, Sutton Verlag, Erfurt 2008, ISBN 978-3-86680-320-6
  • Delia Bösch: Zollverein entdecken — Unterwegs auf dem Welterbe. 3. erweiterte Auflage, Essen 2007, ISBN 3-9809846-0-5

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шахта «Цольферайн»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shahta Colferajn nim Zeche Zollverein v perekladi z nimeckoyi Colferajn Mitna spilka nediyucha kam yanovugilna shahta u misti Essen federalna zemlya Pivnichnij Rejn Vestfaliya Stara vugilna shahta Colferajn v misti EssenZollverein Coal Mine Industrial Complex in Essen Svitova spadshina51 29 11 pn sh 7 02 38 sh d 51 48650000002777460 pn sh 7 044080000028 sh d 51 48650000002777460 7 044080000028Krayina NimechchinaTipKulturnijKriteriyiii iiiOb yekt 975RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2001 25 sesiya Roztashuvannya na karti Nimechchini Shahta Colferajn u VikishovishiZeche Zollverein Shahta Colferajn Koper shahti 12Krayina Nimechchina 2 RoztashuvannyaEssen Gelzenkirhen51 29 11 pn sh 7 02 38 sh d 51 48650000002777460 pn sh 7 044080000028 sh d 51 48650000002777460 7 044080000028 Koordinati 51 29 11 pn sh 7 02 38 sh d 51 48650000002777460 pn sh 7 044080000028 sh d 51 48650000002777460 7 044080000028VlasnikRAG AktiengesellschaftRik budivnictva1847Termin sluzhbi139 rokivRik zakrittya1986Tehnologichna shemaZapasi vugillyaVugilnij basejn rajon rodovishe RurskijSajtzollverein deDodatkova informaciya Shahta Colferajn u VikishovishiOb yekt Svitovoyi spadshini YuNESKOOpisShahta Colferajn bula odniyeyu z najbilshih i najproduktivnishih shaht Rurskogo regionu Z 2001 roku shahta Colferajn ye ob yektom Svitovoyi spadshini YuNESKO za kriteriyami II ob yekt svidchit pro znachnij vzayemovpliv lyudskih cinnostej v danij period chasu abo v pevnomu kulturnomu prostori v arhitekturi abo v tehnologiyah v monumentalnomu mistectvi v planuvanni mist abo stvorenni landshaftiv i III ob yekt ye unikalnim abo prinajmni vinyatkovim dlya kulturnoyi tradiciyi abo civilizaciyi yaka isnuye dosi abo vzhe znikla Takozh sporudi shahti Colferajn vhodyat do skladu yevropejskogo proektu de RozmishennyaKoksovij zavodShahta 1 2 8Shahta 12 Osnovna teritoriya shahti Colferajn shahti 1 2 8 i 12 roztashovana na mezhi pivnichno shidnih rajoniv Essena de de i de i obmezhena vulicyami Shtrasen Arendals Vize Fric Shupp Alle Gelzenkirhener shtrase i Galdenshtrase Golovnij vhid roztashovanij na vulici Gelzenkirhener shtrase Teritoriya shaht 3 7 10 roztashovana v rajoni Shonnebek priblizno za 1 km na shid vid osnovnoyi teritoriyi Teritoriya shaht 4 5 11 lezhit za 2 km pivnichnishe osnovnoyi teritoriyi v rajoni Katernberg Teritoriya shaht 6 9 roztashovuvalas za 1 km na pivden vid osnovnoyi teritoriyi mizh vulicyami Gelzenkirhener shtrase i Galloshtrase Usi sporudi shaht 6 9 buli zneseni u 1979 roci i zaraz na misci cih shaht roste lis Terikoni shaht Colferajn roztashovuyutsya v rajoni Katernberg i v misti Gelzenkirhen IstoriyaRannya istoriya 1834 1890 roki Istoriya shahti Colferajn pochinayetsya v 30 ti roki XIX stolittya koli nimeckij pidpriyemec de zajnyavsya poshukom rodovisha koksovogo vugillya dlya svoyih pidpriyemstv stalelivarnogo virobnictva Pershij shurf v Mergeleva poroda buv probitij v 1834 roci v de Osoblivo bagatij vugilnij plast buv znajdenij v Katernberzi na glibini 130 m V 1847 roci Franc Ganil zasnovuye pidpriyemstvo Shahta Colferajn nazvana za imenem zasnovanogo 1 sichnya 1834 roku Nimeckogo mitnogo soyuzu Akciyi stvorenogo pidpriyemstva Franc Ganil rozpovsyudiv sered chleniv svoyeyi sim yi U