Шаховий автомат — загальна назва «ілюзійних» пристроїв, у яких партію грає прихований від публіки шахіст.
Вперше шаховий автомат сконструював угорський винахідник і механік радник австрійської імперіатриці Марії-Терезії Фаркаш (Вольфганг) Кемпелен та продемонстрував у Відні у 1769 році. Той шаховий автомат уявляв з себе виконану у натуральний розмір воскову фігуру «турка», що сидів за дерев'яною шухлядою з щахівницею. Перед початком демонстрації дверцята шухляди відчинялися, та публіці демонструвався складний механізм з різноманітними вузлами та деталями. Потім дверцята зачинялися, механізм заводили ключем та розпочиналася гра, яку за шаховий автомат вів схований у середині за системою дзеркал розставлених під певним кутом і маскувальними перегородками сильний шахіст.
У 1770—73 Кемпелен демонстрував шаховий автомат у Відні та (нині Братислава), 1783—84 — у Парижі, Лондоні, Берліні, Лейпцизі, Дрездені та інших містах. Автомат грав дуже успішно, виграючі більшість партій. У Парижі він програв декілька партій сильним шахістам у томи числі й Ф. Філідору.
За шаховий автомат грали такі шахісти як Йоганн Альґаєр, У. Льюіс, , Ж. Муре, Ісидор Ґунсберґ та інші. Про великі здібності та майстерність цих гравців є свідчення, що із 300 партій, які вони зіграли, програли тільки 6.
1804 р.після смерті Кемпелена турка-шахіста купив імпресаріо Малзел.
1809 р. - відома одна з партій, яку шаховий автомат (Й. Альґаєр) грав проти Наполеона:
Наполеон Бонапарт — Шаховий Автомат (Й. Альгайер) (Шенбрунн, 1809)
1. e2—e4 e7—e5 2. Qd1—f3 Nb8—c6 3. Bf1—c4 Ng8—f6 4. Ng1—e2 Bf8—c5 5. a2—a3 d7—d6 6. 0—0 Bc8—g4 7. Qf3—d3 Nf6—h5 8. h2—h3 Bg4xe2 9. Qd3xe2 Nh5—f4 10. Qe2—e1 Nc6—d4 11. Bc4—d3 Nd4—f3+ 12. Kg1—h1 Qd8—h4 та чорні виграли
1826 р.- Мелзел повіз шаховий автомат до Нью-Йорка.
1840 р. - після смерті Мелзена у 1937р. шаховий автомат Кемпелена помістили в музей рідкісних речей у Філадельфії.
1854 р. - автомат згорів під час пожару.
У 1850 році у Лондоні вийшла збірка з 50 партій, що були зіграні шаховим автоматом. у 1834 році один з шахістів, що грали за шаховий автомат — Ж. Муре розкрив секрет прихованого шахіста, опублікувавши статтю у паризькому журналі «Магазін піттореск». Інтерес до шахових автоматів знизився. Але незважаючи на це демонстрації шахових автоматів продовжувалися до кінця 19-го сторіччя.
Найвідоміші шахові автомати:
Джерела
- Шахматы: Энциклопедический словарь//Гл. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с.
- Гижицкий, Ежи (1970). С шахматами через века и страны (рос.) . Варшава: Sport i turystyka. с. 117.
- Гижицкий, Ежи (1970). С шахматами через века и страны (рос.) . Варшава: Sporт i turystyka. с. 120.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shahovij avtomat zagalna nazva ilyuzijnih pristroyiv u yakih partiyu graye prihovanij vid publiki shahist Shahovij avtomat Vpershe shahovij avtomat skonstruyuvav ugorskij vinahidnik i mehanik radnik avstrijskoyi imperiatrici Mariyi Tereziyi Farkash Volfgang Kempelen ta prodemonstruvav u Vidni u 1769 roci Toj shahovij avtomat uyavlyav z sebe vikonanu u naturalnij rozmir voskovu figuru turka sho sidiv za derev yanoyu shuhlyadoyu z shahivniceyu Pered pochatkom demonstraciyi dvercyata shuhlyadi vidchinyalisya ta publici demonstruvavsya skladnij mehanizm z riznomanitnimi vuzlami ta detalyami Potim dvercyata zachinyalisya mehanizm zavodili klyuchem ta rozpochinalasya gra yaku za shahovij avtomat viv shovanij u seredini za sistemoyu dzerkal rozstavlenih pid pevnim kutom i maskuvalnimi peregorodkami silnij shahist U 1770 73 Kempelen demonstruvav shahovij avtomat u Vidni ta nini Bratislava 1783 84 u Parizhi Londoni Berlini Lejpcizi Drezdeni ta inshih mistah Avtomat grav duzhe uspishno vigrayuchi bilshist partij U Parizhi vin prograv dekilka partij silnim shahistam u tomi chisli j F Filidoru Za shahovij avtomat grali taki shahisti yak Jogann Algayer U Lyuis Zh Mure Isidor Gunsberg ta inshi Pro veliki zdibnosti ta majsternist cih gravciv ye svidchennya sho iz 300 partij yaki voni zigrali prograli tilki 6 1804 r pislya smerti Kempelena turka shahista kupiv impresario Malzel 1809 r vidoma odna z partij yaku shahovij avtomat J Algayer grav proti Napoleona Napoleon Bonapart Shahovij Avtomat J Algajer Shenbrunn 1809 1 e2 e4 e7 e5 2 Qd1 f3 Nb8 c6 3 Bf1 c4 Ng8 f6 4 Ng1 e2 Bf8 c5 5 a2 a3 d7 d6 6 0 0 Bc8 g4 7 Qf3 d3 Nf6 h5 8 h2 h3 Bg4xe2 9 Qd3xe2 Nh5 f4 10 Qe2 e1 Nc6 d4 11 Bc4 d3 Nd4 f3 12 Kg1 h1 Qd8 h4 ta chorni vigrali 1826 r Melzel poviz shahovij avtomat do Nyu Jorka 1840 r pislya smerti Melzena u 1937r shahovij avtomat Kempelena pomistili v muzej ridkisnih rechej u Filadelfiyi 1854 r avtomat zgoriv pid chas pozharu U 1850 roci u Londoni vijshla zbirka z 50 partij sho buli zigrani shahovim avtomatom u 1834 roci odin z shahistiv sho grali za shahovij avtomat Zh Mure rozkriv sekret prihovanogo shahista opublikuvavshi stattyu u parizkomu zhurnali Magazin pittoresk Interes do shahovih avtomativ znizivsya Ale nezvazhayuchi na ce demonstraciyi shahovih avtomativ prodovzhuvalisya do kincya 19 go storichchya Najvidomishi shahovi avtomati Mehanichnij Turok 1769 1854 konstruktor V Kempelen Shahist 1798 konstruktor Morosi Bavarskij hlopchik 1820 konstruktor A Bajer Shahovij gravec 1827 konstruktor U Voker Adzhib 1885 1900 konstruktor Ch Huper Mefisto 1876 1889 konstruktor Ch Gyumpel DzherelaShahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov M Sov enciklopediya 1990 621 s Gizhickij Ezhi 1970 S shahmatami cherez veka i strany ros Varshava Sport i turystyka s 117 Gizhickij Ezhi 1970 S shahmatami cherez veka i strany ros Varshava Sport i turystyka s 120