vibori miscya dlya shahti svoyu rol zigralo takozh te sho v tomu zh 1847 roci bula vidkrita gilka zaliznici de sho prohodit trohi pivnichnishe vid teritoriyi shahti sho garantuvalo zruchnist transportuvannya vidobutogo vugillya Roboti zi stvorennya shahti 1 pochalisya 18 lyutogo 1847 roku pid kerivnictvom girnichogo inzhenera Jozefa Ertgena im ya yakogo zaraz nosit odna z vulic v Katernberzi Vidobutok vugillya pochavsya v 1851 roci V 1849 r rozpochalisya roboti zi stvorennya shahti 2 vidobutok vugillya v yakij pochavsya v 1852 roci Shurfi oboh shaht buli obladnani za principom de V 1857 r buli zapusheni pershi pechi dlya koksuvannya kam yanogo vugillya sho poklalo pochatok stvorennyu koksovogo zavodu V 1866 roci buv zapushenij v ekspluataciyu novij koksovij zavod osnashenij suchasnim obladnannyam V 1880 r pochala buduvatisya shahta 3 v Shonnebeku pershe vugillya vona dala v 1883 roci V 1890 r vsi tri shahti Colferajn dali zagalnu richnij vidobutok u rozmiri 1 mln tonn vugillya sho stalo absolyutnim rekordom sered nimeckih shaht togo chasu Istoriya shahti Colferajn do kincya Nimeckoyi imperiyi 1890 1918 roki V period z 1891 po 1896 rik buli zapusheni v ekspluataciyu shahti 4 ta 5 v Katernberzi Pri cih shahtah vidrazu zh buv pobudovanij suchasnij koksovij zavod Vsi pershi roki ekspluataciyi shahti mali serjozni problemi z ventilyaciyeyu Pislya dekilkoh avarij viklikanih zagoryannyam rudnikovogo gazu u vsih shahtah stali stvoryuvati dodatkovi ventilyacijni shurfi Z 1897 po 1899 roki taki shurfi probili na shahtah 3 ta 7 Z 1897 po 1900 roki v shahtah 1 2 i 8 Z 1903 po 1905 v shahtah 6 ta 9 V 1909 roci buli poglibleni i stvoreni novi pidjomni stovburi na shahtah 3 i 7 Pislya zapusku v ekspluataciyu shahti 10 v 1914 roci buv zdanij v ekspluataciyu novij koksovij zavod Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni vidobutok vugillya na shahti Colferajn dosyagav 2 5 mln tonn na rik Shahta Colferajn v 1918 1932 rokah Z momentu svogo zasnuvannya shahta Colferajn perebuvala u vlasnosti rodini Ganil ale v 1920 roci vona peredayetsya kompaniyi de Phoenix AG pristupaye do povnomasshtabnogo vidnovlennya i pereosnashennya shahti Shahta 2 otrimuye transporternu estakadu Povnistyu onovlyuyutsya shahti 4 ta 5 Zdayetsya v ekspluataciyu shahta 11 V 1927 r shahti 4 i 11 osnashuyutsya transporternimi estakadami pri shahtah 4 5 11 buduyetsya novij koksovij zavod Pislya vhodzhennya v 1926 roci Phoenix AG do skladu korporaciyi de shahta Colferajn peredayetsya do skladu girnichodobuvnogo pidpriyemstva de mista Gelzenkirhen V 1928 r zapuskayetsya v ekspluataciyu shahta 12 Shahta 12 vvazhalasya najbilsh tehnichno doskonaloyu shahtoyu u sviti Sumarnij vidobutok vugillya zris do 12 tis tonn na dobu Pobudovana v 1930 roci transporterna estakada stala zrazkom dlya bagatoh piznishe buduvalisya konveyernih sistem Shahta Colferajn v 1932 1968 rokah Shahta Colferajn v 1949 roci V 1937 vidobutok dosyagaye rekordnih 3 6 mln tonn vugillya na rik na shahti pracyuye 6900 pracivnikiv Novij koksovij zavod pri shahti 1 2 8 z 54 koksuvalnimi pechami viroblyav shoroku 200 000 tonn koksu Koksuvalni pechi novogo koksovogo zavodu Shahta Colferajn ne ponesla serjoznih ushkodzhen pid chas Drugoyi svitovoyi vijni V 1953 vidobutok vugillya znovu zris do 2 4 mln tonn na rik vnaslidok chogo shahta Colferajn zajnyala providne misce sered usih zahidnonimeckih kam yanovugilnih shaht Pislya peredachi u vidannya kompaniyi Rheinelbe Bergbau AG shahta Colferajn perezhila novij period modernizacij i udoskonalen Z 1960 po 1968 rik vidbuvayetsya povne onovlennya shaht 1 2 8 pid kerivnictvom arhitektora de Z 1961 roku pracyuye novij koksovij zavod z 192 koksuvalnimi pechami v zahidnij chastini teritoriyi shahti Cej zavod sho viroblyaye 10 000 tonn koksu na dobu dovgij chas vvazhavsya najsuchasnishim i najproduktivnishim koksovim zavodom Yevropi Pislya de vinikayut trudnoshi zbutu u zv yazku z chim v 60 ti roki odna za odnoyu zakrivayutsya vugilni shahti Pershoyu v 1962 roci zakrilasya shahta 4 a vzhe do 1967 roku vidobutok trivav tilki v shahti 12 V 1968 r shahta Colferajn peredayetsya girnichodobuvnij kompaniyi Ruhrkohle AG Ostanni roki 1968 1986 roki U 70 ti roki vidobutok shahti Colferajn stanovit 3 mln tonn vugillya na rik Pochinayuchi z 1980 roku v zv yazku z zubozhinnyam vugilnih plastiv pivdenni i shidni napryami vidobutku vugillya zakidayutsya vsi zusillya zoseredzhuyutsya na pivnichnomu napryamku V 1982 roci vidbuvayetsya z yednannya shahti Colferajn z v Gelzenkirheni 23 grudnya 1986 roku prijmayetsya rishennya pro povne zakrittya shahti Colferajn Koksovij zavod funkcionuvav she do 30 chervnya 1993 roku Pri comu bulo prijnyato rishennya pro zberezhennya sporud shaht 12 1 2 8 i 3 10 yak pam yatnika industrialnoyi kulturi Shahta Colferajn sogodni14 grudnya 2001 roku shahta Colferajn bula vklyuchena v spisok Svitovoyi spadshini YuNESKO Sogodni shahta Colferajn ce kulturnij i tvorchij centr Essena tematichna stanciya regionalnogo proektu de Rurskogo regionu Tut mozhna vidvidati muzej Doroga vugillya muzej Rurskogo regionu de muzej keramiki Margaretenhoh U kolishnomu koksovomu zavodi rozmishena vistavka suchasnogo mistectva tam zhe znahoditsya postijno diyucha vistavka Palac proektiv Illi Kabakova Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku archINFORM 1994 d Track Q265049 Vgl dazu ausfuhrlich Andreas Koerner Klaus Scholz Wolfgang Sykorra Man war nie fremd Die Essener Bergbaukolonie Schonebeck und ihr Stadtteil Essen Edition Rainruhr 2009 158 Seiten ISBN 978 3 9811598 9 9 http www unesco de 318 html 1 lipnya 2011 u Wayback Machine 25 Tagung des Welterbekomitees der UNESCO am 14 Dezember 2001 in HelsinkiLiteraturaRolf Tiggemann Zollverein Schacht XII Klartext Verlag Essen 2007 ISBN 978 3 89861 741 3 Heinrich Boll und Hans Krabel Arbeiten an Zollverein Projekte auf der Zeche Zollverein Schacht XII seit 1989 Klartext Verlag Essen 2009 ISBN 978 3 89861 912 7 Wilhelm und Gertrude Hermann Die alten Zechen an der Ruhr 6 um einen Foto Exkurs Zollverein Weltkulturerbe von Udo Haafs nach S 216 erweiterte und aktualisierte Auflage 2008 Langewiesche Konigstein i Ts 2008 Die Blauen Bucher ISBN 978 3 7845 6994 9 Zeche Zollverein e V Zeche Zollverein Einblicke in die Geschichte eines grossen Bergwerks Klartext Verlag Essen 1996 ISBN 3 88474 507 7 Zeche Zollverein e V Die Zeche Zollverein Sutton Verlag Erfurt 2008 ISBN 978 3 86680 320 6 Delia Bosch Zollverein entdecken Unterwegs auf dem Welterbe 3 erweiterte Auflage Essen 2007 ISBN 3 9809846 0 5PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shahta Colferajn Oficijnij sajt shahti Colferajn 4 zhovtnya 2011 u Wayback Machine de http www route industriekultur de ankerpunkte zeche zollverein zeche zollverein html 11 serpnya 2011 u Wayback Machine en Storinka shahti Colferajn na sajti Foerdergerueste 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine 360 panorama shahti Colferajn 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Fotografiyi shahti Colferajn Haralda Finstera 12 chervnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